Постанова

від 23.06.2016 по справі 822/822/16

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/822/16

Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

23 червня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника апелянта: Ратушного М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Реді Гармент Технолоджі Україна" (правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі") на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" про стягнення адміністративно-господарськиї санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням товариство з обмеженою відповідальністю "Реді Гармент Технолоджі Україна" (правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі") подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

15 червня 2016 року на адресу суду надійшли заперечення (вх.7133/16) від директора Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо апеляційної скарги відповідача, в якій просив суд скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів апеляційної інстанції керуючись положеннями КАС України та на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань долучених апелянтом до скарги, вважає за необхідне протокольною ухвалою здійснити заміну відповідача з товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю "Реді Гармент Технолоджі Україна".

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідно до ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши в повному обсязі та належним чином матеріали по справі, доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 34847670).

Згідно зі звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік, поданим ТОВ "Полонне Траузес Фекторі", середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві за 2015 рік становила 225 особу, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 9 осіб, фактично працює 3 осіб зі встановленою групою інвалідності.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний сплачувати адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, встановлює, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1,3 ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 1,3 ст. 18-1 Закону інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний; державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач щомісяця протягом 2015 року відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року №420, подавав до Полонського районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН, в яких зазначав про вакантні посади для працевлаштування інвалідів.

Також, відповідач надавав оголошення в районній газеті "Новий шлях" про наявність вакантних місць для інвалідів, що доводиться копіями витягів з газети, які приєднані до матеріалів справи.

Крім того, відповідач письмово звертався до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області з листами про необхідність проінформувати громадські організації інвалідів щодо створення робочих місць на підприємстві для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, судом не встановлено і не підтверджено належними доказами, що мали місце будь-які факти відмови у працевлаштуванні інвалідів, які безпосередньо звертались на підприємство або направлялись центром зайнятості.

За таких обставин, судова колегія вважає, що в даному випадку відсутні законні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарської санкції і відповідно стягнення заявленої суми, оскільки зі сторони відповідача були вжиті всі заходи для створення робочих місць і працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду всім обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Реді Гармент Технолоджі Україна" (правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі") задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" про стягнення адміністративно-господарськиї санкцій та пені скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі"про стягнення адміністративно-господарськиї санкцій та пені відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 червня 2016 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.