Постанова

від 22.06.2016 по справі 910/3712/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2016 р. Справа№ 910/3712/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Рибчич А.В.

За участю представників:

від позивача: Просенюк С. М. - представник за довіреністю від 02.02.2016

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016

у справі № 910/3712/16 (суддя Грєхова О. А)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод»

до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

про визнання зобов'язань припиненими, визнання іпотеки припиненою

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 148), заявлено про:

- визнання припиненими зобов'язань позивача перед відповідачем по кредитному договором №1-0041/12/38-KL від 17.12.2012 зі змінами;

- визнання іпотеки по Іпотечному договору №1-0330/12/38-ІР від 28.12.2012, посвідченому приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Р.В. та зареєстрованому в реєстрі №2279, що укладений між позивачем та відповідачем та за яким передано в іпотеку нерухоме майно: База відпочинку «Корабел», розташована за адресою: Херсонська обл., Скадовський район, смт. Лазурне, провулок Будівельників, буд. 1 та розміщено на земельній ділянці кадастровий номер:6524755500:01:063:0008, припиненою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2016, повний текст якого складений 14.04.2016, у справі № 910/3712/16, позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що зобов'язання за кредитним договором №1-0041/12/38-KL від 17.12.2012, укладеним між позивачем та відповідачем, припинились внаслідок проведення позивачем 11.03.2014 зарахування зустрічних однорідних вимог, що встановлено судовими рішеннями у справі № 923/1062/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» про стягнення 2 309 942,21 євро та 20 000 грн. (постанова Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 та додаткова постанова Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014, залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015), в той час як під час розгляду справи відповідачне надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність підстав для визнання припиненим зобов'язань позивача за вказаним кредитним договором та, як зобов'язання, що має похідний характер, і зобов'язань за спірним іпотечним договором.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/3712/16 та ухвалити нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та невірним застосуванням норм матеріального права, а висновки, викладені у вказаному рішенні, не відповідають обставинами справи.

В обґрунтування зазначеної позиції відповідач послався на те, що, ухвалюючи оспорюване рішення, суд першої інстанції не досліджував чи дійсно та у повному обсязі погашені зобов'язання за спірними договорами.

Крім того, відповідач зауважив на тому, що вимоги про сплату пені у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, хоча і мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідності за порушення зобов'язання, а відтак, вказані вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні.

Ухвалою від 03.06.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л.М., Рябуха В.І. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Відповідач в судове засідання представників не направив, про припини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача надав пояснення, в яких проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

17.12.2012 відповідач як кредитор та позивач як позичальник уклали Кредитний договір №1-0041/12/38-KL (далі Кредитний договір) (а.с. 13-20 т. 1), відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання на умовах, визначених цим договором, відкрити позивачу невідновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надати останньому кредитні кошти окремими частинами, на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим договором граничної суми коштів, а позивач - вчасно погашати відповідачу заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь відповідача проценти та комісії в розмірі, в строки, (терміни) та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 Кредитного договору).

В подальшому сторонами шляхом укладення відповідних договорів про внесення змін (а.с. 21-34) до Кредитного договору вносились зміни та доповнення.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 28.12.2012 відповідач як іпотекодержатель та позивач як іпотекодавець, уклали іпотечний договір №1-0330/12/38-ІР, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Р.В. та зареєстрований в реєстрі за №2279 (далі Іпотечний договір), в п. 1.2 якого погодили, що предметом іпотеки є наступне нерухоме майно: База відпочинку «Корабел», розташована за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, провулок Будівельників, будинок 1; предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці, площею 14,5239 га, цільове призначення - під розміщення Бази відпочинку «Корабел», кадастровий номер земельної ділянки: 6524755500:01:063:0008; предмет іпотеки належить позивачу на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.12.2012, виданого Лазурненською селищною радою, на підставі рішення виконкому Лазурненської с/ради від 19.12.2012 №126, що зареєстроване, згідно з Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №37051835 від 28.12.2012, за реєстраційним номером 17304624.

З матеріалів справи слідує, що в липні 2014 року ПАТ «Банк Форум» звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовом до ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» про стягнення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 2 309 942 Євро 21 Євроцентів та 20 000 грн.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.08.2014 позов задоволено.

Водночас постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 та додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014, залишеними без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015 у справі № 923/1116/14, вищевказане рішення Господарського суду Херсонської області від 28.08.2014 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» залишено без задоволення.

Зі змісту постанови Одеського апеляційного господарського суду слідує, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, колегія суддів виходила з того, що:

- факт наявності заборгованості за Кредитним договором у розмірі 2 212 695,40 Євро, що є еквівалентом 28 394 101,73 грн. згідно курсу НБУ та 20 000 грн. належним чином не доведена, а її відсутність є документально підтверджена;

- матеріалами справи підтверджується, що позивач (ПАТ «Банк Форум») має зобов'язання по Договорам, а саме згідно з Генеральним договором банківського вкладного (депозитного рахунку) №25 від 30.12.2013, згідно Договору банківського рахунку №1-53800/243803 від 07.12.2012 станом на 11.03.2014. Факт повідомлення про дострокове розірвання договорів банківських вкладів від 26.02.2014 та заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог вказує на повне дострокове погашення відповідача (ПАТ «Херсонський суднобудівний завод») перед позивачем (ПАТ «Банк Форум») 11.03.2014 заборгованості по поверненню кредитних коштів та заборгованості за нарахованими процентами, по кредитному договору у розмірі 2 203 544,57 Євро;

- нарахування подальших платежів за кредитним договором після 11.03.2014 є безпідставним.

Ухвалою Верховного Суду України від 09.06.2015 відмовлено у допуску справи № 923/1116/14 до провадження Верховного Суду України.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 923/1116/14, позивач звернувся до відповідача з вимогою про здійснення заходів щодо проведення державної реєстрації припинення іпотеки та зняття інших обтяжень у відповідних державних реєстрах № 759-736 від 25.11.2015 (а.с. 62), в якій, з посиланням на припинення іпотеки за Іпотечним договором, просив відповідача у п'ятиденний термін здійснити всі необхідні заходи щодо припинення зазначених обтяжень згідно Іпотечного договору та повідомити про це позивача. На доказ направлення вказаної вимоги, позивачем до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії опису вкладення, фіскального чеку № 1145 від 25.12.2015 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0407027464265 з відміткою відповідача про отримання 29.12.2015.

Відповідач на вказану вимогу не відповів, відповідних дій не здійснив, що підтверджується відомостями, які містяться в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 64-76), наслідком чого і стало звернення позивача до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 601 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права

Отже, вищезгадані судові рішення Європейського суду з прав людини та сама Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судові рішення у справі № 923/1116/14 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у цій справі, № 910/3712/16, не можуть їм суперечити.

Водночас згідно зі ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, факти, встановлені судом під час вирішення справи № 923/1116/14, зокрема факт повного погашення ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» перед ПАТ «Банк Форум» 11.03.2014 заборгованості по поверненню кредитних коштів та заборгованості за нарахованими процентами по Кредитному договору у розмірі 2 203 544,57 Євро та безпідставність нарахування подальших платежів за Кредитним договором після 11.03.2014, визнаються колегією суддів такими, що не потребують доведення.

Водночас колегія суддів зауважує відповідачеві на тому, що в силу приписів ст. 33 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, саме на відповідача як на особу, яка ставить під сумнів факт припинення всіх зобов'язань за Кредитним договором, покладений обов'язок належними та допустимими, в розумінні ГПК України, доказами довести вказаний факт, проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем надано не було, а відтак, вказані посилання відповідача колегією суддів не приймаються як такі, що не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Водночас, з огляду на вказані вище обставини, колегія суддів зазначає про доведеність позивачем факту виконання позивачем всіх зобов'язань перед відповідачем за Кредитним договором, а відтак, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про визнання припиненими зобов'язань позивача перед відповідачем по кредитному договором №1-0041/12/38-KL від 17.12.2012 зі змінами є законними та підлягають задоволенню. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вказаних позовних вимог залишається без змін.

Щодо решти позовних вимог слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України з припиненням основного зобов'язання, забезпеченого заставою, припиняється право застави.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість і законність вимог позивача про визнання іпотеки по Іпотечному договору №1-0330/12/38-ІР від 28.12.2012, посвідченому приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Р.В. та зареєстрованому в реєстрі №2279, що укладений між позивачем та відповідачем, та за яким передано в іпотеку нерухоме майно: База відпочинку «Корабел», розташована за адресою: Херсонська обл., Скадовський район, смт. Лазурне, провулок Будівельників, буд. 1 та розміщено на земельній ділянці кадастровий номер:6524755500:01:063:0008, припиненою. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вказаних позовних вимог залишається без змін.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне зауважити на такому.

Зі змісту Договору іпотеки слідує, що саме позивач у цій справі є власником спірного майна, і за обставин, що склалися, у відповідача відсутні правові підстави оспорити це право, посилаючись на умови Договорів іпотеки, або створювати перепони у користуванні позивачем цим майном.

В матеріалах справи також відсутні докази наявності інших правовідносин сторін щодо спірного майна, окрім як за Договором іпотеки.

Частина 5 ст. 11 ЦК України встановлює, що цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Частина 1 ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частини 1 та 2 ст. 319 ЦК України встановлюють, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та те, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 321 ЦК України встановлює, що:

- право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1);

- особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2).

З огляду на встановлені судом обставини справи, колегія суддів вважає, що перебування спірного майна в іпотеці та заставі відповідача не ґрунтується на приписах чинного законодавства, порушує основні засади цивільного законодавства, до яких віднесено справедливість, добросовісність та розумність, та порушує права позивача як власника такого майна на вільне розпорядженням ним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, позивач як власник майна, яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання цим майном, які полягають у тому, що щодо спірного майна відповідачем зареєстровані відповідні обмеження.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/3712/16 не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»

Керуючись ст. 99, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/3712/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/3712/16 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3712/16.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха