Рішення

від 21.06.2016 по справі 905/1593/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.06.2016 Справа № 905/1593/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю., при секретарі судового засідання Татарині Б.Т., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Мобайл», м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донукрторг», м. Маріуполь

про стягнення 138632,90 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

29.04.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд-Мобайл» звернулось до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донукрторг» 138632,90 грн., з яких: 50999,36 грн. - основна заборгованість, 41773,96 грн. - пеня, 3734,22 грн. - 3% річних, 42125,47 грн. - інфляційні витрати.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 910 від 01.02.2013 р. за поставлену продукцію відповідно видаткових накладних. За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нараховані пеня, річні проценти та інфляційні витрати відповідно ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідач був належним чином повідомлений ухвалами суду про час і місце проведення судових засідань, але не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, не надав суду відзив на позов і документи, які були витребувані судом ухвалами суду.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи достатність документів для вирішення спору, суд розглядує справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіряючи надані позивачем документи до позовної заяви, якими він обґрунтовує позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, суд -

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки № 910 від 01.02.2013 р. товар, а також нараховані річні та інфляційні витрати за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

При дослідженні тексту договору, на якій посилається позивач як на підставу своїх вимог, господарським судом встановлено, що за підписаним керівниками підприємств договором поставки № 910 від 01.02.2013 р. Постачальник (позивач) поставляє, а Покупець (відповідач) приймає та сплачує товар на умовах та у порядку, визначеним даним договором, згідно заказу на поставку, товаросупровідним документам, ціни в яких не можуть перевищувати затверджених в Специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Асортимент та ціни на товар, що поставляється Постачальником, визначається Специфікацією, затвердженою сторонами (п. 2.1).

Заказ на поставку та непоставлена поставка товару формується на підставі затвердженої сторонами графіка поставок. Якщо затверджений сторонами графік поставок відсутній, постачальник зобов'язаний поставити товар в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в Заказі на поставку, протягом 48 годин (швидкопсувний товар - протягом 24 годин) з дня приймання заказу на поставку (п. 2.5).

Разом з поставленим товаром Постачальник зобов'язується передати Покупцю супровідні документи, передбачені п. 3.2.

Сума договору визначається загальною сумою всіх товарних накладних в період його дії (п. 6.1.3).

Покупець зобов'язаний сплачувати кожну товарну накладну на переданий Постачальником товар не пізніше 14 календарних днів з моменту реалізації такої партії товару (п. 6.1.4).

Постачальник надає оригінал Акту звірки Покупцю не пізніше 10 календарних днів після закінчення звітного періоду. Покупець зобов'язаний провести звірку взаєморозрахунків с Постачальником. У разі не надання акта звірки Постачальником у вказані строки, акт звірки Покупця вважається затвердженим Постачальником (п. 6.1.8).

Даний договір вступає в закону силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2013 р. (п. 9.1).

Враховуючи, що договір має всі істотні умови для даного виду, він вважається судом укладеним.

За своїм змістом та правовою природою договір № 910 від 01.02.2013 р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України . В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України , які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України ).

За умовами статті 193 Господарського кодексу України , учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання зазначеного договору та специфікації позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними № РН/0000287 від 01.02.2013 р., № РН/0000288 від 01.02.2013 р., № РН/0000286 від 01.02.2013 р., № РН/0000285 від 01.02.2013 р., № РН/0000284 від 01.02.2013 р., № РН/0000283 від 01.02.2013 р., № РН/0000282 від 01.02.2013 р., № РН/0000281 від 01.02.2013 р., № РН/0000280 від 01.02.2013 р., № РН/0000279 від 01.02.2013 р., № РН/0000290 від 01.02.2013 р., № РН/0000289 від 01.02.2013 р., № РН/0000291 від 01.02.2013 р., № РН/0000292 від 01.02.2013 р., № РН/0000293 від 01.02.2013 р., № РН/0000295 від 01.02.2013 р., № РН/0000294 від 01.02.2013 р., № РН/0000296 від 01.02.2013 р., № РН/0000297 від 01.02.2013 р., № РН/0000463 від 20.02.2013 р., № РН/0000464 від 20.02.2013 р., № РН/0000465 від 20.02.2013 р., № РН/0000466 від 20.02.2013 р., № РН/0000467 від 20.02.2013 р., № РН/0000468 від 20.02.2013 р., № РН/0000469 від 20.02.2013 р., № РН/0000470 від 20.02.2013 р., № РН/0000471 від 20.02.2013 р., № РН/0000472 від 20.02.2013 р., № РН/0000665 від 28.02.2013 р., № РН/0000915 від 18.04.2013 р., № РН/0000916 від 18.04.2013 р., № РН/0000917 від 18.04.2013 р., № РН/0000918 від 18.04.2013 р., № РН/0000919 від 18.04.2013 р., № РН/0000920 від 18.04.2013 р., № РН/0000921 від 18.04.2013 р., № РН/0000922 від 18.04.2013 р., № РН/0000923 від 18.04.2013 р., № РН/0000924 від 18.04.2013 р., на загальну суму 60821 грн., який був прийнятий представником відповідача без заперечень.

Відповідно банківських виписок, відповідач сплатив частину поставленого товару на суму 9781,00 грн. та повернув частину нереалізованого товару на суму 40,98 грн.

Відповідач отримав продукцію, зазначену у специфікації № 1 без будь-яких зауважень, а тому повинен був виконати зобов'язання по оплаті, в строки які визначенні п. 6.1.4 договору.

Оплата отриманого за специфікацією № 1 товару повинна бути здійснена відповідачем не пізніше 14 календарних днів з моменту реалізації такого товару.

Суд враховує що відповідно до п. 6.1.4 договору «Покупець зобов'язаний сплачувати кожну товарну накладну на переданий Постачальником товар не пізніше 14 календарних днів з моменту реалізації такої партії товару».

За відсутності відповідача за місцезнаходженням його торгівельних мереж і місцем знаходження його юридичної особи, визначеної у ЄДРПОУ, неможливо скласти акт реалізації товару.

Господарський суд приймає до уваги, що товар на реалізацію прийнятий без строку зберігання, а тому, відповідач прийнятий на реалізацію товар повинен був сплатити у будь-якому випадку в межах строку дії договору. Тому, починаючи з наступного дня закінчення строку дії договору починається прострочення виконання грошового зобов'язання, тобто з 01.01.2014 р.

Оскільки доведені факти поставки товару і несплата прийнятого товару відповідачем, господарський суд задовольняє вимогу про стягнення основного боргу в сумі 50999,36 грн.

За прострочку виконання грошового зобов'язання позивач вимагає з винної сторони сплати інфляційних втрат в сумі 42125,47 грн. за період з 25.09.2013 по 03.03.2016 р., 3% річних в сумі 3734,11 грн. за період з 25.09.2013 р. по 03.03.2016 р., та пеню відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України в розмірі 41773,96 грн. за період з 25.09.2013 р. по 03.03.2016 р.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Вирішуючи вимогу щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 41773,96 грн. за період з 25.09.2013 р. по 03.03.2016 р. (891 дні), господарський суд виходить з наступного.

При нарахуванні пені застосовуються строки позовної давності згідно діючого законодавства (п.3 ст.267 Цивільного кодексу України) на дату кінця розрахункового періоду за заявою відповідача.

Вимоги ст. 232 ГК України, за якою нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано (на дату кінця розрахункового періоду).

При стягненні пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання застосовується правова норма Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», якою врегульовано обмеження строку нарахування пені і розміру, який не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ від суми боргу і шестимісячний строк.

Господарський суд, перевіривши розрахунок пені позивача, суд вважає його невірним та зазначає, що відповідно до вищенаведеного, пеня строк нарахування пеня не повинен перевищувати шести місяців. Провівши власний розрахунок, суд стягує з відповідача пеню за останні шість місяців, за період з 03.09.2015 р. по 03.03.2016 в розмірі 11482,53 грн. (182 дні).

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання зобов'язання. Таке нарахування є не зобов'язанням кредитора, а його законним правом.

Враховуючи, що позивач невірно встановив дату початку прострочки, господарський суд, провівши власний розрахунок, стягує з відповідача інфляційні витрати з 01.01.2014 р. по 03.03.2016 р. в розмірі 40536,17 грн., 3% річних з 01.01.2014 р. по 03.03.2016 р. в розмірі 3324,04 грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, позов задоволений частково, судові витрати покладаються на сторін пропорційно стягнутій сумі відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 75, 33, 34, 49, 82 , 84 , 81-1, 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Мобайл» про стягнення з Товариства з обмеженою від повільністю «Донукрторг» 138632,90 грн., з яких: 50999,36 грн. - основна заборгованість, 3734,22 грн. - 3% річних, 42125,47 грн. - інфляційні витрати, 41773,96 грн. - пеня, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою від повільністю «Донукрторг» (ЄДРПОУ 38264305, 87516, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Перемоги, буд. 36/23) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Мобайл» (ЄДРПОУ 32850942, 01103, м. Київ, бул. Дружби НародівАДРЕСА_1) 50999,36 грн. - основної заборгованості, 3324,04 грн. - 3% річних, 40536,17 грн. - інфляційних витрат, 11482,53 грн. - пені, 1595,12 грн. - судовий збір.

Суддя С.Ю. Гринько