Рішення

від 14.06.2016 по справі 922/1170/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р.Справа № 922/1170/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Заводовій К.В.

розглянувши справу

за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, м.Ізюм Харківської області до Приватного підприємства "Фортуна", м. Ізюм Харківської області про стягнення 21880,32грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №17 від 20.03.2016

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, м.Ізюм Харківської області (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Фортуна", м. Ізюм Харківської області (далі за текстом - відповідач), про стягнення 21880,32грн. заборгованості, що складається з 15657,76грн. основного боргу, 2970,32грн. пені, 2921,03грн. інфляційних втрат, 331,49грн. 3% річних.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №271 від 01.10.2008 в частині оплати спожитої теплової енергії за період з 01.10.2013 по 28.02.2016.

В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач наданим йому правом не скористався, відзиву не надав, представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

01 жовтня 2008 року між позивачем, як теплопостачальною організацією, та відповідачем, як споживачем, укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №271 від 01.10.2008, за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку режимів відпуску теплової енергії, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з Додатком 1 до цього Договору, а саме: 26,2656Гкал на рік.

Облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом у зв'язку з відсутністю приладів комерційного обліку (пункт 5.1 Договору, Додатки 1, 1в до Договору).

Згідно пункту 4.2.4 Договору теплопостачальна організація зобов'язана надавати споживачу інформацію щодо обсягів постачання теплової енергії та якості теплопостачання, тарифів (цін), порядку оплати на умовах, передбачених договором.

При цьому, споживач з 12 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує від теплопостачальної організації за адресою: пр.Леніна, буд. № 33/1, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передавання теплової енергії; акт звіряння розрахунків. Один примірник оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації (пункт 6 Додатку 6а до Договору).

Пунктом 6.2 Договору визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (додатки №№4, 5 до Договору).

Споживач до першого числа розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації повну вартість заявленого у Договорі (Додаток 1 до Договору) обсягу споживання теплової енергії з урахуванням сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду (пункт 2 Додатку 6а до Договору).

Кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних теплових навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Якщо обсяг фактично спожитої теплової енергії перевищує сплачений заявлений обсяг, вартість такого перевищення сплачується споживачем не пізніше 18-го числа періоду, наступного за розрахунковим. Якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого заявленого обсягу, вартість такого перевищення зараховується в рахунок оплати заявленого обсягу періоду, наступного за розрахунковим (пункт 6.6 Договору, пункт 5 Додатку 6а до Договору).

Протягом періоду з жовтня 2013 року по лютий 2016 року позивач поставив відповідачу послуги з центрального опалення у вигляді подачі тепла на загальну суму 19552,84грн., що підтверджується доданими до позовної заяви актами приймання-передачі теплової енергії.

Як вказує позивач, відповідач частково погасив борг на суму 4741,18грн., але у зв'язку з неповним погашенням вартості раніше отриманої теплової енергії, з урахуванням залишку станом на 01.10.2013 боргу в сумі 846,10грн., за відповідачем сформувалася заборгованість в розмірі 15657,76грн.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 15657,76грн. основного боргу, 2970,32грн. пені, 2921,03грн. інфляційних втрат, 331,49грн. 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України В«Про теплопостачанняВ» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1 статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Докази, наявні в матеріалах справи свідчать про те, що відповідач не у повному обсязі сплатив вартість спожитої теплової енергії за Договором, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 15657,76грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заперечень щодо розміру заборгованості або доказів повного її погашення суду не надав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені Договором та Законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8 Додатку 6а до Договору встановлено, що в разі несплати споживачем за спожиту теплову енергію відповідно до встановленого Договором терміну, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм чинного законодавства та умов Договору, позивачем додатково нараховано відповідачу 2970,32грн. пені, 2921,03грн. інфляційних втрат та 331,49грн. 3% річних.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи. У зв'язку з цим, позовні вимоги частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат також підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Фортуна" (64300, Харківська область, м.Ізюм, вул.Соборна, буд.35, код 31476700) на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (64300, Харківська область, м.Ізюм, пр.Леніна, буд.33, код 32284148) 15657,76грн. основного боргу, 2970,32грн. пені, 2921,03грн. інфляційних втрат, 331,49грн. 3% річних, а також 1378,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 21.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_2