Рішення

від 15.06.2016 по справі 917/812/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2016 р. Справа №917/812/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Державного підприємства «Новосанжарське лісове господарство»

про стягнення 39 945 грн. 00 коп.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

в засіданні до перерви

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з"явився

в засіданні після перерви

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Рішення прийняте після перерви, оголошеної в засіданні суду 15.06.2016р. до 15.06.2016р. до 15 год. 30 хв.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 39945 грн.00 коп. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній адреси одержувача вантажу.

Ухвала суду від 23.05.2016р. відповідачем отримана 25.05.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.24).

15.06.2016р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що представник відповідача має намір взяти участь у судовому засіданні але цього дня знаходиться у м.Харків.

Доказів знаходження представника відповідача у м.Харків, доказів неможливості направлення іншого представника в судове засідання відповідач не навів та не надав, неможливість розгляду справи без участі його представника відповідач не довів. Суд не визнавав обов"язковою (необхідною) явку представника відповідача.

Відповідно до п.3.29.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.201р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов"язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Таким чином, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи необґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідач відзиву на позов не надав, в зв"язку з цим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

В засіданні суду відповідно до статі 85 ГПК України оголошені вступна те резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що в листопаді 2015 року на станцію Запоріжжя-Вантажне Придніпровської залізниці зі ст. Новосанжари Південної залізниці по залізничній накладній № 43321140 прибув вагон № 68779925 (напіввагон) з вантажем «пиловочник всяких пород дерева», відправник Державне підприємство "Новосанжарське лісове господарство". Згідно з залізничною накладною № 43321140, вагон № 68779925, (напіввагон) прибув на адресу ЧП «Дария», яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 3. Однак, вантажоодержувача з такою адресою по станції Запоріжжя - Вантажне Придніпровської залізниці немає. В зв'язку з вищенаведеним, вагон був затриманий до з'ясування адреси вантажоодержувача, про що було складено акт загальної форми № 2580 від 23.11.2015 року. На станцію відправлення було направлено телеграму № 342 від 23.11.2015 року з запитом про уточнення вантажоодержувача, та його адреси. 23.11.2015 року після отримання телеграми № 90 від 23.11.2015 року зі станції відправлення Новосанжари Південної залізниці, вагон було видано належному одержувачу - ПП «Дарія», адреса: 70454, Запорізька область, Запорізький район, смт. Малокатеринівка, вул. Хортицька, буд. 12-Б. Про вищезазначене було складено акт загальної форми № 2581 від 23.11.2015 року.

Дослідивши надані у справі докази суд при вирішенні спору виходить з наступного:

Згідно наданої позивачем копії залізничної накладної (а.с.12) зі станції Новосенжари державним підприємством "Новосанжарський лісгосп" ЄДРПОУ 0992734 здійснено відправку вагону № 68779925 на станцію Запоріжжя-Вантажне. У вказаній залізничній накладній одержувачем вантажу зазначено ЧП "Дария" ЄДРПОУ 25481681, Запоріжжя, вул.Базова, 3.

При прибутті вагону на станцію Запоріжжя-Вантажне було виявлено факт неправильного зазначення адреси одержувача, про що складено акт загальної форми № 2580 від 23.11.2015р. (копія акту - а.с.11).

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

Відповідно до статті 2 Статуту залізниць України, статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. N 644 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за N 863/5084, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу "Одержувач", в якій вказується найменування одержувача, адресу та його код.

Отже, саме на відправника покладається обов'язок заповнення відомостей щодо одержувача вантажу в залізничній накладній.

Пунктом 1.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи.

Відповідно до частини 1 статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України для засвідчення невідповідності обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, під час залізничних перевезень фіксуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Таким чином, акт загальної форми є підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним адреси одержувача.

Згідно із п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідач заперечень на позов не надав, доказів у спростування наданих позивачем доказів і наведених у позовній заяві доводів позивача не навів та не надав.

Виходячи з цього вимога позивача по стягнення з відправника штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 39945 грн. 00 коп. обґрунтована і підлягає задоволенню.

На підставі матеріалів та керуючись ст.ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Новосанжарське лісове господарство» (39300, Полтавська область, Новосанжарський район, с.м.т.Нові Санжари, вул.Пролетарська, 3; р/р 26006173162063 Дніпропетровська ФАБ "Експрес-Банк" у м.Дгніпропетровськ, МФО 306964, код ЄДРПОУ 00992734) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ( 03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) 39945 грн. 00 коп. штрафу, 1378 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 21.06.2016р.