Постанова

від 07.06.2016 по справі 910/681/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2016 р. Справа№ 910/681/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Гончарова С.А.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГЄЛЛІОС ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 (повний текст якого складено 18.03.2016) у справі № 910/681/16 (суддя: Балац С.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЄЛЛІОС ЛТД"

про стягнення 1 160 178,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/681/16 позов задоволено, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гєлліос ЛТД" на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" стягнута заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 908. грн. 38 коп., за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 17.653грн. 26 коп., 3 % річних в сумі 22.902 грн 45 коп; інфляційні втрати в сумі 210.767 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 17.402 грн. 67 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі №910/681/16 та винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства " Київенерго "відмовити.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце та проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечували, просили залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 16.11.2012 між публічним акціонерним товариством " Київенерго ", як постачальником, (позивач) та товариства з обмеженою відповідальністю " Гєлліос ЛТД ", як споживачем, (відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 11406 відповідно до якого позивач продає відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії. Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати, яка здійснюється до 15 числа місяця. Остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електричної енергії та інших платежів згідно з умовами цього Договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у позивача рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Додатком 5Б до Договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2001 № 19.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся з позовом про стягнення коштів мотивуючи вимоги тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем його грошового зобов'язання за Договором, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1.160.178,09 грн., з яких: 908.855,38 грн за спожиту активну електроенергію в період з 01.07.2014 по 01.01.2016, 17.653,26 грн за спожиту реактивну електроенергію за період з 01.06.2014 по 01.01.2016, що підтверджується рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції та актами надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії у спірний період, а також довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію. Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 210.767,00 грн інфляційних втрат та 22.902,45 грн 3% річних.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 908.855,38 грн за спожиту активну електроенергію в період з 01.07.2014 по 01.01.2016, 17.653,26 грн за спожиту реактивну електроенергію за період з 01.06.2014 по 01.01.2016, підлягає задоволенню повністю, а надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення 210.767,00 грн інфляційних втрат та 22.902,45 грн 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечуючи проти рішення суду відповідач наполягає на тому, що приймаючи рішення про стягнення коштів, суд безпідставно не врахував наявність судового рішення у справі № 910/6938/15 яким договір про постачання електричної енергії № 11406 від 16.11.2012 розірвано, при цьому позивач на звернення відповідача припинити постачання пристав, але відключення не провів, в зв'язку з чим нарахування боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно статей 509, 510, 513, 520, 521 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено матеріалами справи, доказів сплати заборгованості за спожиту електроенергію відповідачем не надано.

Доводи відповідача що позивач погодився на припинення постачання електричної енергії не заслуговують на увагу, оскільки з відповіді ПАТ «Київенерго» № 030/32/2/8730 від 31.07.2014 вбачається, що відключення від електропостачання можливо, зокрема за наявністю представника відповідача.

Доказів того, що сторони погодили дату та час можливого відключення матеріали справи не містять.

Щодо посилання відповідача на рішення господарського суду м. Києва № 910/6938/15 від 08.06.2015, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2015 то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як встановлено судовими інстанціями, наприкінці червня 2014 року відбулося збройне захоплення території та об'єктів Пансіонату особами, що не мають до них жодного юридичного чи іншого відношення, представники позивача, як єдиного власника пансіонату "Джерело", не мають можливості взагалі потрапити на його території, здійснити обстеження електричних мереж на предмет їх справності та небезпечності, чим фактично позбавлений можливості здійснювати власні зобов'язання передбачені договором. Також, позивач позбавлений можливості та фактично не споживає електричну енергію, що поставляється відповідачем, внаслідок чого вважає, що договір про постачання електричної енергії, укладеної з відповідачем має бути розірвано.

За змістом ст. ст. 651, 653 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

У разі якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З вимогами про розірвання договору про постачання енергії ТОВ «Гєлліос ЛТД» звернулось зі спливом більш ніж півроку з дня настання вищевикладених подій, судове рішення набрало чинності відповідно до постанови Вищого господарського суду України № 910/ 6938/15 від 08.12.2015, а розрахунок здійснений позивачем станом на01.01.2016, таким чином підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва № 910/681/16 не вбачається.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гєлліос ЛТД" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/681/16 залишити без змін.

Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

С.А. Гончаров