Рішення

від 22.06.2016 по справі 910/6525/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6525/16 22.06.16 р.

За позовом Комунального підприємства "Дрогобицький Ринок"

до Приватного підприємства "КолектПро"

про стягнення 126 600,65 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Лучків А.В. за довіреністю №43 від 09.03.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Дрогобицький Ринок" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "КолектПро" про стягнення 126 600,65 грн.

Ухвалою від 11.04.2016 р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 25.04.2016 р.

У судове засідання 25.04.2016 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів та клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою суду від 25.04.2016 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 19.05.2016 р.

19.05.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло електронне повідомлення про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 19.05.2016 р. розгляд справи відкладено на 15.06.2016 р.

Ухвалою від 15.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 22.06.2016 р.

У судовому засіданні 22.06.2016 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 22.06.2016 р. вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.06.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.11.2013 р. між Комунальним підприємством "Дрогобицький Ринок" (надалі - позивач, Балансоутримувач, Замовник) та Приватним підприємством "КолектПро" (надалі - відповідач, Управитель) укладено договір про надання послуг з управління будівлею (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.Договору, Управитель зобов'язується надавати Замовникові послуги з управління нежитловою будівлею площею 5 927,20 кв.м. та об'єктами благоустрою, що розташовані на прилеглій земельній ділянці за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. П.Орлика, (надалі - Об'єкт або Будівля), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів, інших користувачів окремих нежитлових приміщень (надалі - Користувачі об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (надалі - Послуги), а Замовник надає право Управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням Об'єктом, у разі, коли Управитель отримав на такі витрати письмову згоду Замовника. Будівля розташована на земельній ділянці за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул.. П.Орлика, площею 1,5355 га, кадастровий номер : 4610600000:01:014:0170.

Згідно з п. 2 Договору, загальні відомості про Об'єкт зазначаються в Акті приймання - передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Акта приймання - передачі до Договору про надання послуг з управління будівлею, укладеного між сторонами 14.11.2013 р., комісією проведено обстеження Об'єкта: нежитлової будівлі загальною площею 5 927,00 кв.м. та об'єктами благоустрою, що розташовані на прилеглій земельній ділянці за адресою: львівська область, м. Дрогобич, вул. П.Орлика, (надалі - торгівельний центр «Максимум») та встановлено, що технічний стан об'єкта задовільний, Об'єкт готовий до експлуатації. Управителю надано Об'єкт для виконання ним зобов'язань за цим Договором про надання послуг з управління будівлею.

Відповідно до п. 2 Акта Балансоутримувачем передано, а Управителем прийнято для належного виконання умов Договору про надання послуг з управління будівлею наступну документацію: План земельної ділянки об'єкта з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА -2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінету Міністрів України від 9 квітня 1998 р. № 56; проектно-кошторисна документація та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду об'єкта (його частини); технічний паспорт; схеми внутрішньо будинкових мереж.

У підпункті 2 пункту 10 Договору сторони погодили, що Управитель зобов'язаний компенсувати Замовнику платежі за землю під Будівлею та прилеглою територією, послуги з управління яких надаються Замовником за цим Договором.

Відповідно до п. 23 Договору, цей Договір набирає чинності з дати затвердження адміністратором (якого визначає Управитель шляхом укладання відповідного Договору) Правил роботи Торгового центру «Максимус» і діє до 14.11.2018 р.

15.11.2013 р. Адміністратором ТзОВ «АРТ БУД Л» було затверджено Правила роботи торгового центру «Максимус».

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 15.11.2013 р. позивачем було сплачено 126 600,65 грн. земельного податку, що підтверджується платіжними дорученнями № 570 від 13.11.2015 р. на суму 14 389,82 грн., № 630 від 14.12.2015 р. на суму 14 389,82 грн., № 517 від 19.10.2015 р. на суму 14 389,82 грн., № 432 від 11.09.2015 р. на суму 14 389,82 грн., № 317 від 16.07.2015 р. на суму 14 389,82 грн., № 386 від 17.08.2015 р. на суму 14 389,82 грн., № 220 від 18.05.2015 р. на суму 14 389,82 грн., № 168 від 17.04.2015 р. на суму 14 389,82 грн., № 123 від 12.03.2015 р. на суму 14 389,82 грн., № 12 від 14.01.2015 р. на суму 11 521,07 грн., № 87 від 19.02.2015 р. на суму 14 389,82 грн.,№ 539 від 12.11.2014 р. на суму 11 521,07 грн., № 594 від 12.12.2014 р. на суму 11 521,07 грн., № 471 від 09.10.2014 р. на суму 11 521,07 грн., № 385 від 18.08.2014 р. на суму 11 521,07 грн., № 337 від 21.07.2014 р. на суму 11 521,07 грн., № 230 від 21.05.2014 р. на суму 11 521,07 грн., № 287 від 20.06.2014 р. на суму 11 521,07 грн., № 170 від 15.04.2014 р. на суму 11 521,07 грн., № 110 від 12.03.2014 р. на суму 9 021,07 грн., від 17.02.2014 р. на суму 14 271,84 грн., № 13 від 16.01.2014 р. на суму 14 271,84 грн., від 11.12.2013 р. на суму 14 271,84 грн., № 988 від 13.11.2013 р. на суму 14 271,84 грн. та виписками з банку від 18.06.2015 р. на суму 14 389,82 грн., від 16.09.2014 р. на суму 11 521,07 грн.

Відповідно до п. п. 14.1.72. - 14.1.74. Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

За умовами пп.. 2) п. 10 Договору Управитель зобов'язався, зокрема, компенсовувати Замовнику платежі за землю під будівлею та прилеглою територією, послуги з управління яких надаються Замовником за цим Договором.

На підставі вказаних положень Договору, позивач звертався до відповідача з вимогами про проведення компенсації за сплачений земельний податок від 16.04.2014 р. №82, від 04.12.2014 р. № 436, від 08.10.2014 р. № 305, від 25.12.2015 р. № 435, від 01.03.2016 р. № 36, які залишились без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином та у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим допустив наявність заборгованості з компенсації плати за землю перед позивачем у розмірі 126 600,65 грн., яка станом на час розгляду справи залишається несплаченою.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "КолектПро" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, будинок 82, офіс 256; код ЄДРПОУ 38891350) на користь Комунального підприємства "Дрогобицький Ринок" (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Малий Ринок, 3; код ЄДРПОУ 03337728) 126 600 (сто двадцять шість тисяч шістсот) грн. 65 коп. компенсації за сплачений земельний податок та 1 899 (одну тисячу вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 01 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 24.06.2016 р.

Суддя Н.І. Зеленіна