Постанова

від 15.06.2016 по справі 2/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2016 р. Справа№ 2/21

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: Ткаченко В.М. - за належним чином оформленою довіреністю;

третя особа: Шумінська Ю.Ю. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 року

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2011 року за нововиявленими обставинами

у справі № 2/21 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Реакс Резиденце";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Українська універсальна товарна біржа

про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), яке перейменовано в Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реакс Резиденце" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро", та просило з урахуванням зміни підстав позову та збільшення позовних вимог: визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежилого будинку загальною площею 10005,70 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3а (літ А) від 09.07.2010 року №641, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реакс Резиденце"; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежилого будинку загальною площею 10005,70 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3а (літ А), укладений між відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міллагро"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Міллагро" повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва нежилий будинок загальною площею 10005,70 кв. м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2011 року у справі №2/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 року, позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежилого будинку загальною площею 10005,70 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А) від 09.07.2010 року № 641, укладений між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реакс Резиденце"; визнано з моменту укладення недійсним договір купівлі-продажу нежилого будинку загальною площею 10005,70 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реакс Резиденце" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міллагро", посвідчений 11.08.2010 року; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Міллагро" повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва нежилий будинок загальною площею 10005,70 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А); присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реакс Резиденце" на користь Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро" на користь Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реакс Резиденце" в доход Державного Бюджету України 85,00 грн. державного мита; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро" в доход Державного Бюджету України 85,00 грн. державного мита.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011 року вказану постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 року залишено без змін.

22.08.2014 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2011 року у справі № 2/21 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2014 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2011 року у справі № 2/21 за нововиявленими обставинами відмовлено, залишено рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2014 року у справі №2/21 без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2014 року у справі № 2/21 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2014 року у справі № 2/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 року по справі № 2/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2011 року у справі № 2/21 за нововиявленими обставинами задоволено.

Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2011 року у справі № 2/21 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Департамент комунальної власності міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 року по справі № 2/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовити повністю. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міллагро".

Апеляційна скарга вмотивована тим, що поданий заявником в якості нововиявленої обставини лист Української універсальної товарної біржі від 05.08.2014 року по своїй правовій суті є новим доказом у справі та не може бути поданий як нововиявлена обставина в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України враховуючи, зокрема, факт участі Української товарної біржі в якості третьої сторони без самостійних вимог в судовому процесі.

Також апелянт зазначає, що делегуючи право вибору друкованого засобу масової інформації третій особі орган приватизації виходить за рамки своїх повноважень та діє у спосіб не встановлений законом в порушення статті 19 Конституції України. Натомість, Господарський суд м. Києва у своєму рішенні виходить з того, що жодним нормативно-правовим актом України не встановлено обмежень щодо делегування органом приватизації права визначати друкований засіб масової інформації третім особам.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Мартюк А.І., Синиця О.Ф. апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності міста Києва прийнято до провадження.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/1421/16 від 16.05.2016, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Ткаченка Б.О. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 2/21.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2016 для розгляду справи № 2/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончарова С.А. судді: Скрипка І.М., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 року у визначеному складі суддів апеляційна скарга прийнята до розгляду, розгляд справи призначено на 15.06.2016 року.

Відповідач-2, згідно з поданим до суду 12.05.2016 року відзивом, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив та просить апеляційний суд залишити рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2016 року по справі №2/21 без змін, а апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності міста Києва без задоволення.

Позивач та відповідач-1 до судового засідання, що відбулось 15.06.2016 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача та відповідача-1 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності позивача та відповідача-1 є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Заява про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2011 року у справі № 2/21 за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що в обґрунтування рішення Господарського суду м. Києва по справі № 2/21 від 24.05.2011 року фактично покладено лише одну обставину: "Позивачем всупереч абзацу третього частини першої статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не визначено інформаційні бюлетені та місцеву пресу, інші друковані видання у яких публікують інформацію про об'єкти малої приватизації".

Саме завдяки цій обставині Господарський суд міста Києва у своєму рішенні від 24.05.2011 року дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Як стало відомо ТОВ "Міллагро" з листа Української універсальної товарної біржі від 05.08.2014 року листом вих. № 042/12/28-9101 Головне управління комунальної власності міста Києва повідомило їх фактично про необхідність забезпечення публікацій в засобах масової інформації на вибір Біржі. Аналогічна вимога щодо здійснення публікації та надання органу приватизації двох примірників публікацій передбачалась в кожному додатку до Договору № 149/2 від 07.08.2007 року, який укладався щодо кожного об'єкту, який підлягав продажу на аукціоні.

Крім того, Українська універсальна товарна біржа повідомила ТОВ "Міллагро", що 18.12.2007 року було укладено договір, відповідно до якого газети "Дивіденти-інформ", "Дивіденти", "Дивіденти-Київщина" набули статусу офіційного видання, а тому публікації здійснювались саме у вказаних газетах.

Таким чином, висновок суду про те, що Головним управління комунальної власності міста Києва не визначено інформаційні бюлетені та місцеву пресу, інші друковані видання у яких публікують інформацію про об'єкти малої приватизації, не відповідає дійсності.

Оскільки зазначений вище лист направлявся позивачем Українській універсальній товарній біржі, Додатки до Договору № 149/2 укладались між ГУКВ та УУТБ, угода про співробітництво укладалась між Українською універсальною товарною біржею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерсіті", Товариство з обмеженою відповідальністю "Міллагро" не знало та не могло знати про наявність цього документу на час розгляду справи, оскільки позивач не повідомив суд та ТОВ "Міллагро" про всі обставини справи.

З урахуванням вищенаведеного ТОВ "Міллагро" вважає, що лист № 042/12/28-9101, укладення Додатків до Договору № 149/2 від 07.08.2007 року щодо кожного об'єкту приватизації, статус газети "Дивіденти-інформ" як офіційного видання Української універсальної товарної біржі є істотною для справи обставиною, а оскільки ця обставина не була та не могла бути відомою ТОВ "Міллагро" на час розгляду справи №2/21, то вона є нововиявленою обставиною відповідно до приписів ч.2 ст. 112 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, заявник просить суд:

1) скасувати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 2/21 від 24.05.2011р. за нововиявленими обставинами;

2) постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи поданої заяви, перевіривши матеріали справи та врахувавши вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 02.09.2015 р., суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою для звернення ТОВ "Міллагро" до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за новововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2011 року у справі №2/21, були істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі ТОВ "Міллагро" на час розгляду справи №2/21, а саме лист №042/12/28-9101, який направлявся Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу Української універсальної товарної біржі, Додатку №132 до Договору №149/2 від 14.04.2010 року, що укладався між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Українською універсальною товарною біржею, а також угодою про співробітництво, яка укладалась між Українською універсальною товарною біржею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерсіті".

Відповідно до ч. 1 абз. 1 статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які зокрема готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі.

Пунктом 6 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10 липня 2003 р. N 584/744, передбачено, що орган приватизації, а саме Головне управління комунальної власності забезпечує організацію та проведення приватизації майна, що перебуває у комунальній власності і територіальної громади м. Києва згідно з програмою приватизації, затвердженою Київською міською радою.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що зазначеними вище Законом та Положенням не передбачено жодних заборон або обмежень стосовно укладення органом приватизації договорів на забезпечення організації та проведення приватизації майна зокрема біржами, які проводять аукціони.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" врегульовано, що аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою.

Уповноважена особа діє відповідно до угоди з органом приватизації. Угода повинна передбачати: строки проведення аукціону; початкову вартість продажу об'єкта приватизації і порядок її зниження; розмір і порядок виплати винагороди; взаємні зобов'язання, умови розірвання угоди та майнову відповідальність сторін; інші умови на розсуд сторін договору.

Рішенням Київської міської ради від 8 лютого 2007 року N 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки" було затверджено перелік об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, які не приватизовані і є перехідними та підлягають приватизації у 2007 - 2010 роках.

07.08.2007 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Українською універсальною товарною біржею було укладено договір №149/2 на реалізацію майна з аукціонів (далі по тексту - Договір №149/2), відповідно до якого орган приватизації уповноважив, а Біржа прийняла на себе зобов'язання організовувати і проводити аукціони з продажу об'єктів нерухомості та акцій господарських товариств в процесі приватизації, а також іншого майна, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Києва. Переліки об'єктів визначаються додатками до цього Договору, що підписуються Сторонами та є його невід'ємними частинами.

Згідно п.2.1. Договору №149/2 передбачено, що Біржа протягом трьох днів з дати підписання Додатка до Договору, яким визначено перелік Об'єктів, забезпечує розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації, відповідно до ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", відомостей про Об'єкти, що пропонуються для продажу на аукціоні.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд звертає увагу, що при укладені Договору №149/2 на реалізацію майна з аукціонів від 07.08.2007 року, сторонами договору було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, те що Біржа забезпечує розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації, відповідно до ст.15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", відомостей про Об'єкти, що пропонуються для продажу на аукціоні.

Таким чином при погодженні та укладені Договору, сторони погодили та затвердили умови. відповідно до яких на Біржу було покладено обов'язок розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації, без визначення конкретних друкованих видань в яких необхідно здійснити таку публікацію.

Рішенням Київської міської ради від 18.06.2009 року №647/1703 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 року № 62/723 "Про програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки" об'єкт за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3а літера "А", було включено в список об'єктів, що підлягають приватизації, за способом приватизації - аукціон.

На виконання рішення Київської міської ради від 18.06.2009 року № 647/1703, Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ від 14.04.2010 року № 268-ПР "Про продаж на аукціоні нежилого будинку площею 10005,7 кв.м. на вул. Бориса Грінченка, 3-а, літ "А", відповідно до пункту 4 якого відділ приватизації та управління корпоративними правами повинен був забезпечити надання Українській універсальній товарній біржі інформації, визначеної пунктом 3 наказу для подальшого розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації.

14.04.2010 року між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Українською універсальною товарною біржею було укладено Додаток №132 до Договору на реалізацію майна з аукціонів від 07.08.2007 року № 149/2.

Відповідно до документів, які були надані ТОВ "Міллагро", Українська універсальна товарна біржа забезпечила опублікування інформації про продаж на аукціоні об'єкта малої приватизації комунальної власності - нежилого будинку загальною площею 10005,7 кв.м. в газеті "Дивіденди Інформ" від 16.04.2010 року №3 (844).

В подальшому, Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ від 03.06.2010 року №422-ПР "Про повторний продаж на аукціоні нежилого будинку площею 10005,7 кв.м. на вул. Бориса Грінченка, 3-а, літ "А", відповідно до пункту 4 якого відділ приватизації та управління корпоративними правами повинен був забезпечити надання Українській універсальній товарній біржі інформації, визначеної пунктом 3 наказу для подальшого розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації.

На виконання зазначеного Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 03.06.2010 року № 422-ПР, Українська універсальна товарна біржа забезпечила опублікування інформації про повторний продаж на аукціоні об'єкта малої приватизації комунальної власності - нежилого будинку загальною площею 10005,7 кв.м. в газеті "Дивіденди Інформ" від 04.06.2010 року №4 (845).

Суд звертає увагу, що в Наказах Головного управління комунальної власності міста Києва від 16.04.2010 року №3 (844) та від 03.06.2010 року № 422-ПР, Головне управління комунальної власності м. Києва не визначало конкретного друкованого засобу масової інформації в якому необхідно опублікувати інформацію про продаж на аукціоні об'єкта малої приватизації комунальної власності - нежилого будинку загальною площею 10005,7 кв.м. на вул. Бориса Грінченка, 3-а, літ "А".

Кожний додаток до Договору №149/2 містив пункт: "Біржа забезпечує публікацію в засобах масової інформації та надає органу приватизації 2 (два) примірники публікації щодо відомостей про об'єкт, що пропонується для продажу на аукціоні", таким чином з 2007 року після публікації відомостей про об'єкт, що пропонується для продажу на аукціоні, Біржею надавалися 2 (два) примірники публікації.

06.07.2010 року проведено аукціон з продажу об'єкту малої приватизації - нежилий будинок загальною площею 10005,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а, літ "А".

За результатами проведення аукціону, переможцем аукціону визнано ТОВ "Реакс Резиденце", про що було складено Протокол №3 про хід торгів на аукціоні з продажу від 06.07.2010 року.

09.07.2010 року між Головним управлінням комунальної власності міста Києва та ТОВ "Реакс Резиденце" укладено Договір №641 купівлі - продажу нежилих приміщень, на виконання якого ТОВ "Реакс Резиденце" перераховано на рахунок Головного управління комунальної власності міста Києва грошові кошти в сумі 28016746,80 грн., після чого Головним управлінням комунальної власності м. Києва передано ТОВ "Реакс Резиденце" нежилий будинок загальною площею 10005,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а, літ "А".

11.08.2010 року між ТОВ "Реакс-Резиденце" та ТОВ "Міллагро" було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, на виконання якого ТОВ "Міллагро" перераховано на рахунок ТОВ "Реакс-Резиденце" грошові кошти в сумі 29300000,00 грн., після чого ТОВ "Реакс-Резиденце" передано ТОВ "Міллагро" нежилий будинок загальною площею 10005,70 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а, літ "А", таким чином суд зазначає, що ТОВ "Міллагро" було укладено договір-купівлі продажу від 11.08.2010 року з законним власником.

Суд першої інстанції приходить до вірного висновку, що під час розгляду справи в 2014 році судами не було враховано та взято до уваги, що Головним управлінням комунальної власності міста Києва не було надано будь-яких доказів, які б були підтвердженням того, що на момент проведення в 2010 році аукціону з продажу нежилого будинку загальною площею 10005,70 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А), Головним управлінням комунальної власності м. Києва був чітко визначений або затверджений перелік інформаційних бюлетенів в яких необхідно було публікувати інформацію про об'єкти малої приватизації.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов до вірного висновку, що відсутність в Договорі №149/2 прямої вказівки на друковане видання у якому необхідно публікувати інформацію про об'єкти малої приватизації, та відсутність затвердженого переліку інформаційних видань в яких необхідно публікувати інформацію жодним чином не порушувало прав Позивача та відповідно були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Також, суд першої інстанції вірно зазначив, що Біржа на підставі укладеного Договору з 2007 року здійснювала публікацію відомостей про об'єкти приватизації в газеті "Дивіденди-інформ", та після здійснення відповідної публікації надавало 2 (два) примірники публікації органу приватизації, у якого не виникало жодних зауважень чи заперечень щодо обраної газети.

На підтвердження доводів стосовно відсутності станом на дату проведення аукціону чітко визначеного або затвердженого переліку інформаційних бюлетенів в яких необхідно було публікувати інформацію про об'єкти малої приватизації може слугувати той факт, що лише в 2011 році, при затвердженні Програми приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва в 2011 - 2012 роках було визначено орган приватизації публікує інформацію про приватизацію об'єктів, що приватизуються відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в газеті Київської міської ради "Хрещатик" у строки та в порядку, що визначені чинним законодавством.

Рішенням Київської міської ради від 31 березня 2011 року №100/5487 затверджено "Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва", якою визначено мету, основні пріоритети, умови приватизації та відчуження майна, що належить територіальній громаді м. Києва, в 2011 - 2012 роках.

Відповідно до п. 39 розділу V Програми приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва, зазначено, що орган приватизації публікує інформацію про приватизацію об'єктів, що приватизуються відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію")", в газеті Київської міської ради "Хрещатик" у строки та в порядку, шо визначені чинним законодавством.

Тобто, саме в 2011 році, було визначено в якому друкованому виданні орган приватизації повинен публікувати інформацію про приватизацію об'єктів.

ТОВ "Міллагро", як на нововиявлені обставини посилалося на Договір №149/2 на реалізацію майна з аукціонів від 07.08.2007 року, Додаток №132 від 14.04.2010 року до Договору на реалізацію майна з аукціонів від 07 серпня 2007 року №149/2, Договір на інформаційне співробітництво від 18.12.2007 року, Лист Головного управління комунальної власності міста Києва №042/12/28-9101.

Зазначені вище обставини та докази існували під час розгляду справи №2/21, проте не були відомі ТОВ "Міллагро" оскільки товариство не перебувало, а ні в договірних, а ні в правових відносинах з Головним управлінням комунальної власності міста Києва, та Українською універсальною товарною біржею.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Згідно з абз. 1 п. 2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

При розгляді даної справи існування нововиявлених обставин полягає в одночасній наявності трьох умов:

По-перше, оскільки Договір №149/2 на реалізацію майна з аукціонів від 07.08.2007 року, додаток №132 від 14.04.2010 року до договору на реалізацію майна з аукціонів від 07 серпня 2007 року №149/2 було укладено між Головним управлінням комунальної власності міста Києва та Українською універсальною товарною біржею, а лист Головного управління комунальної власності міста Києва №042/12/28-9101 був адресований безпосередньо Українській універсальній товарній біржі, тому Головному управлінню комунальної власності міста Києва (Позивачу) в даній справі, було відомо про дані обставини та їх існування на час розгляду справи.

По-друге, Договір №149/2 на реалізацію майна з аукціонів від 07.08.2007року, та відповідно додаток №132 від 14.04.2010 року до договору на реалізацію майна з аукціонів від 07 серпня 2007 року №149/2 укладався безпосередньо між Головним управлінням комунальної власності міста Києва та Українською універсальною товарною біржею, лист Головного управління комунальної власності міста Києва №042/12/28-9101 був адресований безпосередньо Українській універсальній товарній біржі, угода про співробітництво укладалась між Українською універсальною товарною біржею та ТОВ "Інтерсіті", тому про дані обставини ТОВ "Міллагро" не могло бути відомо на час розгляду справи. В підтвердження того, що ТОВ "Міллагро" не могло бути відомо на час розгляду справи про зазначені обставини свідчить той факт, що за наявності даної інформації у Позивача, Головним управлінням комунальної власності міста Києва на час розгляду справи її надано не було.

По-третє, в обґрунтування винесених рішень було покладено фактично одну обставину, а саме те, що Позивачем не визначено інформаційного бюлетеню та місцевої преси, у яких необхідно публікувати інформацію про об'єкти малої приватизації, зокрема порушено абзац 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

За рішенням у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року Європейським судом з прав людини зазначається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Відповідно до п. 8.6. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

В ході розгляду заяви судом встановлено, що виникли істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявнику (відповідачу-2), під час розгляду справи №2/21, що являється підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 24.005.2011 року у справі №2/21.

Судом досліджено, що такими нововиявленим обставинами являється: лист №042/12/28-9101, який направлявся Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу Української універсальної товарної біржі, Додаток №132 до Договору №149/2 від 14.04.2010 року, що укладався між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) та Українською універсальною товарною біржею, а також угода про співробітництво, яка укладалась між Українською універсальною товарною біржею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерсіті".

Тому, колегія суддів не приймає доводів апелянта стосовно того, що поданий заявником в якості нововиявленої обставини лист Української універсальної товарної біржі від 05.08.2014 року по своїй правовій суті є новим доказом у справі та не може бути поданий як нововиявлена обставина в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України враховуючи, зокрема, факт участі Української товарної біржі в якості третьої сторони без самостійних вимог в судовому процесі.

Доводи апелянта стосовно того, що делегуючи право вибору друкованого засобу масової інформації третій особі орган приватизації виходить за рамки своїх повноважень та діє у спосіб не встановлений законом в порушення статті 19 Конституції України. Натомість, Господарський суд м. Києва у своєму рішенні виходить з того, що жодним нормативно-правовим актом України не встановлено обмежень щодо делегування органом приватизації права визначати друкований засіб масової інформації третім особам, колегыэю суддыв не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на дату проведення аукціону), підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Слід зазначити, що відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та п.6 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10 липня 2003 року № 584/744, передбачено, що орган приватизації, а саме Головне управління комунальної власності м. Києва забезпечує організацію та проведення приватизації майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва згідно з програмою приватизації, затвердженою Київською міською радою.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на дату проведення аукціону), зазначена інформація публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Також, зазначаємо, що згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на дату проведення аукціону), аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на дату проведення аукціону), уповноважена особа діє відповідно до угоди з органом приватизації. Угода повинна передбачати: строки проведення аукціону; початкову вартість продажу об'єкта приватизації і порядок її зниження; розмір і порядок виплати винагороди; взаємні зобов'язання, умови розірвання угоди та майнову відповідальність сторін; інші умови на розсуд сторін договору.

Таким чином, зазначеними вище Законом та Положенням не передбачено жодних заборон або обмежень стосовно укладення органом приватизації договорів на забезпечення організації та проведення приватизації майна зокрема біржами, які проводять аукціони.

Відповідно до умов договору №149/2 на реалізацію майна з аукціонів від 07.08.2007 року, чітко визначено, що орган приватизації уповноважив, а Біржа прийняла на себе зобов'язання організовувати і проводити аукціони з продажу об'єктів нерухомості та акцій господарських товариств в процесі приватизації. Переліки об'єктів приватизації визначаються додатками до цього Договору, що підписуються сторонами.

Враховуючи наявність істотних нововиявлених обставин, які на думку судів доведені заявником, є підстави для задоволення заяви про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2011 року у справі №2/21 за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене позовні вимоги Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) є необґрунтованими та такими, у задоволенні яких вірно відмовлено судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2016 року у справі № 2/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Департаменту комунальної власності міста Києва, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Департаменту комунальної власності міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2016 року у справі № 2/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2016 року у справі № 2/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2016 року у справі № 2/21 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 2/21 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

О.В. Тищенко