Рішення

від 22.06.2016 по справі 910/10106/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016Справа №910/10106/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ДОСТАВКА»

про стягнення 10 955,72 грн

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Федорів І.Я. - представник за довіреністю № 0047/16 від 22.01.16

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 22.06.2016 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ДОСТАВКА» про стягнення 10 955,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено ряд угод про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку/безпровідного доступу до мережі Інтернет, зокрема: № 6125014 від 05.02.2013 на номер телефону 504624411; № 6124993 від 05.02.2013 на номер телефону 504622211; № 6125019 від 05.02.2013 на номер телефону 504124276; № 6125076 від 05.02.2013 на номер телефону 504124278; № 6125053 від 05.02.2013 на номер телефону 504124277; № 6125085 від 05.02.2013 на номер телефону 504124279. За доводами позивача, відповідачем в порушення умов договірних зобов'язань не оплачено отримані послуги зв'язку у зв'язку з чим у останнього утворився борг у розмірі 10 955,75 грн, з яких: 3 027,58 грн - основна сума боргу та 7 904,64 грн - договірна санкція. З метою досудового врегулювання спору, позивачем неодноразово направлялися претензії на адресу відповідача, проте відповідачем не надано відповіді на претензії, борг не погашено, а тому позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості у розмірі 10 955,75 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2016 порушено провадження у справі № 910/10106/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 22.06.2016.

У судове засідання, призначене на 22.06.2016, з'явився представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав документи для долучення до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав з підстав викладений у позовній заяві та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 22.06.2016 не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Між Приватним акціонерним товариством «МТС Україна» (надалі - оператор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ДОСТАВКА» (надалі - абонент/відповідач) були укладені договори про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку № 6125014 від 05.02.2013 на номер телефону 504624411; № 6124993 від 05.02.2013 на номер телефону 504622211; № 6125019 від 05.02.2013 на номер телефону 504124276; № 6125076 від 05.02.2013 на номер телефону 504124278; № 6125053 від 05.02.2013 на номер телефону 504124277; № 6125085 від 05.02.2013 на номер телефону 504124279 (надалі - договори) та додаткові угоди до них.

Умови зазначених договорів свідчать про те, що за своєю правовою природою вони є договорами про надання послуг.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації "врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно з п. 1.1. договорів оператор надає замовлені абонентом згідно з договорами послуги мобільного зв'язку в межах України; міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором оператора.

Відповідно до п. п. 1.2. та 1.3. вищевказаних договорів, загальні умови та порядок надання послуг встановлюються згідно законодавства, регламентуються Умовами користування, які є невід'ємною частиною договору та розміщенні на сайті www.mts.com.ua. Надання послуг за даними договорами починається після внесення абонентом на підставі відповідного рахунку оператора повної суми первинного авансу та його зарахування на особовий рахунок абонента.

Згідно з п. 6.1. договорів надання замовлених абонентом послуг здійснюється на умовах попередньої (авансової) оплати та/або наступної оплати (кредит) згідно з тарифами оператора, які є невід'ємною частиною цих договорів. Розрахунковим періодом є поточний календарний місяць. Кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними в абонента номерами телефонів.

Відповідно до п. 6.3. договорів рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує будь-яким доступним способом відповідно до законодавства. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

Згідно з пунктами 64. та 6.5. договорі оплата розмов в іноземній валюті абонентами-нерезидентами України із-за кордону здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок оператора або кредитною карткою (якщо інше не встановлено законодавчими актами України). Моментом оплати вважається надходження коштів на рахунок оператора.

У відповідності до частини 5 статті 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

За доводами позивача ПрАТ «МТС Україна» належним чином виконав свої зобов'язання за договорами надавши відповідачу послуги мобільного зв'язку, у підтвердження чого надав суду належним чином засвідчену копію звіту про баланс особового рахунку абонента за спірний період.

Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг мобільного зв'язку за період 28.02.2013 по 01.06.2013 у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 3 028,58 грн.

Відповідно до п. 1.2 додаткових угоди до договорів в якості забезпечення зобов'язань відповідачу нараховується договірна санкція. Розмір договірної санкції становить 1,92 грн. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії відповідної додаткової угоди.

Таким чином, позивачем була нарахована відповідачу штрафна санкція у розмірі 7 904,64 грн.

Позивач 25.07.2013 звернувся до відповідача з претензіями щодо оплати послуг мобільного зв'язку, однак відповіді не отримав.

Отже, спір у справі виник, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повноти та вчасності оплати послуг зв'язку за договорами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що останнім виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договорами та додатковими угодами.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Таким чином, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 3 028,58 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у у сумі 3 028,58 грн визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 7 904,64 грн. договірної санкції за порушення договірного зобов'язання, посилаючись на пункт 1.2. додаткових угод до договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, позивачем правомірно застосовано вид забезпечення, передбачений пунктом 1.2. додатковими угодами.

Враховуючи вищенаведене, позов Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ДОСТАВКА» підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ДОСТАВКА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 9, кв. 166, ідентифікаційний код 38078639) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, ідентифікаційний код 14333937) 3 028 (три тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 58 коп. - основного боргу, 7 904 (сім тисяч дев'ятсот чотири) грн. 64 коп. - договірної санкції та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.06.2016.

Суддя Пукшин Л.Г.