Рішення

від 07.06.2016 по справі 922/690/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016Справа №922/690/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Десада"

до Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

про стягнення 19 680,44 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Пасашкова В.В. - за дов.;

від відповідача: Калінчук М.О. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Десfда" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний прапор" про стягнення 19 680,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором про переведення боргу № 01/26-14 від 26.11.2014 року по оплаті за наданні послуги з організації облаштування бурта для посліду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2016 р. позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва справу призначено до розгляду на 19.04.2016 р.

19.04.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та додаткові матеріали по справі.

19.04.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

У судовому засіданні 19.04.2016 р. було оголошено перерву до 10.05.2016 р.

Судове засідання 10.05.2016 р. не відбулося.

Наступне судове засідання було призначено на 24.05.2016 р.

23.05.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 24.05.16р розгляд справи відкладено на 07.06.16р.

В судовому засіданні 07.06.16 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2015 року між ПАТ «Кросс-п/ф «Заря» та ТОВ «Десада» (надалі- позивач) був укладений договір № 01/26-14 про надання послуг .

Відповідно до п.1.1. договору, за завданнями замовника, виконавець надає замовнику послуги з організації облаштування бурта для посідла в обсязі та на умовах, визначених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2015 року сторонами за договором № 01/ 26-14 від 26.11.2014р. був підписаний акт наданих послуг на суму 9 600,00 грн., яким підтверджується надання послуг за договором.

У відповідності до пункту 4.2 договору № 01/26-14 від 26.11.2014р. замовник зобов'язаним здійснити оплату Виконавцю у строк 10 діб з моменту підписання акту наданих послуг.

ПАТ «Кросс-п/ф «Заря» суму заборгованості у розмірі 9 600,00 грн. за договором не оплатив.

31 травня 2015 року між ПАТ «Кросс-п/ф «Заря» (первісний боржник), Публічним акціонерним товариством Птахогосподарство «Червоний прапор» (новий боржник) найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» та ТОВ «Десада» був підписаний договір про переведення боргу.

Відповідно до п. 1. договору, цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною строни у зобов'язаннях, що виникли між Кредитором та первісним боржником на підставі договору № 0126-14 від 26.11.2014р. з урахуванням всіх додатків і додаткових угод.

Пунктом 2 договору про переведення боргу № б/н від 01.05.15р. передбачено, що за цим договором новий боржник стає зобов'язаним здійснити замість первісного боржника обов'язки останнього , що виникли на підставі основного договору , а саме виконати зобов'язання первісного боржника перед кредитором шляхом повернення грошових коштів у сумі 9 600,00 грн.

06 серпня 2015 року ТОВ «Десада» було направлено претензію на адресу Публічного акціонерного товариства «Птахогосподарство Червоний прапор» та філії «кросс-П/Ф «Зоря» ПАТ «Птахогосподарство «Червоний Прапор» про виконання грошового зобов'язання. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині cтягнення 9 600,00 грн. є обргунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Посилаючись на п. 5.3 договору про надання послуг № 01/26-14 від 26.11.14р., позивачем заявлено до стягнення суму пені у розмірі 5 462,92 грн.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, пеня - це вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти стягнення пені у розмірі 5 462,92 грн., оскільки в договорі про переведення боргу №б/н від 01.05.15р. не зазначено розмір пені яку відповідач повинен сплатити у разі недоотримання строків оплати наданих послуг.

Так, відповідно до п. 1. Договору про переведення боргу №б/н від 01.05.15р., регулюються відносини, пов'язані із заміною сторони у зобов'язаннях, що виникли між Кредитором та первісним боржником на підставі договору № 0126-14 від 26.11.2014р. з урахуванням всіх додатків і додаткових угод.

Пунктом 2 договору про переведення боргу № б/н від 01.05.15р. передбачено, що за цим договором новий боржник стає зобов'язаним здійснити замість первісного боржника обов'язки останнього , що виникли на підставі основного договору , а саме виконати зобов'язання первісного боржника перед кредитором шляхом повернення грошових коштів у сумі 9 600,00 грн.

Відповідно до п.9 Договору після набрання чинності Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу.

Пунктом 8 договору, передбачено, що цей договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання стронами та скріплення печатками сторін.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони відповідно до п. 2 договору про переведення боргу № б/н від 01.05.15р. визначили суму повернення грошових коштів у розмірі 9 600,00 грн. без урахування штрафних санкцій та відповідно до п.9 Договору визнали всі попередні договори такими, що втратили юридичну силу. Договором про переведення боргу №б/н від 01.05.15р. сторонами не передбачено такої відповідальності, як стягнення пені. Отже, суд прийшов до висновку, що заявлена до стягнення пеня у сумі 5 5462,92 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 4 281,60 грн. інфляційних, 336,92 грн. 3% річних.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3000,00 грн. витрат на юридичний супровід.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_5 (юридичний радник) та позивачем (замовник) укладено договір про надання юридичних послуг № б/н від 01.08.2015р.

Пунктом 1. договору передбачено, що замовник доручає, а юридичний радник приймає на себе зобов'язання надати юридичну допомогу на умовах передбачених договором.

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуми Вищого Господарського суду України №7 від 21.02.13р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Крім того, за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Стягнення витрат на юридичний супровід за надання допомоги юридичним радником, нормами ГПК України, не передбачено. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують надання відповідних послуг.

За таких обставин підстави для покладення на відповідача витрат на юридичний супровід у розмірі 3000,00 грн. відсутні.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» (03115, м.Київ, прос. Перемоги, буд.121 В; код ЄДРПОУ 00851519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Десада» (61003, м. Харків, Київський р-н. пер. Слесарний, буд.1/1; код ЄДРПОУ 23332911) 9 600 (дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. заборгованості, 4 281 (чотири тисячі двісті вісімдесят одну) грн. 60 коп. інфляційних, 336 (триста тридцять шість) грн. 92 коп. річних та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.06.16р.

Суддя І.О. Домнічева