Ухвала

від 15.06.2016 по справі 908/4000/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/91/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.06.2016 Справа № 908/4000/15

розглянувши матеріали скарги Запорізької міської ради на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у справі № 908/4000/15

за позовом Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю В«Центр комерційного праваВ» , м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева - Арнет Н.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача (скаржник): не з'явився

від відділу примусового виконання рішень: ОСОБА_1, дов. № 7126-6-03/4 від 08.06.2016р.

25 квітня 2016р. до господарського суду Запорізької області надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 26.04.2016р. скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 30.05.2016р. Ухвалою суду від 20.05.2016р., судове засідання відкладалось до 15.06.2016р.

Представники боржника та стягувача судове засідання 18.06.2016р. не з'явились.

Від скаржника на адресу суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання в зв'язку з наявністю іншої справи, призначеної на 15.06.2016р. у Запорізькому районному суді.

Клопотання подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнято до розгляду та залишено без задоволення, поскільки зайнятість юриста в іншому судовому процесі не є поважною причиною неявки представника юридичної особи в дане судове засідання.

Законодавець не наділяє сторону правом вибору пріоритетності судових засідань. Неявка в судове засідання представника, свідчить про затягування відповідачем судового процесу без поважних причин.

Запорізька міська рада має юридичний відділ і керівник, згідно зі ст. 28 ГПК України, зобов'язаний направити повноважного представника в судове засідання або особисто прийняти участь у судовому засіданні.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Обґрунтовуючи скаргу, скаржник зазначає, що 16.03.2016 на виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 по справі № 908/4000/15, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 50479526) про стягнення із Запорізької міської ради на користь ТОВ «Центр комерційного права» 2192,40 грн. судового збору. Вказану постанову скаржник вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Запорізька міська рада є органом місцевого самоврядування, який фінансується з місцевого бюджету, то у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 відсутні були підстави на відкриття виконавчого провадження. Отже, скаржник вважає постанова державного виконавця від 16.03.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП № 50479526 є незаконною та підлягає скасуванню.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Запорізькій області надав суду заперечення на скаргу Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Запорізькій області (далі по тексту -відділ) вважає, що скарга Запорізької міської ради про визнання протиправними дій державного виконавця відділу з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2016 року та її скасування не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наказ Господарського суду Запорізької області по справі №908/4000/15 від 22.02.2016 року про стягнути з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 206 ідентифікаційний код 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційного права" (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 6, ідентифікаційний код 37256115) 2192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 40 (сорок) коп. судового збору за подання касаційної скарги надійшов на виконання до відділу 14.03.2016 року. Виконавче провадження в ЄДРВП було зареєстровано за №50479526.

16.03.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка була направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Стосовно наголошення позивачем на той факт, що вищевказаний наказ має виконуватись органами Державного казначейства України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» ВДВС зазначено, відповідно до п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) термін, боржники, згідно даного Порядку, визначається у такому значенні : боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

З аналізу зазначених норм витікає, що Державна казначейська служба України виконує рішення суду про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, якщо казначейська служба здійснює обслуговування боржника та в казначейській службі відкриті рахунки боржника. Оскільки за Запорізькою міською радою не відкрито жодного розрахункового рахунку, у тому числі в органах Державного казначейства, то виконання вищевказаного наказу Господарського суду за постановою не є можливим.

Представником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області подано клопотання щодо припинення провадження по справі в зв'язку з закінченням виконавчого провадження (фактичне виконання). Клопотання та заперечення долучено до матеріалів справи.

Скаргу розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судове засідання проводилось без застосування засобів технічної фіксації судового процесу за клопотанням представника ВДВС.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника ВДВС, суд прийшов до висновку, що скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного :

За приписами ст.ст. 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, в порядку, визначеному Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» № 10 від 24.10.2011р., положення якого зазначають, що розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 121-2 ГПК є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу). Розгляд таких скарг здійснюється господарськими судами за правилами ГПК.

14.03.2016 року. до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшов наказ господарського суду Запорізької області по справі №908/4000/15 від 22.02.2016 року щодо стягнення з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 206 ідентифікаційний код 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційного права" (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 6, ідентифікаційний код 37256115) 2192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 40 (сорок) коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Виконавче провадження в ЄДРВП було зареєстровано за №50479526.

16.03.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка була направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в судовому засіданні 15.06.2016р. зазначив, що на момент розгляду скарги виконавче провадження №ВП № 50476526 закінчено 14.06.2016р. в зв'язку з повним фактичним виконанням боржником рішення суду.

Згідно зі ст. 6, ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. ... роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно зі ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюю правосуддя шляхом обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Як вже зазначалось, наказ має виконуватись органами Державного казначейства України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ». ВДВС зазначено, що відповідно до п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) термін, боржники, згідно даного Порядку, визначається у такому значенні : боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

З аналізу зазначених норм витікає, що Державна казначейська служба України виконує рішення суду про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, якщо казначейська служба здійснює обслуговування боржника та в казначейській службі відкриті рахунки боржника.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що доводи скаржника, викладені в скарзі є не обґрунтованими, а заперечення відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області доведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України, а скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 28, 30, 33, 34, 43, 75, 86, 121-2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу Запорізької міської ради на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у справі № 908/4000/15 залишити без задоволення.

Копію ухвали направити сторонам по справі та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, згідно ст. 87 ГПК України.

Ухвала вступає в законну силу з дня її винесення (15.06.2016р.)

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет