Рішення

від 14.06.2016 по справі 906/508/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" червня 2016 р. Справа № 906/508/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 17.05.2016;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_2 виробничо-торгівельного підприємства "Механік"

до Публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор"

про стягнення 32877,03 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 16111,03 грн. - інфляційних, 1660,99 грн. - 3% річних, нарахованих на 18156,97 грн. заборгованості згідно додатку №156 від 16.06.2004 до інвестиційного договору №193 від 27.07.2001 (припинення договірних зобов'язань), а також 13693,44 грн. - інфляційних та 1411,57грн. - 3% річних, нарахованих на суму 15430,46 грн. коштів, що зберігалися відповідачем без достатніх підстав.

14.06.2016 ОСОБА_2 виробничо-торгівельним підприємством "Механік" суду подано клопотання про залучення документів до справи з додатками.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "Вібросепаратор".

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду від 30.12.2009 у справі №10/1638, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 09.03.2010, позов ОСОБА_2 виробничо-торгівельного підприємства "Механік" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Вібросепаратор" на користь ОСОБА_2 виробничо-торгівельного підприємства "Механік" 18156,97 грн. боргу, 10862,56 грн. втрат від інфляції та 1635,62 грн. - 3 % річних, 307,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На примусове виконання зазначеного рішення господарським судом було видано наказ №10/1638 від 19.03.2010.

Постановою Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ від 29.03.2010 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду №10/1638 від 19.03.2010 про стягнення з ВАТ "Вібросепаратор" на користь СВТП "Механік" 181563,97 грн. та боржнику/відповідачу надано строк для добровільного виконання рішення суду до 05.04.2010.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 у справі №9/5007/71/11 задоволено позов СВТП "Механік" до ВАТ "Вібросепаратор" про стягнення інфляційних та річних, нарахованих на заборгованість в сумі 18156,97 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача:

- 2378,56 грн. інфляційних за період з березня 2010 по червень 2011;

- 729,76 грн. 3% річних за період з 09.03.2010 по 12.07.2011.

На дату пред'явлення даного позову відповідач грошові зобов'язання в сумі 18156,97 грн. не сплатив.

Крім вищенаведеного постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.12.211 у справі №8/5007/72/11, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2012, стягнуто з відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Вібросепаратор" користь позивача ОСОБА_2 виробничо-торгівельного підприємства "Механік" 15430,46 грн. основного боргу, 2947,30 грн. збитків від інфляції за період з 02.11.2009 по 15.07.2011, 787,61 грн. - 3% річних за період з 02.11.2009 по 15.07.2011.

Постановою Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ від 23.04.2012 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду №8/5007/72/11, виданого 30.03.2012 про стягнення з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Вібросепаратор" заборгованості на загальну суму 19165,37 грн. СВТП "Механік" та боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду до 30.03.2012.

На дату пред'явлення цього позову відповідач заборгованість не сплатив.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача

по встановленій сумі боргу 18156,97 грн. (в межах строків позовної давності):

- 16113,03 грн. інфляційних втрат за період з 01.05.2013 по 30.04.2016;

- 1660,99 грн. 3% річних за період з 01.05.2013 по 17.05.2016;

по встановленій сумі боргу 15430,46 грн. (в межах строків позовної давності):

- 13693,44 грн. інфляційних втрат за період з 01.05.2013 по 30.04.2016;

- 1411,57 грн. 3% річних за період з 01.05.2013 по 17.05.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як свідчать матеріали справи, рішення господарського суду Житомирської області від 30.12.2009 у справі №10/1638 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.12.211 у справі №8/5007/72/11 ВАТ "Вібросепаратор" не виконало.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст.599-601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 7.1. Постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 а відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд вважає останні вірними, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,4,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" (10001, м.Житомир, вул. Баранова, 93, ід. код 13568038)

- на користь ОСОБА_2 виробничо-торгівельного підприємства "Механік" (10003, м.Житомир, вул. Чехова, 1, ід. код 13573074) 29804,47 грн. - інфляційних та 3072,56 грн. - 3% річних, а також 1378,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.06.16

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

Друк:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)