Рішення

від 07.06.2016 по справі 911/1148/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-95-51 РІШЕННЯ

Іменем України

"07" червня 2016 р. Справа № 911/1148/16

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства «Пандора-Дав», Київська обл., Тетіївський р-н, с. Галайки про стягнення 65066,16 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 - дов. від 28.04.2015 № 1821-К-О відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) до Приватного підприємства «Пандора-Дав» (далі - відповідач) про стягнення 65066,16 грн., з яких 24918,43 грн. заборгованість по кредиту, 22895,65 грн. заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом та 17252,08 грн. пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 02.10.2012 щодо повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір банківського обслуговування шляхом підписання відповідачем - клієнтом заяви про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів і відбитка печатки від 02.10.2012 (далі - договір), якою він приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в «Умовах та Правилах надання банківських послуг», ОСОБА_2 (далі - умови та правила) - договір банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26001053119813 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку - позивача і клієнта - відповідача (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Згідно п. 3.1.1.73 Умов банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (далі Послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів (далі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно якої клієнт- платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї Послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Відповідно до п. 3.1.1.74 Умов у разі необхідності отримання отримувачем Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк «Приват24» (далі - «Приват24») подає в Банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарському договорі, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.

Згідно п. 3.1.1.75 Умов після отримання Банком за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки, Банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або недостатньої інформації по кредитоспроможності платника.

У відповідності до п. 3.2.2.1 Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (надали - гарантованій платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки.

Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4 % річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості (п. 3.2.2.2 Умов).

На виконання умов договору позивач своєчасно провів гарантований платіж за рахунок кредитних коштів, ініційований клієнтом в сумі 29600 грн., що підтверджується заявкою відповідача на гарантований платіж від 25.06.2014 № 644 на суму 29600 грн. та виписками по рахунках відповідача №№ 20621053118999 (26001053119813), 20622053120630 за період з 02.10.2012 по 11.03.2016. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалам справи.

Разом з тим, відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в сумі 24918,43 грн., зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 22895,65 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 26.02.2016 вих. № 40625КІЕRS07G, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість за кредитним договором щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та пені. Факт надіслання зазначеної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення до цінного листа з описом від 02.03.2016. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач вимоги претензії та свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в сумі 24918,43 грн., зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 22895,65 грн.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач своїх зобов'язань щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в розмірі 24918,43 грн., зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 22895,65 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 24918,43 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 22895,65 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Крім того, позивач на підставі п. 3.2.2.10.1 умов просить суд стягнути з відповідача за порушення строків виконання зобов'язань за договором, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 20.08.2014 по 09.03.2016 складає 17252,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями п. 3.2.2.10.4 умов встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

Разом з тим, суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив, що позивач звертаючись з даним позовом 04.04.2016 про стягнення 17252,08 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором, не врахував здійснену відповідачем 16.03.2016 часткову оплату в сумі 1000 грн. Зазначена часткова оплата підтверджуються квитанцією від 16.03.2016 на суму 1000 грн. та відображена в банківських виписках поданих позивачем, які залучені до матеріалів справи.

Вказані кошти в сумі 1000 грн. зараховані позивачем на підставі п. 3.2.2.9.9 для погашення неустойки (пені), про що зазначено в банківській виписці по рахунку відповідача за період з 25.06.2014 по 14.04.2016, в якій відображено банківські операції щодо нарахування та погашення пені.

Пунктом 3.2.2.9.9 умов передбачено, що зобов'язання за цим договором, при реалізації банком права на стягнення неустойки, виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п. 3.2.2.6.15, 3.2.2.7.13 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, далі простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредит.

Під реалізацією права банку щодо стягнення неустойки згідно з розділом «Відповідальність сторін» цим умов сторони погодили дії банку з розподілу грошей, отриманих від позичальника для погашення заборгованості, відповідно до черговості погашення заборгованості, зазначеної в цьому пункті умов.

З відтиску штампу канцелярії господарського суду Київської області на позовній заяві, вбачається, що позивач з вказаною позовною заявою, звернувся до господарського суду Київської області 04.04.2016.

За таких обставин, позивачем безпідставно заявлено до стягнення суму пені в розмірі 1000 грн., у зв'язку з чим вказані вимоги в цій частині є безпідставними, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні. Доказів протилежного позивач суду не надав.

Судом також встановлено, що після звернення позивача з даним позовом, під час розгляду справи відповідачем здійснено 08.04.2016 часткову оплату в сумі 1000 грн. та 19.04.2016 - 1000 грн. Зазначені часткові оплати підтверджуються квитанціями від 08.04.2016 на суму 1000 грн., 19.04.2016 на суму 1000 грн. та відображені в банківських виписках поданих позивачем, які залучені до матеріалів справи.

Вказані кошти в сумі 2000 грн. зараховані позивачем на підставі п. 3.2.2.9.9 для погашення неустойки (пені), про що зазначено в банківській виписці по рахунку відповідача за період з 25.06.2014 по 14.04.2016, в якій відображено банківські операції щодо нарахування та погашення пені та виписці по рахунку за період з 01.03.2016 по 07.06.2016.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи сплачена сума пені в розмірі 2000 грн., то предмет спору в даній справі у вказаній частині відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 2000 грн. пені припинити.

Беручи до уваги викладене, та враховуючи всі здійснені відповідачем проплати, з відповідача на користь позивача стягненню підлягає пеня в сумі 14252,08 грн., а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитними коштами перед позивачем прострочений на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24918,43 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 22895,65 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, 14252,08 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог щодо яких не припинено провадження у справі суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору за вимоги які були предметом розгляду у даній справі та по яким не припинено провадження у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2000 грн. пені.

2. Решту позову задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Пандора-Дав» (09840, Київська обл., Тетіївський район, с. Галайки, вул. Леніна, 2-Б, ідентифікаційний код 38207865) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) 24918 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 43 коп. заборгованості з повернення тіла кредиту, 22895 (двадцять дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 65 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, 14252 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 08 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором, 1314 (одну тисячу триста чотирнадцять) грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 13.06.2016.