Постанова

від 21.06.2016 по справі 911/689/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2016 р. Справа№ 911/689/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Костенко Ю.В.,

від відповідача: не з'явилися;

розглянувши

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Аромат" в особі філії "Сир"

на рішення

Господарського суду Київської області

від 12.04.2016 року

у справі № 911/689/16 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Острійківське"

до Дочірнього підприємства "Аромат" в особі філії "Сир"

про стягнення 383743,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.04.2016 року припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 29514,68 грн. пені.

Решту позовних вимог задоволено повністю.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Аромат" (09000, Київська обл., Сквирський район, с. Сквира, вул. Р. Люксембург, 14, ідентифікаційний код 30737268) в особі філії "Сир" (09300, Київська обл., Володарський район, смт Володарка, вул. Миру, 5, ідентифікаційний код 26475350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Острійківське" (09164, Київська обл., Білоцерківський район, с. Острійки, вул. Леніна, 37 А, ідентифікаційний код 05528438) 349768 (триста сорок дев'ять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 10 коп. основного боргу, 2448 (дві тисячі чотириста сорок вісім) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 2012 (дві тисячі дванадцять) грн. 36 коп. 3% річних, 5313 (п'ять тисяч триста тринадцять) грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ДП "Аромат" в особі філії "Сир" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 р. апеляційну скаргу ДП "Аромат" в особі філії "Сир"на рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2016 року у справі №911/689/16 прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду № 09-52/2385/16 від 21.06.2016 р. справу № 911/689/16, у зв'язку із перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.06.2016 р., справу № 911/689/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 21.06.2016 року прийнято вказану вище апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи №911/689/16.

В судове засідання 21.06.2016 року представник відповідача не з'явився.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, між сторонами у справі було укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 10.04.2015 № 21 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - продавець зобов'язався в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність відповідачу - покупцю сільськогосподарську продукцію (сировину - молоко коров'яче) власного виробництва, що відповідає вимогам ДСТУ № 3662 - 97 (надалі - товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору оплату за товар покупець проводить по договірним цінам, що визначаються у відповідному протоколі погодження ціни, який є невід'ємною частиною до даного договору. Ціна на товар може змінюватись.

Пунктом 3.2.1 договору покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, оплатити товар.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 року, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.п. 7.1, 7.2 договору).

У разі якщо жодна з сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 30 календарних днів до його закінчення, договір вважається пролонгованим на той же термін на тих же умовах (п. 7.4 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 571921,91 грн. по наступним прийомним квитанціям: від 30.11.2015 № 146 на суму 72685,70 грн., від 31.10.2015 № 137 на суму 81123,85 грн., від 30.09.2015 № 30 на суму 120833,47 грн., від 31.08.2015 № 120 на суму 107036,11 грн., від 31.07.2015 № 110 на суму 86571,56 грн., від 30.06.2015 № 101 на суму 35085,77 грн., від 31.05.2015 № 85 на суму 56431,64 грн., від 30.04.2015 № 72 на суму 12153,81 грн., за який останній в порушення своїх договірних зобов'язань в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу претензію від 30.12.2015 № 178, в якій вимагав сплатити заборгованість за поставлений товар. Факт надіслання вказаної кореспонденції відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком "Укрпошта" від 05.10.2016. Відповідач отримав вказану претензію, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0910703779359. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач вказану претензію про сплату заборгованості за поставлений товар залишив без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим, за ним рахується борг в розмірі 349768,10 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом співставлення розрахунків між сторонами у справі від 02.12.2015, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом 02.12.2015 складає суму 349768,10 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 349768,10 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 349768,10 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за період прострочення з 01.12.2015 по 08.02.2016 з прострочених сум складають 2448,38 грн., 3% річних за період прострочення з 01.12.2015 по 08.02.2016 з прострочених сум складають 2012,36 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Враховуючи те, що позивачем подана заява про відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 29514,68 не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, суд першої інстанції обгрунтовано прийняв останню, а провадження у справі в цій частині припинив на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, передача (прийняття) матеріальних цінностей без довіреності може бути порушенням ведення бухгалтерського обліку, але не є достатньою обставиною, що заперечує факт передачі або прийняття товарів.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 349768,10 грн. основного боргу, 2448,38 грн. інфляційних втрат та 2012,36 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2016 року у справі № 911/689/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 911/689/16 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

Б.О. Ткаченко