Рішення

від 17.06.2016 по справі 910/8577/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2016Справа №910/8577/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙКАРГО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАГІН І К»

про стягнення 89 500 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Слюсар В.М. - по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЙКАГРО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАГІН І К» про стягнення 89 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 року порушено провадження у справі № 910/8577/16 та призначено розгляд справи на 27.05.2016 року.

25.05.2016 року представник позивача подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та в судовому засіданні 27.05.2016 року надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 27.05.2016 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 27.05.2016р. розгляд справи було відкладено на 17.06.2016р.

Представником позивача 15.06.2016р. через відділ діловодства подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 17.06.2016р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, всіма правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористався, проте, про дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, відповідач не з'явився в судове засідання 17.06.2016р., справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 17.06.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЕЙКАГРО» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛАГІН І К» (продавець) було укладено договір поставки №020615-1, відповідно до п.3 якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та сплатити вартість товару згідно п.4 договору.

Товаром за умовами договору №020615-1 від 02.06.2015р. є зернові, олійні культури та продукти їх переробки, в кількості відповідно додаткам до договору. Вага, кількість товару може бути відмінною від ваги та кількості, зазначеної в додатках, але не більше ніж на 1% (п.4 договору №020615-1 від 02.06.2015р.).

За умовами п.6 договору №020615-1 від 02.06.2015р. ціна товару визначається згідно додатків до договору і дійсна протягом терміну постачання, вказаного в кожному додатку.

У п.7 укладеного між сторонами правочину зазначено, що продавець проводить постачання товару на умовах обумовлених в додатках до правочину (згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс» в редакції 2010р.). Датою постачання вважається дата оформлення документів, що перелічені у п.8.2 договору, та підписання сторонами акту приймання-передачі на партію товару.

При передачі товару продавець зобов'язаний надати покупцеві оригінали наступних документів: рахунок-фактура на партію товару, видаткова накладна на товар, податкова накладна, сертифікат якості. Право власності на товар переходить до покупця у момент фактичної передачі товару і передачі покупцеві всіх перелічених вище документів та підписання покупцем підтверджуючих передачу документів. Одночасно, з переходом права власності на товар, відповідно до умов постачання, від продавця до покупця переходять всі ризики, втрати або пошкодження товару (п.п.8.3, 8.5 договору №020615-1 від 02.06.2015р.).

Згідно п.п.9.1, 9.2 спірного правочину покупець сплачує вартість кожної партії товару на розрахунковий рахунок продавця на умовах та в терміни, вказані у відповідних додатках до договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Договір набуває чинності з моменту його належного підписання сторонами і діє до 31.12.2016р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Також договір може бути пролонгованим, якщо жодна зі сторін не заперечує (п.13.3 договору №020615-1 від 02.06.2015р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №020615-1 від 02.06.2015р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки товару.

Як свідчать матеріали справи, в межах договору №020615-1 від 02.06.2015р. контрагентами було укладено, зокрема, додаток №1 від 02.06.2015р., відповідно до якого продавець зобов'язався поставити покупцю товар, а саме зернові культури (ячмінь ярий, пшениця) на загальну суму 1 134 000 грн., в тому числі, податок на додану вартість.

У п.3 додатку №1 від 02.06.2015р. сторонами погоджено, що поставка здійснюється на умовах СРТ (згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс» в редакції 2010р.), за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Гланишів. Строки постачання за домовленістю сторін.

Згідно п.5 вказаного додатку покупець здійснює 100% передоплату вартості товару на підставі рахунку-фактури, отриманого від продавця, шляхом переказу грошових коштів на рахунок продавця.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору №020615-1 від 02.06.2015р. та додатку №1 від 02.06.2015р. до нього, Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЕЙКАГРО» було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАГІН І К» попередню оплату в розмірі 1 385 874 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період з 03.06.2015р. по 08.07.2015р. Наразі, господарський суд зазначає, що кожний з представлених позивачем розрахункових документів скріплений печаткою банку про проведення платежу.

Відповідачем протягом розгляду справи жодних заперечень з приводу отримання від позивача грошових коштів в сумі 1 385 874 грн. в якості попередньої оплати за договором №020615-1 від 02.06.2015р. та додатком №1 від 02.06.2015р. до нього висловлено не було.

Одночасно, представленими заявником до матеріалів справи видатковими накладними підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛАГІН І К» було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЕЙКАГРО» прийнято у період з 05.03.2015р. по 10.07.2015р. товар, а саме зернові культури на суму 1 258 173 грн.

Всі видаткові накладні підписано представниками обох сторін та скріплено печатками господарських товариств без жодних зауважень та заперечень.

28.07.2015р. позивач звернувся до відповідача з листом №81, в якому просив повернути грошові кошти за недопоставлений товар.

На підставі означеного листа, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛАГІН І К» було повернуто грошові кошти в сумі 38 201 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙКАГРО».

27.05.2016р. заявником було скеровано на адресу відповідача лист №79 від 27.05.2016р. з вимогою поставити обумовлений договором №020615-1 від 02.06.2015р. та додатком №1 від 02.06.2015р. до нього товар.

Однак, продавцем вимог покупця виконано не було, товар, який був попередньо оплачений, в повному обсязі не поставлено. Зокрема, за твердженнями заявника, які з боку відповідача належними та допустимими доказами не спростовано, продавцем було порушено свої зобов'язання в частині поставки товару на суму 89 500 грн., що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частинами 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наразі, належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛАГІН І К» своїх обов'язків за договором №020615-1 від 02.06.2015р. та додатком №1 від 02.06.2015р. до нього в частині поставки товару в повному обсязі матеріали справи не містять.

За таких обставин, з огляду на все вищенаведене, приймаючи до уваги, що відповідачем так і не було наведено суду доказів належного виконання своїх обов'язків за договором №020615-1 від 02.06.2015р. та додатком №1 від 02.06.2015р. до нього, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙКАГРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАГІН І К» про стягнення 89 500,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 32 , 33 , 49 , 82 - 85 ГПК України , Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАГІН І К» (02094, м.Київ, вул.Павла Усенка, буд.3, ЄДРПОУ 39718568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙКАГРО» (08413, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Гланишів, вул.Весняна, буд.83, ЄДРПОУ 36211183) грошові кошти в сумі 89 500,00 грн. та судовий збір в сумі 1378 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

22.06.2016 р.

Суддя Спичак О.М.