Постанова

від 15.06.2016 по справі 910/31884/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2016 р. Справа№ 910/31884/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Дикунської С.Я.

секретар судового засідання Яценко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсталь» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року

у справі № 910/31884/15 (суддя - Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсталь»

про стягнення 199 200, 00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Лебедєв В.В., довіреність б/н від 22.01.2016 року

від відповідача: Лєдяєв С.Ю., довіреність №1/16 від 18.01.2016 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсталь» (відповідач у справі) про стягнення 199 200, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Горсталь» поставило товар, який не відповідав асортименту, визначеному Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» у виставленій заявці на поставку, у зв'язку з чим позивач відмовився від прийняття даного товару та звертався до відповідача з вимогою про повернення сплачених за вказаний товар грошових коштів у розмірі 199 200, 00 грн. У зв'язку з відмовою відповідача у поверненні сплачених позивачем коштів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» на підставі ст. 672 ЦК України та умов договору поставки № ГРС0518 від 14.05.2015 року звернувся з позовом до суду про стягнення 199 200, 00 грн - оплаченої вартості товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсталь» про стягнення заборгованості в розмірі 199 200, 00 грн задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсталь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» грошові кошти в сумі 199 200,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсталь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» витрати по сплаті судового збору в розмір 2 988,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю позивачем обставин щодо поставки відповідачем продукції в асортименті, що не відповідає умовам погодженої сторонами заявки, а відтак виникнення у позивача права відмовитись від поставленого товару, що відповідно до ст. 672 ЦК України є підставою для повернення сплаченої за товар грошової суми.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Горсталь», подав апеляційну скаргу (вх. № 06-29.2/2316 від 07.04.2016 року), в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що представленими відповідачем доказами, в тому числі оригіналом рахунку, яким, за твердженням відповідача, був погоджений товар та його характеристики, прайс-листом ТОВ «Горсталь», підтверджується той факт, що на момент оплати товару позивач був повністю обізнаний про характеристики замовленого товару, та здійснивши оплату виставленого рахунку погодився на поставку металопрокату, а саме кутника гнутого. Окрім того, апелянт стверджує, що місцевим господарським судом не було досліджено обставин щодо зберігання спірного товару позивачем та своєчасності повідомлення відповідача згідно умов укладеного договору поставки про виявлені невідповідності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Горсталь» було відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено до розгляду на 01.06.2016 року.

У судовому засіданні 01.06.2016 року апеляційним господарським судом відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 15.06.2016 року.

У судовому засіданні 15.06.2016 року представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у справі у судовому засіданні 15.06.2016 року заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає висновки Господарського суду міста Києва правомірними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а тому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року - без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

14.05.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (покупець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горсталь» (постачальник за договором, відповідач у справі) був укладений договір поставки №ГРС0518 (а.с. 8-10), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити металопрокат, асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах, які є його невід'ємними частинами.

Якість товару, що поставляється повинна відповідати нормативно-технічним характеристикам, вказаних у відповідних документах на товар. Кількість кожної партії товару узгоджується сторонами в рахунках-фактурах до договору. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою між сторонами (п. п. 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.4. договору загальна сума договору визначається на підставі сплачених рахунків. Оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100 % передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку. Оплата свідчить про згоду покупця з характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунку-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв'язком.

Пунктами 4.1-4.2 договору узгоджено, що поставка товару здійснюється відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів Інкотермс 2010, з урахуванням особливостей, встановлених цим договором. Строк поставки товару - протягом 10 робочих днів після 100% предоплати (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Згідно з п.п. 5.1, 5.4. договору товар приймається покупцем відповідно до видаткової накладної. У разі отримання покупцем товару, який не відповідає замовленню, покупець зобов'язаний прийняти його на відповідальне зберігання і негайно сповістити про це постачальника.

У п. 8.1. договору сторонами погоджено, що у випадку виявлення недостачі (недотримання умов договору щодо кількості товару) або дефектів (недотримання умов щодо якості, асортименту товару) письмовий виклик поштою представника постачальника для участі в прийманні є обов'язковим. У випадку, якщо постачальник не надасть письмової відповіді на виклик, не надасть письмову відповідь про неможливість надсилання свого представника для участі в прийманні, приймання продукції проводиться за участю експерта узгодженої сторонами експертної організації.

Відповідно до п. 6.1 договору постачальник зобов'язаний передати покупцю товар, погоджений сторонами, а також рахунок-фактуру та видаткову накладну на товар.

З представленого представником позивача електронного листування вбачається, що 14.05.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» направило на електронну адресу відповідача заявку №328 (а.с. 11, 115), відповідно до якої просило здійснити поставку металопрокату, серед іншого, кутник 100*100*10 ГОСТ 8509-86 у кількості 500 м та кутник 75*75*6 ГОСТ 8509-86 у кількості 400 м.

При цьому, ГОСТ 8509-86, на який посилався позивач у зазначеній заявці, визначає характеристики кутників металевих гарячекатаних.

Того ж дня (14.05.2015 р.) у відповідь на вказану заявку, відповідач електронною поштою направив позивачу рахунок-фактуру №ГС-0009317 від 14.05.2015 р. (а.с. 12, 116) із зазначенням замовлених позивачем позицій товару, на загальну суму 308 200,00 грн.

15.05.2015 р. вказаний рахунок-фактура № ГС-0009317 від 14.05.2015 р. позивачем був повністю оплачений платіжним дорученням № 8068 від 15.05.2015 року (а.с. 16).

Однак, всупереч умов договору та узгодженій сторонами заявки Товариство з обмеженою відповідальністю «Горсталь» 22.05.2015 р. поставило позивачу товар, який не повністю відповідав замовленому позивачем, оскільки йому було поставлено кутник Г 100 у кількості 500 м. та кутник Г 75 у кількості 400 м., які всупереч ГОСТ 8509-86 були гнуті, а не гарячекатані, а також їх розмір, відрізнявся від заявленого.

У зв'язку з невідповідністю поставленого товару, 26.05.2015 р. комісією Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» у складі головного інженера, помічника керівника та водія транспортної компанії ПП «Яндола» (який здійснював поставку товару) був складений акт № 1 (а.с. 15) про невідповідність поставленої продукції. Згідно з указаним актом комісія встановила, що кутники Г 100 у кількості 500 м. та кутники Г 75 не є кутниками металопрокату, а є гнутим профілем, що не відповідає договору поставки.

У подальшому позивач звернувся до Запорізької торгово-промислової палати про проведення експертизи поставлених відповідачем кутників Г 100 м. та 75 м. Відповідно до акту експертизи Запорізької торгово-промислової палати № О-537 від 28.05.2015 р. (а.с. 17-18) поставлений ТОВ «Горсталь» позивачу товар (кутники Г 100 м. та 75 м.) не відповідають нормативно-технічним та якісним характеристикам замовленого ТОВ «Прогрес».

У зв'язку з невідповідністю поставленого товару, позивач відповідно до п.5.4. договору прийняв даний товар на відповідальне зберігання, про що складено Акт б/н від 28.05.2015 року (а.с. 19).

Як свідчать наявні матеріали справи 25.05.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсталь» з претензією №359 (а.с.20), якою позивач повідомляв про відмову у прийнятті товару на суму 199 200,00 грн, а саме кутників Г100 та Г75, та просило перерахувати, сплачені за поставлений товар кошти у розмірі 199 200, 00 грн. Зазначена претензія 25.05.2015 року була направлена на адресу відповідача, що підтверджується копією експрес накладної №59000111412283 (а.с. 119). Окрім того, після складання Акту про невідповідність товару № 1 від 26.05.2015 року за участю також водія автомобіля транспортної компанії ПП «Яндола», який здійснював поставку товару, зазначений Акт був також направлений на адресу ТОВ «Горсталь», що вбачається із наявної в матеріалах справи експрес накладної №59000111657961 (а.с. 119).

У відповідь на претензію відповідач направив лист №1606-1 від 16.06.2015 року (а.с. 21), в якому зазначив, що товариство виконало свої зобов'язання щодо поставки товару належним чином, оскільки поставило на адресу ТОВ «Прогрес» продукцію, яка була погоджена сторонами, а тому відповідач відмовився в поверненні сплачених позивачем 199 200,00 грн за кутники.

Колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 199 200, 00 грн - грошових коштів, перерахованих на користь відповідача в оплату вартості продукції.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Статтею 671 ЦК України передбачено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у направленій на адресу відповідача заявці позивач просив поставити кутники металеві гарячекатані, з посиланням саме на ГОСТ 8509-86, і саме цей товар був оплачений позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату. Оскільки посилання на ГОСТ 8509-86 містився у направленій заявці, твердження відповідача, що позивач замовив та погодив поставку саме гнутих кутників, а не гарячекатаних є безпідставним.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що сторонами була обумовлена поставка саме гнутих кутників, оскільки хоча договором і обумовлено, що поставка узгоджується сторонами виставленням та оплатою рахунків-фактури, однак подані позивачем документи свідчать про існування між сторонами попереднього узгодження поставки товару шляхом відправлення позивачем відповідного замовлення. Так, у направленому листі-замовленні позивач чітко визначив, який товар хотів придбати у відповідача, після чого відразу отримав від відповідача шляхом електронного листування (що договором допускається) на оплату рахунок-фактуру. Окрім того, суд звертає увагу, що п. 5.4. договору сторонами визначено, що поставка відбувається згідно замовлення, та передбачено дії покупця у випадку отримання товару, який не відповідає такому замовленню. Тобто, представлені докази в їх сукупності свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» замовило та оплатило вартість кутників гарячекатаних, відповідно до ГОСТ 8509-86.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у направленому оригіналі рахунку-фактури не міститься посилання на те, що кутники є гнуті, а представлення відповідачем прайс-листа не є доказом того, що сторонами було обумовлено саме поставку гнутих кутників, а не гарячекатаних. Апелянтом не надано також жодних доказів (ні заявок, ні листів) узгодження чи замовлення позивачем поставки гнутих кутників, не надано також доказів, які б свідчили про те, що відповідач повідомляв позивача, як покупця, про поставку гнутих кутників.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що сторонами було узгоджено поставку саме гарячекатаних кутників відповідно до ГОСТ 8509-86 на загальну суму 199 200,00 грн, однак обов'язок з поставки даного товару відповідач не виконав.

Згідно з ч. 1 ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Зі змісту вказаних норм випливає, що покупець на власний розсуд вирішує чи приймати товар, асортимент якого не відповідає умовах, обумовленим в договорі, чи відмовитися від його прийняття.

Відповідно до ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті.

Як свідчать матеріали справи, після отримання товару (згідно видаткової накладної - 22.05.2015 року) позивач, виявивши факт поставки товару, який не відповідав замовленому, 25.05.2015 року повідомив про це постачальника, тобто повідомив про виявлені невідповідності в межах розумного строку (оскільки іншого строку договором не визначено), що свідчить про дотримання позивачем приписів цивільного законодавства. Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідач міг та повинен був знати про те, що переданий товар не відповідає умовам заявки позивача, оскільки у заявці ТОВ «Прогрес» чітко визначив ГОСТ 8509-06, вимоги якого є обов'язковим для такого виду продукції як кутники металеві гарячекатані, а не гнуті.

Стосовно доводів апелянта про порушення позивачем порядку прийняття товару (який не відповідає замовленню) на відповідальне зберігання суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 690 ЦК України якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.

Відповідно до п. 5.4 договору у разі отримання покупцем товару, який не відповідає замовленню, покупець зобов'язаний прийняти його на відповідальне зберігання і негайно сповістити про це постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, при розвантаженні товару (25.05.2015 р.) позивачем було виявлено, що асортимент поставленого металопрокату не відповідає замовленому, про що ТОВ «Прогрес» повідомило відповідача. У той же час, до прибуття представника відповідача, позивач зупинив приймання товару та цей товар залишався в автомобілі до проведення експертом відповідного дослідження, після чого товар був вивантажений з автомобіля і за актом від 28.05.2015 року прийнятий позивачем на відповідальне зберігання. Зазначені обставини окрім того підтверджуються наданою ТОВ «Прогрес» відомістю в'їзді-виїзду автотранспорту на територію позивача, з якої вбачається, що автомобіль, яким було доставлено спірну продукції, виїхав з території позивача лише 28.05.2015 року. Вищенаведені встановлені судом обставини свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» виконало як умови договору так і вимоги чинного законодавства щодо забезпечення схоронності переданого відповідачем товару.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачем на адресу позивача товару із порушенням умов щодо його асортименту, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення вартості оплаченого товару неналежного асортименту підлягають задоволенню.

Щодо розміру суми, яка підлягає стягненню, суд враховує, що позивачем на користь відповідача було оплачено 199 200,00 грн - вартість товару, від якого позивач відмовився, що відповідно до ст. 672 ЦК України є підставою для повернення сплачених 199 200,00 грн на користь ТОВ «Прогрес».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсталь».

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горсталь» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року у справі №910/31884/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року у справі №910/31884/15 залишити без змін.

3. Справу №910/31884/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

С.Я. Дикунська