Рішення

від 14.06.2016 по справі 914/1060/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016р. Справа№ 914/1060/16

Суддя О.Долінська при секретарі Н.Вашкевич розглянула справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальності В«БРОНЬОВИКВ» ,

с. Малехів, Жовківський район, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальності В«ПРИВАТБУД ПЛЮСВ» , м. Львів

про: стягнення 38 403,32 грн.,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальності В«ПРИВАТБУД ПЛЮСВ» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальності В«БРОНЬОВИКВ» ,

с. Малехів, Жовківський район, Львівська область

про: стягнення 32 630,55 грн. штрафних санкцій,

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. №б/н від 07.04.2016 року;

Від відповідача: ОСОБА_2 - дов. № б/н від 27.04.2016 року.

Сторонам роз'яснено права згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України. Відводів не заявлено.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальності В«БРОНЬОВИКВ» звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності В«ПРИВАТБУД ПЛЮСВ» про стягнення 38 403,32 грн.

Первісні позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він на виконання умов договору поставки від 16.03.2015р. №3 поставив та змонтував на визначеному відповідачем об'єкті вхідні металеві дверні блоки на загальну суму 504000,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання виконував неналежно, станом на 07.04.2016р. заборгованість за поставлений товар становила 29 000,00 грн. В ході розгляду справи основна заборгованість була погашена відповідачем в повному обсязі, однак за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, йому було нараховано до стягнення 7656,00 грн. пені, 522,00 грн. 3% річних та 1225,32 грн. інфляційних втрат.

Зустрічні позовні вимоги відповідач обґрунтовує тим, що за умовами договору поставки від 16.03.2015р. №3 позивач зобов'язаний був поставити та змонтувати весь товар до 18 травня 2015 року, однак згідно підписаних між сторонами актів здачі-приймання робіт, позивач виконував свої договірні зобов'язання по 27 серпня 2015 року.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, в силу положень п. 6.3 договору позивач як виконавець за договором, повинен сплатити штраф в сумі 32 630,55 грн.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 21.04.2016 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 28.04.2016року.

В судове засідання 28.04.2016р. з'явилися представники сторін.

Представник позивача подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 29 000,00 грн., оскільки після подання позову до суду, а саме 26.04.2016р. відповідачем було погашено основну заборгованість згідно платіжного доручення від 26.04.2016р. №1138.

В частині стягнення з відповідача 7 656,00 грн. - пені, 522,00 грн. - 3% річних та 1225,32 грн. - інфляційних втрат, представник позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити, оскільки зі сторони відповідача було допущено неналежне виконання договірних зобов'язань в частині своєчасності оплати поставленого та вмонтованого товару.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому підтвердив факт погашення основного боргу в сумі 29 000,00 грн. просив в цій частині припинити провадження у справі. Надав суду платіжне доручення від 26.04.2016р. №1138 про перерахування позивачу коштів в сумі 29 000,00 грн.

Щодо решти позовних вимог представник відповідача заперечив частково, звернув увагу на те, що позивачем розраховано пеню за 219 днів, хоча в силу положень ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців.

Зазначив, що згідно проведеного ним розрахунку, розмір пені за 6 місяців становить 6 292,60 грн.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази по справі, в судовому засіданні була оголошена перерва до 04.05.2016р.

Окрім того 28.04.2016р. відповідачем було подано зустрічний позов по стягнення з позивача 32 630,55 грн. штрафу.

Ухвалою від 28.04.2016р. суд прийняв зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним у справі №914/1060/16 та призначив її розгляд на 04.05.2016р.

В судове засідання 04.05.2016р. з'явилися представники сторін. Представник відповідача подав розрахунок до зустрічного позову за період з 19.05.2015р. по 27.08.2015р.

Для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом в судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.05.2016р.

В судове засідання 17.05.2016 року з'явилися представники сторін.

Представник відповідача подав заяву про зарахування зустрічних вимог, просив суд зарахувати суму боргу у розмірі 9 417,92 грн. за первісним позовом в погашення суми боргу за зустрічним позовом в частині 9 417,92 грн. Решту позовних вимог в сумі 23 212,63 грн. підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити.

Представник позивача за первісним позовом заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості надати відзив на зустрічний позов і пояснення на заяву про зарахування зустрічних вимог.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 30.05.2016р.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №2731/16 від 19.05.2016 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить:

В«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності В«ПРИВАТБУД ПЛЮСВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальності В«БРОНЬОВИКВ» грошові кошти: пеня - 7056,44 грн., 3% річних - 599,83 грн., інфляційні втрати - 2912,97 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн.».

В судове засідання 30.05.2016 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача за первісним позовом подав клопотання, в якому просить оголосити перерву в судовому зсіданні для надання можливості укладення мирової угоди у даній справі (за вх. №22770/16 від 30.05.2016 року).

Представник відповідача не заперечив проти оголошення перерви за клопотанням представника позивача за первинним позовом.

Протокольною ухвалою суд прийняв до розгляду заяву позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) про збільшення позовних вимог (вх. №2731/16 від 19.05.2016 року) до розгляду, так як вона не протирічить діючому законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 06.06.2016р.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації (за вх. №2983/16 від 02.06.2016 року) представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) подав заяву про уточнення розміру позовних вимог (зменшення позовних вимог), в якій просить:

В« 1. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальності В«ПРИВАТБУД ПЛЮСВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальності В«БРОНЬОВИКВ» грошові кошти: пеня - 7011,50 грн., 3% річних - 597,79 грн., інфляційні втрати - 2912,97 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн.В» .

В судове засідання 06.06.2016 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду від 30.05.2016 року виконав частково.

Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) з'явився, вимоги ухвали суду від 21.04.2016 року виконав частково. Підтримав поданий зустрічний позов. Щодо первісного позову то підтримує свій відзив. Покладається на розсуду суду при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви представника позивача про уточнення позовних вимог.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації (за вх. №23559/16 від 06.06.2016 року) представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) подав клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи, для наданням можливості надати суду витребуванні документи.

Суд прийняв до розгляду заяву позивача, яку суд розцінює як заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №2983/16 від 02.06.2016 року), та відклав розгляд справи на 14.06.2016р.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації (за вх. №24965/16 від 14.06.2016р.) відповідач подав заяву про зарахування зустрічних вимог в якій просив суд зарахувати суму боргу у розмірі 10 522,26 грн. за первісним позовом в погашення суми боргу за зустрічним позовом. В частині стягнення 22 108,29 грн. штрафу просив суд зустрічний позов задоволити.

В судовому засіданні 14.06.2016р. представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) з'явився, просить первісний позов задоволити із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог(вх. №2983/16 від 02.06.2016 року) і стягнути на користь позивача за первісним позовом 7011,50 грн. - пені, 597,79 грн. -3% річних, 2912,97 грн. - інфляційних втрат, а всього 10 522,26 грн. заборгованості та 1378,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

Що стосується зустрічного позову, то представник не заперечив проти зарахування 10 522,26 грн. боргу відповідача за первісним позовом в погашення даної суми боргу за зустрічним позовом. В задоволенні решти частини зустрічного позову, просить відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), визнає первісний позов, просить задоволити заяву про зарахування зустрічних вимог (вх. №24965/16 від 14.06.2016р.) із підстав викладених у даній заяві, а саме зарахувати суму боргу в розмірі 10 522,26 грн. за первісним позовом в погашення суми боргу за зустрічним позовом. В частині стягнення 22 108,29 грн. штрафу та 1378,00 грн. судових витрат просить зустрічний позов задоволити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

16 березня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Броньовик» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватбуд Плюс» (замовник)

було укладено договір поставки №3, за умовами якого, виконавець зобов'язався постачати (передавати у власність замовника) блоки дверні металеві вхідні за адресою м.Львів, вул. Береженська-Червоної Калини, а замовник зобов'язався приймати цей товар та здійснювати за нього оплату на умовах договору.

Відповідно до Розділу 3 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується поставити і змонтувати покупцю весь товар до 18 травня 2015 року. Товар передається з монтажем по акту приймання-передачі виконаних робіт у яких зазначаються кількість, ціна та інші реквізити , передбачені чинним законодавством. Поставка кожної партії товару оформляється накладними, підписання яких засвідчує факт отримання замовником товару за тими показниками, які замовлялись.

Згідно із ст.526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України .

На виконання умов договору позивач постави та змонтував відповідачу блоки дверні металеві вхідні в кількості 96 штук, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

- від 01.06.2015р. №5 на суму 262 500,00 грн.(а.с. 17);

- від 19.06.2015р. №6 на суму 110 250,00 грн. (а.с. 18 );

- від 25.08.2015р. №9 на суму 78 750,00 грн. (а.с. 19 );

- від 27.08.2015р. №10 на суму 52 500,00 грн. (а.с. 20).

Відповідно до положень п.2.2 договору, факт підписання уповноваженою особою замовника актів приймання-передачі виконаних робіт, вважається визнанням тотожності отриманої кількості асортименту окремої партії товару тій, що зазначена в накладній.

В кожному із зазначених актів заявник зазначив, що претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт не має.

Відповідно до п. 4.3 договору, замовник зобов'язався здійснювати оплату за товар згідно даного договору.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.1 договору сторони визначили, що ціна одиниці товару складає 5 250,00 грн. включаючи поставку і монтаж , кількість 96 штук, що в сумі складає 504 000,00 грн.

Також сторони визначили, що замовник оплачує аванс в розмірі 80% від загальної суми договору. Надалі 20% після завершення повного монтажу дверей протягом 5 банківських днів (п. 4.2 договору).

Свій обов'язок по оплаті згідно договору і актів здачі - приймання робіт, замовник виконав частково, а саме здійснив оплату згідно договору на загальну суму 475 000,00 грн. (докази містяться в матеріалах справи).

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом (замовником) своїх договірні зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару, станом на дату подання позову до суду, за ним числилась основна заборгованість в сумі 29 000,00 грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що після подання позову до суду відповідачем за первісним позовом було погашено основну заборгованість в сумі 29 000,00 грн. згідно платіжного доручення від 26.04.2016р. №1138.

У зв'язку із погашенням відповідачем за первісним позовом основного боргу, позивач за первісним позовом просить суд припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що після подання позову до суду відповідач за первісним позовом погасив основний борг в сумі 29 000,00 грн, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

В той же час, незважаючи на повне погашення заборгованості за отриманий від позивача товар, відповідачем було допущено порушення строків оплати.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За неналежне виконання відповідачем за первісним позовом договірних зобов'язань, йому позивачем за первісним позовом було нараховано 7011,50 грн. пені, 597,79 грн. 3% річних за період та 2 912,97 грн. інфляційних втрат, проведених ним згідно розрахунків у заяві (вх. №2983/16 від 02.06.2016р.)

Суд звертає увагу на те, що відповідач заперечуючи частково позовні вимоги стверджував, що позивачем розраховано пеню за 219 днів, хоча в силу положень ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців.

Згідно заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог від 02.06.2016р., позивачем за первісним позовом було здійснено перерахунок пені в межах 6-ти місячного строку передбаченого ст. 232 ГК України.

Пеня, 3 % річних та інфляційні втрати нараховані позивачем за первісним позовом згідно приведених розрахунків у заяві про уточнення позовних вимог (вх..№ 2983/16 від 02.06.2016р.) правомірно.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Як уже зазначалося судом, відповідно до п. 3.1 договору, виконавець зобов'язаний був поставити і змонтувати покупцю весь товар до 18 травня 2015 року.

В той же час, позивач всупереч умов договору порушив передбачені договором строки поставки та монтажу блоків дверних металевих вхідних.

Зокрема із системного аналізу підписаних між сторонами актів здачі-приймання робіт вбачається, що поставка та монтаж блоків були здійснені протягом червня -серпня 2015року.

Відповідно до п. 6.3 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання виконавцем монтажу, останній сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, в силу положень п. 6.3 договору позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом штраф в сумі 32 630,55 грн. згідно приведеного розрахунку у зустрічній позовній заяві.

Прострочення своїх договірних зобов'язань перед відповідачем за первісним позовом, визнав у судовому засіданні представник позивача за первісним позовом.

В судовому засіданні 14.06.2016р. відповідач подав заяву про зарахування зустрічних вимог в якій просив суд зарахувати суму боргу у розмірі 10 522,26 грн. за первісним позовом в погашення суми боргу за зустрічним позовом. В частині стягнення 22 108,29 грн. штрафу просив суд зустрічний позов задоволити.

Представник позивача за первісним позовом не заперечив проти зарахування зустрічних вимог, що підтверджено його підписом на даній заяві в судовому засіданні.

Відповідно до ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до ч.3 ст.203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Таким чином, за правовою природою припинення зобов'язання зарахування зустрічних вимог - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін.

Дана заява також скеровувалась позивачу за первісним позовом (докази направлення є у справі).

В той же час, відповідно до п.4 ч.1 ст. 602 ЦК України та ч.5 ст. 203 ГК України, не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув.

З огляду на викладене, враховуючи, що зустрічні вимоги сторін є однорідними, виникли з одного і того ж договору поставки, суд вважає, що заява відповідача за первісним позовом про зарахування зустрічних вимог (від 14.06.2016р. вх. №24965/14) підлягає до задоволення.

Суд також при прийнятті рішення бере до уваги те, що позивач за первісним позовом не заперечив проти зарахування зустрічних вимог у даній справі.

Таким чином позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача за первісним позовом 7011,50 грн. пені, 597,79 грн. 3% річних за період та 2 912,97 грн. інфляційних втрат до задоволення не підлягають, оскільки дане зобов'язання відповідача повністю припинилось шляхом зарахування зустрічних вимог згідно заяви.

Оскільки заборгованість відповідача за первісним позовом була погашена перед позивачем за первісним позовом в повному обсязі після подання позову до суду (основна заборгованість в сумі 29 000,00 грн. погашена шляхом її сплати згідно платіжного доручення №1138 від 26.04.2016р., 3% річних, пеня та інфляційні втрати в загальній сумі 10 522,26 грн. погашені відповідачем за первісним позовом шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог), суд вважає, що провадження у справі в частині первісного позову слід припинити за відсутністю предмету спору.

Зустрічний позов підлягає до задоволення частково в сумі 22 108,29 грн. Щодо решти позовних вимог за зустрічним позовом в сумі 10 522,26 грн. то вони були погашені шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, а тому провадження в цій частині слід припинити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

При поданні первісного позову позивачем було сплачено мінімальний розмір судового збору в сумі 1378,00 грн. Відповідачем при поданні зустрічного позову також було сплачено мінімальний розмір судового збору в сумі 1378,00 грн.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких умов, враховуючи, що після подання як первісного так і зустрічного позову до суду, була погашена заборгованість по первісному позову повністю та частково по зустрічному позову шляхом зарахування зустрічних вимог, а решта заборгованість по зустрічному позову підлягає до стягнення, суд вважає що витрати сторін понесені ними у зв'язку зі сплатою судового збору, слід залишити за ними.

Керуючись ст. 601 ЦК України, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 2,12,32, 33,34,43, 44,49,82-85,116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Задоволити заяву Товариства з обмеженою відповідальності В«ПРИВАТБУД ПЛЮСВ» про зарахування зустрічних однорідних вимог (від 14.06.2016р. Вх. № 24965/16) у справі №914/1060/16.

2. Припинити провадження у справі № 914/1060/16 за первісним позовом щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальності В«ПРИВАТБУД ПЛЮСВ» (79054, м.Львів, вул. Любінська,97Б/57, код ЄДРПОУ 38057137) на користь Товариства з обмеженою відповідальності В«БРОНЬОВИКВ» (Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Вокзальна,4, код ЄДРПОУ 39039449) 29000,00 грн. основного боргу, 7011,50 грн. пені, 597,79 грн. 3% річних за період та 2 912,97 грн. інфляційних втрат.

3. Припинити провадження у справі № 914/1060/16 за зустрічним позовом щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальності В«БРОНЬОВИКВ» (Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Вокзальна,4, код ЄДРПОУ 39039449) на користь Товариства з обмеженою відповідальності В«ПРИВАТБУД ПЛЮСВ» (79054, м.Львів, вул. Любінська,97Б/57, код ЄДРПОУ 38057137) 10 522,26 грн. штрафу.

4. Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності В«БРОНЬОВИКВ» (Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Вокзальна,4, код ЄДРПОУ 39039449) на користь Товариства з обмеженою відповідальності В«ПРИВАТБУД ПЛЮСВ» (79054, м.Львів, вул. Любінська,97Б/57, код ЄДРПОУ 38057137) 22 108,29 грн. штрафу.

6. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

7. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2016р.

Суддя Долінська О.З.