Постанова

від 07.06.2016 по справі 805/1150/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 р.                                                   Справа № 805/1150/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лонгін» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.01.2015року за №17 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2016 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лонгін» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.01.2015року за №17 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії, а саме, поновити реєстрацію товариства як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відмову анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковим органом неправомірно було прийнято рішення від 06.01.2015року за №17 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав внесення запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, оскільки підприємство знаходиться за адресою, що зазначена в його статуних документах. Позивач зазначив, що ним було отримано лист Реєстраційної служби Слов'янського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області від 29.12.2014року за №1695/03.05-12 про необхідність подати державному реєстратору до 30.01.2015року реєстраційної картки за формою №6 про підтвердження відомостей про юридичну особу. 05.01.2015року позивачем було подано до реєстраційної служби реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за формою №6. Проте, не дочекавшись встановлено строку (30.01.2015року) 29.12.2014року державним реєстратором було внесено запис про відсутність юридичної особи – позивача за її місцезнаходженням. В подальшому спірним рішенням від 06.01.2015року за №17 відповідачем було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Лонгін» у зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підприємства за його місцезнаходженням.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення, в яких посилався на додержання вимог п.184.10 ст.184 Податкового кодексу України та п.5.7 Положення №1130 при прийнятті оскаржуваного рішення. Надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лонгін» зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 37670027, юридичною адресою підприємства є: 84122, м. Слов'янськ, вул. Урицького, буд.9. Підприємство було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 01.05.2012року по 31.12.2014року, що не є спірним в даній справі.

Відносини, які виникають у сфері обліку платників, зокрема платників податку на додану вартість, регулюються Конституцією України, Податковим Кодексом України (далі – ПКУ), Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами та доповненнями (далі – Закон №755), Порядком обліку платників податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (зі змінами) (далі – Порядок №1588), Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (зі змінами) (далі – Положення №1130) та іншими правовими актами.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем відповідно до вимог п.12.5 розділу XII Порядку №1588, було складено Рішення про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП та сформовано повідомлення про відсутність юридичної особи – позивача за місцезнаходженням від 17.12.2014р. Зазначене повідомлення було направлено державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених ч.12 ст.19 Закону № 755.

31.12.2014року державним реєстратором було направлено позивачу повідомлення від 29.12.2014року за №1695/03.05-12 щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу до 30.01.2015року.

05.01.2015року позивачем було подано до реєстраційної служби реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за формою №6, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстраційною карткою форми №6 та описом документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу» від 05.01.2015року.

Разом з тим, позивачем було надано суду реєстраційну картку форми №6 від 22.12.2014року та опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу» від 22.12.2014року.

29.12.2014року державним реєстратором Реєстраційної служби Слов'янського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи ТОВ «Лонгін» за її місцезнаходженням.

Податковою інспекцією було отримано відомості державного реєстратора від 23.12.2014р. №12771430007005726 про внесення до Єдиного державного реєстру (далі ЄДР) запису «Внесення iнформацiї щодо вiдсутностi юридичної особи за вказаною адресою».

Згідно вимог п.5.6 Положення №1130, податковою інспекцію було складено Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 06.01.2015р. №17, на підставі якого у зв'язку з наявністю в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, та відповідно до п.п. «ж» п. 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Лонгін».

Зазначене рішення, відповідно вимог п.184.10 ст.184 ПКУ та п 5.7. Положення №1130, 14.01.2015 року було направлено платнику засобами поштового зв'язку «Укрпошта» заказаним відправленням з повідомленням.

Відповідно до п.184.1 «ж» ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно п.5.5 Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014року за №1130, анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах “б” – “з” пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти “б” – “з” пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи – підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава – підпункт “ж” пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Згідно п.п. 3.1.1, п.п.3.1.2 Положення про організаію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів ДПС, затвердженого Наказом ДПА України від 17.05.2010року за №336, щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до приписів п. 4.2 Положення №336 підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою.

У разі незнаходження за адресою платника податків необхідно: якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт); якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, необхідно опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт).

При цьому, в порушення приписів п.4.2 Положення №336 відповідачем не надано суду доказів того, що власник приміщення – орендодавець був опитаний щодо оренди та місцезнаходження платника податків, не надано доказів, щодо проведення відповідних заходів: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до приписів ч.11 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно п.12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» У разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті (п.13 ст.19 Закону).

Відповідно до приписів п.14 ст.19 Закону у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Так, з матеріалів справи вбачається, що юридичною особою була подана 05.01.2015року до реєстраційної служби реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за формою №6.

Таким чином, в передбачені законом та надані реєстраційною службою строки позивачем були підтверджені відомості про юридичну особу.

Разом з тим, позивачем було надано реєстратору реєстраційну картку форми №6 від 22.12.2014року.

З урахуванням викладеного, суд вважає запис державного реєстратора про відсутність підприємства за юридичною адресою таким, що не відповідає матеріалам реєстраційної справи позивача

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно дост. 7 КАС Україниє принцип верховенства права. Відповідно дост. 3 Конституції Українитаст.8 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення та вчинення певних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, а також те що запис державного реєстратора про відсутність підприємства за вказаною адресою зроблено правомірно, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. З огляду на вищевикладене, з урахуванням обставин з'ясованих судом щодо підтвердження позивачем відомостей про себе як в грудні 2014року, так і в січні 2015року, суд вважає за необхідне скасувати рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 06.01.2015року за №17 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Лонгін».

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача поновити реєстрацію товариства як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відмову анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Згідно п.5.10, п.5.11 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014року за №1130, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки або є заступником керівника. Таке рішення або його засвідчена копія направляється із супровідним листом до Державної фіскальної служби України у десятиденний строк після прийняття.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Аналіз наведеного доводить, що скасування у судовому порядку рішення про анулювання реєстрації ПДВ обумовлює обов'язок відповідача внести до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

У відповідності до положень ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н ОВ И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лонгін» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 06.01.2015року за №17 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 06.01.2015року за №17 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Лонгін».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути зі Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лонгін» (84122, м. Слов'янськ, вул. Урицького, буд.9, код ЄДРПОУ 37670027) судовий збір в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.00коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                             Галатіна О.О.