Постанова

від 16.06.2016 по справі 910/29016/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2016 р. Справа№ 910/29016/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: Беніцька В.І., Чепурда П.І, - представники за довіреностями, Колєба О.А.- керівник.

Від відповідача-1: Глотова С.О. - представник за довіреністю.

Від відповідача-2: Костюк О.М. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

на рішення Господарського суду м. Києва від 26.01.2016 року

у справі № 910/29016/15 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер"

до 1. Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

2. Київської міської ради

про встановлення сервітуту

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролідер" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до 1. Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", 2. Київської міської ради про встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролідер" платного, у розмірі 300,00 грн. на місяць, сервітуту для проходу до власних нежитлових приміщень у будинку за адресою: м. Київ, вул. Пушиної Феодори, 23-25 (літера А), строком на два роки, а саме:

- прохід шириною 0,5 метра та довжиною 3,5 метра, через приміщення під літерою "Г" площею 16,9 м.кв. до приміщення під номером 1 площею 152,6 м.кв. Відмічено на поетажному плані поверху 1, літера А;

- прохід шириною 0,5 метра та довжиною 8 метрів, через сходовий марш на другий поверх до приміщення під номером 5 площею 68,6 м.кв. Відмічено на поетажному плані поверху 2, літера А;

- прохід шириною 0,5 метра та довжиною 24 метра, через сходовий марш входу в подвал, через приміщення під номером 1 та 4 до приміщення під номером площею 35 кв.м. Відмічено на поетажному плані підвал, літера А;

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необхідність встановлення сервітуту щодо місць загального користування приміщень у нежитловому будинку №23/25 А по вул. Пушиної Феодори у м. Києві, які використовуються позивачем для проходження до власних нежитлових приміщень, зважаючи на відмову Київської міської ради від укладення вказаного договору у запропонованій позивачем редакції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.01.2016 року у справі № 910/29016/15 позов задоволено частково, а саме: встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролідер" особовий строковий оплатний сервітут щодо нежитлових приміщень загальною довжиною проходів 35,5 м та шириною 0,5 м, які знаходяться у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Пушиної Феодори, буд. 23-25 літера А. Визначено істотні умови сервітуту:

- вид сервітуту: право Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер" (працівників та/або покупців підприємства) з метою потрапляння до приміщень, що перебувають у власності ТОВ "Агролідер", проходити через визначені сервітутом нежитлові приміщення;

- строк дії сервітуту: з моменту набрання даним рішенням законної сили по 01 листопада 2020 року;

- об'єкт, на який поширюється сервітут: частини нежилих приміщень, які знаходяться у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Пушиної Феодори, буд. 23-25 літера А, а саме:

1) Прохід шириною 0,5 метра та довжиною 3,5 метра, через приміщення під літерою "Г" площею 16,9 м.кв. до приміщення під номером 1 площею 152,6 м.кв..

2) Прохід шириною 0,5 метра та довжиною 8 метрів, через сходовий марш на другий поверх до приміщення під номером 5 площею 68,6 м.кв..

3) Прохід шириною 0,5 метра та довжиною 24 метра, через сходовий марш входу в подвал, через приміщення під номером 1 та 4 до приміщення під номером площею 35 кв.м.

- плата за встановлення та користування сервітутом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролідер" сплачує на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" безготівковим перерахунком до 5-го числа за поточний місяць місячну плату у розмірі 300,00 (триста) гривень, яка включає в себе часткову компенсацію витрат на утримання в нормальному стані вказаних вище частин нежитлових приміщень.

Витрати на опалення, освітлення та прибирання вказаних вище частин нежитлових приміщень та власних нежитлових приміщень ТОВ "Агролідер" несе окремо на підставі взятих зобов'язань.

Зобов'язано Київську міську раду та Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" не чинити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролідер" перешкоди у користуванні сервітутом щодо нежитлових приміщень загальною довжиною проходів 35,5 м та шириною 0,5 м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Пушиної Феодори, буд. 23-25 літера А.

Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер" 1378,00 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що 01.02.2012 року Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролідер" уклали Акт про фактичне використання нежилих приміщень у будинку 23-25 по вул. Пушиної Феодори на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 124 від 14.07.2004 року, в якому встановили, що приміщення загальною плошею 65,68 кв.м. фактично використовує саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролідер".

Крім того, апелянт стверджує про те, що позивачем не надано методики розрахунку суми, визначеної останнім для встановлення сервітуту щодо нерухомого майна.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно п. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, у відповідності до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", належить, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролідер" та Фондом приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрьковою Н.В та зареєстрований в реєстрі за № у1364, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролідер" отримало у власність нежилі приміщення №1,6,7,8,9,V загальною площею 874,2 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Пушиної Феодори, буд. 23-25 (літера А), у окремій двоповерховій будівлі.

Встановлено, що на підставі зазначеного договору купівлі - продажу позивачем було належним чином зареєстровано право власності на вказані вище нежитлові приміщення в КП БТІ та отримано відповідний технічний паспорт.

У відповідності до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.07.2011 року №1339 "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.12.2010 №1112 та від 12.05.2011 №715 згідно Додатку 11 визначено перелік об'єктів, які закріпляються на праві господарського відання за Комунальним Підприємством "Київжитлоспецексплуатація", у тому числі нежилі приміщення в Святошинському району по вул. Феодори Пушиної 23/25 (літера А), загальною площею 258,50 кв. м., що відносилися до комунальної власності територіальної громади Святошинського району у м. Києві та перебували на балансі КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва". Вказані приміщення закріплені за КП "Київжитлоспецексплуатація" на праві повного господарського відання та прийняті на баланс підприємства за актом приймання - передачі форми ОЗ-1 від 01.02.2012 року.

Власником зазначених нежилих приміщень є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, яка, в свою чергу, делегувала повноваження по управлінню спірними приміщеннями загального користування Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація".

Встановлено, що про зміну балансоутримувача нежитлових приміщень в будинку № 23/25 (літера А) по вул. Феодори Пушиної в м. Києві позивача було повідомлено листом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" № 155/1/05-777 від 22.02.2012 року.

З матеріалів справи, а саме зі змісту поповерхового плану технічного паспорту вбачається, що для використання власних нежитлових приміщень працівники та відвідувачі позивача зобов'язані проходити через додаткові приміщення, що підприємству не належать, а саме:

1) прохід шириною 0,5 метра та довжиною 3,5 метра, через приміщення під літерою "Г" площею 16,9 м. кв. до приміщення під номером 1, площею 152,6 м. кв..

2) прохід шириною 0,5 метра та довжиною 8 метрів, через сходовий марш на другий поверх до приміщення під номером 5, площею 68,6 м. кв..

3) прохід шириною 0,5 метра та довжиною 24 метра, через сходовий марш входу в підвал, через приміщення під номером 1 та 4 до приміщення під номером V площею 35м.кв..

Загальна довжина таких проходів становить 35,5 м, що мають ширину 0,5 м.

Отже, як зазначено у позовній заяві, та не заперечується представниками сторін, для проходу до власних нежитлових приміщень інший шлях окрім як через проходження по конкретно визначеним приміщенням орієнтованою сукупною довжиною 35,5 метрів (підвалу, І та ІІ поверху), у працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер" відсутній.

Позивач стверджує про те, що з моменту передачі у господарське відання частини нежитлових приміщень та всіх місць загального користування у будинку по вул. Ф.Пушиної 23/25 (літера А) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", у останнього з позивачем виникли суперечки з приводу спільного використання коридорів, сходових маршів та іншого загального майна (місць загального користування).

На підставі зазначеного вище, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролідер" на адресу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" було надіслано заяву № 6838 від 22.10.2015 року з пропозицією щодо укладення договору сервітуту з додатками - оригіналами 2-ох примірників Договору №1-ср від 22.10.2015 року.

У відповідь на що, Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" повідомленням від 02.11.2015р. №155/1/03-6789 було запропоновано позивачу звернутися до орендодавця - Департаменту комунальної власності міста Києва з пропозицією щодо укладення договору оренди нежилих приміщень загальною площею 35,5 кв.м. в будинку №23-25 по вул. Федори Пушиної у м. Києві, а також повідомлено, що після отримання згоди Департаменту, підприємством буде розроблено розрахунок орендної плати та підготовлено проект договору оренди для подальшого погодження.

Крім цього, Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" було надіслано позивачеві лист №155/1/05-6958 від 05.11.2015, згідно якого позивачу було запропоновано звернутись до Департаменту комунальної власності міста Києва з пропозицією щодо укладення договору оренди нежилих приміщень, оскільки до компетенції підприємства укладення договорів сервітуту не відноситься, з посиланням на Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.15 р. № 415/1280 (далі - Положення), яким передбачено укладення тільки договорів оренди нежилих будинків (приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Судовою колегією встановлено, що 14.07.2004 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролідер" (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 124, за умовами якого договір встановлює умови оренди нежитлового приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м.Києва і закріплене за Орендодавцем на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно розпорядження Святошинської районної в м.Києві держадміністрації № 1754 від 30.09.2003 р., між Орендодавцем і Орендарем та регулює їх взаємовідносини протягом його дії.

Відповідно до Угоди № 2 про зміни і доповнення до договору оренди нежитлового приміщення № 124, сторони дійшли згоди про внесення змін до вищезазначеного Договору оренди та виклали п.1.2 в наступній редакції - «загальною площею 65,68 кв.м.», при цьому не вносивши зміни в Договір стосовно цільового використання нежитлових приміщень.

Пунктом 9.1 Договору встановлено строк його дії до 22 грудня 2005 року, додатковою угодою від 01 листопада 2011 року до Договору № 124, передбачено, що договір діє до 31 березня 2012 року включно.

В матеріалах справи міститься складений між Комунальним підприємством "Київжитлоспецекплуатація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролідер" Акт від 01.02.2012 року про фактичне використання нежилих приміщень, згідно якого приміщення загальною площею 65,68 кв.м, які перебувають на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецекплуатація", фактично використовуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроділер".

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктом 9.6 Договору оренди сторони встановили, що питання про надання згоди на продовження дії Договору вирішуються на підставі письмового звернення Орендаря до голови райдержадміністрації, поданого за місяць до закінчення терміну дії цього Договору. У разі, якщо звернення Орендаря не надійшло або Орендар не отримав дозволу на продовження дії цього Договору, орендар повинен звільнити приміщення по закінчені терміну дії цього Договору та передати Орендодавцю приміщення по Акту прийому-передачі.

Доказів звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер" з листом про закінчення строку дії Договору № 124 в матеріалах справи відсутні.

Крім того, відсутні докази того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролідер», відповідно до п. 9.6 Договору, були повернені Комунальному підприємству "Київжитлоспецекплуатація" по акту приймання-передачі приміщення площею 65,68 кв.м.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія приходить до висновку про те, що договір оренди нежитлового приміщення № 124 від 14.07.2004 року є пролонгованим, а приміщення й досі перебувають в орендному користуванні Позивача.

Про фактичне використання позивачем нежилих приміщень площею 65,68 кв.м., також, свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення за період з 2012 року по 2014 рік включно, з призначенням платежу «орендна плата та відшкодування за користування земельною ділянкою».

Як пояснили представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер" та Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, в зазначених вище платіжних дорученнях в призначенні платежу «орендна плата» стосується договору оренди нежитлового приміщення № 124 від 14.07.2004 року.

Отже, судова колегія приходить до висновку про те, що договір оренди нежитлового приміщення № 124 від 14.07.2004 року є пролонгованим, дійсним та таким, що виконується орендарем.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Статтею 401 ЦК України передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 статті 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що обов'язковою умовою звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту є вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) нерухомого майна.

Отже, сервітут - це право, яке встановлюється в інтересах однієї особи за рахунок власника майна або іншої особи, яка володіє ним на законних підставах, та за своїм правовим змістом є правом обмеженого користування. Поряд з правом оренди сервітут є також одним з речових прав, однак значно вужчий за обсягом своїх прав. На відміну від права оренди, яке встановлює володіння і користування майном протягом його дії виключно орендаря, сервітут тільки обмежує право власності особи, на майно якої встановлено сервітут.

В той же час, сервітут тягне певне обмеження прав власності особи, на майно якої встановлений сервітут. Власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, але в межах, не обтяжених сервітутом. Це означає, що спочатку майном користується суб'єкт сервітутного права, а потім власник майна.

Підставою для встановлення сервітуту є наявність обставин, які свідчать про те, що особа, яка зацікавлена у встановленні сервітуту, не може задовольнити потреби за рахунок власного майна, тобто іншим способом, як встановлення прав користування чужим майном - сервітуту.

Тобто, відносини, які виникають на підставі сервітуту, є подібними за змістом до відносин оренди та спрямовані на задоволення тих чи інших потреб і тій чи іншій речі без набуття права власності на неї.

Враховуючи те, що договір оренди нежитлового приміщення № 124 від 14.07.2004 року є пролонгованим, дійсним та таким, що виконується орендарем, судова колегія приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог щодо встановлення сервітуту на право Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер" (працівників та/або покупців підприємства) потрапляти до приміщень, що перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер", проходити через визначені сервітутом нежитлові приміщення не має, оскільки, вказані правовідносини врегульовані діючим договором оренди нежитлового приміщення № 124 від 14.07.2004 року.

Крім того, стосовно розміру, сплати визначеної позивачем для встановлення сервітуту щодо нерухомого майна, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позивачем не обґрунтовано наявність підстав для застосування суми саме у розмірі 300,00 грн. на місяць.

Отже, позовні вимоги про встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролідер" платного, у розмірі 300,00 грн. на місяць, сервітуту для проходу до власних нежитлових приміщень у будинку за адресою: м. Київ, вул. Пушиної Феодори, 23-25 (літера А), строком на два роки є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 26.01.2016 року у даній справі - скасуванню, у позові слід відмовити.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.01.2016 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Господарського суду м. Києва від 26.01.2016 року у справі № 910/29016/15 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер" (вул. Ф.Пушиної, 23-25, м. Київ, 03115, код 30214702) на користь Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (вул. Володимирська, 51а, м. Київ, 01001, код 03366500) 1 339,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/29016/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська