Постанова

від 23.06.2016 по справі 821/757/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/757/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків,

встановив:

Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський" (далі - відповідач, ТОВ "Таврійський"), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути кошти з рахунків у банках, що обслуговують відповідача в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 14346,93 грн.

Позов мотивований тим, що станом на 22.06.2016 року за ТОВ "Таврійський" рахується податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 14346,93 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно податкових декларацій платника єдиного податку. Оскільки відповідач не сплачує вказану суму податкової заборгованості, а дії контролюючого органу не призвели до погашення вказаного боргу, Херсонська ОДПІ звернулась до суду з даним позовом.

Представник позивача надала суду клопотання про розгляд даної справи без її участі, в порядку письмового провадження. Просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Судом на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, якою відповідач повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Вказане поштове відправлення повернуто до суду із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ст. 33 КАС України, юридичним особам та фізичним особам-підприємцям судовий виклик або судове повідомлення надсилаються за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський" зареєстровано 01.08.2014 р. та перебуває на обліку у Херсонській ОДПІ з 04.08.2014 р. за №210314096442.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були подані до контролюючого органу податкові декларації єдиного податку № 9167402480 від 10.08.2015 р. на суму 12430,57 грн.; № 1600021775 від 09.02.2016 р. на суму 14672,94 грн.

Таким чином, відповідачем самостійно задекларовано податкові зобов'язання з єдиного податку з юридичних осібна загальну суму 27103,51 грн..

Зі зворотного боку облікової картки платника податків вбачається, що станом на 22.06.2016 року відповідачем самостійно сплачено податковий борг в сумі 800,00 грн. Крім того, у відповідача існує переплата в сумі 11956,58 грн.

Таким чином, станом на 22.06.2016 року за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 14346,93 грн.

Відповідачем не надано жодних доказів погашення вказаної заборгованості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості з рахунків у банках та кошти за рахунок готівки, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11. ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Із вищезазначеного слідує, що грошові зобов'язання набули статусу узгоджених.

Оскільки ці зобов'язання не були сплачені платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом виставлена відповідачу податкова вимога №7598-23 від 30.09.2015 р. на суму 473,99 грн., яка направлена на адресу відповідача 29.03.2016 р. та отримана останнім 26.04.2016 р.

Стосовно строків звернення до суду з даним позовом суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до роз'яснень, викладених у листі Вищого адміністративного суду України, пунктом 59.1 Податкового кодексу України передбачено, що порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо, зокрема, його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, наведена норма Кодексу передбачає два альтернативні способи інформування платника про наявність податкового повідомлення-рішення, а саме:

- безпосереднє вручення такого рішення під розписку;

- надіслання листом з повідомленням про вручення.

При цьому правова конструкція цієї норми жодним чином не визначає черговості або не надає переваг у застосуванні податковим органом будь-якого із зазначених способів. Вживання у наведеному законодавчому приписі сполучника "або" вказує на рівнозначність зазначених способів та можливість використання будь-якого із них за вибором податкового органу. Власне ж надіслання у розумінні цієї норми передбачає направлення адресатові (платникові) листа з повідомленням про вручення. Тобто для факту надіслання достатньою є передача податковим органом відповідного виду поштової кореспонденції на пошту, тоді як подальше вручення (отримання) адресатом (платником) такого листа є окремою дією, яка не впливає на початок відліку 60-денного строку в порядку пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ураховуючи викладене, термін "надіслання" податкової вимоги в контексті норми пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України означає відправлення податкової вимоги платникові податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу такого платника податків.

Відповідно в разі використання поштового способу інформування платника податків про наявність у нього податкового боргу право на внесення подання про стягнення податкового боргу виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня відправлення платнику податків податкової вимоги рекомендованим листом із повідомленням про вручення, незалежно від дати фактичного отримання цієї податкової вимоги платником податків, вказаної в повідомленні про вручення.

Таким чином, Херсонською ОДПІ направлено на адресу ТОВ "Таврійське" податкову вимогу 29.03.2016 року, а з даним позовом позивач звернувся до суду 03.06.2016 р., тобто через 66 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що контролюючим органом, відповідно до ст. 89 ПК України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 559.

Однак, застосовані податковим органом заходи для погашення боргу не призвели до його погашення. На час розгляду справи дана заборгованість відповідачем не погашена.

Згідно зі ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пунктів 95.4 та 95.5 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

З матеріалів справи вбачається, що на ім'я ТОВ "Таврійський" відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На підставі вищевикладеного, та враховуючи, що дії позивача відповідають вимогам чинного законодавства України, а також приймаючи до уваги, що відповідач не виконав обов'язку платника податку, передбаченого податковим законодавством, не сплатив у добровільному порядку податкову заборгованість, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

За правилами ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 128, 158, 161- 163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський" (код ЄДРПО 39330965) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 14346 (чотирнадцять тисяч триста сорок шість) грн. 93 коп., код платежу 50/18050300 до місцевого бюджету. Отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.2.3