Рішення

від 23.06.2016 по справі 905/1876/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.2016 Справа № 905/1876/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю., при секретарі судового засідання Татарині Б.Т., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Карнеол», м. Харків

до відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», с. Вовчанка

про стягнення 35617,04 грн.

за участю представника позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 27.04.2015 р.

СУТЬ СПОРУ:

06.06.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Карнеол» звернулось до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» 35617,04 грн., з яких: 30151,20 грн. - основна заборгованість, 1507,56 грн. - пеня, 991,27 грн. - 3% річних, 2966,58 грн. - інфляційні витрати.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 263-10/13 від 21.10.2013 р. за поставлену продукцію відповідно видаткової накладної № 23 від 28.01.2015 р. За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нарахована пеня у відповідності з вимогами п. 6.8 договору, річні проценти та інфляційні витрати відповідно ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідач був належним чином повідомлений ухвалами суду про час і місце проведення судових засідань, але не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, не надав суду відзив на позов і документи, які були витребувані судом ухвалами суду.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи достатність документів для вирішення спору, суд розглядує справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіряючи надані позивачем документи до позовної заяви, якими він обґрунтовує позовні вимоги, відзив на позовну заяву, встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, суд -

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № 263-10/13 від 21.10.2013 р. товар, а також нараховані річні, пеня та інфляційні витрати за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

При дослідженні тексту договору, на якій посилається позивач як на підставу своїх вимог, господарським судом встановлено, що за підписаним керівниками підприємств договором поставки № 263-10/13 від 21.10.2013 р. постачальник (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає і оплачує на умовах договору товар за ціною, в кількості, номенклатурі, якості та вартості, які вказані в специфікації.

В доказ поставки, Постачальник повинен передати Покупцю за актом прийому-передачі товаросупровідні документи, зазначені у п. 4.3.

Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій. Орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 200000,00 грн. (п. 5.1).

Розрахунок за поставлену продукцію здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з дати поставки відповідної продукції, якщо інший строк не зазначений в специфікації (п. 5.3).

Специфікацією передбачено, інші умови оплати, а саме: відстрочка 90 календарних днів.

Враховуючи, що договір має всі істотні умови для даного виду, він вважається судом укладеним.

За своїм змістом та правовою природою договір № 263-10/13 від 21.10.2013 р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Постачальник (позивач) за накладною № 23 від 28.01.2015 р. передав представнику відповідача, який діяв від імені Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», на підставі довіреності від 27.01.2015 р. № 40, частину товару, зазначеного в специфікації, на загальну суму 30151,20 грн. (з ПДВ). В тексті накладній є посилання на договір та на рахунок на оплату покупцю №23 від 28.01.2015 р.

Оплата отриманого за накладною № 23 товару повинна бути здійснена відповідачем по факту поставки в термін 90 календарних днів до 28.04.2015 р.

Відповідач отримав продукцію без будь-яких зауважень, а тому повинен був виконати зобов'язання по оплаті, строки яких визначені специфікаціями.

Оскільки доведений факт поставки товару і несплата прийнятого товару відповідачем, господарський суд задовольняє вимогу про стягнення основного боргу в сумі 30151,20 грн.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Доведено, що відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, і це стало підставою для господарських санкцій у вигляді застосування ст. 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення 991,27 грн. 3% річних і 2966,58 грн. інфляційних втрат, а також відповідно до п. 6.8 договору пені в розмірі 1507,56 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Вирішуючи вимогу щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1507,56 грн. за період з 29.04.2015 р. по 27.08.2015 р. (127 дні), господарський суд виходить з наступного.

При нарахуванні пені застосовуються строки позовної давності згідно діючого законодавства (п.3 ст.267 Цивільного кодексу України) на дату кінця розрахункового періоду за заявою відповідача.

Вимоги ст. 232 ГК України, за якою нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано (на дату кінця розрахункового періоду).

При стягненні пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання застосовується правова норма Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», якою врегульовано обмеження строку нарахування пені і розміру, який не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ від суми боргу і шестимісячний строк.

Господарський суд, перевіривши розрахунок пені позивача, зазначає, що відповідно до п. 6.8 сума нарахованої пені повинна становити 1507,56 грн., тому суд задовольняє вимогу позивача про стягнення пені.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання зобов'язання. Таке нарахування є не зобов'язанням кредитора, а його законним правом.

Позивач скористувався своїм правом і вимагає з винної сторони у простроченні грошового зобов'язання сплати інфляційних втрат в сумі 2966,58 грн. за період з 01.05.2015 р. по 01.05.2015 р. і 3% річних в сумі 991,27 грн. за період з 28.04.2015 р. по 02.06.2016 р.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат та 3 % річних.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та позов задоволений в повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 75, 33, 34, 49, 82, 84, 81-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карнеол» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» заборгованості в розмірі 35617 грн., з яких: 30151,20 грн. - основна заборгованість, 1507,56 грн. - пеня, 991,27 грн. - 3% річних, 2966,58 грн. - інфляційні витрати, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (ЄДРПОУ 33959754, 85621, Донецька область, Маріїнський р-н., с. Вовчанка) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карнеол» (ЄДРПОУ 14108706, 61057, м. Харківська, вул. Сумська, буд. 13) 30151,20 грн. - основної заборгованості, 991,27 грн. - 3% річних, 2966,58 грн. - інфляційних витрат, 1507,56 грн. - пені, 1378,00 грн. - судовий збір.

Суддя С.Ю. Гринько