Постанова

від 21.06.2016 по справі 816/708/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м. ПолтаваСправа №816/708/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

суддів: Канигіної Т.С., Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Дробота Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Конвалія - М" до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство регіональний сервісний центр "Оріон" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Конвалія - М" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, третя особа - Приватне підприємство регіональний сервісний центр "Оріон", просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Борисенко Євгенії Миколаївни від 20.01.2016 №27877807 про відмову у державній реєстрації права власності форма власності: приватна на нежитлові приміщення у житловому будинку, що розташований в м. Полтаві, вул. Леніна, 91 за суб'єктом ТОВ "Торговий дім "Конвалія - М", податковий номер 25160302;

- зобов'язати Міністерство юстиції України зареєструвати право власності, форма власності: приватна на нежитлові приміщення у житловому будинку, що розташований в м. Полтаві, вул. Леніна, 91 за суб'єктом ТОВ "Торговий дім "Конвалія - М", податковий номер 25160302.

Позивач зазначив, що спірне рішення ґрунтується на хибному розумінні державним реєстратором чинного законодавства на момент виникнення у ТОВ "ТД "Конвалія - М" права власності на згаданий об'єкт нерухомого майна законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач письмових заперечень проти позову до суду не надав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про розгляд справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань до суду не надали.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, колегія суддів, зважаючи на достатність зібраних у справі доказів для розгляду справи по суті, визнала за можливе провести судове засідання без участі представника відповідача.

Неявка у судове засідання третьої особи, в силу положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила такі факти та відповідні до них правовідносини.

15.01.2016 ТОВ "Торговий дім "Конвалія - М" подано до реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області заяву реєстраційний номер 15276542 про реєстрацію права власності, форма власності: приватна на нежитлові приміщення у житловому будинку, що розташований в м. Полтаві, вул. Леніна, 91 /а.с. 62, 83/.

На підтвердження наявності у позивача права власності на зазначений вище об'єкт нерухомого майна державному реєстратору надано договір купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Леніна, 91 від 27.11.2000 /а.с. 80-81/, акт прийому-передачі вбудованого нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Леніна, 91 від 19.12.2000 /а.с. 82/, технічний паспорт на нерухоме майно /а.с. 75-79/.

20.01.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Борисенко Євгенією Миколаївною прийнято рішення №27877807 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень /а.с. 84/.

Дане рішення обґрунтовано тим, що договір купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Леніна, 91 від 27.11.2000 укладено у простій формі, без нотаріального посвідчення. Крім того, державний реєстратор зазначив, що з поданих документів неможливо встановити законної належності продавцю нерухомого майна, повноваження продавця продавати це нерухоме майно, законність існування продавця на момент вчинення правочину, технічний стан (характеристику), встановлений відповідним органом нерухомого майна (на момент вчинення правочину), відсутність заборони та/або арешту нерухомою майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (на момент вчинення правочину), наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (на момент вчинення правочину), відсутність іпотеки у Державному реєстрі іпотек (на момент вчинення правочину).

Не погодившись із зазначеним рішенням державного реєстратора, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, колегія суддів виходить з такого.

Спірні відносини урегульовано Законом України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який Законом України від 26.11.2015 №834-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції (набула чинності з 01.01.2016), а також Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Так, за приписами пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут та надалі - у редакції, чинній на дату прийняття спірного рішення) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 10 названого Закону, державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Як визначено частиною четвертою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до пункту 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Вичерпний перелік підстав для відмови у державні реєстрації прав визначений статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, відповідно до пункту 3 частини першої згаданої статті, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

А пунктом 4 частини першої вищезазначеної статті визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття /частина друга статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"/.

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена /частина п'ята статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"/.

Крім того, як визначено пунктом 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів зазначає, що на момент укладення договору купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Леніна, 91 від 27.11.2000 діяв Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963.

Згідно з частиною першою статті 42 названого Кодексу угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

За приписами частини першої статті 47 згаданого Кодексу нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

А відповідно до частини першої статті 227 Цивільного кодексу Української РСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Вимог щодо обов'язкової нотаріальної форми договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між юридичними особами, Цивільний кодекс Української РСР не містив.

Як визначено у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003, даний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (тобто з 01.01.2004).

За таких обставин, відмова у державній реєстрації з підстав недодержання вимог про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу від 27.11.2000 є необґрунтованою та безпідставною.

Щодо доводів державного реєстратора про неможливість встановлення законної належності продавцю нерухомого майна, повноважень продавця продавати це майно, законності існування продавця на момент вчинення правочину, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до статті 225 Цивільного кодексу Української РСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

Так, у преамбулі договору купівлі-продажу від 27.11.2000 зазначено, що майна належить продавцю (Приватному підприємству регіональний сервісний центр "Оріон") на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, завіреного Четвертою нотаріальною контрою м. Полтави 31.07.1998 за №1-2460 /а.с. 89/.

На вимогу суду позивач надав копію зазначеного договору /а.с. 87-88/, зі змісту якого колегія суддів встановила, що Приватне підприємство регіональний сервісний центр "Оріон" придбало у Управління комунальним майном міста міськвиконкому нежитлове приміщення площею 457 кв.м. розташоване за адресою: м. Полтава вул. Леніна, 91.

Як слушно зауважує позивач, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-які інші нормативні акти України не вимагають при здійсненні процедури реєстрації права власності перевірку технічного стану об'єкта нерухомості на момент вчинення правочину. А відтак, доводи державного реєстратора про неможливість перевірки технічного стану нерухомого майна на момент вчинення правочину є безпідставними.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що з метою проведення реєстрації права власності позивачем було надано технічний паспорт на нежитлові приміщення в житловому будинку літер "А-5" №91 по вул. Леніна в м. Полтаві, виготовлений станом на 04.12.2015 на замовлення ТОВ "Торговий дім "Конвалія - М" /а.с. 75-79/.

Щодо посилання державного реєстратора, як на підставу відмови у проведенні державної реєстрації права власності, на неможливість перевірити відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (на момент вчинення правочину), наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (на момент вчинення правочину), відсутність іпотеки у Державному реєстрі іпотек (на момент вчинення правочину), слід зазначити, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

До того ж, наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 №1844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна" забезпечено доступ державним реєстраторам до даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та користування даними зазначених реєстрів на безоплатній основі.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що разом із заявою від 15.01.2016 позивач надав державному реєстратору довідку Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" від 17.12.2015 вих. №11648, відповідно до якої станом на 31.12.2012 реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення в житловому будинку за адресою: вул. Леніна, 91, м. Полтава, не проводилась /а.с. 74/.

Таким чином, у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації прав з вищенаведених обставин.

Враховуючи вищевикладені обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що державний реєстратор безпідставно відмовив ТОВ "Торговий дім "Конвалія - М" у державній реєстрації права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення у житловому будинку, що розташований в м. Полтаві, вул. Леніна, 91.

А відтак, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Борисенко Євгенії Миколаївни від 20.01.2016 №27877807 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень належить визнати протиправним і скасувати.

При цьому щодо визначення відповідача у справі, колегія суддів звертає увагу на такі обставини.

Листом Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 03.06.2016 вих. №05-04/4400 повідомлено, що державний реєстратор Борисенко Євгенія Миколаївна наказом від 22.02.2016 №346/7 23.02.2016 звільнена з роботи за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України /а.с. 57-58/.

Згідно наказу Міністерства юстиції України від 01.03.2016 № 572/5 «Про ліквідацію територіальних управлінь юстиції» Полтавське міське управління юстиції припинено (за рішенням засновників), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис від 16.05.2016, що підтверджується витягом ід 31.05.2016 №21978743 /а.с. 48/.

За таких обставин, державний реєстратор Борисенко Євгенія Миколаївна та Полтавське міське управління юстиції не можуть бути відповідачами у справі.

Натомість колегією суддів враховано, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) організаційну систему державної реєстрації прав становили Міністерство юстиції України та його територіальні органи.

Зважаючи на наявність у позивача гарантованого статтею 55 Конституції України права на звернення до суду, даний спір розглянуто по суті та за результатами його розгляду колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову ТОВ "Торговий дім "Конвалія - М" в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Борисенко Євгенії Миколаївни від 20.01.2016 №27877807 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Разом з цим, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позову ТОВ "Торговий дім "Конвалія - М" в частині позовних вимог про зобов'язання Міністерства юстиції України зареєструвати право власності, форма власності: приватна на нежитлові приміщення у житловому будинку, що розташований в м. Полтаві, вул. Леніна, 91 за суб'єктом ТОВ "Торговий дім "Конвалія - М", податковий номер 25160302, оскільки у відповідача відсутні відповідні повноваження, вони на законодавчому рівні були передані іншим суб'єктам.

Так, згідно норм ст. 7 Закону України від 26.11.2015 № 834-VIIІ "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що набрав чинності 13.12.2015, до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав віднесено лише організаційне забезпечення цієї діяльності, як то забезпечення формування та реалізації державної політики, здійснення нормативно-правового регулювання, створення та функціонування Державного реєстру прав, здійснює контроль тощо.

Проведення державної реєстрації вищевказаними змінами до означеного закону покладено на суб'єкти державної реєстрації прав, якими визначено: 1) виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, 2) Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, 3) акредитовані суб'єкти; 4) державні реєстратори прав на нерухоме майно (громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону).

Будь-які інші особи, до повноважень яких віднесено вирішення даного питання, не можуть бути залученні до участі у справі, оскільки ними не приймались рішення по суті заяви позивача від 15.01.2016 про державну реєстрацію прав.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Торговий дім "Конвалія - М" частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

А відповідно до частини першої вказаної статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Борисенко Євгенії Миколаївни від 20 січня 2016 року №27877807 про відмову у державній реєстрації права власності форма власності: приватна, на нежитлові приміщення у житловому будинку, що розташований в м. Полтаві, вул. Леніна, 91 за суб'єктом ТОВ "Торговий дім "Конвалія - М", податковий номер 25160302.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Конвалія - М" (код ЄДРПОУ 25160302) судові витрати у розмірі 1378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21 червня 2016 року.

Головуючий суддя Л.О. Єресько

суддя Т.С. Канигіна

суддя С.О. Удовіченко