Ухвала

від 15.06.2016 по справі 523/7432/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ухвала

іменем україни

15 червня 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Мартинюка В.І., Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М., Ситнік О.М., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» на рішення апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хейстек» (далі - ТОВ «Хейстек») звернулося до суду із позовом до відповідачів, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що 24 липня 2013 року об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_6 керуючи автомобілем марки МАЗ-533630, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по Адміральському проспекту в місті Одесі, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8, який зупинився попереду, після завданого удару автомобіль марки ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_2, здійснив зіткнення з автомобілем марки CHERRY, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_9

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2013 року водія ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки ГАЗ 3302, державний номерний знак НОМЕР_2, є ТОВ «Хейстек». У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_2,отримав механічні пошкодження, вартість ремонту становить 36 047,71 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки МАЗ- 533630, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» (далі - ПрАТ «УТСК») за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

ТОВ «Хейстек» звернувся до ПрАТ «УТСК» із заявою про отримання страхового відшкодування, про що відкрито справу № 921 за 2013 рік, але страхове відшкодування не було виплачено.

Особа, винна у заподіянні шкоди, ОСОБА_6 добровільно позивачу заподіяну шкоду не відшкодував, як і страховик - ПрАТ «УТСК».

Тому позивач змушений звернутись з цим позовом до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 березня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» страхове відшкодування у розмірі 18 713,30 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» суму судових втрат в розмірі 2 037,0 грн.

У задоволенні позовних вимог ТОВ «Хейстек» до ОСОБА_6 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2015 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 березня 2015 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди змінено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» страхове відшкодування у розмірі 12 501,00 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» суму судових витрат в розмірі 1 358,0 грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Хейстек» просить змінити рішення апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2015 року та стягнути з ПрАТ «УТСК» на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 12 501,00 грн та судові витрати у сумі 1 358 грн, з ОСОБА_6 - 6 212,30 грн та судові витрати у сумі 679 грн, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанцій виходив з того, що порушення відповідачем Правил дорожнього руху є основною причиною пошкодження застрахованого майна, яке належить страхувальнику TOB «Хейстек», позивачу у справі, а інші обставини пригоди не можуть бути розцінені як причини завдання шкоди, а лише як такі обставини, що сприяли його виникненню або збільшували негативні наслідки,.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що у суду першої інстанції не було законних підстав для стягнення з відповідача різниці між вартістю матеріального збитку, завданого в результаті його пошкодження при ДТП, у розмірі 18 713,30 грн та суми без врахування коефіцієнта фізичного зносу, а тому колегія суддів зменшила суму стягнення без урахування суми франшизи в розмірі 500 грн, яка повинна бути сплачена відповідачем ОСОБА_6

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитися не можна виходячи з наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 24 липня 2013 року об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_6, керуючи автомобілем марки МАЗ-533630, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по Адміральському проспекту в місті Одесі, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8, який зупинився попереду, після завданого удару автомобіль марки ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_2, здійснив зіткнення з автомобілем марки CHERRY, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_9

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2013 року водія ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАп.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_2 , є ТОВ «Хейстек».

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки МАЗ-533630, державний номерний знак НОМЕР_1, застрахована ПрАТ «УТСК» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС № 4369785 від 20 червня 2013 року, страхова сума за заподіяну шкоду майно складає 50 000 грн, франшиза - 500 грн.

TOB «Хейстек» зверталося до ПрАТ «УТСК» із заявою про отримання страхового відшкодування, про що відкрито справу № 921 за 2013 рік, але добровільно заподіяну шкоду не відшкодовано.

Згідно з висновком експертної установи від 23 грудня 2014 року № 5355, ринкова вартість транспортного засобу марки ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_2, складає 31 283,00 грн, вартість відновного ремонту транспортного засобу марки ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди, складає 18 713,30 грн, вартість матеріального збитку (шкоди), завданої власнику транспортного засобу марки ГАЗ-3302, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 13 001,0 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу . Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспрюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об 'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-467цс15.

За правилами ч. 1 ст. 340 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених ст. ст. 205, 207 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, враховуючи положення чинного законодавства, зміст правовідносин та суб'єктний склад учасників цих правовідносин, спір, що виник між ТОВ «Хейстек» та ПрАТ «УТСК», не підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства, він мав вирішуватись господарським судом.

За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню у частині вирішення вимог ТОВ «Хейстек» до ПрАТ «УТСК» із закриттям провадження у справі у цій частині відповідно до ч. 1 ст. 340 ЦПК України .

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 206 ЦПК України , якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу , суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Також відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Пунктом 32.7 статті 32 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що шкоду, пов'язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Натомість у Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395, міститься поняття «втрата товарної вартості транспортного засобу», а поняття «втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу» не використовується.

Системний аналіз пункту 32.7 статті 32 указаного Закону, статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 зазначеної Методики дає можливість дійти висновків, відповідно до яких власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому , якщо цивільна відповідальністьзаподіювача шкоди була застрахована , але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди , у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком , то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою , яка завдала шкоду , в загальному порядку (указана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 червня 2014 року у справі № 6-49цс14).

Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди наведеного не врахували та дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_6

Таким чином, судами допущено порушення норм процесуального права, що відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень у частині вимог до ОСОБА_6 і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України , колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 березня 2015 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2015 року у частині вирішення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення майнової шкоди закрити.

Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Хейстек», що розгляд справи у цій частині віднесено до юрисдикції господарського суду.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 березня 2015 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2015 року в частині вирішення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Хейстек» до ОСОБА_6 скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий0Головуючий0 Головуючий В.І. Мартинюк Судді: О.І. Євтушенко І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік