Рішення

від 13.06.2016 по справі 916/938/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2016 р.Справа № 916/938/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ВІССМАННВ»

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „НОРМА.В»

про стягнення 214 324,78 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №б/н від 05.01.2015р.;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору : 11.04.2016р. за вх. № 1002/16 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ВІССМАННВ» (ТОВ „ВІССМАННВ» ) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „НОРМА.В» (ТОВ „НОРМА.В» ), у відповідності до якого просить суд стягнути з останнього заборгованість в сумі 214 324,78 грн., з яких 114 689,39 грн. - заборгованість за поставлений та не оплачений товар, 92 425,63 грн. - інфляційні втрати, 7207,76 грн. - 3 % річних.

Відповідно до Протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.04.2016р. справу № 916/938/16 розподілено до розгляду судді Власовій С.Г.

Ухвалою суду від 12.04.2016р. провадження у даній справі порушено та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

25.04.2016р. за вх. № 10435/16 Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про перенесення судового засідання по даній справі, розгляд якої призначено на 26.04.2016р., на іншу дату у зв'язку з необхідністю присутності представника позивача в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 26.04.2016р. клопотання позивача задоволено та розгляд справи відкладено.

24.05.2016р. за вх. № 2-2768/16 ТОВ „ВІССМАННВ» звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про зміну підстави позову, у відповідності до якої Позивач відзначає, що ОСОБА_3 передавався відповідачу на підставі накладних, у яких зазначений строк оплати товару та ін.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у позовній заяві, заяві про зміну підстав позову та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 214 324,78 грн., з яких 114 689,39 грн. - заборгованість за поставлений та не оплачений товар, 92 425,63 грн. - інфляційні втрати, 7207,76 грн. - 3 % річних за Договором купівлі-продажу №5 від 02.01.2013р.

Відповідач у судові засідання не з'явився та витребуваних судом доказів не надав. Ухвали суду, що надіслані на адресу Відповідача, яка зазначена у позові та у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.04.2016р., повернуті до суду органами зв'язку з відміткою про закінчення терміну зберігання та про те, що адресат не знайдено.

У судовому засіданні від 13.06.2016р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника сторін, суд, у порядку ст. 75 ГПК України, встановив наступне:

З матеріалів справи вбачається, що Позивач протягом 2013 року передавав у власність Відповідача товар - котельне обладнання на загальну суму 121 689,39 грн. згідно з накладними на відвантаження, які підписані сторонами договору та скріплені їх печатками:

1) № НОМЕР_1 від 30.07.2013 на суму 34 417,32 грн. (за рахунком-фактурою № 060681 від 29.07.2013р.);

2 № НОМЕР_2 від 20.08.2013р. на суму 1302,20 грн. (за рахунком-фактурою № 061030 від 13.08.2013р.);

3) № НОМЕР_3 від 02.09.2013р. на суму 1742,26 грн. (за рахунком-фактурою № 060993 від 12.08.2013р.);

4) № НОМЕР_4 від 02.09.2013р. на суму 709,58 грн. (за рахунком-фактурою №061027 від 13.08.2013р.);

5) № НОМЕР_5 від 04.09.2013р. на суму 5 143,06 грн. (за рахунком-фактурою №061259 від 22.08.2013р. );

6) № НОМЕР_6 від 10.09.2013р. на суму 5930,81 грн. (за рахунком-фактурою № 060882 від 06.08.2013р.);

7) № НОМЕР_7 від 10.09.2013 р. на суму 7 238,24 грн. (за рахунком-фактурою №061139 від 19.08.2013р.);

8) № НОМЕР_8 від 12.09.2013 р. на суму 37 637,15 грн. (за рахунком-фактурою № 061370 від 28.08.2013р.);

9) № НОМЕР_9 від 12.09.2013 р. на суму 7 672,45 грн. (за рахунком-фактурою № 061540 від 02.09.2013р. );

10) № НОМЕР_10 від 12.09.2013 р. на суму 1 438,30 грн. (за рахунком-фактурою № 061645 від 04.09.2013р. );

11) № НОМЕР_11 від 19.09.2013 р. на суму 17 530,25 грн. (за рахунком-фактурою №061644 від 04.09.2013р.);

12) № НОМЕР_12 від 22.10.2013 р. на суму 927,77 грн. (за рахунком-фактурою № 061207 від 21.08.2013р.); (а/с 39-69, том 1).

ТОВ „НОРМА.В» на підставі довіреностей №121 від 30.07.2013р. на ім'я торгового представника ОСОБА_4, №144 від 19.09.2013р. на ім'я комірника ОСОБА_5, №130 від 13.08.2013р., №136 від 30.08.2013р., №141 від 09.09.2013р., №142 від 09.09.2013р., №150 від 17.10.2013р., які видані на ім'я Директора ОСОБА_6, поставлені від ТОВ „ВІССМАННВ» ОСОБА_3 прийняло.

Відповідач, у свою чергу, здійснив оплату за поставлений товар частково в сумі 7 000,00 грн., що підтверджується Випискою з особового рахунку ТОВ „ВІССМАННВ» № 26006011059740 (а/с 92-95, том 1). Отже, заборгованість Відповідача за Договором складає 114 689,39 грн.

З метою досудового вирішення спору, Позивач звернувся до Відповідача з Претензією про сплату заборгованості в сумі 114 689,39 грн. Проте, станом на день подачі позовної заяви, зобов'язання щодо оплати заборгованості Відповідачем не виконані.

З огляду на прострочення виконання свого зобов'язання, ТОВ „ВІССМАННВ» , на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував ТОВ „НОРМА.В» 3% річних та інфляційні втрати на суму заборгованості:

1) за поставлений товар 30.07.2013р. на суму 27 414,32 грн. (34 417,32 грн. з урахуванням часткових оплат, які здійснені 03.06.2015р., 03.08.2015р., 04.08.2015р., 07.09.2015р.), за період з 06.12.2013р. по 12.02.2016р.

2) за поставлений товар 20.08.2013р. на суму 1302,20 грн. за період з 26.12.2013р. по 12.02.2016р.

3) за поставлений товар 02.09.2013р. на суму 2451,84 грн. (1742,26 грн. + 709,58 грн.) за період з 13.01.2014р. по 12.02.2016р.

4) за поставлений товар 04.09.2013р. на суму 5143,06 грн. за період з 14.01.2014р. по 12.02.2016р.

5) за поставлений товар 10.09.2013р. на суму 13 169,05 грн. (7 238,24 грн. + 5930,81 грн.) за період з 20.01.2014р. по 12.02.2016р.

6) за поставлений товар 12.09.2013р. на суму 46 747,90 грн. (37 637,15 грн. +7 672,45 грн. +1 438,30 грн.) за період з 20.01.2014р. по 12.02.2016р.

7) за поставлений товар 19.09.2013р. на суму 175 30,25 грн. за період з 27.01.2014р. по 12.02.2016р.

8) за поставлений товар 22.10.2013р. на суму 927,77 грн. за період з 27.02.2014р. по 12.02.2016р.

Отже, сума 3% річних становить - 7 207,76 грн., а сума інфляційних втрат - 92 425,63 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з вищевказаними накладними на відвантаження, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, Позивач продав Відповідачу товар на загальну суму 121 689,39 грн.

Згідно зі статтями 205, 207 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Отже, судом встановлено, що між сторонами спору було укладено ряд правочинів на поставку обладнання, про що свідчать наявні у матеріалах справи накладні на відвантаження.

Судом встановлено, що на підставі довіреності № 121, яка видана Відповідачем на ім'я торгового представника ОСОБА_4, ТОВ „НОРМА.В» одержано від Позивача ОСОБА_3 на суму 34 417,32 грн., за накладною № НОМЕР_1 від 30.07.2013р.; на підставі довіреності № 144, яка видана Відповідачем на ім'я комірника ОСОБА_5, ТОВ „НОРМА.В» одержано від Позивача ОСОБА_3 на суму 17 530,25 грн., за накладною № НОМЕР_11 від 19.09.2013 р.; на підставі довіреностей №130 від 13.08.2013р., №136 від 30.08.2013р., №141 від 09.09.2013р., №142 від 09.09.2013р., №150 від 17.10.2013р., які видані Відповідачем на ім'я Директора ОСОБА_6, ТОВ „НОРМА.В» одержано від Позивача ОСОБА_3 на суму 1302,20 грн. за накладною № НОМЕР_2 від 20.08.2013р., на суму 1742,26 грн. за накладною № НОМЕР_3 від 02.09.2013р., на суму 709,58 грн. за накладною № НОМЕР_4 від 02.09.2013р.,на суму 5 143,06 грн. за накладною № НОМЕР_5 від 04.09.2013р., на суму 5930,81 грн. за накладною № НОМЕР_6 від 10.09.2013р., на суму 7 238,24 грн. за накладною № НОМЕР_7 від 10.09.2013 р., на суму 37 637,15 грн. за накладною № НОМЕР_8 від 12.09.2013 р., на суму 7 672,45 грн. за накладною № НОМЕР_9 від 12.09.2013 р., на суму 1 438,30 грн. за накладною № НОМЕР_10 від 12.09.2013 р., на суму 927,77 грн. за накладною № НОМЕР_12 від 22.10.2013 р.

Позивач зауважив, що строк оплати за поставлений товар зазначений у накладних (протягом 90-та днів з моменту поставки товару).

Однак, за поставлений та проданий товар Відповідач розрахувався частково в сумі 7 000,00 грн., про що свідчить Виписка з особового рахунку ТОВ „ВІССМАННВ» № 26006011059740, докази оплати заборгованості в сумі 114 689,39 грн. у матеріалах справи відсутні.

Згідно вимог ст.ст. 5 25, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на прострочення виконання грошового зобов'язання Позивач нарахував Відповідачу 3% річних в сумі 7 207,76 грн. та інфляційні втрати в сумі 92 425,63 грн.

Наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат перевірено господарським судом та відзначення про помилковість нарахування у зв'язку з чим господарським судом здійснено розрахунок.

Розрахунок 3 % річних:

1) за поставлений товар 30.07.2013р. на суму 27 414,32 грн. (34 417,32 грн. з урахуванням часткових оплат, які здійснені 03.06.2015р., 03.08.2015р., 04.08.2015р., 07.09.2015р.), за період з 06.12.2013р. по 12.02.2016р., кількість днів прострочення 799, сума 3% річних 1800,26 грн.

2) за поставлений товар 20.08.2013р. на суму 1302,20 грн. за період з 26.12.2013р. по 12.02.2016р., кількість днів прострочення 779, сума 3% річних 83,36 грн.

3) за поставлений товар 02.09.2013р. на суму 2451,84 грн. (1742,26 грн. + 709,58 грн.) за період з 13.01.2014р. по 12.02.2016р., кількість днів прострочення 761, сума 3% річних 153,33 грн.

4) за поставлений товар 04.09.2013р. на суму 5143,06 грн. за період з 14.01.2014р. по 12.02.2016р., кількість днів прострочення 760, сума 3% річних 321,22 грн.

5) за поставлений товар 10.09.2013р. на суму 13 169,05 грн. (7 238,24 грн. + 5930,81 грн.) за період з 20.01.2014р. по 12.02.2016р., кількість днів прострочення 754 , сума 3% річних 815,99 грн.

6) за поставлений товар 12.09.2013р. на суму 46 747,90 грн. (37 637,15 грн. +7 672,45 грн. +1 438,30 грн.) за період з 20.01.2014р. по 12.02.2016р., кількість днів прострочення 754, сума 3% річних 2896,64 грн.

7) за поставлений товар 19.09.2013р. на суму 175 30,25 грн. за період з 27.01.2014р. по 12.02.2016р., кількість днів прострочення 747 , сума 3% річних 1076,14 грн.

8) за поставлений товар 22.10.2013р. на суму 927,77 грн. за період з 27.02.2014р. по 12.02.2016р., кількість днів прострочення - 716, сума 3% річних 54,59 грн.

Отже, за розрахунком суду сума 3% річних становить - 7201,53 грн., що на 6,23 грн. менше, ніж у розрахунку Позивача.

Розрахунок інфляційних витрат за вищевказані періоди:

1) сукупний індекс інфляції - 181,5, інфляційне збільшення - 22 345,11 грн.

2) сукупний індекс інфляції - 180,6, інфляційне збільшення - 1049,57 грн.

3) сукупний індекс інфляції - 180,6, інфляційне збільшення - 1976,18 грн.

4) сукупний індекс інфляції - 180,6, інфляційне збільшення - 4145,30 грн.

5) сукупний індекс інфляції - 180,1, інфляційне збільшення - 10458,40 грн.

6) сукупний індекс інфляції - 180,1, інфляційне збільшення - 37 445,06 грн.

7) сукупний індекс інфляції - 180,1, інфляційне збільшення - 14 041,73грн.

8) сукупний індекс інфляції - 179,03, інфляційне збільшення - 733,21 грн.

Загальна сума інфляційних втрат складає - 92 194,56 грн., що на 231,07 грн. менше ніж у розрахунку Позивача.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ „ВІССМАННВ» в сумі 214 085,48 грн., з яких 114 689,39 грн. основного боргу, 92 194,56 грн. інфляційних втрат та 7201,53 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „НОРМА.В» (67400, Одеська обл., Роздільнянський р-н, м. Роздільна, пров. Газетний, буд. 1, код ЄДРПОУ 37314391) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ВІССМАННВ» ( 08130, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентина Чайки, буд. 16, код ЄДРПОУ 30724898, п/р 26003502688 в АТ „ОСОБА_7 ОСОБА_4, код банку 380805) борг в сумі 114 689 (сто чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 39 коп., інфляційні втрати в сумі 92 194 (дев'яноста дві тисячі сто дев'яноста чотири) грн. 56 коп., 3% річних в сумі 7201 (сім тисяч двісті одна) грн. 53 коп. та судовий збір в сумі 3211 (три тисячі двісті одинадцять) грн. 28 коп.

3. У решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21 червня 2016р.

Суддя С.Г. Власова