Ухвала

від 19.05.2016 по справі 826/5869/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року м. Київ К/800/36325/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Борисенко І.В.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабтайм»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015

у справі № 826/5869/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабтайм»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабтайм» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Лабтайм») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними дій щодо висновків викладених в акті №5185/26-58-22-01-17/38050791 від 22.10.2014; визнання протиправними дій щодо коригування в електронній базі АІС «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Лабтайм» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014; зобов'язання відновити в електронній базі АІС «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Лабтайм» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом на адресу позивача було направлено запит №17672/10/26-58-22-01-10 від 03.09.2014 щодо надання ним протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту пояснень та їх документальне підтвердження щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ «ТД «Трейторг» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014.

Оскільки позивачем не надано пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит податкового органу, отже на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. п. 82.1, 82.2 ст. 82, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України відповідачем було видано наказ від 09.10.2014 №2165 «Про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Лабтайм» та складено направлення на перевірку №1157/26-58-22-01-17 від 28.08.2014

У жовтні 2014 року працівниками ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Лабтайм» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ТД «Трейдторг» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, за результатами якої складено акт від 22.10.2014 №5185/26-58-22-01-17/38050791, у якому встановлено відсутність підтвердження: задекларованих ТОВ «Лабтайм» податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 в частині поставки товарів по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «ТД «Трейдторг»; задекларованого ТОВ «Лабтайм» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 податкового кредиту з ПДВ по контрагенту-постачальнику ТОВ «ТД «Трейдторг».

Податкові повідомлення-рішення за наслідками вказаного акту не приймалися.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві внесла зміни щодо показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Світ Олія» до бази «Аналітична система» Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок».

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Щодо визнання протиправними дій з приводу висновків викладених в акті №5185/26-58-22-01-17/38050791 від 22.10.2014, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватись таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

При цьому оспорювані дії повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо викладення в акті перевірки певних висновків, а також щодо використання складеного за результатами проведеної перевірки акту в службовій діяльності, зокрема, при проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки, а відтак підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

В разі ж, якщо платник податків вважає, що викладена в акті перевірки інформація є такою, що не відповідає дійсності та/або зашкоджує його діловій репутації, такий платник не позбавлений можливості здійснити захист своєї ділової репутації в порядку цивільного або господарського судочинства.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до інформаційної системи «Податковий блок» інформації на підставі зазначеного акту перевірки, слід зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовано Податковим кодексом України.

У пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, які вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункту 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункту 74.2).

Тобто висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а такий акт відповідно не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовано Податковим кодексом України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків; відповідно такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014 №21-511а14, від 03.11.2015 №21-99а15, від 04.11.2015 справа №21-1388а15, від 08.12.2015 №21-4557а15.

Як з'ясовано судами в даній справі, на підставі акту перевірки від 22.10.2014 №5185/26-58-22-01-17/38050791 відповідачем внесено зміни до інформаційної системи «Податковий блок» щодо показників податкової звітності позивача. При цьому встановлено, що податкові повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки контролюючим органом не приймались, позаяк виявлені порушення не призвели до донарахування грошових зобов'язань.

За таких обставин, оскільки акт перевірки, дії посадових осіб податкового органу щодо включення до акту певних висновків, а також внесення контролюючим органом до інформаційних систем змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжує правових наслідків для платників податків та не порушує їх права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо необґрунтованості позовних вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабтайм» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015 залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)І.В.Борисенко (підпис)С.Е. Острович