Рішення

від 14.06.2016 по справі 902/350/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 червня 2016 р. Справа № 902/350/16

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

ОСОБА_1 Вознюк

за участю представників :

позивача : ОСОБА_2- згідно довіреності;

відповідача : не з'явився;

Місце розгляду справи : приміщення суду, кімн. № 1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (вул. Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпропетровськ, 49094)

до :Приватного підприємства "Аура Плюс" (21027, АДРЕСА_1)

про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" за договором № viv7594038 від 28.11.2007 р., яка утворилася станом на 24.02.2016 р. у розмірі 52 182,55 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 10 009, 70 грн., заборгованість за відсотками - 16 053,61 грн., пеня - 26 119, 24 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвал суду від 25.04.2016 р., 24.05.2016 р. про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів, в тому рахунку, відзиву на позовну заяву не виконав. Копії ухвал від 25.04.2016 р., 24.05.2016 р. направлені відповідачу рекомендованими листами на адресу вказану в позовній заяві.

Копія ухвали від 25.04.2016 р. яка направлялася відповідачу повернута органом поштового зв'язку до суду разом з довідками ф.20 із зазначенням причини повернення: "За закінченням терміну зберігання".

Копія ухвали суду від 24.05.2016 р. яку було направлено на адресу відповідача станом на 14.06.2016 р. органом поштового зв'язку до суду не повернута.

Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається також із п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Це розцінюється судом як вручення рекомендованих листів із копіями ухвал відповідачу та, як належне повідомлення про час і місце судового розгляду справи за його участю. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду, суд прийшов до висновку про те, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання, неподання відповідачем витребуваних судом доказів, в тому рахунку відзиву на позов не перешкоджає вирішенню спору, та на підставі ст.75 ГПК України прийшов до висновку про розгляд справи за наявними в справі доказами у відсутність представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить зобов'язати ПП "Аура Плюс" в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" за договором № viv7594038 від 28.11.2007 р., яка утворилася станом на 24.02.2016 р. у розмірі 35 939,75 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 10 009, 70 грн., заборгованість за відсотками - 16 053,61 грн., пеня - 9 876,44 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

З огляду на права надані позивачеві ст. 22 ГПК України, ст. 20 ЦК України, заява представника позивача про зменшення позовних вимог судом приймається як така, що не суперечить закону, матеріалам справи.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що додаткові, інші докази чи клопотання у нього відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд, на підставі ст. 11, 16, 105, 111, 112, 629, 1046, 1049 ЦК України прийшов до висновку про те, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

28.11.2007 р. ЗАТ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ПП "АУРА ПЛЮС" був підписаний додаток до договору банківського рахунку № viv7594038 від 28.11.2007 р.- "ОСОБА_3 надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" (далі - ОСОБА_3).

Відповідно до п. 1.1. ОСОБА_3 за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта на підставі Анкети-заяви на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку Клієнта № 26053055304239, відкритому у Банку (далі - картрахунок), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3. цього додатку.

Пунктом 1.3. ОСОБА_3 передбачено, що ліміт, згідно з цим додатком до договору, являє собою суму коштів, у межах якої ОСОБА_3 зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку.

Згідно п. 3.1. ОСОБА_3 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку клієнта після закриття банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатка до договору. Проведення платежів клієнта здійснюється у термін по 28.11.2008 р..

Пунктом 3.2. ОСОБА_3 встановлено, що відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим додатком до договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 4.1.1 ОСОБА_3 процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом і визначається такою таблицею:

Термін користування кредитомПроцентна ставка протягом 1 -3 днів 14% протягом 4-7 днів 15% протягом 8-15 днів 19% протягом 16-30 днів 22%

Згідно п. 5.1. ОСОБА_3 у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п 1.3., 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.4 цього додатка до договору, винагороди, передбаченої п.п.1.10, 3.4, 3.5, 3.6 цього додатка до договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

29.10.2007 р. відповідач звернувся до позивача із заявкою про надання овердрафту на картковий рахунок із сумою ліміту 10 000 грн..

Позивач свої зобов'язання за договором виконав шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок відповідача № 26053055304239, та наданням коштів в межах встановленого ліміту, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунках відповідача за період з 28.11.2007 р. по 22.02.2016 р. та розрахунками позовних вимог наданими з позовом та із заявою про зменшення позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що за період з 14.12.2007 р. по 24.02.2016 р. відповідачу нараховано відсотки за користування кредитом (поточні та прострочені), за період з 30.05.2008 р. по 13.05.2011 р. пеню за несвоєчасне погашення кредиту, які станом на 24.02.2016 р. становлять 16 053,61 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 14.12.2007 р. по 24.02.2016 р., 9 876,44 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та Порядком за період з 30.05.2008 р. по 13.05.2011 р..

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач не надав суду доказів здійснення з позивачем розрахунків по сумі основного боргу в розмірі 10 009, 70 грн., контррозрахунку позовних вимог, а тому дані вимоги позивача підлягають задоволенню в повній сумі.

Крім того, відповідно до п. 3.1. ОСОБА_3 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку клієнта після закриття банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатка до договору. Проведення платежів клієнта здійснюється у термін по 28.11.2008 р..

Пунктом 3.2. ОСОБА_3 встановлено, що відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим додатком до договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Таким чином, відповідно до Умов користування кредитом відповідач за період з 14.12.2007 р. по 24.02.2016 р. повинен був сплатити позивачу відсотки за користування кредитом, що ним вчинено не було.

Тому, станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем по відсоткам за користування кредитом складає 16 053,61 грн..

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав доказів сплати позивачу відсотків за користування кредитом чи доказів обґрунтованих підстав неможливості виконання даного зобов'язання, а тому дані вимоги позивача також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 9 876,44 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та Порядком за період з 30.05.2008 р. по 13.05.2011 р., в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 5.1. ОСОБА_3 у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п 1.3., 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.4 цього додатка до договору, винагороди, передбаченої п.п.1.10, 3.4, 3.5, 3.6 цього додатка до договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Таким чином, заявлення позивачем вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення погашення кредиту є правомірним, оскільки відповідає умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності розрахунку пені за прострочення погашення кредиту не виявлено помилок, що свідчить про обґрунтованість заявленої до стягнення сум.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 91 ГК України розрахунки з кредиторами у разі ліквідації господарського товариства здійснюються відповідно до статті 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 61 ГК України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. У разі ліквідації платоспроможного суб'єкта господарювання вимоги його кредиторів задовольняються в порядку черговості, встановленої Цивільним кодексом України.

Згідно ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Позивачем 29.02.2016 року на адресу голови ліквідаційної комісії відповідача було надіслано заяву з кредиторськими вимогами №б/н від 29.02.2016 р. (а.с.16-17), що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 29.02.2016 р. та фіскального чеку органу поштового зв'язку (а.с.18).

Відповідно до змісту заяви позивач вимагав від голови ліквідаційної комісії відповідача розглянути та визнати вимоги позивача з оплати заборгованості за договором № viv7594038 від 28.11.2007 р. яка станом на 24.02.2016 р. становила 52 182,55 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 10 009, 70 грн., заборгованість за відсотками - 16 053,61 грн., пеня - 26 119, 24 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.

Всупереч вимогам ч. 6 ст. 105 ЦК України, Відповідач протягом 30 днів не повідомив Позивача про результат розгляду його Претензії. Зважаючи на те, що виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 ЦК України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, не включення кредиторських вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу відповідача фактично позбавляє можливості позивача повернути надані у кредит кошти та нараховані відсотки.

Відповідно до ч. З ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням, суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Таким чином, позивач скористався своїм правом, передбаченим ч.3 ст.112 ЦК України, для захисту своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Наслідки несвоєчасного звернення з позовом до ліквідаційної комісії про визнання кредитором передбачені ч.5 ст.112 ЦК України. Зокрема, вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вважаються погашеними.

Невключення кредиторських вимог позивача порушує права позивача, оскільки позбавляє його можливості бути кредитором і погашати належну йому кредиторську заборгованість в ліквідаційній процедурі за рахунок ліквідаційної маси відповідача в порядку встановленому законом.

До аналогічних висновків прийшов і Вищий господарський суд України в постановах від 29.08.2012 р. у справі № 38/343пн та від 20.09.2012 р. у справі № 5019/1346/11.

Відповідач на неодноразові вимоги ухвал суду не надав відзиву на позов, контррозрахунку позовних вимог, не спростував розрахунок позивача.

Суд приходить до висновку про те, що розрахунки позивача подані із позовною заявою та заявою про зменшення розміру позовних вимог є обґрунтованим та такими, що відповідають вимогам закону.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України, унормовано, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про зобов'язання ОСОБА_4 підприємства "Аура Плюс" в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" за договором № viv7594038 від 28.11.2007 р., яка утворилася станом на 24.02.2016 р. у розмірі 35 939,75 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 10 009, 70 грн., заборгованість за відсотками - 16 053,61 грн. за період з 14.12.2007 р., пеня - 9 876,44 грн. за період з 30.05.2008 р. по 13.05.2011 р. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на судовий збір в сумі 1 378 грн., на підставі ст.49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати Публічнне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" кредитором ОСОБА_4 підприємства "Аура Плюс" згідно договору банківського рахунку № viv7594038 від 28.11.2007 р. та додатку до цього договору - "ОСОБА_3 надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" на загальну суму 35 939,75 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 10 009, 70 грн., заборгованість за відсотками - 16 053,61 грн. за період з 14.12.2007 р., пеня - 9 876,44 грн. за період з 30.05.2008 р. по 13.05.2011 р..

3. Зобов'язати Приватне підприємство "Аура Плюс", код ЄДРПОУ 23057617 (21027, АДРЕСА_1) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 14360570 (вул. Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпропетровськ, 49094) за договором № viv7594038 від 28.11.2007 р., яка утворилася станом на 24.02.2016 р. у розмірі 35 939,75 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 10 009, 70 грн., заборгованість за відсотками - 16 053,61 грн. за період з 14.12.2007 р., пеня - 9 876,44 грн. за період з 30.05.2008 р. по 13.05.2011 р. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

4. Судові витрати на судовий збір в сумі 1 378 грн. покласти на відповідача.

5. Стягнути з ОСОБА_4 підприємства "Аура Плюс", код ЄДРПОУ 23057617 (21027, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 14360570 (вул. Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпропетровськ, 49094) 1 378 грн. судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

6. Копію даного рішення направити відповідачеві рекомендованим листом або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 14.06.2016 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 21 червня 2016 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21027, АДРЕСА_1)