Ухвала

від 24.06.2016 по справі 914/1695/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.06.2016 р. Справа№ 914/1695/16

Суддя Сухович Ю.О. розглянувши матеріали

за позовом Дочірнього підприємства «Делакс Житло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс - Плюс», м.Борислав, Львівська область

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Трускавець Львівської області

про спонукання до виконання умов договору

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області Дочірним підприємством «Делакс Житло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс - Плюс» подано з позовну заяву б/н від 17.06.2016р. (вх. №1768 від 21.06.2016р.) про спонукання до виконання умов договору.

Вирішуючи питання про прийняття позову б/н від 17.06.2016р. (вх. №1768 від 21.06.2016р.) до свого провадження, суд прийшов до висновку про наявність підстав для його повернення зважаючи на наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач просить суд спонукати відповідача до виконання умов договору підряду від 27.07.2014р. шляхом передачі у власність Дочірньому підприємству«Делакс Житло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс - Плюс» частини будівель сільськогосподарського призначення, зокрема:

- частини будівлі сільськогосподарського призначення, а саме ? будівлі допоміжної, загальною площею 41,2 м2, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 4625884500:08:000:0018, яка знаходиться за адресою : с.Залужжя, Яворівського району Львівської області;

- частини будівлі сільськогосподарського призначення, а саме ? будівлі господарської, загальною площею 335,0 м2, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 4625884500:08:000:0018, яка знаходиться за адресою : с.Залужжя, Яворівського району Львівської області.

Отже, фактично предметом спору є визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 ст.4 вказаного Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється на рівні 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Як роз"яснео Вищим господарським судом України у п.2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р. із змінами та дповоненнями, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно , витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру . При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Як вбачається з наявних позовних матеріалів, позивачем долучено до справи лише платіжне доручення №530 від 16.06.2016р. про сплату 1 378,00 грн., тобто мінімальну ставку судового збору за позовну вимогу майнового характеру, однак відсутні докази вартості майна, яке позивач просить передати йому у власність та які підтверджують, що з вартості майна ставка судового збору має становити саме 1 378,00 грн.

Відтак, позивачем не дотримано вимог Закону України "Про судовий збір" щодо сплати судового збору і відповідно не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п.4 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Також в силу ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч.1 ст.57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З вищенаведеного випливає, що особа, яка подає позов повинна подати докази надіслання другій стороні копії позовної заяви, яка подана до суду. Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є квитанція поштового відправлення або фіскальний чек поштового відділення з описом вкладення у цінний лист.

Однак, в порушення наведених вище норм, Дочірним підприємством «Делакс Житло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс - Плюс» долучено до позову опис вкладеного у цінний лист з якого вбачається скерування відповідачу позовної заяви, однак не вказано яка саме позовна заява скерована ФОП ОСОБА_2 (відсутня її дата), а тому він не може бути належним доказом скерування відповідачеві копії саме тієї позовної заяви і доданих до неї документів, які подані до суду.

Таким чином, згідно п.6 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Також суд звертає увагу позивача на те, що додані ним до позовної заяви документи не завірені належним чином, зокрема ч.2 ст.36 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належних чином засвідченій копії.

Відповідно до п.п.2.2. п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог п.5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Враховуючи наведене, позовну заяву Дочірнього підприємства «Делакс Житло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс - Плюс» б/н від 17.06.2016р. (вх. №1768 від 21.06.2016р.) належить повернути заявнику без розгляду на підставі п.п.4,6 ч.1 ст. 63 ГПК України

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

З огляду на викладене, керуючись п.п. 4,6 ч.1 ст.63 ГПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Дочірнього підприємства «Делакс Житло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс - Плюс» б/н від 17.06.2016р. (вх. №1768 від 21.06.2016р.) без розгляду.

Додаток: позовна заява з долученими матеріалами всього на 16 арк.

Суддя Сухович Ю.О.