Рішення

від 23.06.2016 по справі 923/602/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 р. Справа № 923/602/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОС-ПРО"

про стягнення 3137068,23 грн,

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (представника за дорученням),

відповідача - не з'явився,

в с т а н о в и в:

Ухвалою суду від 08.06.2016 порушене провадження у даній справі та її розгляд призначений на 23.06.2016 із зобов'язанням сторін направити представників у судове засідання. Копія цієї ухвали направлена судом за адресою відповідача, яка зазначена в тексті позовної заяви, а саме: 74712 Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Першопокровка, вул. Леніна, б. 60.

Як слідує зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОС-ПРО» є адреса: 74712 Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Першопокровка, вул. Леніна, б. 60.

Разом з тим, вказана копія ухвали про порушення провадження у справі повернулася до суду без вручення відповідачу з поштовою відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

За таких обставин, з огляду на приписи статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за якими у разі відсутності сторони за адресою місцезнаходження, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їй належним чином, справа підлягає розгляду без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, наданими позивачем.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3137068,23 грн, з яких: 1813811,35 грн основної заборгованості за кредитом, 271946,42 грн нарахованих процентів за користування кредитом, 775087,25 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 203127,36 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, 50528,70 грн річних за прострочення повернення кредиту, 11502,94 грн річних за прострочення сплати процентів, 6986,90 грн інфляційних за несвоєчасне повернення кредиту та 4077,31 грн за несвоєчасну сплату процентів. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 11.02/13-М543 від 12.09.2013 щодо своєчасної сплати кредиту та процентів за його користування.

Так, позивач зазначає, що відповідач, отримавши ліміт кредитування в розмірі 9000000 грн на строк до 31.12.2015, зобов'язаний був повернути суму кредиту та сплачувати проценти за його користування в розмірі 20,33 % річних, проте станом на 18.04.2016 заборгував 1813811,35 грн за кредитом та 271946,42 грн нарахованих процентів за його користування.

Через несвоєчасну сплату вказаних сум кредиту та процентів позивачем на підставі пункту 7.1. кредитного договору нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 08.09.2015 по 18.04.2016 в сумі 775087,25 грн та пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.06.2014 по 18.04.2016 в сумі 203127,36 грн, а на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні за несвоєчасну сплату кредиту за період з 08.09.2015 по 18.04.2016 в сумі 6986,90 грн, інфляційні за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.06.2014 по 18.04.2016 в сумі 4077,31 грн та річні за несвоєчасну сплату кредиту за період з 08.09.2015 по 18.04.2016 в сумі 50528,70 грн, річні за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.06.2014 по 18.04.2016 в сумі 11502,94 грн.

Крім викладеного судом встановлено, що 18.09.2013 між Публічним акціонерним товариством «ВТБ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОС-ПРО» укладено договір про відкриття кредитної лінії № 11.02/13-М543, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у формі кредитної лінії з лімітом у розмірі 9000000 грн, на строк до 31.12.2015, зі сплатою процентів за його користування в розмірі 20,33% річних, які у відповідності до пункту 3.5. договору нараховуються щомісячно.

Згодом до вказаного договору сторонами вносилися зміни та доповнення. Зокрема, між ними укладено договори про внесення змін № 1 від 18.09.2013, № 2 від 23.09.2013, № 3 від 24.09.2013, № 4 від 25.09.2013, № 5 від 30.09.2013, № 6 від 01.10.2013, № 7 від 04.10.2013, № 8 від 15.10.2013, № 9 від 22.10.2013, № 10 від 25.10.2013, № 11 від 31.10.2013, № 12 від 04.11.2013, № 13 від 06.11.2013, № 14 від 11.11.2013, № 15 від 13.11.2013, № 16 від 15.11.2013, № 17 від 19.11.2013, № 18 від 27.11.2013, № 19 від 28.11.2013, № 20 від 10.12.2013,№ 21 від 16.12.2013, № 22 від 17.12.2013, № 23 від 19.12.2013, № 24 від 20.12.2013, № 25 від 25.12.2013, № 26 від 27.12.2013, № 27 від 14.01.2014, № 28 від 15.01.2014, № 29 від 20.01.2014, № 30 від 23.01.2014, № 31 від 27.01.2014, № 32 від 03.02.2014, № 33 від 05.02.2014, № 34 від 07.02.2014, № 35 від 12.02.2014, № 36 від 25.02.2014, № 37 від 26.02.2014, № 38 від 03.04.2014, № 39 від 19.02.2015, № 40 від 01.04.2015.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу кредит, який останнім повернутий частково, у зв'язку з чим за обліковими даними позивача, заборгованість станом на 18.04.2016 складає 1813811,35 грн за кредитом та 271946,42 грн нарахованих процентів за його користування відповідно до наданого розрахунку.

Вирішуючи правомірність стягнення заявлених та нарахованих до стягнення сум, суд зазначає наступне.

З аналізу договірних зобов'язань слідує, що за своєю юридичною природою укладений між сторонами договір є кредитним договором, за яким відповідно до приписів статті 1054 Цивільного кодексу України банк (кредитодавець) зобов'язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої.

В даному контексті суд також зазначає, що у відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а за частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

За таких обставин, несплата суми кредиту в розмірі 1813811,35 грн за кредитом та 271946,42 грн нарахованих процентів за його користування є порушенням взятих Позичальником на себе зобов'язань за договором, а тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Через несвоєчасну сплату вказаних сум кредиту та процентів позивачем на підставі пункту 7.1. кредитного договору нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 08.09.2015 по 18.04.2016 в сумі 775087,25 грн та пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.06.2014 по 18.04.2016 в сумі 203127,36 грн,

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також в ч. 1 статті 611, ч. 2-4 статті 612, ч. 1, 2 статті 220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).

Умовами пункту 7.1. договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків погашення кредиту і процентів за користування ним у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Суд констатує про правомірність нарахування пені у вказані періоди та сумах, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Також через невиконання умов договору в частині сплати кредиту та процентів позивач нарахував відповідачу інфляційні за несвоєчасну сплату кредиту за період з 08.09.2015 по 18.04.2016 в сумі 6986,90 грн та інфляційні за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.06.2014 по 18.04.2016 в сумі 4077,31 грн та річні за несвоєчасну сплату кредиту за період з 08.09.2015 по 18.04.2016 в сумі 50528,70 грн, річні за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.06.2014 по 18.04.2016 в сумі 11502,94 грн.

Вирішуючи спір в цій частині суд зазначає, що статтею 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за частиною 2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних.

За змістом пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Судом перевірені розрахунки інфляційних та річних, які додані до матеріалів справи, та констатується їх правомірність, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та обґрунтованість позовних вимог, судовий збір в розмірі 47056,03 грн покладається на відповідача відповідно до приписів статті 49 ГПК України.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОС-ПРО» (адреса: 74712, Херсонська область, Нижньосірогозький район, село Першопокровка, вул. Леніна, буд. 60; код ЄДРПОУ 33301022) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (адреса: 01004 м. Київ, вул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26; код ЄДРПОУ 14359319) - 1813811,35 грн основної заборгованості за кредитом, 271946,42 грн нарахованих процентів за користування кредитом, 775087,25 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 203127,36 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, 50528,70 грн річних за прострочення повернення кредиту, 11502,94 грн річних за прострочення сплати процентів, 6986,90 грн інфляційних за несвоєчасне повернення кредиту, 4077,31 грн за несвоєчасну сплату процентів та 47056,03 грн компенсації по сплаті судового збору.

Дата підпису рішення - 24 червня 2016 року

Суддя М.К. Закурін