Рішення

від 14.06.2016 по справі 918/301/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 червня 2016 р. Справа № 918/301/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Замчисько"

до відповідача ОСОБА_1 сільської ради

про визнання права власності за набувальною давністю

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_2 (довіреність №2 від 10.02.2016р.).

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору: Сільськогосподарський виробничий кооператив "Замчисько" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 сільської ради, в якій просить визнати за Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Замчисько" право власності за набувальною давністю на Будівлю гаража №1 Б, що знаходиться за адресою: Комплекс будівель та споруд №1, що знаходиться за межами населених пунктів на території ОСОБА_1 сільської ради Костопільського району Рівненської області.

Ухвалою суду від 25.04.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 12.05.2016р.

10.06.2015р. представник відповідача, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав відзив на позов, в якому не заперечує проти позовних вимог Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Замчисько" по визнанню права власності за набувальною давністю на будівлю гаража№1 Б, що знаходиться за адресою : Комплекс будівель та споруд №1, що знаходиться за межами населених пунктів на території ОСОБА_1 сільської ради Костопільського району Рівненської області та просить розглянути справу без участі представника ОСОБА_1 сільської ради.

Ухвалою суду від 12.05.2016р. розгляд справи відкладено на 14.06.2016р.

В судовому засіданні 14.06.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 14.06.2016р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі представника ОСОБА_1 сільської ради відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач в обґрунтування своїх вимог, для вирощування, розведення та реалізації хутрових звірів у 1957 році було засноване Костопільське звірогосподарство.

За клопотанням Рівненської облспоживспілки, рішенням №431 від 22.06.1957 року Виконком Рівненської обласної ОСОБА_3 депутатів трудящих вирішив відвести Костопільській райспоживспілці земельні ділянки держлісфонду для організації звіроферми (а.с. 10).

Розпорядженням №884-р від 24.06.1960 року, ОСОБА_3 міністрів Української PCP було відведено Костопільській райспоживспілці землі для розміщення звіроферми (а.с. 11-12).

Позивач стверджує, що з моменту створення та діяльності Костопільського звірогосподарства (звіроферми) при Костопільській райспоживспілці було побудовано будівлі та споруди для функціонування звіроферми. Зокрема було побудовано будівлю гаража.

09.07.1993р., у відповідності до Закону України "Про споживчу кооперацію" на підставі зборів засновників спільних підприємств Рівненської обласної спілки споживчих товариств, було створено Спільне підприємство облспоживснілки "Костопільське звірогосподарство", про що складено погоджувальний протокол (а.с. 13).

У відповідності до Статуту, метою діяльності Спільного підприємства "Костопільське звірогосподарство" було раціональне використання наявних фінансових, матеріальних, сировинних та трудових ресурсів, виробничих потужностей, нарощування виробництва звіропоголів'я та реалізації хутровини для задоволення соціальних і економічних інтересів самого підприємства та засновників.

18.04.1994р. Костонільською районною державною адміністрацією було видано свідоцтво №277 01735927, у відповідності до якого Спільне підприємство "Костопільське звірогосподарство", яке розташоване за адресою с.В.Любаша Костопільського району перереєстроване розпорядженням представника Президента України у Костопільському районі №116 як суб'єкт підприємницької діяльності з правом юридичної особи (а.с. 14).

ОСОБА_3 засновників спільних підприємств Рівненської обласної спілки споживчих товариств та райспоживспілок області, РайСТ відповідно до Протоколу № 1 від 05.10.2000р. - Спільне підприємство "Костопільське звірогосподарство" було реорганізоване у Сільськогосподарський виробничий кооператив "Замчисько" (а.с. 15-16).

01.11.2000р. у відповідності до акту прийняття-передачі основних фондів та передавального акту, Спільне підприємство "Костопільське звірогосподарство" передало, а Сільськогосподарський виробничий кооператив "Замчисько" прийняв активи і пасиви балансу та основні фонди. Зокрема все майно, що було па балансі реорганізованого спільного підприємства "Костопільське звірогосподарство", було передано на баланс Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Замчисько". У вказаному акті прийняття-передачі значиться будівля гаража, 1972 року вводу в експлуатацію (а.с. 17-19.)

Згідно з Статутом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Замчисько" в редакції від 2000 року, Кооператив створено в результаті реорганізації шляхом перетворення Спільного підприємства "Костопільське звірогосподарство". Сільськогосподарський виробничий кооператив "Замчисько" є правонаступником по майновим правам і обов'язкам Спільного підприємства "Костопільське звірогосподарство" (а.с. 20-21).

16.11.2000р. головою Костопільської районної державної адміністрації було видано розпорядження №457 про реорганізацію Спільного підприємства "Костопільське звірогосподарство" шляхом перетворення в Сільськогосподарський виробничий кооператив "Замчисько", що розташований в с. В. Любаша Костопільського району (а.с. 22).

Рішенням Підлужненської сільської ради №44 від 18.08.2004р., вирішено присвоїти Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Замчисько" поштову адресу: с. Велика Любаша, вул. Набережна, 1 (а.с. 23).

05.03.2008р., Сільськогосподарський виробничий кооператив "Замчисько" звернулось з листом до Костопільської районної державної адміністрації з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту па відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років (а.с. 24).

Листом №01-1031/07 від 26.03.2008р., Костопільська районної державної адміністрації повідомила Сільськогосподарський виробничий кооператив "Замчисько", що для надання відповідного дозволу на виготовлення проекту па відведення земельної ділянки в оренду необхідно надати копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 25).

Як стверджує позивач, при оформленні необхідних документів по визнанню права власності на будівлю гаража, позивачем встановлено, що землі, на яких знаходить Сільськогосподарський виробничий кооператив "Замчисько" знаходяться на території ОСОБА_1 сільської ради Костопільського району. У зв'язку з чим, позивач листом від 20.08.2012р. звернувся до ОСОБА_1 сільської ради, яким просив присвоїти Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Замчисько" поштову адресу (а.с. 26).

Рішенням ОСОБА_1 сільської ради Костопільського району №58 від 21.09.2012р., вирішено присвоїти Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Замчисько" поштову адресу: Комплекс будівель та споруд №1, що знаходиться за межами населених пунктів па території ОСОБА_1 сільської ради Костопільського району Рівненської області, та було присвоєно відповідну нумерацію об'єктів нерухомого майна. Крім того, пунктом 3 вказаного рішення, визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету №38 від 30.05.2012р. "Про присвоєння поштової адреси комплексу виробничих будівель і споруд СВК "Замчисько" (а.с. 27).

У відповідності до технічного паспорту Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації від 10.08.2012р. позивач є власником будівлі гаражу №1 Б (а.с. 28-29).

17.10.2012р. позивач звернувся з листом №10 до ОСОБА_1 сільської ради з проханням прийняти рішення у відповідності до ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та розділу 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (Наказ, Мінюст, від 07.02.2002р., №7/5) щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с. 30)

Листом №400 від 29.10.2012р. ОСОБА_1 сільська рада повідомила, що для оформлення права власності необхідно звернутися до Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації (а.с. 31).

З інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Комплексу будівель та споруд №1, що знаходиться за межами населених пунктів на території ОСОБА_1 сільської ради Костопільського району Рівненської області - відсутні (а.с. 49).

Отже, право власності на спірне нерухоме майно - Будівлю гаража №1 Б, що знаходиться за адресою Комплекс будівель та споруд №1, що знаходиться за межами населених пунктів на території ОСОБА_1 сільської ради Костопільського району Рівненської області ні за ким не зареєстровано.

Предметом спору по цій справі є вимоги позивача про визнання за ним права власності на зазначене у позові нерухоме майно з підстав набувальної давності.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набувальна давність відноситься до первісних способів набуття права власності, тому що права набувача основані не на минулій власності чи відносинах правонаступництва, а на обов'язковій сукупності обставин, передбачених ч. 1 ст. 344 ЦК.

Слід зазначити, що право власності належить до числа таких суб'єктивних прав, які можуть виникнути при наявності певного юридичного факту, а то й їх сукупності. Тому, виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи, і які повинен довести саме позивач, є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Таким чином, особою, яка володіє чужим майном при зазначених обставинах, у всіх випадках є не власник і, тим більше, власник ні в якому випадку не може набути майно у власність за давністю володіння.

Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено в ч. 1 ст. 344 ЦК (особа заволоділа чужим майном). Добросовісність є однією із засад цивільного законодавства, наряду зі справедливістю та розумністю (ст.3 ЦК України).

Для визнання володільця добросовісним вважається достатнім, щоб він не набув майно злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі.

Доказів набуття Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Замчисько" нерухомого майна, зазначеного у позові, злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі, суду не надано.

Відсутні і докази того, що у позивача наявний умисел причинити шкоду іншій особі. Наведене дає підстави вважати позивача добросовісним володільцем спірного нерухомого майна.

Ще однією важливою обставиною, яка підлягає доведенню за позовом про визнання права власності за набувальною давністю, є відкритість володіння, тобто очевидне для третіх осіб, які повинні мати можливість це бачити, не перешкоджати доступу до нього інших осіб, які мають право отримувати про це майно інформацію.

Надані позивачем докази свідчить про відкритість володіння (очевидне для третіх осіб, які мали можливість це бачити, відсутність перешкод доступу до нього інших осіб, які мають право отримувати про це майно інформацію ).

У відповідності до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом.

Безперервність володіння, яке відповідає всім зазначеним в законі умовам, повинне бути на протязі визначених законом строків і цей строк диференціюється в залежності від об'єкта (для нерухомого майна - 10 років).

У п. 8 Прикінцевих і перехідних положень ЦК передбачено, що правила ст. 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності ЦК.

З наданих позивачем документів вбачається, що давність володіння Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Замчисько" нерухомим майном - Будівля гаража №1 Б, що знаходиться за адресою Комплекс будівель та споруд №1, що знаходиться за межами населених пунктів на території ОСОБА_1 сільської ради Костопільського району Рівненської області та його безперервність (тобто строк володіння) бере початок з 2000 року, а на час розгляду спору у суді складає понад 10 років.

Отже, вищенаведене свідчить, що позивачем доведена суду сукупність певних юридичних фактів, які виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України мають значення для цієї справи, а саме: законність об'єкту володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння спірним нерухомим майном.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Власник майна, відповідно до ст. 392 ЦК України, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Доказів оспорення відповідачем права власності позивача на зазначене у позові нерухоме майно, суду не надано.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 р. №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" в якій вказано на те, що можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник.

Згідно п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 р. №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" в якій вказано на те, що виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Доказів порушення права інших осіб визнанням права власності Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Замчисько" на зазначене нерухоме майно, суду не надано.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Замчисько" про визнання за ним в порядку набувальної давності право власності на зазначене у позові нерухоме майно - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 81-1, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за позивачем - Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Замчисько" (35032, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Велика Любаша, код ЄДРПОУ 01735927) право власності за набувальною давністю на Будівлю гаража №1 Б, що знаходиться за адресою: Комплекс будівель та споруд №1, що знаходиться за межами населених пунктів на території ОСОБА_1 сільської ради Костопільського району Рівненської області .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею " 21 " червня 2016р.

Суддя Горплюк А.М.