Рішення

від 21.06.2016 по справі 910/7685/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2016Справа №910/7685/16

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" До Житлово-будівельного кооперативу "Октава-3" Простягнення 166 337,88 грн. Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

Від позивачаІващенко О.В. (представник за довіреністю від 11.11.2015) Від відповідачаКравченко Л.В. (керівник)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Октава-3" про стягнення 166 337,88 грн заборгованості за спожиту теплову енергію за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630570 від 01.08.1999 в розмірі 166 337,88 грн., з яких 91 109,18 грн. - основний борг за використану теплову енергію, 68 494,23 грн. - інфляційна складова боргу, 6 734,46 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 за вказаними вимогами порушено провадження у справі № 910/7685/16, розгляд справи призначено на 24.05.2016.

Ухвалою від 24.05.2016 розгляд справи відкладено судом до 21.06.2016.

В судове засідання 21.06.2016 з'явився представник позивача та керівник відповідача.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи адвоката.

Суд відхилив указане клопотання у зв'язку з наявністю у відповідача достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи та подання необхідних на його думку документів або ж заперечень, а також враховуючи обмеженість процесуальних строків вирішення спору.

Представник позивача обґрунтував та підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача подав докази часткової оплати заборгованості, у задоволенні решти позовних вимог просив суд відмовити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом "Октава-3" (абонент) укладено договір на постачання теплової енергії № 1630570 (далі - договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1 договору споживач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Додатком № 1 до Договору № 1630570 від 01.08.1999 сторони погодили обсяги постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору, абонент щомісячно з 12 по 15 число отримує в районному відділі тепло збуту № 6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. № 11, табуляграму фактичного споживання за попередній період на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 3 додатку № 4 до договору передбачено, що спалату за вказаними в п. 2 цього додаткову документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до договору).

Додатком № 7 до договору сторони погодили умови припинення подачі теплової енергії.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором порушував, внаслідок чого за період з 01.04.2013 по 01.03.2016 у нього утворилась заборгованість за використану теплову енергію у розмірі 91 109,18 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію, копії яких наявні в матеріалах справи.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами правочину, суд дійшов до висновку, що даний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Положеннями ч. 6. та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідач проти позовних вимог заперечень не подав, контррозрахунку суми позову не здійснив, обставини свого прострочення не спростував, натомість подав платіжне доручення № 63 від 06.04.2016 як доказ часткової оплати заборгованості на суму 2 000,00 грн.,

Отже, враховуючи зазначене вище, за вирахуванням часткової оплати, суд вважає доведеним позивачем, документально підтвердженим та не спростованим відповідачем факт наявності основної заборгованості за договором за період з 01.04.2013 по 01.03.2016 у сумі 89 109,18 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 734,46 грн 3% річних та 68 494,23 грн інфляційної складової боргу, розрахованими в період з квітня 2013 по березень 2016 року.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги наведені вище приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім процентів річних від простроченої суми та збитків від інфляції, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд приймає його як обґрунтований та вірний, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 6 734,46 грн 3% річних та 68 494,23 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зважаючи на погашення відповідачем основного боргу на суму 2 000,00 грн, чого позивачем при зверненні до суду враховано не було.

Судовий збір за результатами розгляду справи відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

1. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Октава-3" (02222, м. Київ, вул. О.Сабурова, буд. 11, ідентифікаційний код 22906327) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 89 109 (вісімдесят дев'ять тисяч сто дев'ять) грн. 18 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 6 734 (шість тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 46 коп. 3% річних, 68 494 (шістдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 23 коп. інфляційних втрат та 2 483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 17 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.06.2016

Суддя О.М. Ярмак