Постанова

від 16.06.2016 по справі 922/1290/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2016 р. Справа № 922/1290/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю:

представника позивача - Блошко В.М. (директор, паспорт серія НОМЕР_1 від 14.02.1996)

представника відповідача - не з'явився

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007") - Розумної О.О. за довіреністю б/н від 05.05.2016, Гордєєва В.І. за довіреністю б/н від 08.06.2015

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (залучена до участі у справі ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2016) - "Селянського (фермерського) господарства Костюченко Миколи Івановича" - Селіванова М.В. за довіреністю б/н від 16.05.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007", с. Олександрівка, Близнюківський район, Харківська область (вх. № 1485 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.04.2016 у справі № 922/1290/16

за позовом Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків

до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Агро-Альянс-2007", с. Олександрівка, Близнюківський район, Харківська область

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Дослідне сільськогосподарське підприємство "БВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Близнюківської районної державної адміністрації, смт.Близнюки Харківської області, в якій просить суд: визнати незаконними та скасувати розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 36 від 22.01.2015р. "Про визначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв)" та змінами до нього, № 76 від 18.02.2015р. "Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)" та змінами до нього, № 215 від 28.04.2015р. "Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)", № 229 від 08.05.2015р. "Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)" та № 208 від 14.04.2016р. "Про надання в оренду нерозподілених земельних часток (паїв)", якими передбачено віднесення до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) та надання їх в оренду, що вже знаходяться в оренді ДСП "БВ" ТОВ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2016 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1290/16 та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.05.2016 об 11:30 год.

29.04.2016 позивач звернувся до господарського суду Харківської області із заявою (вх. № 14497) про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, а також будь-яким третім особам здійснювати будь-які дії відносно земель сільськогосподарського призначення, які належать ДСП "БВ" ТОВ на праві оренди, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області на полях № 20, 24, 25, частина поля № 22, прилягаюча до поля № 25-244,83 га. відповідно плану контурної зйомки (кадастрових робіт) ДП "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (заїжджати технікою, заходити, обробляти та будь-які інші дії), за винятком Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2016 по справі № 922/1290/16 (суддя Кухар Н.М.) заяву Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову заборонено Близнюківській районній державній адміністрації (код ЄДРПОУ: 24283304), а також будь-яким третім особам здійснювати будь-які дії відносно земель сільськогосподарського призначення, які належать ДСП "БВ" ТОВ на праві оренди, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області на полях № 20, 24, 25, частина поля № 22, прилягаюча до поля № 25-244,83 га. відповідно плану контурної зйомки (кадастрових робіт) ДП "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (заїжджати технікою, заходити, обробляти та будь-які інші дії), за винятком Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ: 32277921).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2016 по справі № 922/1290/16 задоволено заяву ПП "Агро-Альянс-2007" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Агро-Альянс-2007" (64822, Харківська область, Близнюківський район, с.Олександрівка; код ЄДРПОУ: 35069553). Розгляд справи відкладено на 24 травня 2016 об 11:30 год.

Третя особа - ПП "Агро-Альянс-2007" із ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2016 по справі № 922/1290/16 не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважаючи ухвалу необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та винести нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на позивача. Скаржник також звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 клопотання ПП "Агро-Альянс-2007" про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено. Прийнято апеляційну скаргу ПП "Агро-Альянс-2007" до провадження та призначено до розгляду на 07 червня 2016 року о 10:00 год.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу (вх. № 5810 від 07.06.2016) з нормативним, правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції у справі, в яких просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, як необґрунтованій, а ухвалу суду першої інстанції, якою вжито заходи до забезпечення позову, просить залишити без змін з підстав та мотивів, наведених у даних поясненнях.

07.06.2016 уповноваженим представником ПП "Агро-Альянс-2007" - Гордєєвим В.І. надано суду для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчену довідку Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області вих. № 281/02-30 від 03.06.2016 про те, що на земельних ділянках, наданих в оренду ПП "Агро-Альянс-2007" виконком ради станом на 03.06.2016 не проводив реєстрацію договорів між пайщиками колишнього СВК "ХОВ" та ДСП "БВ" ТОВ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2016 було задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду скарги. Продовжено строк розгляду скарги на 15 днів до 27 червня 2016 року. Розгляд справи відкладено на 16.06.2016 о 14:30 год.

16.06.2016 відповідачем на адресу суду направлені клопотання (вх. №№ 6267, 6268), в яких Близнюківська районна державна адміністрація просить суд апеляційної інстанції розглянути справу без участі її представника, у зв'язку з тим, що завідувач юридичного сектора апарату районної державної адміністрації Парахотіна Л.О. знаходиться у відрядженні. На підтвердження обставин, викладених у клопотанні, відповідач надав копії розпорядження про відрядження Парахотіної Л.О. від 09.06.2016 № 53-вд та від 09.06.2016 № 54-вд.

Відповідач також надіслав суду клопотання від 06.06.2016 вих. № 01-42/2199 (вх. № 6274 від 16.06.2016), в якому повідомив суд, що Близнюківська районна державна адміністрація повністю підтримує апеляційну скаргу ПП "Агро-Альянс-2007" та просить, у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання представника адміністрації, розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами та без присутності представника.

Зазначені клопотання Близнюківської районної державної адміністрації колегією суддів задовольняються, а розгляд справи здійснюватиметься без участі представника відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку.

16.06.2016 позивач надав додаткові пояснення до заперечень на апеляційну скаргу, в яких виклав свою правову позицію у справі по суті спору, надавши на їх підтвердження додаткові документальні докази.

"Селянське (фермерське) господарство Костюченко М.І." також надало письмові пояснення (вх. № 6265 від 16.06.2016), в яких зазначає, що: при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було порушено норми процесуального права; безпідставно та необґрунтовано вжито заходів щодо забезпечення позову; порушено права Господарства на орендне використання земельних ділянок №№ 1029-1145. Третя особа зазначає, що фактично суд своєї ухвалою вирішив питання орендного використання землі, тобто вжив заходів, які є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог. Просить ухвалу господарського суду Харківської області від 29.04.2016 скасувати та винести нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ДСП «БВ» у формі ТОВ про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Всі надані сторонами документальні доказі та матеріали ретельно досліджені судом апеляційної інстанції та залучені до матеріалів справи.

Перевіривши відповідність прийнятої господарським судом ухвали про вжиття заходів щодо забезпечення позову від 29.04.2016 вимогам чинного законодавства, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм процесуального права, заслухавши у судових засіданнях 07.06.2016 та 16.06.2016 пояснення уповноважених представників позивача та третіх осіб, які підтримали свої правові позиції у справі, розглянувши доводи апеляційної скарги та поданих на неї заперечень, прийнявши до уваги надані позивачем та третьою особою додаткових пояснень, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 29.04.16 у справі № 922/1290/16 - скасуванню, виходячи з наступних правових підстав та обставин справи в їх сукупності.

Як свідчать матеріали справи, Дослідне сільськогосподарське підприємство "БВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків звернулось до господарського суду із позовом про визнання незаконними та скасування розпоряджень відповідача - Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 36 від 22.01.2015, № 76 від 18.02.2015, № 215 від 28.04.2015, № 229 від 08.05.2015, № 208 від 14.04.2016, якими Адміністрацією вирішено, зокрема, передати в оренду ФОП ОСОБА_7, ТОВ «Промінвестиція», громадянці ОСОБА_8 та ПП «Агро-Альянс 2007» нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї), що перебували в колективній власності колишнього СВК «Харківська овочева фабрика», а право власності на ці паї посвідчене відповідними сертифікатами, які видані громадянам - колишнім членам Фабрики.

Також, позивачем було подано до господарського суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову (вх. № 14497 від 29.04.2016) в порядку статті 66, 67 Господарського процесуального кодексу України. У цій заяві позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, а також будь-яким третім особам здійснювати будь-які дії відносно земель сільськогосподарського призначення, які належать ДСП "БВ" ТОВ на праві оренди, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області на полях № 20, 24, 25, частина поля № 22, прилягаюча до поля № 25-244,83 га. відповідно плану контурної зйомки (кадастрових робіт) ДП "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (заїжджати технікою, заходити, обробляти та будь-які інші дії), за винятком Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Зі змісту заяви про вжиття заходів до забезпечення позову (вх. № 14497 від 29.04.2016) вбачається, що ТОВ ДСП "БВ" посилається на укладення з пайщиками СВК "ХОФ" договорів оренди земельних часток (паїв), які були зареєстровані Алісівською сільською радою відповідно до Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 24.01.2000, чинного на теперішній час. Договори укладені відповідно Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого Наказом Держкомзему України 17.01.2000 № 5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.02.2000 за № 101/4322. Договори зареєстровані 09.07.2014 в книзі реєстрації № 1 в к-сті 645, 02.04.2015 в книзі реєстрації № 2 в к-сті 7, 12.02.2016 в книзі реєстрації № 3 в к-сті 14, всього 666. Укладені договори з пайщиками, які переважно мешкали в м.Харкові, с. Серго, Вовківка, Африканівка, Рижове, Комунар, селищі Високий. Місце розташування яких визначалося Алісівським сільським головою при погодженні з пайщиками з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів саме, єдиними масивами на відповідних полях № 20-106,9 га, № 25-145 га., № 24-82,4 га, частина поля № 22, прилягаюча до поля № 25-244,83 га, всього 579,13 у.га, відповідно плану контурної зйомки (кадастрових робіт) ДП "Харківський науково дослідний та проектний інститут землеустрою". План полів виконаний Інститутом з метою подальшого розпаювання земель колективної власності СВК "Харківська овочева фабрика" в 2002 році. З цього слідує, що 666 пайщиків витребували своє право на земельну частку (пай) та реалізували його і здають в оренду відповідно законодавства, отримують щорічно орендну плату. Відповідачем в додатку до розпорядження № 36 віднесено саме цих власників сертифікатів, що уклали договори оренди.

Також в обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відповідач не має наміру зупинитися у своїх діях, направляє власникам сертифікатів, орендодавцям ТОВ ДСГІ "БВ" листи із заявами та погрозами, що вони не мають права користуватися своїми паями, а розпоряджається ними відповідач. Відповідач вважає, що власники сертифікатів на земельну частку (пай) не мають права розпоряджатися своїми паями до виділення в натурі, ігноруючи чинне законодавство про право самостійно здавати їх в оренду, та намагається перешкоджати позивачу обробляти всі орендовані землі. Укладає договори оренди на колективні землі сільськогосподарського призначення пайщиків СВК "ХОФ", які уклали договори оренди з позивачем, направляє їх на реєстрацію до сільської ради та намагається за таких умов заволодіти вже обробленою землею і не дати можливості посіяти ярі культури і після звернення позивача до суду із даним позовом, що ставить під загрозу законні права та інтереси позивача і подальше виконання відповідачами постановленого судового рішення та наслідки такого рішення.

Як зазначає позивач, він має зареєстровані договори оренди, виплачує орендну плату орендодавцям, сплачує єдиний податок сільгоспвиробника, розпочав сільськогосподарський рік - підготовив землю з осені (оранка під зяб) для весняної сівби, вніс мінеральні добрива та провів глибоке боронування весною. Через перешкоджання подальшої сівби і втрати часу на неї, виростити урожай стане не можливим протягом 2015/2016 сільськогосподарського року, що призведе до не отримання доходу при вже понесених значних затратах, відтак 666 пайщиків не отримають орендної плати, а держава відповідних податків. Все це, на думку позивача, призведе до збитків та неефективності судового рішення.

Також, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник посилається на статті 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, пункт 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" та зазначає, що невжиття запропонованих ним заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Фактичні обставини, з якими позивач пов'язує застосування заходів до забезпечення позову, позивач обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від врегулювання спору в позасудовому порядку, а також вчиняє явно незаконні дії по перешкоджанню здійсненню господарської діяльності позивача, що може призвести до неможливості виконання рішення господарського суду та суттєвого порушення прав позивача.

Задовольняючи зазначену заяву позивача, суд першої інстанції з урахуванням доводів позову та наданих суду доказів дійшов висновку, що між заходом до забезпечення позову, про які просить позивач, і предметом позовної вимоги наявний прямий зв'язок, оскільки застосування запропонованих позивачем заходів до забезпечення позову про визнання незаконними та скасування розпоряджень райдержадміністрації призведе до відновлення права позивача, як орендаря, на безперешкодне користування орендованими земельними ділянками. За таких обставин, суд першої інстанції визначився, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є розумними, обґрунтованими, адекватними та забезпечать збалансованість інтересів сторін спору, а також інших учасників судового процесу.

Також висновок місцевого господарського суду про задоволення заяви позивача і вжиття заходів до забезпечення позову вмотивовано тим, що договори оренди земельних паїв, які знаходяться в користуванні ТОВ ДСП "БВ", не були визнані недійсними або нікчемними в судовому порядку. До позивача не надходило жодної пропозиції та повідомлень від орендодавців. Отже, будь-які дії відповідача та третіх осіб відносно земель сільськогосподарського призначення, що належать позивачу на праві оренди, суттєво обмежують та порушують право позивача, як законного орендаря, у здійсненні свого права користування та розпорядження орендованими земельними частками.

Крім того, господарський суд Харківської області, враховуючи вимоги щодо адекватності заходів забезпечення позову, в даному спірному випадку вирішив обмежитись забороною відповідачу та іншим особам лише перешкоджати позивачу здійснювати користування спірними земельними частками, оскільки саме за такого обсягу заходів забезпечення позову буде досягнута їх процесуальна мета й збережено поточний стан у правовідносинах сторін до вирішення судом спору між ними по суті.

Ухвала суду першої інстанції також мотивована посиланням на приписи статей 43, 65, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, положення норм Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції" № 475/97- ВР від 17 липня 1997 року та правовою позицією Вищого господарського суду України, що викладена у постанові Пленуму № 16 від 26.12.2011.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, встановивши обставини справи та доводи, що стали підставами подання даної заяви позивача, не може погодитись із вищезазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Зі змісту наведених норм, вбачається що забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заходами до забезпечення позову не повинні блокуватися господарська діяльність відповідача або порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, а також застосовуватись обмеження, які не пов'язані з предметом спору.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся із даним позовом на захист права орендного використання земельних часток, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області на полях № 20, 24, 25, частина поля № 22, прилегла до поля № 25-244,83 га. відповідно плану контурної зйомки (кадастрових робіт) ДП "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

Оскаржуваною ухвалою судом заборонено не лише відповідачеві, а й будь-яким третім особам здійснювати будь-які дії відносно земель сільськогосподарського призначення, які належать ДСП "БВ" ТОВ на праві оренди, та розташовані на зазначеній позивачем території.

Однак, місцевим господарським судом не враховано, що застосування наведених заходів забезпечення позову на даній стадії судового провадження є передчасним, оскільки встановлення обставин щодо правомірності використання земельних ділянок, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області на полях № 20, 24, 25. частина поля № 22. прилегла до поля № 25-244,83 га. відповідно плану контурної зйомки (кадастрових робіт) ДП "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та належність їх Товариству на праві оренди, входить до предмета доказування у даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалою про забезпечення позову передчасно вирішив питання орендного використання землі, яке з урахуванням всіх наявних у справі доказів є спірним.

Однак, згідно пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 №16 господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При винесенні оскаржуваної ухвали та розгляді даної заяви судом першої інстанції також не було зазначено жодних конкретних обставин, з яким пов'язано необхідність забезпечення позову, не підтверджено адекватність застосування саме такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачу та будь-яким третім особам здійснювати будь-які дії відносно спірних земель, з урахування того, що предметом позову є визнання незаконними та скасування низки розпоряджень Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області про надання в оренду нерозподілених земельних частко (паїв) .

З матеріалів справи вбачається, що ухвалами від 11.05.2016 та від 24.05.2016 до участі у даній справі залучені до участі у справі треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство "Агро-Альянс-2007" та "Селянське (фермерське) господарство Костюченко Миколи Івановича" відповідно, та визнано судом, що рішення з даного господарського спору може вплинути на права та обов'язки цих юридичних осіб.

З огляду на спірність питання щодо використання земельних часток на праві оренди, колегія суддів суду апеляційної інстанції враховує, що застосування заходів до забезпечення позову може порушити права та охоронювані законом інтереси не лише відповідача у справі, а й третіх осіб - ПП "Агро-Альянс-2007" та «СФГ Костюченко М.І.", які вже стали учасниками даного судового процесу, а також може призвести до втручання у звичайну діяльність цих учасників судового процесу та негативно вплине на роботу їх підприємств.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції також не обґрунтував, як невжиття в даному випадку даного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за заявленими позовними вимогами.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржника про те, що обраний позивачем та застосований судом першої інстанції спосіб забезпечення позову не співвідноситься з предметом позову, а конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги в даному випадку відсутній, в зв'язку з чим вжитий судом першої інстанції захід до забезпечення позову не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Також колегія суддів вважає, що ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову не містить мотивів щодо наявності правового зв'язку між заявленими позовними вимогами та заходами до забезпечення позову, при цьому місцевий господарський суд не навів доказів, підтверджуючих необхідність вжиття саме таких заходів до забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Правові підстави для вжиття таких заходів до забезпечення позову позивачем в порядку статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України не доведені.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову була задоволена судом першої інстанції без дослідження в повному обсязі обставин справи в їх сукупності.

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали. Натомість, за всіма обставинами справи правові підстави для задоволення заяви Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про вжиття заходів до забезпечення позову відсутні.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За встановлених обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007", с. Олександрівка, Близнюківський район, Харківська область підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 29.04.2016 у справі № 922/1290/16 - скасуванню, а заяву Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про вжиття заходів до забезпечення позову слід залишити без задоволення.

В апеляційній скарзі скаржником ставиться питання щодо розподілу судових витрат за розгляд апеляційної скарги.

Однак, наразі питання щодо розподілу суми судових витрат, пов'язаних із розглядом даної апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, колегією суддів не вирішується, оскільки, як роз'яснено у пункті 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.01.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини першої статті 104, статтями 105, 106, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007", с. Олександрівка, Близнюківський район, Харківська область задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.04.2016 у справі № 922/1290/16 скасувати.

Заяву Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Істоміна О.А.