Постанова

від 22.06.2016 по справі 912/4944/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016 року Справа № 912/4944/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 1060 від 29.12.2015 року

від відповідача: представник Терещенко Д.Л., довіреність № б/н від 20.01.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2016 року у справі № 912/4944/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський", м. Кіровоград

про стягнення 149 697, 61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості за договором про надання послуг від 22.04.2013 року № 130419-02, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, у сумі 149 697,61 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2016 року у справі № 912/4944/15 (суддя Глушков М.С.) позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 104 400 грн., інфляційні втрати в сумі 40 551, 52 грн., 3% річних в сумі 4 746, 09 грн., а також 2 245, 46 грн. судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором про надання послуг від 22.04.2013 року № 130419-02, з урахуванням доповнень до нього, щодо оплати наданих позивачем відповідачу послуг, факт надання яких підтверджується як підписаними позивачем та відповідачем актами здачі-прийняття робіт, так і іншими доказами по справі щодо періоду надання послуг: 03.02.2014 - 21.02.2014 року; наявності боргу відповідача за надані йому позивачем послуги у загальній сумі 104 400, 00 грн. 3% річних та інфляційні втрати стягнено з відповідача на користь позивача на підставі частини другої статті 625 ЦК України та за результатами перевірки відповідних розрахунків позивача, які, за висновком суду, відповідають умовам спірного договору, фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Місцевий господарський суд відхилив доводи відповідача про те, що ним здійснювалась часткова оплата вартості наданих за спірним договором послуг готівкою на загальну суму 74 000, 00 грн., що підтверджується відповідними видатковими касовими ордерами, з тих підстав, що надані господарському суду видаткові касові ордери складені всупереч вимогам Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яким визначено порядок складання та необхідні реквізити відповідних первинних документів.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, які мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати прийняте судом рішення та прийняти нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що позивачем невірно нараховані фінансові (штрафні) санкції, оскільки невірно, з порушенням умов спірного договору та додаткових угод до нього визначено строк оплати. За доводами відповідача, період прострочення фактично є менший, ніж визначений позивачем, відповідно, заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні втрати також нараховані невірно і в заявленій сумі стягненню не підлягають. Відповідач посилається і на ті обставини, що з наданої копії акту ЧЄ-130419-02-10 вбачається, що акт складено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки містить виправлення, яке оформлене неналежним чином (виправлення внесені кульковою ручкою у дату складання документа - написано поверх друкованого тексту). За таких обставин, на думку відповідача, зазначеним актом не може підтверджуватись виконання позивачем робіт чи надання послуг. Відповідач вважає недоведеними позивачем у встановленому порядку обставини виконання ним робіт з 03.02.2014 року по 21.02.2014 року, оскільки акт наданих послуг за вказаний період, як і підсумковий акт, в порушення п.п. 3.5 - 3.6 спірного договору не складався, а пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про виконання позивачем робіт до 21.02.2014 року не підтверджують належного та повного виконання робіт за договором. За твердженням відповідача, позивач, всупереч умовам спірного договору, роботи у лютому 2014 року не виконав, а тому вимоги про стягнення з відповідача 18 000, 00 грн. за начебто виконані роботи у період з 03.02.2014 року по 21.02.2014 року є безпідставними. Відповідач зазначає, що згідно пояснень позивача строк оплати виконаних у вказаний період робіт умовами договору не встановлений, а тому позивач визначив його з дати отримання відповідачем вимоги про оплату. Проте, за доводами відповідача, твердження про отримання ним відповідної вимоги позивача не підтверджено, опису вкладення до листа позивачем не надано. Відповідач вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі не враховано фактичної черговості оплати вартості наданих послуг (дати здійснення платежів наведено в картці рахунку 637) та не взято до уваги всіх здійснених відповідачем оплат. Так, за доводами відповідача, він здійснював часткову оплату вартості послуг готівкою, а позивач зазначені кошти отримав без зауважень чи будь-яких застережень; ці обставини підтверджуються наданими до суду копіями видаткових касових ордерів на загальну суму 74 000, 00 грн.; при цьому інших договорів, окрім спірного, між позивачем та відповідачем укладено не було. Відповідач не погоджується з твердженням позивача, що видаткові касові ордери, у тому числі касовий ордер від 31.01.2014 року, підтверджують відшкодування витрат позивача, оскільки містять зазначення кореспондуючого рахунку (субрахунку) 3721, що відображає операції в обліку розрахунків з підзвітними особами, тобто лише працівниками, посадовими особами або власником підприємства. Позивач не перебував з відповідачем у трудових відносинах, отже витрати не могли бути йому відшкодовані в такому порядку. Враховуючи умови п. 3.9. спірного договору та положення підпункту 140.1.7 Податкового кодексу, відповідач також зазначає, що конкретного (мінімального) розміру добових витрат законодавцем не встановлено, затверджено виключно граничні норми; розмір добових витрат сторонами не узгоджено; позивачем такий розмір відповідачу не повідомлявся; залізничні квитки Київ - Знам'янка в обидва боки позивачем не надано; надана копія квитка ДВ № 076260 на проїзд 23.02 не містить рік його видачі, що не дає можливості встановити чи відноситься даний квиток до періоду дії договору; даний квиток видано на потяг Кіровоград-Київ, проте умовами договору передбачена компенсація квитків Київ - Знам'янка.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що у видаткових касових ордерах від 14.05.2013 року, від 06.06.2013 року, від 21.06.2013 року, від 08.07.2013 року, від 22.07.2013 року, від 12.08.2013 року, від 22.08.2013 року, від 06.09.2013 року, від 20.09.2013 року, від 04.11.2013 року та від 31.01.2014 року на видачу відповідачем позивачу готівки у певних сумах на відшкодування витрат при наданні послуг за спірним договором вказаний кореспондуючий рахунок, субрахунок 3721 "Розрахунки з підзвітними особами". Ці обставини, на думку позивача, є підставою для встановлення змісту операцій, оформлених зазначеними видатковими ордерами, а саме того, що видані кошти за цими видатковими ордерами були відшкодуванням витрат позивача, а не оплатою договірних послуг, інакше мав би вказуватись кореспондуючий рахунок та відповідний субрахунок 637 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". На відміну від наведених вище видаткових ордерів, у видатковому касовому ордері від 13.02.2014 року вказаний кореспондуючий рахунок, субрахунок 637, і кошти, видані на підставі цього рахунку, є оплатою рахунку за надані послуги № 07 від 13.02.2014 року, що підтверджується квитанцією банку. Позивач не погоджується з доводами відповідача, що субрахунок 3721 використовується лише при оформленні розрахунків з підзвітними особами (особами, що перебувають у трудових відносинах), зазначає, що відповідно до абзацу 3 п. 3.5. Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю. Позивач звертає увагу суду на ті обставини, що згідно чинного законодавства та підзаконних нормативно-правових актів в розпорядженні позивача та відповідача залишились різні обсяги документальних доказів щодо правовідносин за договором. Так, позивач (підзвітна особа) пише заяву на отримання коштів, яка залишається в бухгалтерії відповідача, потім отримує грошові кошти по видатковому касовому ордеру, який теж залишається в бухгалтерії відповідача. У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється. В подальшому підзвітна особа подає звіт установленої форми про використання отриманих коштів з наданням усіх підтверджуючих документів, які залишаються у відповідача. У підзвітної особи залишається лише "корінець" до звіту про використання коштів, отриманих під звіт, однак який засвідчує лише факт подання звіту і не містить інших даних, в тому числі про призначення отриманих під звіт коштів, про підстави для видачі коштів за касовим ордером. Разом з тим, оскільки видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми коштів, за доводами позивача, факт видачі кожної наступної суми під звіт є свідченням того, що підзвітна особа належним чином прозвітувала про попередню отриману грошову суму і такий звіт належним чином прийнятий відповідачем. Отже, з огляду на наведене, позивач зазначає, що позбавлений об'єктивної можливості мати та надати суду будь-який документальний доказ, який би встановлював цільове призначення готівкових розрахунків. Однак, такі докази мають бути у відповідача, який в силу своєї недобросовісності не надав їх до суду. Позивач посилається на обставини отримання ним від податкового органу за місцем реєстрації довідки - Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, яка містить дані про усі суми доходу, виплачені відповідачем позивачу (ознака - "Підприємницька діяльність. 157 - дохід, виплачений самозайнятим особам"). У відомостях вказані тільки п'ять безготівкових платежів відповідача на користь позивач по 24 000, 00 грн., якими оплачені послуги за договором, надання яких оформлено актами здачі-прийняття послуг №№ 01, 02, 03, 04 та 06. Відтак, на думку позивача, посадові особи відповідача у відповідному звіті неповно зазначали інформацію про нараховану і виплачену позивачу суму доходів (не вказали жодної з дванадцяти готівкових операцій, якими відповідач в одинадцяти випадках відшкодовував узгоджені витрати позивача, а у дванадцятому - оплатив послуги позивача по акту № 07). Також, не погоджуючись з доводами відповідача, позивач вважає, що акт № ЧЄ-130419-02-10 оформлений належним чином, свої доводи обґрунтовує розділом 4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88. Позивач вважає, що ним належним чином доведено і факт направлення претензії відповідачу та факт отримання цієї претензії відповідачем 10.04.2015 року. Позивач не погоджується з доводами відповідача, що при прийнятті рішення у справі не враховано фактичної черговості оплати вартості наданих послуг, зазначає, що черговість оплати рахунків позивача за виконані послуги визначалась посадовими особами відповідача. Так, за доводами позивача, 13.02.2014 року його було повідомлено посадовими особами відповідача, що рахунки № 5 та № 6 від 31.01.2014 року, виставлені позивачем щодо оплати послуг за спірним договором, вже оплачені, запропоновано отримати ще 24 000, 00 грн. за видатковим касовим ордером як оплату послуг за актом (та рахунком) № 7. Позивач погодився з пропозицією відповідача та отримав від відповідача 24 000, 00 грн. готівкою, в той же день здійснив зарахування готівки у зазначеній сумі на свій банківський рахунок, як оплату акту (та рахунку) № 7, що підтверджується квитанцією банку. Після здійснення такого зарахування позивач отримав від банку інформацію про те, що на його банківський рахунок надійшла безготівкова оплата відповідачем рахунку № 6 щодо оплати послуг за договором; оплата за рахунком № 5 так і не надійшла. Оплата за рахунком № 6 була здійснена в той же день - 13.02.2014 року. Щодо продовження виконання робіт, передбачених договором, в період з 03 по 21.02.2014 року позивач вважає, що ці обставини підтверджуються письмовими поясненнями фізичних осіб - ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які були на той час посадовими особами підприємства відповідача та яким відомо, коли саме позивач фактично виконував роботи на підприємстві відповідача згідно з умовами договору. На думку позивача, ним надані документальні докази факту належного надання послуг у лютому 2014 року до кінця робочого дня 21.02.2014 року, відповідними доказами є як зазначені вище пояснення посадових осіб відповідача, так і копія електронного листа, направленого корпоративною електронною поштою позивачем одній з посадових осіб підприємства відповідача стосовно узгодження форми технологічного журналу одного з етапів головного виробничого бізнес-процесу підприємства відповідача (цей лист було відправлено позивачем 21.02.2014 року наприкінці робочого дня, що доводить факт надання позивачем послуг за договором до 21.02.2014 року включно). Також, оскільки позивач протягом дії спірного договору (11 звітних періодів) належно виконував свої зобов'язання за договором, на його думку, існують вагомі підстави вважати, що протягом крайнього звітного періоду (з 03 по 21.02.2014 року) ним так само належно виконано договірні зобов'язання. Позивач не погоджується і з твердженням відповідача щодо не встановлення розміру добових та не доведення позивачем розміру витрат при наданні послуг, окрім цього вважає, що встановлення розміру добових та витрат не входить до предмету спору у даній справі. Позивач зазначив і про те, що фактично його витрати є набагато більшими, ніж вказано в позовній заяві, оскільки внаслідок недобросовісної поведінки відповідача він втратив можливість отримати додаткову винагороду за успішними результатами проекту в позасудовому порядку, яка передбачена п. 4.6. договору; за період затримки оплати гривня знецінилась по відношенню до вільноконвертованих валют більш ніж в три рази.

Після прийняття апеляційним господарським судом до провадження апеляційної скарги відповідача у даній справі від позивача до суду надійшли письмові пояснення щодо обставин, які перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження. Позивач зазначив, що направлена йому відповідачем апеляційна скарга виготовлена не якісно, її неможливо прочитати, відповідно, неможливо встановити зміст викладеного в апеляційній скарзі, її прохальної частини, перелік додатків тощо. Така апеляційна скарга, за доводами позивача, не може вважатися документом. Як вбачається з опису вкладення у поштове відправлення, до апеляційної скарги відповідачем не було додано додатки, направлено лише апеляційну скаргу. Позивач просить суд врахувати зазначені обставини при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до провадження та винести ухвалу про повернення апеляційної скарги відповідачу.

31.05.2016 року до апеляційного господарського суду надійшли пояснення позивача на виконання ухвали суду від 25.05.2016 року. Позивач зазначає, що оригінали рахунків на оплату виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором передавалися в бухгалтерію відповідача; фіксація передачі таких рахунків договором не передбачена, тому не виконувалася. У позивача збереглися усі рахунки в електронному вигляді, копії необхідних рахунків позивач додає до пояснень. Також, позивач додав до пояснень банківські копії платіжних доручень, якими відповідач оплатив виконані роботи (надані послуги) згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ 01, 02, 03, 04 та 06 на підставі, відповідно, рахунків №№ 01, 02, 03, 04 та 06, а також банківську копію меморіального ордеру від 14.02.2014 року, яким банком зафіксовано внесення позивачем на свій, вказаний в договорі, рахунок готівки в сумі 24 000, 00 грн., отриманої позивачем 13.02.2014 року за видатковим касовим ордером від 13.02.2014 року в якості оплати виконаних робіт (наданих послуг) згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 07 на підставі рахунку, відповідно, № 07. Згідно з поясненнями позивача, позивач протягом дії спірного договору підтримував нумерацію виставлених рахунків, яка відповідала нумерації актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); номер рахунку завжди співпадав з номером відповідного акту. Платіжним дорученням № 805 від 11.09.2013 року на суму 24 000, 00 грн. відповідач оплатив виконані роботи (надані послуги) згідно з рахунком № 03 на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг) № 03 (повний № ЧЄ-130419-02-03 від 12.07.2013 року) за роботи, що виконані/послуги, що надані виконавцем з 17 червня по 12 липня 2013 року включно.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги з 25.05.2016 року на 22.06.2016 року.

Судові засідання у справі проведені в режимі відеоконференції з забезпеченням її проведення для позивача (його представника) в господарському суді міста Києва.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду 22.06.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" (замовник; МКС) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (виконавець) уклали договір про надання послуг № 130419-02 (далі - Договір) (а.с. 17-20, т. 1), за умовами якого (п. 1.1.) замовник доручає, а виконавець за обумовлену грошову винагороду приймає на себе зобов'язання надати замовнику консультаційні послуги щодо опису бізнес-процесів на підприємстві замовника, а замовник зобов'язується сплачувати виконавцеві грошову винагороду в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

12.07.2013 року позивач та відповідач склали, підписали Доповнення № 1 до Договору (а.с. 21-22, т. 1), а 13.12.2013 року - Доповнення № 2 до Договору (а.с. 23, т. 1), якими змінили (виклали у новій редакції) окремі пункти Договору. Доповнення № 1 до Договору вступає в діє з 12.07.2013 року; Доповнення № 2 до Договору - з 13.12.2013 року.

Відповідно до пункту 1.2. Договору на виконання його умов виконавець надає замовнику наступні послуги (виконує наступні роботи):

опис бізнес-процесів, які мають місце на МКС (у форматі "Як має бути" на електронному носії та на папері, російською мовою), а саме: приймання, перевірка та розміщення на склад сировини та матеріалів, необхідних для виробництва продукції; виробництво продукції дозрівання (попереднє зберігання) продукції; перевірка та розміщення продукції на склад, відвантаження; обслуговуючі процеси (тільки ті, що безпосередньо мають відношення до виробництва) (підпункт 1.2.1.);

опис бізнес-процесів виконується у формі "Стандартних операційних процедур" (інструкцій): у тому числі для виробництва усіх (15-20) видів продукції; у тому числі для кожної штатної одиниці, задіяної у зазначених процесах (8-12 штатних одиниць) (підпункт 1.2.2.);

навчання роботі у відповідності з Стандартними операційними процедурами (інструкціями) одного співробітника для кожної штатної одиниці, для якої створена Стандартна операційна процедура (інструкція). Успішне здавання екзамену (усного та практичного) кожним таким співробітником комісії, призначеній замовником, з виконавцем у складі комісії (підпункт 1.2.3.);

визначення подальших заходів, необхідних для оптимізації роботи МКС, та налагодження виробництва: планування виробництва, автоматизація виконання бізнес-процесів, збільшення коефіцієнту змінності обладнання, зменшення строку виробництва продукції (від розміщення замовлення до відвантаження), зменшення простоїв, збільшення продуктивності, зменшення браку продукції, покращення якості тощо (підпункт 1.2.4.).

Порядок та умови виконання робіт унормовано розділом 3 Договору.

За умовами цього розділу Договору, зокрема:

послуги надаються та роботи виконуються на території та у приміщеннях МКС (п. 3.2. Договору);

час виконання робіт та надання послуг: не менше 8 повних астрономічних годин протягом не менше трьох робочих днів на тиждень у денну зміну. Роботи можуть проводитись, у тому числі, у суботу та неділю. Виконавець має право додатково виконувати роботи та надавати послуги більше 8 годин на день та більше 3 днів на тиждень, в тому числі вранці, ввечері та вночі з доступом до необхідних приміщень МКС за погодженням з замовником (п. 3.4. Договору);

за результатами кожного календарного місяця виконавець складає щомісячний акт наданих послуг та надає його на розгляд та підписання замовнику. За відсутності зауважень щодо якості наданих послуг замовник повинен підписати щомісячний акт наданих послуг протягом 3 банківських днів з дня отримання або в той же термін заявити про наявність зауважень. У випадку ненадходження зауважень до акту наданих послуг протягом встановленого терміну, послуги вважаються прийнятими без зауважень (п. 3.5. Договору);

після закінчення надання всього комплексу послуг виконавець складає підсумковий акт наданих послуг та надає його на розгляд та підписання замовнику. За відсутності зауважень щодо якості наданих послуг замовник повинен підписати підсумковий акт наданих послуг протягом 3 банківських днів з дня отримання або в той же термін заявити про наявність зауважень. У випадку ненадходження зауважень до підсумкового акту наданих послуг протягом встановленого терміну, послуги вважаються прийнятими без зауважень (п. 3.6. Договору);

строк виконання робіт та виконання послуг: з 22 квітня 2013 року до 28 лютого 2014 року включно (п. 3.7. Договору в редакції Доповнення № 2 до Договору).

у разі необхідності строк виконання робіт може бути збільшений за згодою сторін (п. 3.8. Договору в редакції Доповнення № 1 до Договору);

протягом терміну дії даного Договору замовник відшкодовує виконавцю вартість залізничних квитків Київ - Знам'янка в обидва боки щотижня та встановлені законодавством добові за дні фактичного виконання робіт. Замовник власним транспортом забезпечує перевезення виконавця по маршруту Знам'янка - Кіровоград в обидва боки не більше одного разу на тиждень. Замовник за свій рахунок надає виконавцю житло (однокімнатну квартиру з душовою або ванною та з кухнею або одномісний номер з окремою душовою або ванною у готелі) у дні, коли виконавець фактично виконує роботи та надає послуги. Про кожний приїзд та строк робіт виконавець попереджає замовника не пізніше, чим за 5 діб до приїзду (п. 3.9. Договору в редакції Доповнення № 1 до Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору (в редакції Доповнення № 1 до Договору) загальна сума Договору визначається остаточно сумою сплачених замовником виконавцю грошових коштів згідно умов цього Договору, включаючи грошові суми, визначені п.п. 4.2. та 4.6. цього Договору.

За умовами п. 4.2. Договору в редакції на дату його укладення за належне виконання робіт, передбачених цим Договором, у визначених обсягах, замовник сплачує виконавцю грошову винагороду, розмір якої становить: 72 000, 00 грн. (без ПДВ).

Згідно з положеннями п. 4.3. Договору в редакції на дату його укладення оплата грошової винагороди, визначеної п.п. 4.2. даного Договору, проводиться замовником окремими частинами на підставі підписаних сторонами щомісячних актів наданих послуг в наступні строки:

до 24.05.2013 року - 24 000, 00 грн. (без ПДВ) (п.п. 4.3.1.);

до 21.06.2013 року - 24 000, 00 грн. (без ПДВ) (п.п. 4.3.2.);

до 26.07.2013 року - 24 000, 00 грн. (без ПДВ) (п.п. 4.3.3.).

За умовами п. 4.2. Договору в редакції Доповнення № 1 до Договору (діє з 12.07.2013 року) за належне виконання робіт, передбачених цим Договором, у визначених обсягах, замовник сплачує виконавцю грошову винагороду, розмір якої становить: 192 000, 00 грн. (без ПДВ).

Згідно з положеннями п. 4.3. Договору в редакції Доповнення № 1 до Договору (діє з 12.07.2013 року) розрахунок замовника з виконавцем проводиться окремими частинами в наступні строки:

до 24.05.2013 року - 24 000, 00 грн. (без ПДВ) (п.п. 4.3.1.);

до 21.06.2013 року - 24 000, 00 грн. (без ПДВ) (п.п. 4.3.2.);

до 19.07.2013 року - 24 000, 00 грн. (без ПДВ) (п.п. 4.3.3.);

до 23.08.2013 року - 24 000, 00 грн. (без ПДВ) (п.п. 4.3.4.);

до 20.09.2013 року - 24 000, 00 грн. (без ПДВ) (п.п. 4.3.5.);

до 18.10.2013 року - 24 000, 00 грн. (без ПДВ) (п.п. 4.3.6.);

до 15.11.2013 року - 24 000, 00 грн. (без ПДВ) (п.п. 4.3.7.);

до 13.12.2013 року - 24 000, 00 грн. (без ПДВ) (п.п. 4.3.8.).

За умовами п. 4.2. Договору в редакції Доповнення № 2 до Договору (діє з 13.12.2013 року) за належне виконання робіт, передбачених цим Договором, у визначених обсягах, замовник сплачує виконавцю грошову винагороду, розмір якої становить: 24 000, 00 грн. (без ПДВ) щомісяця.

Грошова винагорода виплачується виконавцю на підставі підписаного акту наданих послуг за попередній місяць (4 тижні), який надається виконавцем на підпис замовнику протягом 3 календарних днів з дня закінчення місяця (п. 4.4. Договору).

Розрахунок проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця (п. 4.5. Договору).

Відповідно до п. 4.6. Договору в редакції Доповнення № 1 до Договору за результатами належного надання всього комплексу послуг виконавець має право на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі ста відсотків суми, визначеної п. 4.2. цього Договору.

Додаткова грошова винагорода має бути сплаченою не пізніше, ніж через 3 робочі дні з моменту закінчення надання всього комплексу послуг та підписання сторонами підсумкового акту наданих послуг у відповідності з п.п. 3.6. даного Договору (п. 4.7. Договору).

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що Договір вступає в дію з 22 квітня 2013 року і діє до 31 грудня 2013 року.

З дня припинення Договору, незалежно від підстав такого припинення, надання послуг за цим Договором припиняється, а в іншій частині Договір зберігає свою дію до повного виконання сторонами прийнятих на себе за цим Договором зобов'язань (п. 7.2. Договору).

За матеріалами справи в період з 17.05.2013 року по 31.01.2014 року позивач та відповідач підписали наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.05.2013 року № ЧЄ-130419-02-01 про виконання виконавцем робіт (надання послуг) з 22 квітня до 17 травня 2013 року на суму 24 000, 00 грн. (а.с. 24, т. 1);

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.06.2013 року № ЧЄ-130419-02-02 про виконання виконавцем робіт (надання послуг) з 20 травня до 14 червня 2013 року на суму 24 000, 00 грн. (а.с. 25, т. 1);

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.08.2013 року № ЧЄ-130419-02-04 про виконання виконавцем робіт (надання послуг) з 15 липня до 09 серпня 2013 року на суму 24 000, 00 грн. (а.с. 26, т. 1);

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.09.2013 року № ЧЄ-130419-02-05 про виконання виконавцем робіт (надання послуг) з 12 серпня до 06 вересня 2013 року на суму 24 000, 00 грн. (а.с. 27, т. 1);

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.10.2013 року № ЧЄ-130419-02-06 про виконання виконавцем робіт (надання послуг) з 09 вересня до 04 жовтня 2013 року на суму 24 000, 00 грн. (а.с. 28, т. 1);

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.11.2013 року № ЧЄ-130419-02-07 про виконання виконавцем робіт (надання послуг) з 07 жовтня до 01 листопада 2013 року на суму 24 000, 00 грн. (а.с. 29, т. 1);

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.11.2013 року № ЧЄ-130419-02-08 про виконання виконавцем робіт (надання послуг) з 04 до 29 листопада 2013 року на суму 24 000, 00 грн. (а.с. 30, т. 1);

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.12.2013 року № ЧЄ-130419-02-09 про виконання виконавцем робіт (надання послуг) з 02 до 24 грудня 2013 року на суму 20 400, 00 грн. (а.с. 31, т. 1);

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2014 року № ЧЄ-130419-02-10 про виконання виконавцем робіт (надання послуг) з 13 до 31 січня 2014 року на суму 18 000, 00 грн. (а.с. 32, т. 1).

Відповідно до наведених вище актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), роботами, що виконувались (послугами, що надавались), є опис бізнес-процесів Молочного комбінату "Соколівський".

Усі вище перелічені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) як на підставу виконання робіт (надання послуг) містять посилання на договір № 130422-02 від 22.04.2013 року. Проте, інших договорів, укладених між позивачем та відповідачем щодо надання послуг/виконання робіт, які є предметом Договору № 130419-02 від 22.04.2013 року, ні позивач, ні відповідач не надали, а виходячи з наявних у справі матеріалів у їх сукупності, у тому числі і номерів актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), апеляційний господарський суд вбачає підстави вважати, що перелічені вище акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складені саме на виконання умов спірного Договору № 130419-02 від 22.04.2013 року.

За змістом усіх вище перелічених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) послуги виконані у повному обсязі; сторони претензій одна до одної не мають.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЧЄ-130419-02-10 містить виправлення щодо дати, до якої виконавцем були надані послуги: відповідно до друкованого тексту - до 31 січня 2013 року; відповідно до рукописного виправлення - до 31 січня 2014 року; а також містить виправлення щодо дати його підписання як з боку виконавця, так і з боку замовника: відповідно до друкованого тексту - 31січня 2013 року; відповідно до рукописного виправлення - 31 січня 2014 року.

Враховуючи послідовність періодів надання послуг/виконання робіт, наведену у перелічених вище актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що внесені виправлення до актів щодо відповідних дат відповідають фактичним обставинам справи, внесення виправлень до акту супроводжується підписами осіб, які підписали акт, що дозволяє врахувати даний акт в якості належного доказу надання позивачем відповідачу передбачених Договором послуг.

Загальна вартість виконаних виконавцем робіт (наданих послуг) згідно наведених вище актів складає 206 400, 00 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень відповідач здійснив на користь позивача наступні платежі:

згідно платіжного доручення № 519 від 30.05.2013 року у сумі 24 000, 00 грн. (призначення платежу: за опис бізнес-процесів, згідно договору № 130419-02 від 22.04.2013 року, рах. № 01 від 28.05.2013 року);

згідно платіжного доручення № 675 від 18.07.2013 року у сумі 24 000, 00 грн. (призначення платежу: за опис бізнес-процесів на МКС, згідно договору № 130419-02 від 22.04.2013 року, рах. № 02 від 27.06.2013 року);

згідно платіжного доручення № 805 від 11.09.2013 року у сумі 24 000, 00 грн. (призначення платежу: опис бізнес-процесів згідно рахунку 3 від 22.07.2013 року, договір № 130419-02 від 22.04.2013 року);

згідно платіжного доручення № 890 від 10.10.2013 року у сумі 24 000, 00 грн. (призначення платежу: за опис бізнес-процесів згідно договору № 130419-02 від 22.04.2013 року, згідно рахунку 4 від 26.09.2013 року);

згідно платіжного доручення № 94 від 13.02.2014 року у сумі 24 000, 00 грн. (призначення платежу: за опис бізнес-процесів відповідно до договору № 130419-02 від 22.04.2013 року, згідно рах. 6 від 31.01.2014 року).

Також, матеріали справи містять:

видатковий касовий ордер відповідача від 31.01.2014 року про видачу позивачу грошових коштів у сумі 24 000, 00 грн. з посиланням на підставу видачі: опис бізнес-процесів "МКС";

видатковий касовий ордер відповідача від 13.02.2014 року про видачу позивачу 24 000, 00 грн. з посиланням на підставу видачі: договір № 130419-02 від 22.04.2013 року (кошти, отримані позивачем за цим видатковим касовим ордером, згідно пояснень позивача, внесені ним на свій рахунок згідно квитанції № 980121.299.3 від 13.02.2014 року в якості оплати: опис бізнес-процесів Молочного комбінату "Соколівський", рахунок № 07 від 13.02.2014 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ті обставини, що спірні правовідносини між ним та відповідачем виникли стосовно періодів надання послуг, щодо яких сторонами були складені перелічені вище акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.05.2013 року, від 14.06.2013 року, від 09.08.2013 року, від 06.09.2013 року, від 04.10.2013 року, від 01.11.2013 року, від 29.11.2013 року, від 24.12.2013 року та від 31.01.2014 року, а також стосовно періоду надання послуг з 03.02.2014 року по 21.02.2014 року, вартість яких складає 18 000, 00 грн., щодо яких акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторонами Договору не складався, однак факт надання яких, за доводами позивача, підтверджується письмовими поясненнями фізичних осіб - ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які були на той час посадовими особами підприємства відповідача та яким відомо, коли саме позивач фактично виконував роботи на підприємстві відповідача згідно з умовами Договору, копією електронного листа, направленого корпоративною електронною поштою позивачем одній з посадових осіб підприємства відповідача стосовно узгодження форми технологічного журналу одного з етапів головного виробничого бізнес-процесу підприємства відповідача. Позивач зазначив, що надані послуги (виконані роботи), надання/виконання яких підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.09.2013 року № ЧЄ-130419-02-05, від 29.11.2013 року № ЧЄ-130419-02-08, від 24.12.2013 року № ЧЄ-130419-02-09, від 31.01.2014 року № ЧЄ-130419-02-10, а також послуги, надані позивачем в період з 03.02.2014 року по 21.02.2014 року (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо цього періоду не складався), відповідач не оплатив, щодо всіх спірних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та щодо послуг, наданих позивачем в період з 03.02.2014 року по 21.02.2014 року, має місце прострочення оплати їх вартості. У зв'язку з несвоєчасною оплатою наданих послуг (виконаних робіт) за спірними періодами їх надання позивач на підставі ст. 625 ЦК України заявив до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, розрахунок яких навів в позовній заяві.

Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

З огляду на наведені вище правові норми та умови Договору щодо строку оплати вартості наданих послуг (виконаних робіт) (п. 4.3., у тому числі з урахуванням його нової редакції відповідно до Доповнення № 1 від 12.07.2013 року до Договору, яке діє з 12.07.2013 року), строк оплати вартості наданих позивачем відповідачу послуг (виконаних робіт) за спірними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ ЧЄ-130419-02-01, ЧЄ-130419-02-02, ЧЄ-130419-02-04, ЧЄ-130419-02-05, ЧЄ-130419-02-06, ЧЄ-130419-02-07, ЧЄ-130419-02-08 є таким, що настав.

Як встановлено вище, згідно призначень платежу у платіжних дорученнях про перерахування відповідачем позивачу грошових коштів відповідач оплатив надані позивачем послуги (виконані роботи), надання/виконання яких підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №№ ЧЄ-130419-02-01, ЧЄ-130419-02-02, ЧЄ-130419-02-04, ЧЄ-130419-02-06.

Відповідно до видаткового касового ордеру відповідача від 13.02.2014 року відповідач видав позивачу грошові кошти у сумі 24 000, 00 грн., пославшись як на підставу видачі на Договір № 130419-02 від 22.04.2013 року. Відповідно до пояснень позивача отримані кошти за цим видатковим касовим ордером ним внесені через банківську установу на свій рахунок, відкритий у банку, відповідно до квитанції № 980121.299.3 від 13.02.2014 року. Кошти внесені на банківський рахунок з призначенням платежу: опис бізнес-процесів Молочного комбінату "Соколівський", рах. № 07 від 13.02.2014 року.

Згідно з наданим позивачем в копії до матеріалів справи рахунком № 07 від 13.02.2014 року цей рахунок виставлено для оплати вартості наданих послуг/виконаних робіт (опис бізнес-процесів "Молочного комбінату "Соколівський") на суму 24 000, 00 грн. на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЧЄ-130419-02-07 від 01.11.2013 року.

Враховуючи, що відповідач у видатковому касовому ордері не зазначив, які з наданих послуг/виконаних робіт (за якими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг)), ним оплачуються, не повідомляв позивача про зазначене і в подальшому (протилежне матеріалами справи не підтверджується), апеляційний господарський суд не вбачає підстав дійти висновку, що позивач неправомірно визначив підставу отримання від відповідача цих коштів, оскільки на дату їх отримання існував борг за надані послуги/виконані роботи за зазначеним актом.

Отже, надані позивачем відповідачу послуги/виконані роботи за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЧЄ-130419-02-07 від 01.11.2013 року відповідачем оплачені.

Також, враховуючи підставу видачі відповідачем позивачу грошових коштів, наведену у видатковому касовому ордері від 31.01.2014 року: опис бізнес-процесів "МКС", суму виданих коштів - 24 000, 00 грн., яка за умовами Договору є розміром грошової винагороди виконавцю за належне виконання передбачених Договором робіт у визначених обсягах, апеляційний господарський суд вважає, що вказана сума оплачена відповідачем позивачу як плата за надані послуги/виконані роботи, а не на підставі п. 3.9. Договору, як про це стверджує позивач.

Грошові кошти у сумі 24 000, 00 грн., видані відповідачем позивачу за видатковим касовим ордером від 31.01.2014 року, які позивач не врахував при визначенні суми основного боргу за спірними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), апеляційний господарський суд вбачає підстави зарахувати як оплату за надані послуги/виконані роботи за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.09.2013 року № ЧЄ-130419-02-05, оскільки заборгованість за цим актом виникла раніше решти боргу за іншими спірними актами, надані послуги/виконані роботи за якими відповідач не оплатив.

У зв'язку з наведеним вище, зазначений видатковий касовий ордер від 31.01.2014 року безпідставно не був врахований місцевим господарським судом при визначенні суми основного боргу відповідача за спірними актами.

За наведених вище обставин, надані позивачем послуги/виконані роботи за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.09.2013 року № ЧЄ-130419-02-05 оплачені відповідачем повністю 31.01.2014 року.

Строк оплати наданих послуг/виконаних робіт за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ ЧЄ-130419-02-01, ЧЄ-130419-02-02, ЧЄ-130419-02-04, ЧЄ-130419-02-05, ЧЄ-130419-02-06, ЧЄ-130419-02-07, ЧЄ-130419-02-08 сторонами Договору був угоджений (п. 4.3., у тому числі з урахуванням його нової редакції відповідно до Доповнення № 1 від 12.07.2013 року до Договору).

За актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.12.2013 року № ЧЄ-130419-02-09 про виконання виконавцем робіт (надання послуг) з 02 до 24 грудня 2013 року на суму 20 400, 00 грн. (а.с. 31, т. 1) та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2014 року № ЧЄ-130419-02-10 про виконання виконавцем робіт (надання послуг) з 13 до 31 січня 2014 року на суму 18 000, 00 грн. (а.с. 32, т. 1) порядок та строки розрахунків не узгоджувалися сторонами.

Щодо наведених актів апеляційний господарський суд вважає, що строк оплати вказаних актів з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України та обставин звернення позивача до відповідача з претензією про сплату вказаних сум (а.с. 34-40, 105-106, т. 1) настав 17.04.2015 року (семиденний строк з дати отримання відповідачем претензії - 10.04.2015 року).

Надані послуги/виконані роботи за цими актами відповідачем не оплачені. Відповідач шляхом надання належних доказів зазначене не спростував.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав вважати, що виконання позивачем у період з 03.02.2014 року по 21.02.2014 року на користь відповідача робіт на суму 18 000, 00 грн. підтверджується належними доказами: відповідний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) із зазначенням періоду, протягом якого надавалися послуги/виконувалися роботи, між сторонами не складався та не підписувався; доказів погодження між сторонами виконання вказаних робіт, а також набуття відповідачем результатів вказаних робіт, погодження їх вартості, матеріали справи не містять. Враховуючи, що відповідно до розділу 3 Договору результати робіт оформлюються актом наданих послуг (у тому числі, встановлюються і наслідки не підписання замовником акту), обов'язок скласти який та надати на розгляд та підписання замовнику покладається на виконавця, а підставою оплати грошової винагороди виконавцю є саме акт наданих послуг (п. 4.4. Договору), проїзний документ, пояснення працівників відповідача, роздруківка з електронної пошти (а.с. 101-104, т. 1), на які посилається позивач, не є належними доказами отримання відповідачем від позивача у період з 03.02.2014 року по 21.02.2014 року передбачених Договором послуг. Відповідно, у відповідача відсутній обов'язок оплатити вартість послуг/виконаних робіт, надання/виконання яких позивачем належним чином не підтверджується.

Матеріали справи не містять доказів виконання позивачем і покладеного на нього умовами Договору обов'язку щодо складання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та передачі акту замовнику, який би замовник безпідставно не підписав.

Проте, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення вказаним обставинам не була надана належна оцінка, що призвело до неправомірного задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 18 000, 00 грн. в якості оплати основного боргу за нібито отримані від позивача послуги/виконані роботи у період з 03.02.2014 року по 21.02.2014 року.

За вказаних вище обставин, за спірними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), надання/виконання яких підтверджується належним чином, позивач надав послуги/виконав роботи на користь відповідача на загальну суму 206 400, 00 грн.; відповідач частково оплатив надані послуги/виконані роботи на загальну суму 144 000, 00 грн., залишок боргу становить - 62 400, 00 грн.

Доказів повної оплати відповідачем вартості наданих йому позивачем послуг (виконаних робіт) за спірними актами матеріали справи не містять; наявність заборгованості перед позивачем у сумі - 62 400, 00 грн. відповідач у встановленому процесуальним законом порядку не спростував.

За наведеного, є правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 62 400, 00 грн.

Частина друга статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 3 % річних у загальній сумі 4 746, 09 грн. за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання з 24.05.2013 року по 16.12.2015 року, а також інфляційні втрати, розраховані від суми основного боргу із застосуванням індексів інфляції за загальний період: жовтень 2013 року - листопад 2015 року; розрахунок 3% річних та інфляційних втрат проведено в розрізі кожного спірного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) окремо.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо неправомірності частини заявленого до стягнення основного боргу, вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат також підлягають частковому задоволенню, в межах заявлених позивачем періодів, виходячи з наступного розрахунку:

за прострочення оплати згідно акту № ЧЄ-130419-02-01: 3% річних за період з 24.05.2013 року по 29.05.2013 року у сумі 11, 84 грн.;

за прострочення оплати згідно акту № ЧЄ-130419-02-02: 3% річних за період з 21.06.2013 року по 17.07.2013 року у сумі 53, 26 грн.;

за прострочення оплати згідно акту № ЧЄ-130419-02-04: 3% річних за період з 23.08.2013 року по 09.10.2013 року у сумі 94, 68 грн.;

за прострочення оплати згідно акту № ЧЄ-130419-02-05: 3% річних за період з 20.09.2013 року по 30.01.2014 року (оплата згідно видаткового касового ордеру від 31.01.2014 року) у сумі 262, 36 грн.; інфляційні втрати розраховані із застосуванням індексів інфляції за жовтень 2013 року - січень 2014 року у сумі 313, 44 грн.;

за прострочення оплати згідно акту № ЧЄ-130419-02-06: 3% річних за період з 18.10.2013 року по 12.02.2014 року у сумі 232, 77 грн.; інфляційні втрати розраховані із застосуванням індексів інфляції за листопад 2013 року - січень 2014 року у сумі 216, 58 грн.;

за прострочення оплати згідно акту № ЧЄ-130419-02-07: 3% річних за період з 15.11.2013 року по 12.02.2014 року у сумі 177, 53 грн. (апеляційний господарський суд враховує, що грошові кошти у сумі 24 000, 00 грн. отримані позивачем від відповідача за видатковим касовим ордером від 13.02.2014 року і у цю ж дату внесені, згідно пояснень позивача, ним самим на свій банківський рахунок); інфляційні втрати розраховані із застосуванням індексів інфляції за листопад 2013 року - січень 2014 року у сумі 216, 58 грн.;

за прострочення оплати згідно акту № ЧЄ-130419-02-08: 3% річних за період з 13.12.2013 року по 16.12.2015 року у сумі 1 447, 89 грн.; інфляційні втрати розраховані із застосуванням індексів інфляції за грудень 2013 року - листопад 2015 року у сумі 18 863, 74 грн.;

за прострочення оплати згідно акту № ЧЄ-130419-02-09: 3% річних за період з 21.04.2015 року по 16.12.2015 року у сумі 402, 41 грн.; інфляційні втрати розраховані із застосуванням індексів інфляції за травень 2015 року - листопад 2015 року у сумі 771, 64 грн.;

за прострочення оплати згідно акту № ЧЄ-130419-02-10: 3% річних за період з 21.04.2015 року по 16.12.2015 року у сумі 355, 07 грн.; інфляційні втрати розраховані із застосуванням індексів інфляції за травень 2015 року - листопад 2015 року у сумі 680, 86 грн.

Загальна сума правомірно заявлених 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, становить 3 037, 81 грн., а інфляційних втрат - 21 062, 84 грн.

Отже, апеляційний господарський суд приходить до висновку щодо необхідності зміни рішення місцевого господарського суду та часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 62 400, 00 грн., 3% річних у сумі 3 037, 81 грн., інфляційних втрат у сумі 21 062, 84 грн.; судові витрати за подання позовної заяви відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 1 297, 51 грн.

Апеляційний господарський суд не приймає як належні докази оплати наданих послуг/виконаних за Договором робіт видаткові касові ордери відповідача від 14.05.2013 року, від 06.06.2013 року, від 21.06.2013 року, від 08.07.2013 року, від 22.07.2013 року, від 12.08.2013 року, від 22.08.2013 року, від 06.09.2013 року, від 20.09.2013 року та від 04.11.2013 року, оскільки в них не вказано підставу їх складання, а тому відсутні підстави дійти висновку, що сплачені кошти є платою за надані послуги/виконані роботи, а не компенсацією позивачу витрат на підставі п. 3.9. Договору, як стверджує позивач.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з доводами відповідача щодо строку оплати послуг/робіт за актом від 09.08.2013 року № ЧЄ-130419-02-04 - 26.07.2013 року/19.07.2013 року (з урахуванням змін по Доповненню № 1 до Договору), оскільки відповідач не враховує рахунок позивача від 22.07.2013 року № 03 на оплату вартості послуг/робіт за актом від 12.07.2013 року № ЧЄ-130419-02-03, який відповідач оплатив платіжним дорученням № 805 від 11.09.2013 року, і акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.07.2013 року № ЧЄ-130419-02-03 не є спірним у даній справі.

Строк оплати наданих послуг/виконаних робіт позивачем визначено вірно з урахуванням умов Договору щодо строку оплати до певної дати, у зв'язку з чим строком оплати є попередня дата. З урахуванням наведеного позивач і визначив початок періоду прострочення оплати.

Інфляційні втрати розраховані позивачем з урахуванням рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р, застосування яких при визнанні інфляційних втрат узгоджується з правовою позицією, наведеною у п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з подальшими змінами і доповненнями.

Приймаючи як належний доказ оплати послуг за Договором видатковий касовий ордер від 31.01.2014 року апеляційний господарський суд враховує, що порушення правил ведення бухгалтерського обліку та приписів Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, не спростовує факту отримання вказаних коштів позивачем від відповідача, що підтверджується підписом позивача на вказаному документі, призначенням платежу у якому зазначено оплату послуг, які співпадають з предметом спірного Договору та сумою визначених платежів.

Також, апеляційний господарський суд враховує доводи позивача щодо відсутності у податкового органу відомостей щодо здійснення відповідачем позивачу оплат готівкою за видатковими касовими ордерами, оскільки, як було зазначено вище, порушення податкового законодавства сторонами не спростовує факту отримання вказаних коштів позивачем від відповідача.

Щодо доводів позивача про направлення відповідачем на його адресу неякісної копії апеляційної скарги апеляційний господарський суд зазначає наступне. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 року зобов'язано відповідача повторно направити якісну копію апеляційної скарги позивачу, що було виконано відповідачем з наданням відповідних доказів суду. Окрім того, позивач не позбавлений процесуального права ознайомитися з матеріалами справи за необхідності.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2016 року у справі № 912/4944/15 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2016 року у справі № 912/4944/15 змінити та викласти абзаци перший та другий резолютивної частини рішення в наступних редакціях:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" (25006, м. Кіровоград, вул. Ельворті, 5, офіс 520; ідентифікаційний код 37628106) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( 04116, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний боргу у сумі 62 400 (шістдесят дві тисячі чотириста) грн. 00 коп, 3% річних у сумі 3 037 (три тисячі тридцять сім) грн. 81 коп., інфляційні втрати у сумі 21 062 (двадцять одна тисяча шістдесят дві) грн. 84 коп. та судовий збір за подання позову у сумі 1 297 (одна тисяча двісті дев'яносто сім) грн. 51 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( 04116, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" (25006, м. Кіровоград, вул. Ельворті, 5, офіс 520; ідентифікаційний код 37628106) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 042 (одна тисяча сорок дві) грн. 75 коп.

Повна постанова складена 24.06.2016 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко