Рішення

від 15.06.2016 по справі 916/778/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2016 р.Справа № 916/778/16

За позовом: комунального підприємства "Одескомунтранс"

до відповідача: житлово-будівельного кооперативу "Електранспортник"

про стягнення 29 028,00 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю)

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю)

У відповідності до приписів ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.04.2016р. до 10 год. 45 хв. 05.05.2016р., з 05.05.2015р. до 11 год. 15 хв. 24.05.2016р., з 24.05.2016р. до 12 год. 45 вх. 26.05.2016р., з 26.05.2016р. до 11год. 15 хв. 14.06.2016р., з 14.06.2016р. до 11 год. 00 хв. 15.06.2016р.

СУТЬ СПОРУ: позивач, комунальне підприємство В«ОдескомунтрансВ» , звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з житлово-будівельного кооперативу "Електранспортник" 29 367,44 грн., де 27 056,00 грн. - основний борг, 643,68 грн. - інфляційне збільшення боргу, 376,28 грн. - 3% річних, 1 291,48 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2016р. позовну заяву (вх.№836/16) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/778/16 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Письмове клопотання позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-2824/16 від 26.05.2016р.) судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

14.06.2016р. представник позивача звернувся до суду із уточненнями до позовної заяви (вх.№14960/16), відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 29 028,00 грн.

Представник позивача заявлені в позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзивах на позов (вх.№13022/16 від 24.05.2016р.) та (14690/16 від 13.06.2016р.) з посиланням на пропущення відповідачем строку позовної давності.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

17 січня 2009р. між житлово-будівельним кооперативом "Електранспортник" (Замовник) та комунальним підприємством "Одескомунтранс" (Виробник) було укладено договір №ЖСК-068, згідно умов п.1.1. якого, Замовник доручає, а Виробник приймає на себе зобов'язання щодо виконання послуг зі збирання, вивезення та поховання (утилізації) твердих побутових відходів (далі по тексту "вивіз ТПВ"), накопичених у Замовника, на умовах цього Договору.

Відповідно до п.2.4. Договору вартість вивезення 1м 3 ТПВ складає 26,71 грн., в тому числі ПДВ 4,45 грн.

Умовами п.3.3. Договору встановлено, що Замовник вносить плату за послуги на поточний рахунок Виробника не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, у якому надані послуги.

Цей Договір діє з 1 січня 2009р. до 31 грудня 2009р. (п.7.1. Договору).

У відповідності до п.7.2. Договору, якщо жодна із сторін не заявить про бажання припинити дію цього Договору за 30 календарних днів, до дати його закінчення, цей Договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах.

На виконання умов вищенаведеного договору позивачем відповідачу в період з 30.09.2009р. по 30.06.2015р. було надано послуги зі збирання, вивезення та поховання (утилізації) твердих побутових відходів на загальну суму 53 196,00 грн. що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, проте відповідачем вартість отриманих послуг за вищенаведеним договором була оплачена частково на суму 35 904,00 грн., про що свідчать платіжні доручення №116 від 23.02.2009р. на суму 690,00 грн., №11 від 30.03.2009р. на суму 690,00 грн., №21 від 30.04.2009р. на суму 690,00 грн., №64 від 16.09.2009р. на суму 690,00 грн., №74 від 13.10.2009р. на суму 690,00 грн., №92 від 29.12.2009р. на суму 1 380,00 грн., №17 від 08.02.2010р. на суму 690,00 грн., №21 від 26.02.2010р. на суму 1 380,00 грн., №37 від 02.04.2010р. на суму 1 380,00 грн., №39 від 30.04.2010р. на суму 1 380,00 грн., №65 від 16.07.2010р. на суму 360,00 грн., №82 від 19.10.2010р. на суму 1 000,00 грн., №92 від 27.10.2010р. на суму 1 200,00 грн., №20 від 31.03.2011р. на суму 1 500,00 грн., №18 від 18.08.2011р. на суму 689,00 грн., № 36 від 25.11.2011р. на суму 4 512,00 грн., №46 від 27.01.2012р. на суму 689,00 грн., №80 від 10.07.2012р. на суму 2 000,00 грн., №95 від 13.09.2012р. на суму 700,00 грн., №97 від 21.09.2012р. на суму 1 400,00 грн., №139 від 21.03.2013р. на суму 1 094,00 грн., №142 від 04.04.2013р. на суму 4 000,00 грн., №197 від 14.01.2014р. на суму 700,00 грн., №221 від 05.03.2014р. на суму 700,00 грн., №279 від 14.08.2014р. на суму 1 000,00 грн., №22 від 27.02.2015р. на суму 700,00 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 17 292,00 грн.

01 липня 2015р. між житлово-будівельним кооперативом "Електранспортник" (Замовник) та комунальним підприємством "Одескомунтранс" (Виробник) було укладено договір №608, згідно умов п.1.1. якого, Замовник доручає, а Виробник приймає на себе зобов'язання щодо виконання послуг зі збирання, вивезення та поховання (утилізації) твердих побутових відходів (далі по тексту "вивіз ТПВ"), накопичених у Замовника, на умовах цього Договору.

Відповідно до п.2.4. Договору вартість вивезення 1м 3 ТПВ складає 47,27 грн., в тому числі ПДВ 7,88 грн.

Пунктом 3.3. Договору Замовник вносить плату за послуги на поточний рахунок Виробника не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, у якому надані послуги.

У відповідності до п.7.1. Договору цей Договір діє з " " 201 р. до "31" 12.2017р. та до повного виконання фінансових зобов'язань.

На виконання умов вищенаведеного договору позивачем відповідачу в період з 01.07.2015р. по 31.03.2016р. було надано послуги зі збирання, вивезення та поховання (утилізації) твердих побутових відходів на загальну суму 10 764,00 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття, проте відповідачем вартість отриманих послуг за вищенаведеним договором була оплачена частково на суму 1 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №125 від 22.10.2015р. на суму 1 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 9 764,00 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вищенаведеними договорами в частині здійснення оплати вартості отриманих послуг зі збирання, вивезення та поховання (утилізації) твердих побутових відходів за і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Із системного аналізу текстів договорів № ЖСК-068 від 17.01.2009р. та №608 від 01.07.2015р., укладені між сторонами, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначені договори є договорами про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, судом встановлено, що укладений 17.01.2009р. між позивачем та відповідачем договір №ЖСК-068 діяв в період з 01.01.2009р. по 30.06.2015р.

При цьому, суд зазначає наступне:

Згідно вимог ст.256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності відповідно до вимог ч.1 ст.261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З календарного штемпелю господарського суду Одеської області, позивач звернувся до суду із даним позовом 31.03.2016р.

Згідно вимог ч.4 ст.267 ЦК України законодавцем в імперативному порядку визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, судом було встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №ЖСК-068 від 17.01.2009р. підлягають частковому задоволенню з врахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності та приписів ЦК України, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в період з 01.04.2013р. по 31.03.2016р. в сумі 13 180,00 грн.

При цьому, у задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №ЖСК-068 від 17.01.2009р. в період з 01.01.2009р. по 31.03.2016р. в сумі 4 112,00 грн. (34 944,00 грн. вартості послуг - 30 832,00 грн. оплати = 4 112,00 грн.), з врахуванням пропуску трирічного строку, суд відмовляє.

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору №608 від 01.07.2015р. - зобов'язання щодо оплати вартості отриманих від позивача послуг виконані не повному обсязі, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість, визначена позивачем з врахуванням часткових оплат в сумі 9 764,00 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором №608 від 01.07.2015р., встановлена судом в розмірі 9 764,00 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні "Одескомунтранс" обґрунтовані, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому задоволенню судом частковому підлягають, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором ЖСК-068 від 17.01.2009р. в сумі 13 180,00 грн. та за договором №608 від 01.07.2015р. в сумі 9 764,00 грн.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 089,17 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Електранспортник" (65076, м. Одеса, вул. Радісна, буд. 21, код ЄДРЮОФОПГФ 20995634) на користь комунального підприємства "Одескомунтранс" (65031, м. Одеса, вул. Братів Поджіо, буд. 4, код ЄДРЮОФОПГФ 31185678) заборгованість в сумі 24 140 (двадцять чотири тисячі сто сорок) грн. 00 коп., витрати на оплату судового збору в сумі 1 143 (одна тисяча сто сорок три) грн. 74 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21 червня 2016 р.

Суддя О.В. Цісельський