Постанова

від 21.06.2016 по справі 910/3546/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2016 р. Справа№ 910/3546/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Калатай Н.Ф.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача Лукашенко Ю.І.

від відповідача Козаков О.А,

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Монтаж"

на рішення Господарського суду м. Києва від 29.03.2016 року у справі №910/3546/16 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгмір"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Монтаж"

про стягнення 91102,43 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2016 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Монтаж" (02660, м. Київ, вул. Пухівська, 3; ідентифікаційний код: 38402719) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енгмір" (08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, пров. Калинівський, 1-А; ідентифікаційний код: 38268011): 89100 (вісімдесят дев'ять тисяч сто) грн. боргу; 563 (п'ятсот шістдесят три) грн. 89 коп. 3% річних; 181 (сто вісімдесят одну) грн. 71 коп. втрат від інфляції; 6000 (шість тисяч) грн. витрат за послуги адвоката та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотех-Монтаж" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2016 року у справі №910/3546/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Монтаж" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Розгляд справи було відкладено на 21.06.2016 року.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду № 09-52/2400/16 від 21.06.2016 р. справу № 910/3546/16, у зв'язку із перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.06.2016 р., справу № 910/3546/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 21.06.2016 року прийнято вказану вище апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи №910/3546/16 за участю уповноважених представників сторін.

Враховуючи відхилення судом першої інстанції клопотання відповідача про надання додаткових доказів щодо фактичного виконавця робіт по монтажу і пусконаладці обладнання (ТОВ «Монолітбуд сервіс») колегія суддів вважає за можливе прийняти додаткові докази подані позивачем та відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 27.03.2013 року ТОВ "Енгмір" (постачальник) і ТОВ "Новотех-Монтаж" (покупець), було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник приймає на себе обов'язки з проектування, поставки комплектуючих, виготовлення, монтажу та введення в експлуатацію вузлів теплообмінної установки для молока, також монтажу системи безрозбірної мийки та введення в експлуатацію обладнання "СІР" (далі - обладнання), надати необхідну проектну і технічну документацію на обладнання, що поставляється, і обв'язку ємностей, а покупець зобов'язується прийняти матеріали і виконані роботи і провести оплату на умовах Договору (пункт 1.1 Договору);

- загальна сума Договору визначається кошторисом-специфікацією (додаток № 1) та складає: 594000 грн., у тому числі ПДВ - 20%: 99000 грн. (пункт 2.1 Договору);

- покупець зобов'язується провести оплату за Договором таким чином:

перший платіж у розмірі 356 400 грн., у тому числі ПДВ - 20% 59 400 грн. протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання Договору, в якості передоплати для поставки матеріалів та виготовлення вузлів теплообмінної установки для молока;

другий платіж за монтажні роботи і матеріали у розмірі 148500,00 грн. (сто сорок вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) у т.ч. ПДВ - 20% 24750,00 грн. протягом 3 (трьох) календарних днів після письмового повідомлення Продавця про необхідність подальшої оплати комплектуючих матеріалів, а також виконаних робіт по даному Договору.

третій платіж у розмірі 89 100 грн., у тому числі ПДВ - 20% 14850 грн. протягом 3 (трьох) календарних днів після підписання акта виконаних робіт, в якості кінцевої оплати виконаних робіт (пункт 2.2 Договору);

- платежі, передбачені підпунктами 2.2.1 - 2.2.3 пункту 2.2 Договору покупець здійснює банківським переводом коштів, на підставі рахунків-фактур постачальника, платіжними дорученнями (пункт 2.3 Договору);

- монтаж, пуск-наладка, здача-приймання робіт по якості та повноті виконання, введення обладнання в експлуатацію проводиться за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, проспект Комсомольський, 1-А (пункти 3.1 та 5.1 Договору);

- після завершення монтажу обладнання за Договором, якщо на думку постачальника та покупця все обладнання працює стабільно, постачальник надає покупцю акт введення обладнання в експлуатацію в кількості 2-х екземплярів (пункт 5.2 Договору);

- покупець протягом трьох днів з дня отримання акта введення обладнання в експлуатацію зобов'язаний направити постачальнику один екземпляр підписаного акта або мотивовану відмову від прийняття робіт. Акт введення обладнання в експлуатацію підписується сторонами тільки після досягнення обладнанням технологічних параметрів під час експлуатаційних випробувань протягом 72 годин безперервної роботи обладнання. У випадку мотивованої відмови сторонами складається двосторонній акт фіксації недоліків з переліком необхідного доопрацювання строків виконання (пункт 5.3 Договору);

- після підписання акта введення обладнання в експлуатацію, постачальник надає покупцю акт здавання-приймання робіт в кількості 2-х екземплярів (пункт 5.4 Договору);

- покупець протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта здачі-приймання робіт зобов'язаний направити постачальнику один екземпляр підписаного акта або мотивовану відмову від приймання робіт (пункт 5.5 Договору);

- Договір діє з моменту його підписання сторонами, вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.5 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача директором Сташко М.М., який діяв на підставі статуту, та від відповідача директором Данькевичем А.В., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами поставки та підряду.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2014 зі справи № 912/3710/14 за позовом ТОВ "Новотех-Монтаж" до ПАТ "Креатив" про стягнення 634003,72 грн., частково зміненим за результатами апеляційного (постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2015) та касаційного (постанова Вищого господарського суду України від 18.11.2015) перегляду, у позовні вимоги задоволено повністю (апеляційною інстанцією позов задоволено частково) та встановлено таке:

- 01.04.2013 ТОВ "Новотех-Монтаж" (виконавець) та ПАТ "Креатив" (замовник) укладено договір монтажу обладнання № 01/04 (далі - Договір, а.с. 8-11 , т. 1);

- відповідно до умов Договору, виконавець приймає на себе зобов'язання по монтажу, пусконалагоджувальним роботам, вводу в експлуатацію ліній зважування і приготування високожирових емульсій (спредів), і автоматизації жиросховища (далі - обладнання), надати необхідну проектну і технічну документацію на обладнання, що поставляється, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і здійснити оплату на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору);

- відповідно до договору генерального підряду від 29.03.2013 № 29/3/13, укладеного ТОВ «Молочний комбінат «Соколівський» (далі-Комбінат) і ПАТ "Креатив", останній, в порядку та на умовах визначених договором, зобов'язався виконати роботи по монтажу, пусконаладці та введенні в експлуатацію ліній зважування і приготування високожирових емульсій (спредів) та автоматизації жиросховища замовника;

- отже, фактичним замовником робіт є Комбінат, що пояснює факт листування між даним підприємством та позивачем.

Таким чином, із аналізу вказаного судового рішення та матеріалів даної справи, вбачається, що фактично кінцевим замовником, у тому числі теплообмінної установки для молока, монтажу системи безрозбірної мийки та введення в експлуатацію обладнання "СІР" (покупцем) обладнання є Комбінат; ТОВ "Новотех-Монтаж" та ПАТ "Креатив" - є посередниками, а безпосереднім виконавцем є ТОВ "Енгмір".

Сторони підтвердили, що відповідач на виконання умов Договору перерахував позивачу грошові кошти у сумі 504 900 грн. таким чином:

- 28.03.2013 року перший платіж у сумі 356 400 грн. як передоплата поставки матеріалів та виготовлення вузлів теплообмінної установки для молока, що підтверджується банківською випискою за 29.03.2013 по поточному банківському рахунку позивача (платіжне доручення від 29.03.2013 № 34);

- 29.04.2013 року другий платіж у сумі 148 500 грн. за монтажні роботи і матеріали, що підтверджується банківською випискою за 29.04.2013 по поточному банківському рахунку позивача (платіжне доручення від 29.04.2013 № 63).

ТОВ "Енгмір" власними силами та засобами здійснило проектування, поставку комплектуючих, виготовлення, монтаж та введення в експлуатацію вузлів теплообмінної установки для молока, а також монтаж системи безрозбірної мийки та введення в експлуатацію обладнання "СІР" за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, проспект Комсомольський, 1-А.

Так, факт поставки обладнання підтверджується видатковими накладними від 24.05.2013 № 3 на суму 447900 грн. та від 20.06.2013 № 4 на суму 57000 грн., які підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін без зауважень.

Провівши на території Комбінату експлуатаційні випробування обладнання позивач, на виконання пункту 5.2 Договору, надіслав відповідачу для підписання такі документи:

- акт введення обладнання в експлуатацію у 2-х екземплярах;

- акт здачі-приймання робіт у 2-х екземплярах;

- рахунок на оплату від 10.11.2015 № 37.

Вказані документи були надіслані на адресу ТОВ "Новотех-Монтаж" 10.11.2015, що підтверджується фіскальними чеками від 10.11.2015.

Факт отримання вказаного листа 13.11.2015 відповідачем підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

16.11.2015 ТОВ "Новотех-Монтаж" надіслало ТОВ "Енгмір" лист № 16-11-15/1, в якому відмовилося від підписання актів, посилаючись на невиконання робіт за Договором.

Разом з тим, позивач підтверджує факт виконання робіт обумовлених Договором актом від 17.06.2013 № 1 введення обладнання в експлуатацію, який підписано повноважними представниками ТОВ "Енгмір" та Комбінатом як безпосереднім отримувачем обладнання.

Із вказаного акта вбачається, що: обладнання відповідає заявленим вимогам; встановлення, монтаж, пуско-налагоджувальні роботи обладнання виконані та відповідають встановленим параметрам із дотриманням правил техніки безпеки; обладнання відповідає вимогам промислової, пожежної та екологічної безпеки; обладнання пройшло випробування і може бути введено в експлуатацію.

Також, до матеріалів справи долучено листа від 17.08.2015 № б/н Комбінату, з якого вбачається, що Комбінат повністю розрахувався за обладнання та його монтаж, яке було поставлено та змонтовано саме позивачем.

Відповідач документально не підтвердив заперечення проти позову; не довів обґрунтованість відмови від підписання актів і жодного доказу в підтвердження того, що позивачем так і не було виконано з 2013 року роботи, визначені Договором, а обладнання майже два роки не використовується за призначенням, не подано.

Висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Молочний Комбінат «Соколівський» є кінцевим замовником обладнання, при цьому ПАТ «Креатив» та ТОВ «Новотех-Монтаж» є посередниками, а ТОВ «Енгмір» являється безпосереднім виконавцем, є обґрунтованим, відповідає обставинам справи та підтверджується сукупністю доказів, що в ній містяться.

Відповідач отримував від Позивача для підписання Акти введення обладнання в експлуатацію та Акти здачі-приймання робіт за Договором № 2 поставки та монтажу, що повністю підтверджується матеріалами справи.

Додані до апеляційної скарги лист від 31.03.2016 року, договір № 10/07 від 10.07.2013 року та акт № 72 здачі-прийняття робіт від 19.07.2016 року, містять недостовірні відомості, а відтак є неналежними доказами у справі.

Сукупністю доказів у справі доведено, що саме Позивач виконав роботи з монтажу та введення в експлуатацію вузлів теплообмінної установки для молока, а також монтажу системи безрозбірної мийки та введення в експлуатацію обладнання «СІР» за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, пр-т Комсомольський, 1-А.

Позивач виконав належним чином усі взяті на себе зобов'язання за Договором № 2 поставки та монтажу, а Відповідач, в порушення пп. 2.2.3 цього Договору, безпідставно не здійснив кінцеву оплату в сумі 89100, 00 грн.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 89100 грн. є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 181,71 грн. втрат від інфляції та 571,22 грн. 3% річних. Позивач визначає період прострочення з 01.12.2015 р. по 16.02.2016 р.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку, що вони неправильні в частині визначення розміру втрат від інфляції та 3 % річних.

Проте здійснення перерахунку судом інфляційних втрат та 3 % річних фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано тому відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 181,71 грн. інфляційних втрат і 563,89 грн. 3 % річних.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Таким чином, відшкодовуються втрати, які були здійснені стороною за отримання послуг лише адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Позивачем подано копію договору від 02.02.2016 № 02/02/2016-ГС про надання правової допомоги, укладеного адвокатським об'єднанням "Статус" та позивачем; копію акта приймання-передачі наданих послуг від 16.02.2016 № 1; платіжне доручення від 18.02.2016 № 45 на суму 6000 грн.

18.02.2016 року позивач сплатив адвокатському об'єднанню грошові кошти у сумі 6 000 грн.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума відшкодування послуг адвоката, яка підлягає стягненню з відповідача є розумною та співрозмірною, з огляду на обсяг виконаної адвокатом роботи та складність справи.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати з оплати послуг адвоката у сумі 6000 грн. та судовий збір покладаються на відповідача у повному обсязі.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2016 року у справі №910/3546/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/3546/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

Н.Ф. Калатай