Рішення

від 08.06.2016 по справі 914/974/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2016р. Справа№ 914/974/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства В«Анна-Марія-МВ» , м.Львів

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Торговий Дім В«КімакВ» , м.Трускавець, Львівська область

про стягнення 6 388,46 грн. штрафу.

За участі представників:

від позивача: ОСОБА_3 - представник ( довіреність б/н від 05.04.2016р.);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством В«Анна-Марія-МВ» до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Торговий Дім В«КімакВ» про стягнення 65 735,31 грн. заборгованості, з яких 59 346,85 грн. сума основного боргу та 6 388,46 грн. штрафу.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№19981/16 від 11.05.2016р.) до стягнення заявлено 39 388,46 грн., з яких 33 000,00 грн. сума основного боргу та 6 388,46 грн. штрафу.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№21802/16 від 23.05.2016р.) до стягнення заявлено 34 388,46 грн., з яких 28 000,00 грн. сума основного боргу та 6 388,46 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 13.04.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.05.2016р.

Ухвалою суду від 11.05.2016р. розгляд справи відкладено на 23.05.2016р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Ухвалою суду від 23.05.2016р. розгляд справи відкладено на 08.06.2016р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Представником позивача подано заяву (вх.№2841/16 від 26.05.2016р.), в якій повідомляє суд про часткову сплату відповідачем 23.05.2016р. заборгованості в сумі 28 000,00 грн., в підтвердження чого долучив до матеріалів справи банківську виписку від 23.05.2016р. про сплату відповідачем заборгованості в розмірі 28 000,00 грн. У вищенаведеній заяві позивач просить стягнути з відповідача 6 388,46 грн. штрафу, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з врахуванням поданої заяви (вх.№2841/16 від 26.05.2016р.), підтримав, просив позов задоволити, з підстав викладених у позовній заяві та в останній заяві про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2841/16 від 26.05.2016р.). Зокрема, стягнути з відповідача 6 388,46 грн. штрафу.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.

Стосовно поданої заяви (вх.№2841/16 від 26.05.2016р.), в якій позивач просить стягнути з відповідача 6 388,46 грн. штрафу, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості, суд зазначає наступне.

Як роз"яснено Вищим господарським судом України у п.3.11 постанови Пленуму Пленуму Вищого Господарського суду В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.

Як вбачається зі змісту поданої позивачем заяви, по своїй суті вона є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку прийняти до розгляду заяву позивача б/н від 23.05.2016р. (вх.№2841/16 від 26.05.2016р.) про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання повторно не забезпечив. Про відкладення розгляду спору на 08.06.2016р. був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор №82106 0113731 7 від 27.05.2016р. - вручено 31.05.2016р. (вх. №23912/16 від 07.06.2016р.).

Слід зазначити, що у клопотанні від 23.05.2016р. (зареєстровано канцелярією суду за вх.№21740/16 від 23.05.2016р.), що надійшло на електронну адресу суду після судового засідання 23.05.2016р., відповідач просить проводити розгляд справи за відсутності представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

23.01.2015р. між Приватним підприємством В«Анна-Марія-МВ» (продавець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Торговий Дім В«КімакВ» (покупець) було укладено договір №06-2015 поставки товару (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю товар згідно супровідної накладної, а покупець зобов'язувався прийняти даний товар і сплатити ціну, визначену у супровідній накладній відповідно до кожного конкретного факту поставки товару.

Згідно п.1.2. договору загальна вартість товару, що є предметом даного договорі становить 300 000,00 грн., в тому числі - ПДВ 20%. Ціни на товар вказуються у конкретних супровідних документах.

Згідно п.3.1. та п.3.2. договору покупець зобов'язаний провести оплату за придбаний товар на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту виписки видаткової накладної. Розрахунок за придбаний товар здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця.

Згідно п.3.5. договору сторони погодили, що сплачені покупцем грошові кошти зараховуються продавцем в погашення заборгованості по накладним в порядку черговості їх оформлення починаючи з найдавнішої незалежно від призначення платежу вказаного у платіжному дорученні покупця на оплату.

За умовами п.4.1. та п.4.4. договору передача товару здійснюється продавцем покупцю на підставі довіреності або підпису завіреного печаткою підприємства покупця на отримання товару. Підпис уповноваженої особи покупця на видатковій накладній про прийняття товару свідчитиме про факт здійснення покупцем перевірки товару за кількістю і якістю, а також про відповідність товару кількісним та якісним показникам, зазначеним у цьому договорі, сертифікаті відповідності та накладних.

Згідно п.5.2. договору покупець зобов'язувався сплатити за отриманий товар у встановлений цим договором термін.

Відповідно до п.5.3. договору продавець зобов'язувався передати покупцю товар відповідним чином запакованим і готовим до продажу або до використання.

Згідно п.6.2. договору у разі прострочення сплати за товар покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми протермінованого боргу.

На виконання умов договору №06-2015 поставки товару від 23.01.2015р., позивачем (ПП В«Анна-Марія-МВ» ) належним чином здійснено поставку ряду партій товару за період з 20.02.2015р. по 13.11.2015р. на загальну суму 63 884,67 грн., згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних за цей же період.

Позивачем до позовної заяви надано акт звірки взаєморозрахунків за 4 квартал з ТзОВ В«Торговий Дім В«КімакВ» , згідно якого станом на 31.12.2015р. заборгованість (сальдо) відповідача перед позивачем становить 65 346,85 грн.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за отриманий товар за період з 20.02.2015р. по 13.11.2015р. здійснював з порушенням термінів визначених договором.

12.03.2016р. позивач звертався до відповідача з вимогою №4 про сплату протермінованої заборгованості та надав два варіанти погашення заборгованості: 1) в 7-и денний термін оплатити заборгованість, в іншому випадку справа буде передана на розгляд суду з оплатою 10% штрафних та відшкодуванням судових витрат та послуг адвоката; 2) підписати у 7-денний термін і дотримуватися графіку погашення заборгованості (додаток №1). У випадку протермінування оплат автоматично починає діяти п.1. Факт надсилання вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.03.2016р. штрихкодовий ідентифікатор №79026 0613933 0 та отримано відповідачем 15.03.2016р.

Відповідач частково сплатив заборгованість, у зв"язку з чим станом на дату подання позову (11.04.2016р.) основний борг за поставлений товар за період з 20.02.2015р. по 13.11.2015р., складав 59 346,85 грн.

Після порушення провадження у справі, відповідачем повністю сплачено основний борг в сумі 59 346,85 грн., у зв"язку з чим позивач згідно заяви б/н від 23.05.2016р. (вх.№2841/16 від 26.05.2016р.) про зменшення розміру позовних вимог, не ставить вимогу про стягнення заборгованості по сплаті основного боргу.

Позивач керуючись умовами п.6.2. договору, у зв'язку із порушенням строків оплати, нарахував відповідачу штраф, який згідно поданого розрахунку до позовної заяви становить 6 388,46 грн.

Отже, згідно поданої позивачем заяви б/н від 23.05.2016р. (вх.№2841/16 від 26.05.2016р.) про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 6 388,46 грн. штрафу.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

На виконання умов договору №06-2015 поставки товару від 23.01.2015р., позивачем (ПП В«Анна-Марія-МВ» ) належним чином здійснено поставку ряду партій товару за період з 20.02.2015р. по 13.11.2015р. на загальну суму 63 884,67 грн., згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних за цей же період.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.1. та п.3.2. договору покупець зобов'язаний провести оплату за придбаний товар на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту виписки видаткової накладної. Розрахунок за придбаний товар здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця.

Позивачем долучено банківські виписки про часткову сплату відповідачем заборгованості, а саме: від 24.02.2016р. на суму 3 000,00 грн. та від 04.04.2016р. на суму 3 000,00 грн.

Крім того, представником позивача подано письмове пояснення (вх.№21600/16 від 23.05.2016р.), в якому він повідомляє, що відповідно до п.3.5. договору - сторони погодили, що сплачені покупцем грошові кошти зараховуються продавцем в погашення заборгованості по накладним в порядку черговості їх оформлення починаючи з найдавнішої незалежно від призначення платежу вказаного у платіжному дорученні покупця на оплату. Згідно банківської виписки від 24.02.2016р. на суму 3 000,00 грн. відповідачем було частково сплачено заборгованість перед позивачем, з призначенням платежу - оплата за товар згідно накладних за 2015р. Проте, позивач, відповідно до п.3.5. договору зарахував відповідачу часткову сплату заборгованості в сумі 1 537,82 грн. по накладним в порядку черговості їх оформлення.

Відповідач свої зобов'язання виконував неналежно, порушуючи встановлені договором строки оплати, залишок заборгованості зі сплати основного боргу повністю погасив після порушення провадження у справі, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками: від 18.04.2016р. на суму 7 500,00 грн.; від 28.04.2016р. на суму 8 846,85 грн.; від 29.04.2016р. на суму 10 000,00 грн.; від 19.05.2016р. на суму 5000,00 грн.; від 23.05.2016р. на суму 28 000,00 грн.

Відтак, станом на дату прийняття рішення у справі (08.06.2016р.), у відповідача заборгованості зі сплати основного боргу за поставлений товар за період з 20.02.2015р. по 13.11.2015р. на загальну суму 63 884,67 грн. немає та відповідно до заяви б/н від 23.05.2016р. (вх.№2841/16 від 26.05.2016р.) про зменшення розміру позовних вимог така вимога позивачем не ставиться.

Щодо заявлених вимог позивача вимог про стягнення штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п.6.2. договору сторони погодили, що у разі прострочення сплати за товар покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми протермінованого боргу.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% нарахованого від боргу в сумі 63 884,67 грн.

Слід зазначити, що відповідачем було прострочено оплату товару, не дотримано строків визначених у п.3.1. договору (оплата на протязі 7 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної). Станом на 1-ий день прострочки заборгованість складала 63 884,67 грн., отже позивач правомірно рахує 10% штрафу саме від цієї суми.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку правомірності його нарахування, відтак штраф в сумі 6 388,46 грн. підлягає до стягнення з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, згідно поданої заяви б/н від 23.05.2016р. (вх.№2841/16 від 26.05.2016р.) про зменшення розміру позовних вимог, підлягають до задоволення повністю. З відповідача підлягає до стягнення 6 388,46 грн. штрафу.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №466 від 07.04.2016р. на суму 1 378,00 грн.

У п.4.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 із змінами та доповненнями В«Про деякі питання практики застосування розділу VІ" роз"яснено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача . Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход Державного бюджету України.

Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить мінімальний розмір встановлений Законом України В«Про судовий збірВ» , то наслідки передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону не застосовуються, сума судового збору в частині зменшених позовних вимог позивачу не повертається, а судовий збір, відповідно до вимог ст.49 ГПК покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 530, 549, 611-612, 627-629, 655, 663 ЦК України, ст.ст. 174, 230-232, 265 ГК України, ст.ст. 4 3 , 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Торговий Дім В«КімакВ» (юридична адреса: 82200, Львівська область, м.Трускавець, бульвар Ю.Дрогобича, будинок 2; фактична адреса: 82106, Львівська область, м.Дрогобич, вул.В.Великого,66/1; код ЄДРПОУ 32836949) на користь Приватного підприємства В«Анна-Марія-МВ» (79054, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 32711643) 6 388,46 грн. штрафу та 1 378,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 13.06.2016р.

Суддя Сухович Ю.О.