Постанова

від 21.06.2016 по справі 916/1698/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2016 р.Справа № 916/1698/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

Суддів : Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.,

секретар судового засідання Кіртока Л.В.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1,

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги першого заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 18 травня 2016 року за нововиявленими обставинами

у справі №916/1698/16

за позовом заступника прокурора Київського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Стандарт»

про внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району міста Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовом до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Стандарт», в якому просив внести зміни до договору оренди землі від 20.03.2004 року, зареєстрованого в Одеському міському відділені ОРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2004р. за №040450500063, яким Одеською міською радою передано товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт" терміном на 50 років у строкове, платне користування передано земельну ділянку загальною площею 4 000,00 грн.

- викласти п.1.4. Договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4 000 кв.м. становить 7 627 160,00 грн. згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 28.10.2013р. №456/к, складеного управлінням Держземагенства м. Одеси;

- викласти п.2.2. Договору у наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку площею 4 000 кв.м. розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 381 358,00 грн. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі".

Рішенням господарського суду Одеської області від 21 січня 2016 року по справі № 916/1698/16 (колегія суддів у складі головуючого Цісельського О.В., суддів Волкова Р.В., Малярчук І.А.) Позов заступника Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради - задоволено повністю.

Внесено зміни до договору оренди землі від 20.03.2004р., зареєстрованого в Одеському міському відділені ОРФ ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2004р. за №040450500063, яким Одеською міською радою передано товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" терміном на 50 років у строкове, платне користування передано земельну ділянку загальною площею 4 000,00 грн.

- викладено п.1.4. Договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4 000 кв.м. становить 7 627 160,00 грн. згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 28.10.2013р. №456/к, складеного управлінням Держземагенства м. Одеси;

- викладено п.2.2. Договору у наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку площею 4 000 кв.м. розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 381 358,00 грн. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі".

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" на користь Державного бюджету України 1218 грн. 00 коп. - судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що обставиною, яка стала винятковою для внесення змін в умови договору, є рішення Одеської міської ради від 20.09.2011р. №1267-VI, яким затверджено фіксовані відсотки при визначені орендної плати за землі міста ОСОБА_1 відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. №41-VI, що наводяться у додатку до цього рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд проаналізувавши норми чинного законодавства, яким регулюються орендні правовідносини сторін, затвердження нових фіксованих відсотків при визначені орендної плати відповідача істотною обставиною, що тягне за собою необхідність зміни розрахунку орендної плати за договором оренди землі від 19.04.2006р., та дійшов висновку про правомірність заявлених прокурором позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 року зазначене рішення залишене без змін.

26.04.2016 року до господарського суду Одеської області надійшла заява за вх. № 2-2240/16 про перегляд рішення господарського суду Одеської області по справі №916/1698/15 від 21.01.2016 року за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18 травня 2016 року за нововиявленими обставинами у справі №916/1698/16 (суддя Зайцев Ю.О.) заяву ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«СтандартВ» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 21.01.2016р. по справі №916/1698/15 за позовом заступника прокурора Київського району міста Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«СтандартВ» , про внесення змін до договору оренди землі, за нововиявленими обставинами - задоволено.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.01.2016р. по справі №916/1698/15 - скасовано.

У задоволенні позову Заступника прокурора Київського району міста Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«СтандартВ» , про внесення змін до договору оренди землі - відмовлено.

Стягнуто Одеської міської ради на користь Державного бюджету України 1 218 грн. 00 коп. - судового збору. Стягнуто з Одеської міської ради на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«СтандартВ» витрати по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 1339 грн. 80 коп.

При винесенні рішення суд врахував те, що 10 грудня 2014 року постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/11050/14-а позовні вимоги ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«БЛАЗВ» до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МІРСВ» , були задоволені повністю, рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_1В» та рішення Одеської міської ради №1268-VI від 20.09.2010р. В«Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VI В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міст ОСОБА_1В» визнані протиправними та скасовані.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року у справі №522/11050/14-а за апеляційною скаргою Одеської міської ради, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 була залишена без змін, а скарга без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, перший заступник прокурора Одеської області та Одеська міська рада звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять оскаржуване рішення скасувати та в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокуратура зазначає, що судом першої інстанції не зазначено, яка саме обставина є нововиявленою. Якщо допустити, що нововиявленою обставиною є судове рішення у справі №522/11050/14-а (чи встановлені у них факти), то це судове рішення не набрало законної сили на день прийняття господарським судом Одеської області від 21.01.2016 року. Тож відсутня така обов'язкова умова нововиявленої обставини, як існування обставини на день розгляду справи.

Також прокуратура вважає, що судом безпідставно не взято до уваги зміст п.6 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №17, відповідно до якого скасування чи зміна нормативного акту, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотньої сили.

До того ж, рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 року №41-VI та від 20.09.2010 року №1268-VI скасовані лише з підстав порушення процедури їх оприлюднення. Ніяких зауважень до складання самої технічної документації у суду не було.

Також скаржник вважає, що судом не надана оцінка наявному в матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, що орендується ТОВ «Стандарт» наданому Головним управлінням Держземагентства в Одеській області від 28.10.2013 року №456/к. ОСОБА_2 саме цей витяг і став підставою для внесення змін до договору оренди землі рішенням господарського суду Одеської області від 21.01.2016 року. Цей витяг видано компетентним органом, дії якого ніким не оскаржено та протиправним не визнано, а отже відомості щодо чинного витягу необґрунтовано не взято судом до уваги.

Більш того, апелянт наголошував на тому, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2016 року у справі №522/11050/14-а.

Аналогічні доводи викладені і в апеляційній скарзі Одеської міської ради.

Окрім викладеного, представник Одеської міської ради наголошував на тому, що відповідно до приписів Постанови Пленуму ВАСУ від 20 травня 2013 року N 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», скасування акту суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акту.

Визнання ж акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Апелянт вважає, що скасування рішень Одеської міської ради можливе лише на майбутнє, зважаючи, що на підставі цих рішень Одеської міської ради за п'ять років виникло десятки тисяч правовідносин. Надання зворотної сили постанові Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року у справі №522/11050/14-а стане непомірним тягарем для територіальної громад міста ОСОБА_1 та порушить справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Тому скаржник вважає, що спірні рішення Одеської міської ради, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, втратили чинність з моменту набрання законної сили Постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/11050/14-а, а саме з 12.04.2016 року, отже в період часу з моменту прийняття рішень Одеської міської ради і до моменту визнання їх судом протиправними вони діяли та породжували відповідні правові наслідки.

В судовому засіданні 21.06.2016 року представником прокуратури області заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги у справі №522/11050/14-а, посилаючись на те, що наразі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 10.12.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року у справі №522/11050/14-а, рішення у якій покладено в основу рішення по даній справі.

Судова колегія відхилила вказане клопотання, у зв'язку з його невідповідністю приписам ст. 79 ГПК України, оскільки постанова Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року набрала законної сили 12.04.2016 року, тому розгляд даної справи не є неможливим.

У разі скасування вказаної постанови прокуратура не позбавлена права звернутись до господарського суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до приписів ст.85 ГПК України, в судовому засіданні 21.06.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Рішенням Одеської міської ради №1835-ХХІV від 26.09.2003р. затверджено проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт", надано товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт" за рахунок земель міста, не переданих у власність та не наданих у користування земельну ділянку, площею 0,4 га.

12 березня 2004р. між Одеської міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов п.1.1. якого Орендодавець на підставі Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №1835-ХХІV від 26 липня 2003 року надає, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 4 000 (чотири тисячі) кв.м., що знаходиться у місті Одесі, Київський район, Люстдорфська дорога №55, кадастровий №5110136900:04:017:0005, за рахунок земель міста, не переданих у власність та не наданих у користування (землі житлової та громадської забудови) та згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.1.2. Договору зазначена земельна ділянка загальною площею 4 000 кв.м., надається у володіння і користування Орендаря, терміном на 50 (п'ятдесят) років, для будівництва, експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів (в тому числі для будівництва, терміном на 3 роки).

Зі змісту п.1.4. Договору грошова оцінка земельної ділянки на момент нотаріального посвідчення договору складає 581 920 (п'ятсот вісімдесят одну тисячу дев'ятсот двадцять) гривень 00 копійок.

Відповідно до п.2.2. Договору орендна плата, з врахуванням ПДВ, вноситься Орендарем за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарного місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі:

- за земельну ділянку площею 400 кв.м.;

- на період будівництва: 1,45 * 400 * 1,2 = 6 960,00 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень на рік, у тому числі ПДВ - 1 160,00 (одна тисяча сто шістдесят) гривень;

- на період експлуатації: 9,46 * 4 000 * 45 408,00 (сорок п'ять тисяч чотириста вісім) гривень на рік, у тому числі ПДВ - 7 568,00 (сім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) гривень.

Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року, №783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Пунктом 2.5. Договору визначено, що Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів господарської діяльності. Умови цього Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладення відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені і є невід'ємними частинами цього Договору.

Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у випадку збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку.

На підставі укладеного акту прийому-передачі Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду вищезазначену земельну ділянку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст.21 Закону України "Про оренду землі" та визначено, що річна орендна за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходять до відповідних бюджетів, розподіляються і використовуються відповідно до закону і не може бути меншою встановлених розмірів земельного податку.

Рішенням Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010р. "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_1" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_1, введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_1 з 01.01.2011р., крім випадків визначених у п.3 цього рішення, введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_1 для розрахунку річної орендної плати і плати за дольову участь у землекористуванні з 01.01.2011р.

20.09.2011р. рішенням Одеської міської ради №1267-VI було затверджено фіксовані відсотки при визначені орендної плати за землі міста ОСОБА_1 відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. №41-VI, що наводяться у додатку до цього рішення.

20.09.2011р. рішенням Одеської міської ради №1268-VI було внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 28.10.2010р. №41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_1", введено в дію затверджену пунктом 1 цього рішення нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_1 для розрахунку річної орендної плати з 20.09.2011 року.

Згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси №456/к від 28.10.2013р. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 7 627 160,00 грн.

25.09.2014р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради, що уповноважений від імені Одеської міської ради вчиняти дії, пов'язані з підготовкою внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у межах міста ОСОБА_1 на адресу відповідача було направлено пропозицію №01-13/7332 щодо внесення змін до договору оренди землі, в частині розміру орендної плати.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради відповідь від відповідача не отримав у встановлений законом строк на пропозицію щодо внесення змін до договору оренди землі, що і стало підставою для звернення першого заступника прокурора Київського району м.Одеси для до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.01.2016р. по справі №916/1698/15 було задоволено позов заступника Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, внесено зміни до договору оренди землі від 20.03.2004р., зареєстрованого в Одеському міському відділені ОРФ ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2004р. за №040450500063, яким Одеською міською радою передано товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" терміном на 50 років у строкове, платне користування передано земельну ділянку загальною площею 4 000,00 грн. викладено п.1.4. Договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4 000 кв.м. становить 7 627 160,00 грн. згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 28.10.2013р. №456/к, складеного управлінням Держземагенства м. Одеси; та п.2.2. Договору у наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку площею 4 000 кв.м. розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 381 358,00 грн. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі", крім того з товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" було стягнуто на користь Державного бюджету України 1 218 грн. 00 коп. - судового збору.

26.04.2016 року заявник звернувся до господарського суду Одеської області із заявою ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«СтандартВ» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 21.01.2016р. по справі №916/1698/15 за нововиявленими обставинами.

В заяві про перегляд рішення ТОВ «Стандарт» зазначало, що в квітні 2016 року заявник дізнався про зазначені вище обставини. Враховуючи, що на дату винесення рішення господарським судом Одеської області та Одеським апеляційним господарським судом по справі №916/1698/15, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року у справі №522/11050/14-а, ще не була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та заявник не знав і не міг знати про її існування.

Приймаючи рішення про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, господарські суди першої та апеляційної інстанції виходили з розміру орендної плати наведеному у Витягу про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, який було складено на підставі скасованих рішень Одеської міської ради.

Таким чином, заявник зазначав, що зміни, які були внесені в договір оренди земельної ділянки від 12.03.2004 року, ґрунтуються на письмових доказах, які були складені на підставі підзаконних нормативно-правових актах, визнаних протиправними та скасованих постановою Приморського районного суду Одеської області.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено судом першої інстанції, предметом розгляду даної справи було внесення змін до договору оренди землі від 12.03.2004 року на підставі Витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №456/к від 28.10.2013 року, яка формується на підставі чинної нормативно грошової оцінки окремої земельної ділянки.

При винесенні рішення від 21 січня 2016 року та постанови від 01.03.2016 року, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що на момент прийняття рішення діяло Рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010р. "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_1", яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_1 та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_1 з 01.01.2011р., рішення Одеської міської ради №1267-VI про затвердження фіксованих відсотків при визначені орендної плати за землі міста ОСОБА_1 відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. №41-VI, що наводяться у додатку до цього рішення та рішення Одеської міської ради №1268-VI про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.10.2010р. №41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_1" яким введено в дію затверджену пунктом 1 цього рішення нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_1 для розрахунку річної орендної плати з 20.09.2011 року.

Разом з тим, Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014р. у справі №522/11050/14-а, залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року, позовні вимоги ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«БЛАЗВ» до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МІРСВ» , були задоволені повністю, рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_1В» та рішення Одеської міської ради №1268-VI від 20.09.2010р. В«Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VI В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міст ОСОБА_1В» визнані протиправними та скасовані.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Зокрема, підставою для перегляду судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;

- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;

- виявлені після набрання чинності судовим актом.

Відповідно до ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При ньому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 1 12 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Відповідно до ст. 114 ГПК України перегляд за нововиявленими обставинами рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р.№ 17 В«Про деякі питання практики перегляду, рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинамиВ» , необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи, тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Судом встановлено, що обставини, які були покладені в основу рішення від 21.01.2016р. по справі №916/1698/15 та діяли на момент його прийняття господарським судом Одеської області, а також перегляду вказаного рішення судом апеляційної інстанції, на даний час визнані протиправними та скасовані.

Відповідно до приписів ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України встановлено наступне:

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Так, виходячи з положень ч.2 ст.652 ЦК України, існування одночасно всіх умов є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору.

При цьому, вимагаючи зміни договору на підставі приписів ст.652 ЦК України, саме позивач, з урахуванням положень ст.33 ГПК України щодо обов'язку доказування, повинен довести наявність одночасно чотирьох умов, встановлених зазначеною статтею.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим) та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майнаВ» , розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, з незалежних від них обставин; істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Згідно зі ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які с обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» , акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

За приписами п.2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р., у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку . Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Із змісту ст.15 Закону України "Про оцінку земель", підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

Отже, оскільки рішення Одеської міської ради від 20.09.2011р. №1268-VI, яким затверджено фіксовані відсотки при визначені орендної плати за землі міста ОСОБА_1 відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. №41-VI, скасовано постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 року у справі №522/11050/14-а, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначена обставина виключає можливість зміни умов договору на підставі вказаного рішення.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову, адже відсутня підстава для внесення змін до договору в частині встановлення нової орендної плати.

Судова колегія відхиляє доводи Одеської міської ради про те, що скасування рішень Одеської міської ради можливе лише на майбутнє, зважаючи, що на підставі цих рішень Одеської міської ради за п'ять років виникло десятки тисяч правовідносин, а тому, за твердженням апелянта, спірні рішення Одеської міської ради, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, втратили чинність з моменту набрання законної сили Постанови Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/11050/14-а, а саме з 12.04.2016 року.

Суд роз'яснює, що Постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/11050/14-а визнано протиправними та скасовано спірні рішення Одеської міської ради, а не визнано нечинним. Отже, вказані рішення скасовані з моменту їх прийняття, а не на майбутнє.

Таким чином, оскільки рішення Одеської міської ради від 20.09.2011р. №1268-VI та від 28.12.2010р. №41-VI скасовані з моменту їх прийняття, отже неможливо встановлювати новий розмір орендної плати на їх підставі.

Безпідставні твердження апелянтів про чинність витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, що орендується ТОВ «Стандарт» наданому Головним управлінням Держземагентства в Одеській області від 28.10.2013 року №456/к, оскільки вказаний витяг також виданий на підставі скасованих рішень, тому не може бути належним доказом розміру нормативно-грошової оцінки.

Підсумовуючи викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги першого заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 18 травня 2016 року у справі №916/1698/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 22.06.2016 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська