Рішення

від 15.06.2016 по справі 906/133/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2016Справа №906/133/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комета"

до Житомирської обласної державної адміністрації

про зобов'язання укласти договір

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Власюк В.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" звернулось до Господарського суду Житомирської області із позовом до Житомирської обласної державної адміністрації про зобов'язання звернутись до відповідного відділу реєстраційної служби з метою здійснення реєстрації права власності на земельну ділянку 2, 5644 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825682400:06:000:0224, прийняття рішення про укладення договору оренди земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" та укласти договір оренди земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням Житомирської обласної державної адміністрації від здійснення свого обов'язку щодо реєстрації права власності на земельну ділянку (площею 2, 5644 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825682400:06:000:0224) та укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Житомирського суду Житомирської області від 24.02.2016 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2016 р. порушено провадження у справі № 906/133/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 906/133/16 у зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. на лікарняному.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, у яких відзначає, що питання про укладення договору оренди земельної ділянки площею 2, 5644 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825682400:06:000:0224 включено до порядку денного чергового засідання комісії по розгляду звернень підприємств, організацій, установ і громадян щодо надання в користування земельних ділянок та водних об'єктів.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справу № 906/133/16 передано на розгляд судді Пригунової А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2016 р. суддею Пригуновою А.Б. дану справу прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.05.201 6р.

Розгляд даної справи, призначений на 30.05.2016 р., не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Пригунової А.Б. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 р. справу № 906/133/16 призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.06.2016 р.

14.06.2016 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" надійшло клопотання про перенесення судового засідання, призначеного на 15.06.2016 р. у зв'язку з відрядженням представника.

У даному судовому засіданні представник відповідача подав заперечення на позов, у яких зазначає, що 05.05.2016 р. на черговому засіданні комісії по розгляду звернень підприємств, організацій, установ і громадян щодо надання в користування земельних ділянок та водних об'єктів розглянуто питання щодо надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" спірної земельної ділянки та погоджено надані матеріали за умови виправлення певних зауважень.

При цьому, у разі неусунення позивачем вищевказаних недоліків, у Житомирської обласної державної адміністрації будуть відсутні законні підстави для видання розпорядження про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" земельної ділянки.

Представник позивача на виклик суду не з'явився.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні з тих підстав, що в силу приписів ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Тож, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" не обмежене колом осіб, які можуть представляти його інтереси, в тому числі і у суді.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками процесу.

У судовому засіданні 15.06.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" звернулось до Житомирської обласної державної адміністрації із заявою про звернення до відповідного відділу реєстраційної служби з метою здійснення реєстрації права власності на земельну ділянку (площею 2, 5644 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825682400:06:000:0224) для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд, що пов'язані з користуванням надрами для розробки Верхньолузького родовища лабрадориту із земель запасу Горбулівскої сільської ради Черняхівського району Житомирської області) у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; укладення договору оренди земельної ділянки, площею 2, 5644 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825682400:06:000:0224 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Комета".

14.01.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" звернулось до Житомирської обласної державної адміністрації із заявою про звернення до відповідного відділу реєстраційної служби з метою здійснення реєстрації права власності на земельну ділянку (площею 2, 5644 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825682400:06:000:0224) для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд, що пов'язані з користуванням надрами для розробки Верхньолузького родовища лабрадориту із земель запасу Горбулівскої сільської ради Черняхівського району Житомирської області) у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; укладення договору оренди земельної ділянки, площею 2, 5644 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825682400:06:000:0224 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Комета".

Листом № 151/4 від 18.01.2016 р. Черняхівська районна державна адміністрація Житомирської області рекомендувала Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" звернутись із заявою про укладення договору оренди земельної ділянки до Житомирської обласної державної адміністрації.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" стверджує, що Житомирська обласна державна адміністрація ухиляється від виконання свого обов'язку щодо реєстрації права власності на земельну ділянку (площею 2, 5644 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825682400:06:000:0224) та укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" договору оренди земельної ділянки.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України вставлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно положень ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Відповідно до ст. 119 Конституції України місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують реалізацію наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Статтею 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Організація, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначаються Законом України «Про місцеві державні адміністрації», статтею 1 якого визначається, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно з положеннями ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

За приписами ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже, з аналізу вищенаведених норм випливає, що підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу виконавчої влади.

Як встановлено судом, 05.05.2016 р. відбулось засідання комісії по розгляду звернень підприємств, організацій, установ і громадян щодо надання в користування земельних ділянок та водних об'єктів та погоджено матеріали про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" в оренду земельної ділянки площею 2, 5644 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825682400:06:000:0224 в межах Горбулівскої сільської ради Черняхівського району Житомирської області, за умови виправлення позивачем певних зауважень.

Також на засіданні комісії прийнято рішення рекомендувати Житомирській обласній державній адміністрації видати розпорядження про надання в оренду вказаної земельної ділянки після виправлення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" зауважень.

Водночас, доказів щодо виправлення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" зауважень комісії по розгляду звернень підприємств, організацій, установ і громадян щодо надання в користування земельних ділянок та водних об'єктів, зазначених у протоколі № 2 від 05.05.2016 р., позивачем суду не надано.

Відтак, наразі рішення Житомирської обласної державної адміністрації про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" земельної ділянки площею 2, 5644 га, кадастровий номер 1825682400:06:000:0224, яке відповідно до приписів Земельного кодексу України є підставою для укладення відповідного договору оренди, не прийнято.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Тобто, в контексті наведеної норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту та виключно суб'єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб'єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Відтак, розгляд справи судом є наслідком суб'єктивного уявлення сторони про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та у процесі такого розгляду суд, на підставі наявних у справі доказів та пояснень учасників процесу, встановлених встановлює наявність або відсутність такого порушення.

Виходячи з вищенаведеного, вимоги позивача в частині зобов'язання Житомирської обласної державної адміністрації прийняти рішення про укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" договору оренди земельної ділянки та безпосередньо укладення договору є передчасними, оскільки права позивача в цій частині на момент прийняття рішення не є порушеними.

Крім того, прийняття рішень з того чи іншого приводу в галузі земельних відносин належить до виключної компетенції відповідних органів, в тому числі, Житомирської обласної державної адміністрації, в той час як суд не наділений повноваженнями щодо надання певних вказівок таким органам стосовно прийняття відповідних рішень.

Стосовно вимог позивача про зобов'язання Житомирської обласної державної адміністрації звернутись до відповідного відділу реєстраційної служби з метою здійснення реєстрації права власності на земельну ділянку 2, 5644 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825682400:06:000:0224, суд відзначає, що відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з ч. 10. ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають право власності, речові права, похідні від права власності.

Водночас, відповідно до ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. У разі надання у користування, поновлення або внесення змін до діючих договорів користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельних ділянок державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування такими земельними ділянками. Рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, про поновлення або внесення змін до діючих договорів користування вважається заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та обов'язково подається заявником під час проведення державної реєстрації речових прав на таку земельну ділянку, похідних від права власності.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тож, приймаючи до уваги заявлені позивачем вимоги та наведені обґрунтування, враховуючи встановлені судом обставини та керуючись нормами чинного законодавства України, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені у позовній заяві, позивачем суду не надано.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та відмовляє у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 21.06.2016 р.

Суддя Пригунова А.Б.