Рішення

від 13.06.2016 по справі 905/1278/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2016 Справа № 905/1278/16

за позовом Красноармійської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Димитровської міської ради, м.Димитров, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація ділового співпрацювання", м.Димитров, Донецька область

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Суддя Говорун О.В.

Прокурор - Хряк О.О., посвідчення № 028256 від 15.08.2014;

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 09.05.2016.

Красноармійська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Димитровської міської ради звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація ділового співпрацювання" про внесення змін до п.2.3 договору оренди земельної ділянки від 16.04.2003.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що між позивачем та відповідачем 16.04.2003 був укладений договір оренди земельної ділянки. Рішенням Димитровської міської ради від 13.03.2013 було затверджено розмір відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати на території м.Димитров, з огляду на що позивачем відповідачу було надіслано проект додаткової угоди про внесення змін до укладеного раніше договору оренди, однак відповіді відповідач не надав. Отже, позивач не отримує орендну плату в обсязі, передбаченому законодавством, у зв'язку з чим звернувся до суду з вимогою про внесення змін до договору оренди землі.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду письмові пояснення в яких наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки, зміни до зазначеного договору повинні вноситися у спосіб та за формою, що встановлені законодавством, за рахунок та діями сторони, яка є ініціатором змін суттєвих умов договору оренди земельної ділянки.

Суд, заслухавши прокурора та представника відповідача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

16.04.2003 між Димитровською міською радою (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асоціація ділового співпрацювання" (далі - відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до якого позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка розташована у м.Димитров, вул.Пугачова (а.с.12-14).

Відповідно до п.1 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2509 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 206985грн75коп.

Пунктом 2.2. договору, встановлено, що термін дії договору складає 20 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Орендна плата за весь період дії договору становить 41937грн20коп. та вноситься щомісячно, не пізніше десятого числа та складає 172грн49 коп. (п. 2.3 договору).

Також, п. 2.3 договору визначені підстави для перегляду розміру орендної плати.

Порядок внесення змін до договору врегульований розділом 4 зазначеного договору.

Рішенням Димитровської міської ради №VI/53-31 від 13.03.2013 "Про затвердження розміру відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Димитров" затверджено розмір відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення річної орендної плати за земельні ділянки, відповідно до додатку (а.с.19-20).

Відповідно до витягу №50 від 26.01.2016 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яку орендар прийняв в строкове платне користування, відповідно до зазначеного договору, складає 608256грн87коп. (а.с.34).

Позивач, листом № 01-12-61 від 09.06.2015, повідомляв відповідача про зміну граничного розміру орендної плати (а.с.32). Крім того, позивач надсилав відповідачу проекти додаткових угод до договору, що підтверджується відповідними листами з додатками від 10.11.2015 та 26.01.2016 та повідомленнями про вручення (а.с.35-38).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст.21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Питання щодо підстави та розміру орендної плати за земельну ділянку регулюється Податковим кодексом України, згідно зі ст.288 якого, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Суд зазначає, що згідно зі ст.632 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

З огляду на встановлення сторонами в договорі оренди, а саме в п.2.3 договору, можливості зміни розміру орендної плати, а також приймаючи до уваги, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки є складовою частиною розміру орендної плати за землю, то зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Суд відхиляє, доводи відповідача щодо невідповідності законодавству способу та форми внесення змін до договору, запропонованих позивачем, оскільки позивач просив внести зміни до договору саме у формі вчинення договору - письмовій, а нотаріальне посвідчення договору, виходячи з аналізу статті 639 ЦК України, є нотаріальною дією а не формою договору.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для внесення змін до п.2.3 договору оренди земельної ділянки від 16.04.2003.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання сторін зареєструвати зміни до договору (додаткову угоду) відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, що кореспондується з ч.5 ст.188 Господарського кодексу України.

Отже, законодавчо не встановлена вимога про реєстрацію рішення суду яким вносяться зміни до договору. Договір, в разі зміни його судом, вважається таким, що змінений з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Крім того, предметом позову є внесення змін до договору, а не укладання додаткової угоди.

Враховуючи зазначене вище, вимога прокурора про зобов'язання сторін зареєструвати зміни до договору (додаткову угоду) задоволенню не підлягає.

Згідно з ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст.38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню частково.

Суд, відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України, покладає господарські витрати на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Внести зміни до п. 2.3 договору оренди земельної ділянки від 16.04.2003, укладеного між Димитровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асоціація ділового співпрацювання", який 02.06.2003 зареєстрований у Димитровському міському відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №129, виклавши його в наступній редакції "Грошова оцінка земельної ділянки складає 608256грн87коп. (шістсот вісім тисяч двісті п'ятдесят шість гривень 87 копійок). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік".

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація ділового співпрацювання" (85322, Донецька область, м.Димитров, вул.Артема, 16, ідентифікаційний код юридичної особи - 24801224) на користь Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 25707002. Реквізити: отримувач - прокуратура Донецької області; банк - Держказначейська служба України, м.Київ; МФО - 820172; розрахунковий рахунок - 35216066016251) 1378 грн. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 21 червня 2016 року.

Суддя О.В. Говорун