Рішення

від 27.04.2016 по справі 911/933/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2016 р. Справа № 911/933/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 22.02.2016 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 1 від 12.04.2016 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Київського управління механізації № 519 Дочірнього підприємства Акціонерного товариства - Фірми „Сантехмонтаж-1В» , м. Київ

до Приватного підприємства „Айрон-ТрейдВ» , м. Бровари

про розірвання договору поставки та стягнення 14 226, 18 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське управління механізації № 519 Дочірнього підприємства Акціонерного товариства - Фірми „Сантехмонтаж-1В» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП „Айрон-ТрейдВ» про розірвання договору поставки № 60 від 11.09.2014 р., укладеного між Київським управлінням механізації № 519 Дочірнього підприємства Акціонерного товариства - Фірми „Сантехмонтаж-1В» та ПП „Айрон-ТрейдВ» , та стягнення 14 226, 18 грн

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної поставки товару у встановлений строк згідно з договором поставки № 60 від 11.09.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2016 р. порушено провадження у справі № 911/933/16 за позовом Київського управління механізації № 519 Дочірнього підприємства Акціонерного товариства - Фірми „Сантехмонтаж-1В» до ПП „Айрон-ТрейдВ» про розірвання договору поставки та стягнення 14 226, 18 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.04.2016 р.

13.04.2016 р. у судовому засіданні представник відповідача надав заперечення б/н від 08.04.2016 р. проти позову, у яких він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення 14 226, 18 грн та не заперечує проти розірвання договору поставки № 60 від 11.09.2014 р.

13.04.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 27.04.2016 р.

27.04.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову частково з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2014 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 60, згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, продукцію, найменування, асортимент та кількість якої вказані у Специфікаціях, оформлених як додатки до даного договору і є невід'ємною його частиною. Партією продукції вважається найменування, кількість та асортимент продукції, зазначені в одному рахунку-фактурі (далі - рахунок). Рахунок формується на підставі заявки покупця, що може бути як в письмовій формі, так і в усній.

Згідно з п. 3.5. договору оплата всієї вартості продукції, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100 % передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах, вказаних у Специфікаціях до даного договору. Допускається передача рахунку факсимільним зв'язком.

Відповідно до п. 4.2., 4.4. договору строк поставки продукції - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100 % передоплати. Інші строки поставки окремих партій продукції та умови оплати узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору. Датою поставки продукції вважається дата отримання продукції покупцем, вказана в видатковій накладній.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що продукція приймається покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець зобов'язаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей, за винятком випадків, коли приймання продукції здійснюється безпосередньо керівником покупця. Постачальник не відповідає за недостачу продукції, яка виникла після передачі продукції покупцю.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що повноваження осіб на отримання продукції, їх право розписуватись у видаткових накладних, підтверджується довіреністю, засвідченою належним чином.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2014 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

Згідно з п. 10.2. договору у випадку, якщо жодна з сторін не заявить про намір розірвати даний договір за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що одностороння відмова від зобов'язань за даним договором не допускається.

Пунктом 11.2. договору передбачено, що дія даного договору може бути достроково припинена на наступних мовах: - за взаємною згодою сторін, шляхом укладення відповідної додаткової угоди; - за рішенням суду.

28.12.2015 р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0002459 від 28.12.2015 р. на попередню оплату товару на загальну суму 14 226, 18 грн.

На виконання умов договору позивачем 28.12.2015 р. було виконано свій обов'язок по здійсненню передоплати за товар та перераховано відповідачу грошові кошти у якості авансу у розмірі 14 226, 18 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2096 від 28.12.2015 р. на суму 14 226, 18 грн, наявним у матеріалах справи.

03.02.2016 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою-претензією № 2 від 03.02.2016 р., у якій вимагав від останнього негайно повернути 14 226, 18 грн попередньої оплати у зв'язку із тим, що товар ним так і не було отримано.

12.02.2016 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 07/02 від 08.02.2016 р., у якому зазначив, що ним виконано всі умови договору поставки у повному обсязі.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, крім інших вимог, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14 226, 18 грн попередньої оплати.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо передачі товару позивачу у повному обсязі не виконав (на загальну суму 14 226, 18 грн), що підтверджується договором поставки № 60 від 11.09.2014 р., рахунком-фактурою № СФ-0002459 від 28.12.2015 р., платіжним дорученням № 2096 від 28.12.2015 р. на суму 14 226, 18 грн, вимогою-претензією № 2 від 03.02.2016 р., та відсутністю, підписаними уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку видаткових накладних, актів приймання-передачі та переданої позивачу документації. У зв'язку із тим, що відповідач у встановлений договором поставки строк не виконав обов'язок щодо передачі товару позивачу, у останнього відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку по поставці у повному обсязі товару за договором поставки № 60 від 11.09.2014 р.

Докази, надані відповідачем у процесі розгляду справи на підтвердження виконання обов'язку по поставці у повному обсязі товару за договором, а саме видаткова накладна № РН-0001746 від 28.12.2015 р. на суму 14 226, 18 грн, підписана тільки відповідачем, довіреність серии ЯМЦ № 094822 від 28.12.2015 р. позивача, видана на свого представника - фізичну особу ОСОБА_3 на отримання товару, не є належними та допустимими доказами, що достовірно підтверджують факт виконання відповідачем обов'язку по поставці у повному обсязі товару за договором, так як вказана видаткова накладна не була підписана обома сторонами, а вказана довіреність підтверджує лише наявність у представника повноважень на отримання товару, а не сам факт його отримання.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача попередньої оплати у розмірі 14 226, 18 грн за договором поставки № 60 від 11.09.2014 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд розірвати договір поставки № 60 від 11.09.2014 р., укладений між Київським управлінням механізації № 519 Дочірнього підприємства Акціонерного товариства - Фірми „Сантехмонтаж-1В» та ПП „Айрон-ТрейдВ» .

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що одностороння відмова від зобов'язань за даним договором не допускається.

Пунктом 11.2. договору передбачено, що дія даного договору може бути достроково припинена на наступних мовах: - за взаємною згодою сторін, шляхом укладення відповідної додаткової угоди; - за рішенням суду.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у процесі розгляду справи, з моменту укладення сторонами спірного договору поставки та станом на час розгляду справи відповідачем неналежним чином виконувався обов'язок по поставці у повному обсязі товару позивачу за договором, чим відповідач істотно порушив умови договору поставки № 60 від 11.09.2014 р., у зв'язку із чим у позивача виникло право на розірвання спірного договору поставки з підстав, зазначених у пунктах 11.1.-11.5. договору.

Отже, вимоги позивача до відповідача про розірвання договору поставки № 60 від 11.09.2014 р., укладеного між Київським управлінням механізації № 519 Дочірнього підприємства Акціонерного товариства - Фірми „Сантехмонтаж-1В» та ПП „Айрон-ТрейдВ» , є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Айрон-ТрейдВ» (ідентифікаційний код 35876193) на користь Київського управління механізації № 519 Дочірнього підприємства Акціонерного товариства - Фірми „Сантехмонтаж-1В» (ідентифікаційний код 01414146) 14 226 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять шість) грн 18 (вісімнадцять) коп. попередньої оплати та судові витрати 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

3. Розірвати договір поставки № 60 від 11.09.2014 р., укладений між Київським управлінням механізації № 519 Дочірнього підприємства Акціонерного товариства - Фірми „Сантехмонтаж-1В» (ідентифікаційний код 01414146) та Приватним підприємством „Айрон-ТрейдВ» (ідентифікаційний код 35876193).

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

16 червня 2016 р.