Рішення

від 22.06.2016 по справі 910/10702/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016Справа №910/10702/16

За позовомПриватного торгово-промислового підприємства «ОПТІМ» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛІНК» простягнення 166 931,35 грн Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Пінак Є.Р. - представники за довіреностями;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне торгово-промислове підприємство «ОПТІМ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛІНК» в якому просив суд зобов'язати відповідача повернути грошові кошти у розмірі 64 850,40 грн, які були сплачені на виконання умов договору поставки №1457 від 05.08.2013 та стягнути з відповідача 3% річних за не виконання грошового зобов'язання у розмірі 6 839,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 95 241,95 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2016 було порушено провадження у справі №910/10702/16 та призначено її розгляд на 22.06.2016.

Представник відповідача в судове засідання 22.06.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 22.06.2016 представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву в якій просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 64 850,40 грн, які були сплачені на виконання умов договору поставки №1457 від 05.08.2013, 3% річних за не виконання грошового зобов'язання у розмірі 6 839,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 95 241,95 грн.

Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено, що позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом приймається до розгляду заява представника позивача, справа розглядається в межах стягнення з відповідача грошових коштів 64 850,40 грн, сплачених позивачем на виконання умов договору поставки №1457 від 05.08.2013, 6 839,00 грн - 3% річних за не виконання грошового зобов'язання та 95 241,95 грн - інфляційні втрати.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.06.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2013 між Приватним торгово-промисловим підприємством «ОПТІМ» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛІНК» (продавець, відповідач) було укладено договір поставки №1457, відповідно до п. 1.1 постачальник зобов'язується поставляти покупцеві обладнання та/або комплектуючі, а покупець - приймати та оплачувати товар на умовах даного договору.

Згідно п. 3.2. договору, розрахунок за товар покупець зобов'язується здійснити шляхом сплати авансу у розмірі 100% (сто відсотків) від вартості товару, вказаного в замовленні, протягом 3 (трьох) банківських днів від дати надання постачальником рахунку-фактури на узгоджену партію товару.

Відповідно до п. 2.1.1. договору постачальник зобов'язаний після отримання від покупця замовлення протягом 30 (тридцяти) робочих днів від дня здійснення покупцем оплати вартості замовленого товару згідно п. 3.2. договору, передати товар покупцеві.

Згідно п. 4.3 договору передача-приймання товару оформляється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін: в 2 екземплярах - видаткової накладної; в 1 екземплярі - рахунку-фактури та за наявності відповідно оформленої довіреності на отримання матеріальних цінностей від покупця.

У разі прострочення постачальником строку поставки товару, постачальник зобов'язується повернути на розрахунковий рахунок покупця кошти, що були перераховані згідно п.3.2. даного договору, але не пізніше строку дії цього договору (п. 6.3).

Договір діє до 10.02.2014 (п. 9.1).

На виконання умов договору поставки №1457 від 05.08.2013 позивач перерахував відповідачу аванс в розмірі 245 712,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №2073 від 17.09.2013 на суму 89 664,00 грн; №2143 від 27.09.2013 на суму 91 197,60 грн; №2230 від 14.10.2013 на суму 64 850,40 грн.

Проте, відповідач, не здійснив поставку оплаченого позивачем товару, отримані від позивача, в якості авансу, кошти повернув частково на суму 180 861,60 грн, в зв'язку з чим його заборгованість становить 64 850,40 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Під час розгляду справи в суді відповідач не надав доказів поставки товару за договором №1457 від 05.08.2013 та повернення перерахованих позивачем в якості авансу грошових коштів в розмірі 64 850,40 грн, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.

Оскільки позивач перерахував відповідачу 245 712,00 грн авансу за договором поставки №1457 від 05.08.2013, а відповідач не поставив позивачу товару, повернення авансу здійснив частково на суму 180 861,60 грн, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України та умов договору, відповідач зобов'язаний повернути позивачу 64 850,40 грн (сума неповернутого авансу), а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 64 850,40 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач на підставі статті 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 6 839,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 95 241,95 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 ЦК України не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛІНК» (місцезнаходження : 04053, м. Київ, вул. Артема, 21, оф. 406, код ЄДРПОУ: 35136383) на користь Приватного торгово-промислового підприємства «ОПТІМ» (місцезнаходження: 03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 7, код ЄДРПОУ 23541342) 64 850 (шістдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) грн 40 коп. - авансу, 972 (дев'ятсот сімдесят дві) грн 76 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

24.06.2016

Суддя Спичак О.М.