Рішення

від 15.06.2016 по справі 2-1763/11

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №2-1763/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Шевцової Т.В. при секретарі - Бунякіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Де-Факто" до ОСОБА_2, третя особа Дніпропетровська міська рада про визнання права власності та стягнення грошових коштів -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме у житловому приміщенні буд. Літ. А-5 на 1-му поверсі, нежитлове приміщення НОМЕР_1 - магазин, офіс, загальною площею 347,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію та стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 10000 грн. орендної плати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі- продажу нерухомого майна від 18.01.2008 року, укладеного між позивачем та ВАТ "Кредобанк", він € власником нерухомого майна, а саме нежилого приміщення НОМЕР_2 /поз.6-11, 28-38/, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. У подальшому позивачем здійснено переобладнання приміщення та підготовлено висновок про відповідність виконаної реконструкції вимогам основних нормативних документів по будівництву. 01.09.2010 року між сторонами було укладено договір оренди вищевказаного нерухомого майна, зі сплатою за користуванням нерухомим майном 5000 грн. за один календарний місяць, щомісячно до 5 числа наступного місяця. Однак, відповідачем умови договору не виконані та станом на 06.12.2010 року сума заборгованості склала 10000 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.

Враховуючи те, що сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, представник позивача та відповідач надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, а тому, відповідно до ст.197 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому Задоволенню з наступних правових підстав.

Ста 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що регламентовано ст.11 ЦПК України.

Судом встановлено, що 18.01.2008 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна позивач придбав нерухоме майно у ВАТ "Кредобанк", а саме - нежиле приміщення, частина нежитлового приміщення НОМЕР_2 /поз.6-11, 28-38/, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 11108270. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Мошковською Н.М. та зареєстровано в реєстрі за №260.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та ^розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути / протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Також встановлено, що позивачем здійснено переобладнання приміщення. Комунальним підприємством «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради станом на 08.10.2010 року було виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення НОМЕР_1 - магазин, офіс у жилому будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 367,6 кв.м. із зазначенням переобладнання.

12.12.2010року на замовлення позивача ТОВ НКП "Стеконик" /ліцензія АБ №293528 від 20.12.2005 року, строк дії з 20.12.2005 року по 20.12.2010 року/ був підготовлений висновок про відповідність виконаної реконструкції нежитлового приміщення НОМЕР_1 - магазин, офіс в житловому будинку літ. А-5 на 1-му поверсі по АДРЕСА_1, відповідно якого будівля знаходиться в задовільному стані за несущими конструкціями відповідає категорії К-11 по фізичному зносі, який складає 20-25%. Допоміжні несучі конструкції після перебудови та ремонту відповідають категорії К-1 при фізичному зносі, що не перевищує 5-10%. Реконструкція приміщення НОМЕР_1 дома АДРЕСА_1 не наносить негативний вплив на експлуатацію, надійність будинку АДРЕСА_1 в цілому, відповідає вимогам основних нормативних документів по будівництву. Приміщення НОМЕР_1 в жилому будинку АДРЕСА_1 може експлуатуватись згідно його функціонального призначення.

01.09.2010року між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна, нежитлового приміщення НОМЕР_1 у житловому будинку літ. А-5, площею 347,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, відповідно якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування вищевказане нерухоме майно, визначене у п.1 договору.

Відповідно п.2.1. договору сторони дійшли згоди, що плата за користування цим нерухомим майном складає 5000 грн. за один календарний місяць, яка проводиться щомісячно до 05 числа наступного місяця.

Позивачем умови договору було виконано належним чином, про що свідчить акт приймання- передачі нерухомого майна та ключів від 01.10.2010 року. Однак, відповідачем прийняті на себе зобов'язання, щодо сплати грошових коштів, не виконані, внаслідок чого станом на 06.12.2010 року склалась заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 10000 грн.

Згідно з ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі, визнання права.

Згідно ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У відповідності до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

При таких обставинах, зважаючи на те, що самочинне переобладнання зі зміною функціонального призначення нежитлового приміщення не порушує права інших осіб, суд вважає ш можливе визнати за позивачем право власності на зазначене нерухоме майно.

Дослідивши вищенаведені спірні правовідносини, що виникли між сторонами, норми діючого законодавства, суд вважає, що з метою захисту прав позивача, можливо визнати за ними право і власності на вищезазначене нерухоме майно з подальшою її реєстрацією.

Стаття 182 ЦК України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пункту 10 додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 6/5 від 28.01.2003р., підставою для проведення реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна самочинного будівництва та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до п.10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства і юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошової суми у розмірі 10000 грн. орендної плати з наступних підстав.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст.629 ЦК України.

Частиною 1 статті 759 ЦК України регламентовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як визначено ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Відповідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про використання відповідачем приміщення, що є предметом спору, а відтак відсутні підстави стягнення суми орендної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10, 11,57,58,60,212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Де- Факто" до ОСОБА_2, третя особа Дніпропетровська міська рада про визнання права власності та стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Де-Факто" (03039, м.Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 25, код ЄДРПОУ 34424318) право власності на самочинно переобладнане нежитлове приміщення, а саме у житловому приміщенні буд. Літ. А-5 на 1-му поверсі, нежитлове приміщення НОМЕР_1 - магазин, офіс, загальною площею 347,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 без додаткових актів введення в експлуатацію.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення підлягає реєстрації в КП ДМБТІ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя