Ухвала

від 16.06.2016 по справі 902/10/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"16" червня 2016 р. Справа № 902/10/16

Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Тісецького С.С., при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В. , розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі

за позовом : фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

до : приватного підприємства "Вікобуд" (код 36063348, 21007, м. Вінниця, вул. Фрунзе, буд.4)

про стягнення 683 200 грн.

представники:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю

від відповідача: Сірош О.М. - ліквідатор ПП "Вікобуд"

В С Т А Н О В И В :

04.01.2016 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного підприємства "Вікобуд" про стягнення 683 200 грн..

05.01.2016 року судом прийнято ухвалу щодо порушення провадження за вказаним позовом у справі № 902/10/16 та призначено дану справу до розгляду в судовому засіданні на 02.02.2016 року.

Також, ухвалою суду від 05.01.2016 року відмовлено повністю у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову б/н від 28.12.2015 року (вх. № 10/16 від 04.01.2016 року) по справі № 902/10/16.

В подальшому, ухвалою суду від 02.02.2016 року зупинено провадження у справі №902/10/16 до закінчення строку подачі конкурсними кредиторами заяв про включення до складу кредиторів по справі № 902/1668/15.

Ухвалою суду від 31.05.2016 року поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.06.2016 року.

На визначену дату в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Суд заслухавши представників сторін, оглянувши та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Згідно матеріалів справи № 902/10/16, позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з приватного підприємства "Вікобуд" за договором купівлі-продажу від 02.09.2015 року № 29 коштів в сумі 683 200 грн..

Відповідні кошти були перераховані відповідачу за платіжними дорученнями № 629 від 03.09.2015 р., № 659 від 15.09.2015 р., № 647 від 11.09.2015 р., № 662 від 17.09.2015 р., № 665 від 18.09.2015 р. та № 673 від 21.09.2015 р..

Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 25.11.2015 року, заборгованість приватного підприємства "Вікобуд" перед ФОП ОСОБА_1 складає 683 200 грн..

Водночас, згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.03.2016 року визнано грошові вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до приватного підприємства "Вікобуд" (код ЄДРПОУ 36063348, 21007, м. Вінниця, вул. Фрунзе, буд. 4) в сумі 683 200,00 грн. (четверта черга задоволення) та в сумі 2 756,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (перша черга задоволення) у справі № 902/1668/15.

В даній ухвалі, зазначено, що згідно договору купівлі-продажу від 02.09.2015 року №29, ФОП ОСОБА_1 перерахував на розрахунковий рахунок приватного підприємства "Вікобуд" 683 200 грн., що підтверджено платіжними дорученнями, а саме : №629 від 03.09.2015 року на суму 40 000,00 грн.; № 659 від 15.09.2015 року на суму 50 000,00 грн.; № 647 від 11.09.2015 року на суму 150 000,00 грн.; № 662 від 17.09.2015 року на суму 50000,00 грн.; № 665 від 18.09.2015 року на суму 100 000,00 грн.; № 673 від 21.09.2015 року на суму 293 200,00 грн..

В силу ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що судом прийнято рішення у справі №902/1668/15 щодо грошових вимог позивача до відповідача, які є предметом розгляду у справі № 902/10/16, суд приходить до висновку припинити провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

При вирішенні питання щодо відшкодування судових витрат, суд врахував слідуюче.

Згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Пунктом 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 р. № 2), статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі зазначено закриття (припинення) провадження (стаття 80 ГПК), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Враховуючи спосіб формулювання даного положення, поняття закриття та припинення слід вважати тотожними.

При цьому, слід враховувати, що у разі припинення провадження у справі у апеляційній або касаційній інстанції з підстав, передбачених пунктами 1 та 1-1 статті 80 ГПК, повертається сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях.

У разі припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, коли таку відмову прийнято господарським судом (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК), сплачені суми судового збору не повертаються.

Згідно п. 5.2 вказаної вище постанови (у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 р. № 2), питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Про таке повернення зазначається : в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), або в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

Як вбачається з матеріалів справи № 902/10/16, позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 10 248,00 грн., що підтверджується квитанцією № 14871929 від 28.12.2015 року.

При цьому, станом на день розгляду даної справи, судом встановлено, що позивач згідно наведених приписів законодавства не звертався до суду із клопотанням про повернення суми судового збору.

З огляду на відсутність клопотання щодо повернення судового збору, судом не вирішується питання про повернення відповідних судових витрат позивачу по справі №902/10/16.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, п. 2 ч. 1 ст. 80, 86, 87, 115 ГПК України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі № 902/10/16 припинити.

2. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (АДРЕСА_1);

3 - відповідачу (21007, м. Вінниця, вул. Фрунзе, буд. 4).