Постанова

від 22.06.2016 по справі 826/23787/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/23787/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Бужак Н.П. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., представників позивача Самосуд Ж.О., Скібіцької О.О., представника відповідача-1 Рибак А.Ю., представника відповідача-3 Богдановської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шубіної Тетяни Яківни, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування запису, рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо направлення до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомлення за формою № 18-ОПП про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10, корп. 14;

- скасувати запис Державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шубіної Тетяни Яківни від 16.09.2015 № 10741430002053705 щодо відсутності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» за юридичною адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10, корп. 14;

- скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС» № 24/11 від 17.09.2015;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України:

а) зареєструвати податкові накладні, виписані позивачем за період з 03.09.2015 по 16.09.2015 (відповідно до Реєстру № 2) датою їх виписки та звітність за серпень 2015 року без застосування до позивача штрафних санкцій;

б) зареєструвати датою першої події податкові накладні, згідно Реєстру № 3 на користь ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС» за період з 17.09.2015 по 29.09.2015 без застосування до таких контрагентів позивача штрафних санкцій;

в) зареєструвати податкові накладні датою їх виписки, згідно Реєстру № 4 за період з 17.09.2015 по 29.09.2015 без застосування до позивача штрафних санкцій;

г) реєструвати датою виписки розрахунки коригування, відповідно до Реєстру № 5 за період з 30.09.2015 по 09.10.2015, надіслані контрагентом позивача та реєструвати в подальшому виписані позивачем та надіслані контрагентом останнього податкові накладні за здійсненими господарськими операціями з позивачем за період з 01.05.2015 по 29.09.2015 без застосування до такого контрагента штрафних санкцій;

ґ) зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 26 від 23.09.2015 в дату її складання та реєструвати в подальшому надіслані позивачем розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за здійсненими господарськими операціями з контрагентами позивача за період з 01.05.2015 по 29.09.2015 без застосування штрафних санкцій до останнього;

д) об'єднати інформацію щодо ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС», як платника податку на додану вартість, яка наразі міститься в податковій базі окремо за період з 01.05.2015 до 30.09.2015 та з 30.09.2015 по даний час;

е) додати до поточних даних суму ліміту суму податку, на яку ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС» має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в Системі електронного адміністрування ПДВ в розмірі 3 977 227,11 гривень (три мільйони дев'ятсот сімдесят сім тисяч двісті двадцять сім грн. 11 коп.).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити, оскільки вважає рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, судом неповно досліджено докази, не встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС» зареєстроване 03.04.2015 за адресою: 04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 2/10, корпус 14. Дата реєстрації платником податку на додану вартість - 01.05.2015.

З метою вручення запиту «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 22.07.2015 вих. № 33235/10/26-59-15-02-66 (т. 1 а.с. 88) працівниками ДПІ було здійснено виїзд на юридичну адресу ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС»: 04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 2/10, корпус 14. Однак, посадових осіб, вивісок або табличок підприємства службовими особами відповідача-1 не було встановлено про що складено акт № 979/26-59-15-02-92 від 27.07.2015 про відсутність місцезнаходження за юридичною адресою та неможливість вручення запиту (т. 1 а.с. 89).

З метою встановлення місцезнаходження платника податків, відповідачем-1 на ім'я заступника начальника ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві було направлено запит № 1131/26-59-15-02-91 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків (позивача) від 27.07.2015 (т. 1 а.с. 90).

Отримавши вказаний вище запит, працівниками ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснено перевірку місцезнаходження ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС» у відповідності до юридичної адреси, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, буд. 2/10, корпус 14), за результатами якої було встановлено, що ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС» не знаходиться за своєю юридичною адресою, про що начальником ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві складено довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 2469 від 28.07.2015, в якій зазначено, що ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС» відсутнє за адресою: 04050, м. Київ, вулиця Мельникова, буд. 2/10, корпус 14 (т. 1 а.с. 91).

У зв'язку з цим, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві було сформовано Повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП вих. № 1956/9/26-59-11-01-20 від 28.07.2015 (т. 1 а.с. 92).

У ході апеляційного розгляду справи судом не було встановлено факту направлення цього повідомлення до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На виконання судового запиту апеляційного суду (т. 1 а.с. 190-191) відповідачем-2 було надано до суду копію повідомлення ДПІ за формою № 18-ОПП вих. № 1956/9/26-59-11-01-20 від 11.08.2015 (т. 4 а.с. 53), яке і стало передумовою для внесення державним реєстратором спірного запису.

У зв'язку з надходженням вказаного повідомлення, державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 09.09.2015 на адресу позивача рекомендованим листом № 0103034379142 було надіслано Повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, вих. № 2211 від 03.09.2015 (т. 1 а.с. 127).

16 вересня 2015 року на адресу державного реєстратора повернулось поштове відправлення із зазначенням причини повернення: «інші причини, що не дали змоги виконати» (т. 1 а.с. 128-130).

Цього ж дня державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи (позивача) за юридичною адресою (номер запису 10741430002053705).

У зв'язку з цим, 17 вересня 2015 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ (ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС») № 24/11 (т. 1 а.с. 25).

18 вересня 2015 року позивачу при поданні податкової декларації з податку на додану вартість з додатками № 1 та № 5 за серпень 2015 року до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві стало відомо про анулювання реєстрації платника ПДВ.

21 вересня 2015 року директором ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС» Панасюк Я.І. державному реєстратору було подано реєстраційну картку (Форма 6) про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 29-29) та цього ж дня державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про підтвердження відомостей про юридичну особу № 10741060003053705.

Не погоджуюсь з такими діями та рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з вище наведеним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач-1 та державний реєстратор діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Щодо позовних вимог про скасування запису щодо відсутності юридичної особи місцезнаходженням та рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

За змістом підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в ЄДР наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, визначені приписами статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003 (далі - Закон № 755-IV).

Відповідно до абз. 2 ч. 12 ст. 19 Закону № 755-IV у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з абз. 2 ч. 14 ст. 19 цього Закону якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як убачається з матеріалів справи, анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК було зумовлено наявністю відповідного запису в ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Підставою для внесення державним реєстратором такого запису слугувало повернення рекомендованого листа, надісланого реєстратором юридичній особі відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 19 Закону № 755-IV, на виконання повідомлення (форма № 18-ОПП) від органу ДПС.

Однак процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 (далі - Порядок № 1588) та Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України № 336 від 17.05.2010 (далі - Положення № 336).

За змістом пп. 3.1.1, 3.1.2 п.3 розділу ІІ Положення № 336, щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до п. 12.4 розділу XII Порядку № 1588, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Відповідно до п. 3.2 розділу ІІ Положення № 336, у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції (додаток 1).

Згідно п. 12.5 розділу XII Порядку № 1588 якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, згідно довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 2469 від 28.07.2015, відповідачем-1 було сформовано два повідомлення державному реєстратору форми № 18-ОПП за однаковим вихідним номером № 1956/9/26-59-11-01-20, однак за різними датами від 28.07.2015 та від 11.08.2015.

Підставою для перевірки державним реєстратором місцезнаходження позивача стало саме повідомлення від 11.08.2015, відомості про яке, відповідачем, однак, під час розгляду справи у суді першої інстанції було приховано, було надано лише повідомлення від 28.07.2015 (т. 1 а.с. 92) а у запереченнях малося посилання виключно на його номер (який є ідентичним в обох повідомленнях) без зазначення дати.

Таким чином, враховуючи, що повідомлення від 11.08.2015 складено більш як через три дні з моменту складання довідки № 2469 від 28.07.2015, то в порушення 12.5 розділу XII Порядку № 1588 відповідачем-1 неправомірно направлено його державному реєстратору.

Окрім того, колегія суддів апеляційного суду на підставі аналізу зазначених норм права дійшла висновку, що підрозділ органу ДПС надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону № 755-IV, лише після здійснення передбачених Порядком № 1588 та Положенням № 336.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 15 квітня 2014 року по справі № 21-4а14.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в порушення п.п. 3.1.2 п.3 розділу ІІ Положення № 336 відповідачем-1 не було вжито жодних дій щодо встановлення місця проживання засновників і керівників ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС» та не отримувалось інформації стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками тощо.

Також варто звернути увагу на те, що через два дні після складання довідки № 2469 від 28.07.2015 відомості про позивача в ЄДР було підтверджено.

Підсумовуючи викладене, відповідачем-1 протиправно направлено повідомлення державному реєстратору про відсутність позивача за місцезнаходженням, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Всі подальші дії, які вчинялися та рішення, які приймалися на виконання цього повідомлення та за наслідками виконання цього повідомлення не можуть вважаться такими, що вчинені (прийняті) обґрунтовано та правомірно, так як протиправність певної юридичної дії, тягне за собою недійсність подальших юридичних дій, вчинених за ланцюгом на підставі такої незаконної дії.

З огляду на це, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність скасування запису Державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шубіної Тетяни Яківни від 16.09.2015 № 10741430002053705 щодо відсутності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» за юридичною адресою та скасування рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС» № 24/11 від 17.09.2015.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС зареєструвати податкову звітність з ПДВ, податкові накладні та розрахунки коригування.

Відповідно до п.п. 49.2, 49.4 ст. 49 ПК платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних

Пунктом 201.1 ст. 201 передбачено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.10 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що подання в електроному вигляді податкової звітності з ПДВ, реєстрація розрахунків коригування та податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком відповідного платника податку.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачу було протиправно анульовано свідоцтво платника ПДВ, то його фактично було позбавлено права на складання податкових накладних і податкової звітності з ПДВ, що у свою чергу унеможливило виконання товариством кореспондуючого такому праву обов'язку з подання відповідних документів у електронному вигляді.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК передбачено, що порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Пунктом 7.3 р. ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233) передбачено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Згідно з п. 1 р. І Інструкції № 233 квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді.

Відповідно до п. 7.4 р. ІІІ Інструкції № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до п. 8 Порядку № 1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Згідно з п. 1 р. І Інструкції № 233 квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС;

Відповідно до п. 7.4 р. ІІІ Інструкції № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Таким чином, процедура реєстрації податкових документів у базі даних податкових органів має загалом два етапи: перший етап - подання (направлення) платником податку електронного документа, який фіксується першою квитанцією; другий етап - приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді, який фіксується другою квитанцією.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно п. 7.6 р. ІІІ Інструкції № 233 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Пунктом 9 Порядку № 1246 передбачено причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 17.09.2015 по 29.09.2015 позивачем та на користь позивача до Єдиного реєстру податкових накладних було подано ряд податкових накладних та розрахунків коригування, отримання яких податковим органом підтверджується першими квитанціями.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що у наявних в матеріалах справи перших квитанціях за період з 17.09.2015 по 29.09.2015 (зокрема т. 1 а.с. 31, 32) міститься відмітка «Документ не прийнято», натомість перша квитанція, згідно наведених вище норм, має відображати виключно факт отримання податковим органом електронного документа, а факт прийняття чи неприйняття такого документа має містити вже друга квитанція.

Поряд із цим, що не заперечується відповідачем-3 підставою для неприйняття поданих документів слугувало те, що з 17.09.2015 позивач не був платником ПДВ. Однак, враховуючи, що рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, як зазначено вище, підлягає скасуванню, то колегія суддів апеляційного суду вважає, що порушені права позивача щодо неприйняття електронних податкових документів у період з дня анулювання реєстрації - 17.09.2015 по день повторної реєстрації - 30.09.2015 підлягають поновленню.

Однак, заявляючи вимоги про зобов'язання ДФС зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування, згідно доданих до позову реєстрів, ні позивачем, ні відповідачами, у тому числі і на виконання запиту апеляційного суду (т. 1 а.с. 190-191) не було надано копій відповідних податкових накладних, розрахунків коригування, а також всіх квитанцій про відмову у їх прийнятті.

З огляду на це, у суду апеляційної інстанції відсутня можливість дослідити вказані накладні та розрахунки на предмет їх відповідності нормативним вимогам, так як в матеріалах справи містяться лише кілька примірників копій цих документів. Крім того, в апеляційного суду також відсутні підстави вважати, що абсолютно всі документи, зазначені у наданих позивачем реєстрах були неприйняті у зв'язку з анулюванням реєстрації позивача як платника ПДВ.

З огляду на це, вирішуючи спір щодо позовних вимог у цій частині, апеляційний суд вирішуватиме питання податкових накладних та розрахунків коригування, виписаних ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС» та на користь ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС», що були отримані податковим органом в електронній формі у період з 17.09.2015 по 29.09.2015 та підставою для відмови у прийнятті яких слугувало анулювання реєстрації ТОВ «ТАЄРС-АСІСТАНС» як платника ПДВ.

Що стосується дати надання податкового документа в електронному вигляді, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до п. 7.7 р. ІІІ Інструкції № 233 датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Враховуючи, що факт отримання податкових документів (у тому числі і податкової накладної та/або розрахунку коригування) в електронному вигляді фіксує перша квитанція, то датою отримання спірних документів слід вважати саме дату, яка зазначена у першій квитанції, сформованої за результатами подання такого документа.

Позивач у позовній заяві просив суд зобов'язати ДФС зареєструвати відповідні податкові накладні та розрахунки коригування, тобто фактично позивач просить суд втрутитися у дискреційні повноваження ДФС.

Однак, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Зважаючи, що суд є виключно правозахисним органом, він не може своїм рішенням підмінити інший орган державної влади, до компетенції якого віднесено прийняття певного рішення. У даному випадку суд не в змозі зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати відповіді документи, так як це суперечитиме принципу розподілу влади та означатиме втручання суду у діяльність центрального органу виконавчої влади.

Разом з цим, при наявності необґрунтованої відмови суб'єкта владних повноважень, для відновлення прав особи, суд має право зобов'язати суб'єкт владних повноважень вчинити певні дії, спрямовані на таке відновлення.

З огляду на викладене, враховуючи докази, які наявні в матеріалах справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог у цій частині шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України вчинити дії щодо прийняття (реєстрації) податкової звітності з ПДВ за серпень 2015 року, податкових накладних та розрахунків коригування, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» та на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС», датою їх отримання, що зазначена у перших квитанціях, сформованих за результатами подання цих податкових накладних і розрахунків коригування, та які були подані в електронній формі у період з 17.09.2015 по 29.09.2015 та підставою для відмови у прийнятті яких слугувало анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» як платника ПДВ.

Колегія суддів апеляційного суду, враховуючи задоволення позову у цій частині, вважає за необхідне зазначити, що вимоги позивача про незастосування до нього та до його контрагентів штрафних санкцій задоволенню не підлягають, оскільки у судовому порядку захисту підлягають виключно порушені права. Суд не вправі приймати рішення, яким вирішити спір на майбутнє. Крім того, у даному випадку, предмет оскарження у даній справі не стосується накладення на позивача та/або на інших осіб штрафу (неустойки, пені), а тому у суду відсутні підстави вважати наявність порушених прав позивача у цій частині. Питання правомірності застосування певної санкції має вирішуватися в рамках справи про оскарження відповідного рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення особи до відповідальності.

Щодо позовних вимог що стосуються об'єднання інформації у податковій базі та суми ліміту податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Пунктами 200 1 .1, 200 1 .2, 200 1 .3 ст. 200 1 .1 ПК передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, на суму, розраховану за даною формулою платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 30.09.2015 (т. 1 а.с. 47) сума ліміту суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складала 3 977 227,11 грн, а вже 01.10.2015 - 68 грн (т. 1 а.с. 49). Позивач обґрунтовує це порушеннями з боку ДФС щодо ведення системи електронного адміністрування ПДВ.

Будь-яких заперечень або доказів щодо цієї частини позовних вимог до суду першої інстанції ДФС надано не було. Не виконав відповідач-3 також і вимоги ухвали апеляційного суду від 08.06.2016, якою було зобов'язано надати ґрунтовні пояснення із підтвердженням доказами у тому числі і щодо позовних вимог, які стосуються суми ліміту суми податку.

Таким чином, причини зменшення 01.10.2015 суми ліміту суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в межах строку апеляційного розгляду справи, встановити не є можливим, так як відповідач-3 ухиляється від свого обов'язку виконання законних вимог суду з надання доказів.

Відповідно до пп. 1 п. 10 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569), ДФС обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

З урахуванням цього, та враховуючи, що позивач зареєстрований платником ПДВ 01.05.2015, яку протиправно було анульовано відповідачем-1, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України вчинити дії щодо обчислення суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням показників, передбачених п. 200 1 .3 ст. 200 1 .1 Податкового кодексу України, починаючи з 01.05.2015.

Апеляційний суд також зазначає, що позовна вимога щодо об'єднання інформації у податковій базі є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, так як позивач не довів наявність роз'єднаної інформації у податковій базі, так само як не довів і порушення таким роз'єднанням своїх прав. Крім того, податкова інформація, яка міститься в базах даних податкових органів, призначена виключно для службового використання, а тому її наявність чи відсутність не впливає на обсяг прав та/або обов'язків платника податку.

Позовні вимоги, що стосуються реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування з 30.09.2015 по 09.10.2015 задоволенню не підлягають, оскільки позивач у цей період вже був повторно зареєстрований платником ПДВ. Також, обчислення суми ліміту податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (перевищення якого стало підставою для відмови у прийнятті податкових документів у цей період) в силу пп. 1 п. 10 Порядку № 569 є виключно повноваженням ДФС, яку суд не вправі підміняти, крім того, в апеляційного суду відсутні відомості, які б дали змогу розрахувати суму такого ліміту.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав на задоволення позовних вимог необґрунтованими.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини в справі, порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року та задовольнити позов частково.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо направлення до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомлення за формою № 18-ОПП вих. № 1956/9/26-59-11-01-20 від 11.08.2015 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Скасувати запис державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шубіної Тетяни Яківни від 16.09.2015 № 10741430002053705 щодо відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» за місцезнаходженням.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» № 24/11 від 17.09.2015.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо прийняття (реєстрації) податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року, податкових накладних та розрахунків коригування, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» та на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС», датою їх отримання, що зазначена у перших квитанціях, сформованих за результатами подання цих податкових накладних і розрахунків коригування, та які були подані в електронній формі у період з 17.09.2015 по 29.09.2015 та підставою для відмови у прийнятті яких слугувало анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» як платника ПДВ.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо обчислення суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням показників, передбачених п. 200 1 .3 ст. 200 1 Податкового кодексу України, починаючи з 01.05.2015.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» (код ЄДРПОУ 39727787) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві сплачений судовий збір у розмірі 5 115 (п'ять тисяч сто п'ятнадцять) грн 60 коп.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» (код ЄДРПОУ 39727787) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві сплачений судовий збір у розмірі 2 557 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн 80 коп.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЄРС-АСІСТАНС» (код ЄДРПОУ 39727787) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України сплачений судовий збір у розмірі 15 346 (п'ятнадцять тисяч триста сорок шість) грн 80 коп.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Н.П. Бужак

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 23.06.2016.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Бужак Н.П.

Сорочко Є.О.