Постанова

від 24.05.2016 по справі 816/4838/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4838/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Білоцької М.М.,

представника відповідача - Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Велнадрасервіс ЛТД" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД" (надалі - позивач або ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач або ДПІ у м. Полтаві) , де просив скасувати податкове повідомлення рішення від 18.11.2015 № 0000682310, яким позивачу збільшено грошових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі на 413 773 грн, в т.ч. за основним платежем 331 018 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 82 755 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на незгоду із висновками документальної позапланової виїзної перевірки, що набрала форму акту від 12.10.2015 № 2048/16-01-22-04-12/37440072. Пояснювали, що всі господарські операції із контрагентами ТОВ «Італінокс Донбас» (код ЄДРПОУ 32255536), ПП «Конкорд» (код ЄДРПОУ 30728714), ТОВ «Українській центр послуг» (код ЄДРПОУ 34914295), ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» (код ЄДРПОУ 38948595) мали реальний характер та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислове підприємство «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 37440072) зареєстроване юридичною особою розпорядженням Полтавського міського управління юстиції від 14.12.2010 за № 15881020000009568.

ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 16.12.2010 та є, зокрема платником податку на додану вартість - свідоцтво платника ПДВ № 100343778 з датою початку дії свідоцтва 08.07.2011 - анульовано за ініціативою платника; свідоцтво платника ПДВ № 200187903 з датою початку дії свідоцтва 12.09.2014 - діюче на момент перевірки.

Згідно довідки Головного управління статистики у Полтавській області від 23.09.2014 № 03.3-20/1244з ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» здійснює наступні види діяльності за КВЕД-2010: 43.13 - розвідувальне буріння; 09.10 - надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу; 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель тощо (т. 2, а.с.126).

Актом ДПІ у м. Полтаві від 12.20.2015 № 2048/16-01-22-04-12/37440072 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 37440072) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 01.04.2015» встановлено, зокрема, порушення платником ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижене ПДВ на загальну суму 331 018 грн, в т.ч. за лютий 2014 року в сумі 590 грн, за березень 2014 року в сумі 145 427 грн, за червень 2014 року в сумі 1667 грн, за жовтень 2014 року в сумі 183 334 грн (т.1, а.с. 20-64).

Перевірка проведена на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПКУ на виконання постанови від 15.04.2015 старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області Пугача С.Ю про призначення документальної перевірки ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 01.04.2015, згідно наказу від 25.09.2015 № 1019 та направлення на перевірку від 25.09.2015 № 521 (т.2, а.с. 42-46).

За висновками перевірки виявлені порушення пов'язані із завищенням позивачем у перевіряємому періоді податкового кредиту за рахунок включення до його складу сум за господарськими операціями із контрагентами ТОВ «Італінокс Донбас» (код ЄДРПОУ 32255536), ПП «Конкорд» (код ЄДРПОУ 30728714), ТОВ «Українській центр послуг» (код ЄДРПОУ 34914295), ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» (код ЄДРПОУ 38948595), реальність яких не підтверджена перевіркою.

Так, позивачем укладено із ТОВ «Італінокс Донбас» (код ЄДРПОУ 32255536, м. Донецьк) наступні договори:

- суборенди елеваторів Д 73 ММ від 01.10.2014 № 37/ВНС;

- суборенди станції під ключ від 01.10.2014 № 36/ВНС;

- суборенди бурового ключа для скручування труб від 01.10.2014 № 34/ВНС;

- суборенди спайдера від 01.10.2014 № 35/ВНС;

- надання послуг по інженерному супроводу від 01.10.2014 № 38/ВНС.

За однаковими умовами вищевказаних договорів суборенди обладнання передбачено, що Суборендодавець (ТОВ «Італінокс Донбас») поставить обладнання для використання Суборендарем (ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД») під час його бурових робіт, Суборендар за власний рахунок та власними силами здійснює навантаження на транспортний засіб та доставку Обладнання, що передається в суборенду, від складу Суборендодавця до місця його використання Суборендарем, а також власними силами та за власний рахунок після закінчення строку суборенди має здійснити доставку обладнання до складу Суборендодавця, при передачі Обладнання в суборенду і після повернення його із суборенди, представники сторін оформляють акт прийому - передачі в/із суборенду (и) (п.п. 3.1, 3.5, 3.6 договорів).

Виконання вищевказаних договорів оформлено первинними документами - актами приймання - передачі, податковими накладними. При цьому, окремі акти не мають дати їх складання.

До податкового кредиту позивачем віднесено по господарським взаємовідносинам із ТОВ «Італінокс Донбас» суму податку на додану вартість в розмірі 183 334 грн в жовтні 2014. Оплата здійснювалася через розрахунковий рахунок в листопаді 2014 року на суму 112 200,88 грн.

Придбання послуг у ТОВ «Італінокс Донбас» в бухгалтерському обліку позивача відображено по кредиту рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», станом на 01.04.2015 по обліку на цьому рахунку значиться кредиторська заборгованість в сумі 987 802, 36 грн.

Проте перевіркою не підтверджено реальність цих операцій, оскільки на перевірку не надано будь-яких товарно-транспортних накладних (інших транспортних документів), які б підтверджували доставку зазначеного в договорах обладнання від Суборендодавця - ТОВ «Італінокс Донбас» до Суборендаря - ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» та, навпаки, по закінченню дії Договорів від Суборендаря - ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» до Суборендодавця - ТОВ «Італінокс Донбас».

З приводу фактичності виконання договору між позивачем та цим же контрагентом щодо надання послуг по інженерному супроводу від 01.10.2014 № 38/ВНС, ревізори у акті перевірки позивача також дійшли висновку про нереальність його проведення незважаючи на первинні документи, якими сторони оформили його виконання, оскільки на перевірку не надано а ні письмових документів, якими сторони повинні обмінюватися у процесі його реалізації (як то заявка від Замовника (позивача) тощо), а ні пояснень у чому саме полягав інженерний супровід та яка була необхідність у ньому.

Крім того, при складенні висновків у акті перевірки позивача ревізори також виходили із отриманої від ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів в Донецькій області податкової інформації від 20.01.2015 № 4/05-15-22-02-32255536 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Італінокс Донбас» за жовтень-листопад 2014 року, згідно якої зустрічна звірка не проведена у зв'язку з тим, що підприємство не встановлено за податковою адресою, що на думку податкового органу обумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності, а тому фактично у відповідності до здійснених заходів у ТОВ «Італінокс Донбас» встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. На підставі наведеного ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів в Донецькій області дійшла висновку, що ТОВ «Італінокс Донбас» здійснювало діяльність з проведення транзитних фінансових операцій, направлених на надання податкової вигоди третім особам.

Стосовно господарських взаємовідносин позивача із ПП «Конкорд» (код ЄДРПОУ 30728714, м. Київ) ДПІ у м. Полтаві в ході вищевказаної перевірки досліджено первинну документацію, якою сторони оформили виконання таких договорів:

- договір оренди бурового обладнання від 06.03.2014 № 19 (труби бурильні відповідно до додатку № 1), згідно умов якого Орендар (ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД») за власний рахунок та власними силами здійснює навантаження на транспортний засіб та доставку Обладнання, що передається в оренду, від складу Орендодавця (ПП «Конкорд») до місця його використання Орендарем, а також власними силами та за власний рахунок після закінчення строку оренди має здійснити доставку обладнання до складу Орендодавця, при передачі Обладнання в оренду і після повернення його із оренди, представники сторін оформляють акт прийому - передачі в/із оренду (и) (п.п. 3.4, 3.5 договору);

- договір надання послуг від 06.03.2014 № 16, на умовах якого Замовник (ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД») доручає, а Виконавець (ПП «Конкорд) зобов'язується надати Замовнику послуги спеціальною автомобільною технікою крановою установкою А-1;

- договір надання послуг від 06.03.2014 № 15, на умовах якого Замовник (ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД») доручає, а Виконавець (ПП «Конкорд) зобов'язується надати Замовнику послуги спеціальною автомобільною технікою крановою установкою;

- договір надання послуг від 06.03.2014 № 17, на умовах якого Замовник (ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД») доручає, а Виконавець (ПП «Конкорд) зобов'язується надати Замовнику послуги дизель-електростанції 100 кВт.

До податкового кредиту ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» по господарським взаємовідносинам з ПП «Конкорд» віднесена сума податку на додану вартість в сумі 145 427 грн в березні 2014 року.

Оплата здійснювалася через розрахунковий рахунок на суму 659 900 грн.

Придбання послуг у ПП «Конкорд» в бухгалтерському обліку відображено по кредиту рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Станом на 01.04.2015 на обліку позивача по вказаному рахунку рахується кредиторська заборгованість в сумі 328 660 грн.

Однак, за висновками перевірки реальність виконання цих договорів не підтверджена, оскільки позивачем не надано будь-яких товарно-транспортних накладних (інших транспортних документів), які б підтверджували доставку зазначеного у договорах обладнання від Орендодавця - ПП «Конкорд» до Орендаря - ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» та, навпаки від Орендаря - ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» до Орендодавця - ПП «Конкорд».

Крім того, при складенні висновків у акті перевірки позивача ревізори також виходили із отриманого від ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві акту від 08.08.2014 № 558/26-51-22-03/30728714 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Конкорд» (код ЄДРПОУ 30728714) за період діяльності вересень 2013 - червень 2014», оскільки на момент проведення зустрічної звірки ПП «Конкорд» має 8 стан - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, а службовою запискою від 07.08.2014 № 1807/7/26-51-07-04 ОУ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві було надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» ПП «Конкорд». 06.08.2014 проведено експертне дослідження підписів від імені ОСОБА_3 на реєстраційних документах ПП «Конкорд» отримано висновок експерта від 06.08.2014 № 301, відповідно до якого підписи виконані на реєстраційних документах (рішення власника, довіреності) однією особою, а підписи у реєстраційній картці іншою, тобто різними особами. Також службовою запискою від 06.08.2014 № 1795/7/26-51-07-04 ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомило про внесення до ЄДР за ч. 2 ст. 205 КК України в рамках кримінального провадження № 32014100020000011 щодо створення ряду фіктивних суб'єктів господарської діяльності, що мали взаємовідносини з ТОВ «Сапсан ЮГ», зокрема, ПП «Конкорд» (код ЄДРПОУ 30728714). Враховуючи, що у ПП «Конкорд» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні засоби, трудові ресурси, засоби виробництва, згідно ч. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угода має ознаки нікчемності.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» із ТОВ «Український центр послуг» (код ЄДРПОУ 34914295) перевіркою встановлено, що договори між цими контрагентами не укладалися. Господарська операція оформлена актом виконаних робіт від 29.05.2014 № А0000045 на суму 9999,6 грн та ПДВ 1666,6 грн про перевезення метанолу (22,94 тон) та податковою накладною від 29.05.2014 № 209.

До податкового кредиту ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» по господарським взаємовідносинам із ТОВ «Український центр послуг» віднесена сума ПДВ в сумі 1667 грн. в червні 2014.

Оплата здійснювалася через розрахунковий рахунок на суму 9 999, 6 грн. в червні 2014 року. Придбання товару у даного контрагента в бухгалтерському обліку позивача відображено по кредиту рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», станом на 01.04.2015 заборгованість відсутня.

Однак, висновками перевірки не підтверджено реальність даної операції, оскільки відсутні товарно-транспортні документи на перевезення метанолу, який є небезпечною речовиною та повинен транспортуватися у відповідності до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС від 26.07.2004 № 822.

Крім того, при складенні висновків у акті перевірки позивача ревізори також виходили із отриманого від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акту від 19.09.2014 № 4251/26-58-22-03-17/34914295 «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Український центр послуг» (код ЄДРПОУ 34914295) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із постачальниками і покупцями за період з 01.01.2014 по 31.07.2014», згідно якого стан платника « 8» - внесено запис до ЄДР про відсутність підприємства за місцем реєстрації, у зв'язку з чим у ТОВ «УЦП» відсутній об'єкт оподаткування ПДВ з підприємствами - постачальниками у розумінні ст. 185 Податкового кодексу України.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» із ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» (код ЄДРПОУ 38948595) перевіркою встановлено, що договори між цими контрагентами не укладалися. Господарська операція оформлена видатковою накладною від 28.02.2014 № 0228/10 на суму 18187,20 грн (ПДВ - 3031,20 грн) на закупівлю дизельного палива в кількості 1800 л та податковою накладною від 28.02.2014 № 1366.

До податкового кредиту ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» по господарським взаємовідносинам із ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» віднесена сума ПДВ 590 грн в лютому 2014.

Придбання товару у даного контрагента в бухгалтерському обліку позивача відображено по кредиту рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», станом на 01.04.2015 заборгованість по даному рахунку у позивача перед означеним контрагентом відсутня.

Однак, в ході проведення перевірки не виявлено документи, згідно яких відбувався б рух товару між контрагентами, що підтверджують прийняття, оприбуткування, відвантаження та перевезення (товарно- транспортна накладна тощо) придбаного дизельного палива.

Крім того, при складенні висновків у акті перевірки позивача ревізори також виходили із отриманого від ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акту від 21.05.2014 № 394/3/26-50-22-03/10-38948595 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп», згідно якого стан платника « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження. Також за висновком ГВПМ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.05.2014 № 429/1-26-50-07-04 у підприємства відсутні основні засоби, кількість працюючих - 1 особа, не встановлено жодних документів господарської діяльності, а тому оформлені господарські відносини не мають реального характеру, а мають ознаки проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На підставі вищевикладених висновків перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено, зокрема, податкове повідомлення - рішення від 18.11.2015 № 0000682310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 413 773 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 331 018,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціям - 82 755,00 грн.

Із даним податковим повідомленням - рішенням не погодився позивач, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом. В обґрунтування своєї незгоди посилалися на відсутність у податкового органу компетенції щодо визнання господарських договорів нікчемними та безпідставність притягнення ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» до відповідальності за можливе допущення порушень податкового законодавства їх контрагентами. Зазначали, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому порушення вимог чинного законодавства будь-яким суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання при здійсненні господарських операцій не повинно тягнути за собою відповідальність іншого учасника господарських взаємовідносин.

Додатково в ході судового розгляду представником позивача надавалися додаткові пояснення, де, крім іншого, вказували, що висновки податкових органів відносно контрагентів у ланцюгу постачання у довідках (актах) про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку із не встановленням осіб за місцем знаходження не можуть бути покладені в основу висновків перевірки відносно позивача. Повідомлено суд про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 по справі № 804/17033/14 адміністративний позов ТОВ «Український центр послуг» задоволено частково, зокрема, визнано протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва щодо внесення коригувань показників податкової звітності з ПДВ до автоматизованої інформаційної системи на підставі акту від 19.09.2014 № 4251/26-58-22-03-17/34914295 «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Український центр послуг» (код ЄДРПОУ 34914295) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із постачальниками і покупцями за період з 01.01.2014 по 31.07.2014» та зобов'язано відновити скореговані показники. Акцентовано увагу, суду, що за висновками Дніпропетровського окружного адміністративного суду у вищезгаданому рішенні, оскільки первинні бухгалтерські документи означеного платника податковим органом не були досліджені, то фактично податкова перевірка в розумінні п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України не була проведена, податкові повідомлення - рішення за порушення податкового законодавства винесені не були.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить із такого.

Суд погоджується із доводами позивача, що положеннями ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

Враховуючи той факт, що дотримання суб'єктами господарювання в момент укладення правочинів норм Цивільного та Господарського кодексів не є законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, то висновки податкового органу про нікчемність (недійсність) правочинів не підкріплені відповідними судовими рішеннями є припущеннями та не можуть бути покладеними в основу прийняття податкових повідомлень - рішень за наслідками податкових перевірок.

Суд зауважує, що платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням його контрагентами вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Суд також погоджується із доводами позивача про неможливість покладення в основу висновків перевірки ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» висновків інших ДПІ у актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів по ланцюгу постачання стосовно нереальності здійснення ними господарських операцій, в т.ч. із позивачем, оскільки в таких випадках фактично податкова перевірка в розумінні п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України не проводиться, а документи первинного бухгалтерського обліку не досліджуються. Такі акти можуть розцінюватися лише як податкова інформація. Однак, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків.

В той же час, висновки податкового органу щодо нереальності та не підтвердження фактичності проведення господарської операції, що складені в ході виїзної документальної перевірки позивача із дослідженням первинних бухгалтерських документів, підлягають перевірці та наданні оцінки судом.

Виходячи із принципу офіційності з'ясування всіх обставин у справі, судом встановлено наступне.

Правила формування податкового кредиту платниками податку у перевіряємий період визначалися Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755 - VI (із змінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - ПКУ).

Згідно чинного законодавства ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості - метод податкового кредиту , тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.

У перевіряємому періоді порядок обчислення і сплати податку на додану вартість та правила формування податкового кредиту визначалися Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент вчинення правовідносин) (надалі - ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою , тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (аналогічні позиції викладалися Вищим адміністративним судом у листах від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01. 11.2011 № 1936/11/13 - 11).

Надаючи оцінку реальності здійснення вищевказаних господарських операцій та їх зв'язку із господарською діяльністю позивача, а також виходячи із принципу "офіційного з'ясування всіх обставин у справі" суд виходить із наступного.

Суд враховує, що нереальність господарських операцій з придбання платником податків товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватися лише порушеннями контрагентами вимог законодавства при веденні фінансово - господарської діяльності або деякими дефектами в розрахункових документах, зумовленими допущеними помилками тощо.

При перевірці реальності проведення господарських операцій, що призводять до реальної зміни у структурі активів контрагентів, та фактичності здійснення поставок суду належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: 1) рух активів у процесі здійснення господарської операції з урахуванням особливостей їх проведення - місце навантаження та відпуску товару, місце розвантаження та зберігання цього товару, яким автотранспортом та якою особою здійснювалося його перевезення, яка особа здійснювала приймання товару на підставі доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей, відображення надходження та подальшого руху товару на складі (дані складського обліку), встановити осіб, які приймали участь у проведенні господарських операцій, наявність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції; 2) установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку, в т.ч. наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

За змістом пояснень позивача ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» здійснює господарську діяльність, зокрема, за КВЕД 43.13 - розвідувальне буріння (основний) та за КВЕД 09.10 - надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу.

В межах вказаних видів діяльності між позивачем (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум - Оіл» (Замовник) був укладений договір підряду від 25.06.2014 № 19-ДП/2014 на виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 1 Абазівського родовища, за умовами п. 4.1.17 якого позивач має право залучати до виконання робіт третіх осіб - субпідрядні організації (т. 1 а.с. 196-207). Тож, як пояснював представник позивача в судовому засіданні, з метою належного виконання своїх зобов'язань згідно умов означеного договору позивачем укладено вищевказані договори суборенди обладнання (спайдера, бурового ключа та інш.) з ТОВ «Італінокс Донбас» та оренди бурового обладнання (бурових труб) ПП «Конкорд», а також придбані у вказаних контрагентів послуг (інженерного супроводу та послуг кранів).

Суд оцінює критично доводи позивача про підтвердження реальності виконання договору підряду від 25.06.2014 № 19-ДП/2014 із ТОВ «Форум-Оіл» (Замовник) рішенням Господарського суду Київської області від 20.10.2015 по справі № 911/3894/15 (т.1, а.с. 171-173) (що не містить відмітки про набрання ним законної сили), яким стягнуто з ТОВ «Форум - Оіл» на користь ТОВ «ПП «ВЕЛНАДРАСЕРВІС ЛТД» 9 653 413, 56 грн боргу за виконання вищевказаних робіт та інш. платежі, оскільки за змістом даного рішення господарським судом не здійснювалася оцінка реальності виконання робіт.

Так, згідно п. 1.2 вказаного договору під роботами з капітального ремонту свердловин, що визначені пунктом 1.1 цього Договору, розуміються роботи, що будуть виконуватися Підрядником у строки та порядку, що визначені Планом робіт з капітального ремонту свердловини - Додаток № 1 до Договору.

В той же час суду не надано Додаток № 1 до Договору.

Згідно загальної класифікації робіт з капітального ремонту свердловин це можуть бути такі роботи: 1) ліквідація аварій у свердловинах, 2) роботи по переходу на нижчі (вищі) горизонти, 3) установка цементних мостів, 4) ліквідація негерметичності експлуатаційних колон, 5) буріння бічних стовбурів, 6) приготування розчинів глушіння свердловин, 7) ремонтно-ізоляційні роботи.

Однак конкретних пояснень які саме роботи з капітального ремонту здійснювалися позивачем на виконання замовлення ТОВ «Форум-Оіл» суду також не надано.

Робочого проекту щодо виконання капітального ремонту означеної свердловини, розробленого Замовником та затвердженого в установленому порядку, з якого можливо було б достовірно встановити, які саме роботи передбачено провести, суду не надано.

Також суд зауважує, що оскільки Абазівське родовище є газоконденсатним родовищем, то виконання більшості робіт з капітального ремонту свердловин відноситься до робіт із підвищеною небезпекою, які повинні проводитися у відповідності до Правил безпеки в нафтогазовидобувній промисловості України, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 06.05.2008 № 95, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.06.2008 за № 497/15188. Будь - яких документів, що повинні бути утворені при реальному виконанні вказаних робіт у відповідності до означених Правил, суду не надано.

Позивачем до матеріалів справи разом із договором підряду від 25.06.2014 № 19-ДП/2014 із ТОВ «Форум-Оіл» (Замовник) надано затверджені до нього у додатках форми документів, які повинні утворюватися в процесі виконання умов цього договору, зокрема, Додаток № 4 до Договору «Зразок щоденного рапорту про хід виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 1 Абазівського НГКР», в якому повинні відображатися види робіт за добу, параметри промивочної рідини, рух матеріалів за добу, рух транспортних засобів за добу тощо (т. 1, а.с. 202).

Разом з тим суду не наданого жодного реально складеного щоденного рапорту по факту виконаних добових робіт протягом терміну їх виконання, у зв'язку з чим не обґрунтовано і зв'язок взятого в суборенду обладнання ТОВ «Італінокс Донбас» та в оренду у ПП «Конкорд», так само як і придбаних у них послуг, із виконанням робіт згідно умов вищевказаного договору, а відтак і не підтверджено зв'язку із господарською діяльністю позивача.

А відтак і встановити причинно-наслідкові зв'язки між взятим в оренду (суборенду) обладнанням та замовленими послугами у спірних контрагентів із виконанням умов договору підряду із ТОВ «Форум-Оіл» від 25.06.2014 № 19-ДП/2014 на виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 1 Абазівського родовища суду не надається можливим.

Щодо транспортування взятого в оренду (суборенду) обладнання у ТОВ «Італінокс Донбас» та в оренду у ПП «Конкорд» позивачем надано докази наявності у підприємства двох автомобілів НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (т.2, а.с. 192-195) та докази наявності працівників, прийнятих за основним місцем роботи на посади мотористів цементувального агрегату (т. 2, а.с. 153-158), які, згідно пояснень представника позивача, за відсутності у штаті підприємства водіїв виконували за потреби їх функції.

При цьому, суду не надано доказів наявності у вказаних працівників водійських посвідчень категорії С (на перевезення вантажів, дозволена вага яких перевищує 7500 кг), оскільки у відповідності до наданих позивачем ксерокопій технічних паспортів (т.2, а.с. 192-195) маса без навантаження одного з КРАЗів складає 14860 кг (повна маса 23165 кг), а іншого 25300 кг (повна маса 26000 кг).

Відповідно до пояснень представника позивача (т.2, а.с. 181-182), оскільки обладнання взяте у суборенду у ТОВ «Італінокс Донбас» (м. Донецьк) (елеватори, що являють собою сталевий хомут для підхоплення труб або штанг під час спускання їх у свердловину; станція під ключ - генератор живлення для бурового ключа; буровий ключ, що призначений для механізації процесів згвинчування і розгвинчування бурильних і обсадних труб при спуско-підйомних операціях), що має габарити, які не потребують спеціального транспорту, то його доставка була здійснена транспортом позивача, у зв'язку з чим товарно-траспортні накладні чи будь-які інші документи стосовно транспортного перевезення зазначеного обладнання не складалися.

Стосовно перевезення бурових труб, взятих в оренду у ПП «Конкорд» на підставі договору оренди бурового обладнання від 06.03.2014 № 19 (труби бурильні відповідно до додатку № 1) позивач надавав аналогічні пояснення, посилаючись на власні резерви, у зв'язку з чим товарно-траспортні накладні чи будь-які інші документи стосовно транспортного перевезення зазначеного обладнання також не складалися.

Обґрунтованих пояснень з приводу місця передачі орендованого майна та місця його подальшого розвантаження суду не надано. Відповідь на це питання є вагомою для вирішення спору, оскільки умовами вищевказаних договорів оренди та суборенди із контрагентами ТОВ «Італінокс Донбас» (місцезнаходження - м. Донецьк ) та ПП «Конкорд» (місцезнаходження - м. Київ ) передбачено, що суборендар (орендар) за власний рахунок та власними силами здійснює навантаження на транспортний засіб та доставку обладнання, що передається в оренду (суборенду) від складу орендодавця (суборендодавця) до місця його використання, а в актах приймання - передачі орендованого (суборендованого) обладнання місцем передачі вказано м. Полтава .

Конкретної адреси, де у м. Полтава позивачем приймалося орендоване обладнання від ТОВ «Італінокс Донбас», місцезнаходження якого зареєстровано у м. Донецьку, та ПП «Конкорд», місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, представником позивача в ході судового розгляду не названо.

За таких обставин, встановити конкретний маршрут руху (місце навантаження та місце розвантаження) цього товару, осіб, які безпосередньо приймали участь у господарських операціях його перевезення, яким конкретно автомобілем тощо суду не надається можливим, а лише наявність у позивача автомобілів без надання належних та допустимих доказів їх використання в означених господарських операціях не є достатнім підтвердженням реальності перевезення товару позивачем.

Крім того, вищевказаними Правилами безпеки в нафтогазовидобувній промисловості України, передбачено, що Обладнання, інструмент і контрольно-вимірювальні прилади повинні відповідати вимогам стандарту "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.003-91), стандарту "ССБТ. Оборудование буровое. Требования безопасности" (ГОСТ 12.2.041-79).

За умовами договорів оренди (суборенди) означеного обладнання встановлено обов'язок позивача провести дефектоскопію взятого в оренду (суборенду) обладнання як при його отриманні, так і при його поверненні орендодавцю (суборендодавцю).

Доказів щодо проведення позивачем дефектоскопії вказаного обладнання, як і будь-яких інших документів на підтвердження перевірки його безпечності суду не надано.

Стосовно договорів надання послуг інженерного супроводу ТОВ «Італінокс Донбас», суд зазначає, що первинні документи не містять конкретизації змісту та обсягу цих послуг. Зі слів представника позивача в ході судового розгляду вищевказаний інженерний супровід полягав у нагляді за використанням ключа бурового обладнання, однак будь-яких доказів реального здійснення такого інженерного супроводу, з яких можливо б було встановити зміст та обсяг наданих послуг, якою конкретно особою, необхідність цих послуг та обґрунтування їх вартості, суду не надано.

Щодо надання послуг позивачу (Замовник) контрагентом ПП «Конкорд» (Виконавець) згідно договорів від 06.03.2014 № 16 та від 06.03.2014 № 15 спеціальною автомобільною технікою крановою установкою, а також від 06.03.2014 № 17 послуг дизель-електростанції 100 кВт, суд зауважує, що позивачем не надано документів на підтвердження переміщення техніки від виконавця до замовника, а судом не встановлено зв'язку із господарською діяльністю позивача, виходячи із вищевикладених висновків суду.

Доктрина реальності господарської операції, що сформувалася усталеною судовою практикою з розгляду даної категорії спорів, полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Реальність операції - це відповідність даних бухгалтерського та податкового обліку реальним обставинам, що повинно підтверджуватися належними доказами.

В податковому спорі головним є не цивільно-правові підстави тієї чи іншої операції, а наявність руху активів між контрагентами, встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов'язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

Якщо проводити кореляцію з нормами цивільного права, під час розгляду податкових спорів вирішальне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили, тобто не зміст зобов'язання, а його фактичне виконання.

Позивачем як на перевірку так і до справи надано лише первинні документи по оформленню результатів господарських операцій усі в стандартному комплекті (акти здачі - прийняття робіт (послуг) та податкові накладні).

При цьому не надано жодного документу, який би міг свідчити про реальне виконання будівельних робіт з урахуванням специфіки таких операцій, тобто позивачем не створено жодного документу із будівельної документації, яка безумовно повинна бути наявна у підрядника при реальному виконанні таких робіт, як і документів, які б свідчили про реальний рух взятого в суборенду у ТОВ «Італінокс Донбас» чи в оренду у ПП «Конкорд» обладнання та придбаних у названих контрагентів послуг.

Із аналізу вищенаведеного судом не встановлено реальності та фактичності спірних господарських операцій ТОВ «Італінокс Донбас» та ПП «Конкорд».

Щодо господарських відносин із ТОВ «Український центр послуг» (код ЄДРПОУ 34914295), оформлених актом виконаних робіт від 29.05.2014 № А0000045 на суму 9999,6 грн та ПДВ 1666,6 грн про перевезення метанолу (22,94 тон) та податковою накладною від 29.05.2014 № 209, представник позивача в ході судового розгляду пояснював, що між позивачем та ТОВ «Український центр послуг» укладено договір від 27.05.2014 № 18 на транспортування вантажів територією України, зокрема, метанолу в кількості 22,94 т, виконання якого сторонами оформлено вищевказаними первинними документами на підставі замовлення на перевезення вантажів від 06.06.2014 № 1.

За змістом пояснень представника позивача (т.2, а.с. 185) метанол був придбаний позивачем у ТОВ «Акурат Груп» згідно договору від 27.05.2014 № 17 (видаткова накладна від 29.05.2014 № 0529/01) та в подальшому ПрАТ «Пласт» згідно видаткової накладної від 06.06.2014 № ВС-0000002. Тому маршрут перевезення визначався із місця знаходження первинного продавця до фактичного місця знаходження кінцевого покупця: м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2 - м. Полтава, вул. Комарова, 11.

При цьому, а ні на перевірку, а ні суду не надано товарно-транспортної накладної, яка є основним документом на перевезення вантажів згідно п. 11.1 Правил перевезення вантажів в Україні автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованих в міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (надалі - Правила № 363)

Звернувшись до наказу Мінтрансу України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 р. № 488/346 (надалі - Наказ № 488/346), побачимо, що типовими формами первинного обліку роботи вантажного автомобіля, які тут і наведені, зокрема, є: подорожній лист вантажного автомобіля (форма № 2), тобто первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство (п. 1 Правил № 363) та товарно-транспортна накладна (форма № 1-ТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей та обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (ст. 1 Правил № 363).

Отже при перевезеннях вантажу на договірних засадах товарно - транспортна накладна та подорожній лист є основними документами первинного обліку роботи вантажного автомобіля, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, та які дозволяють достовірно встановити яким автомобілем, якою особою, яким маршрутом, у який конкретно час та інш. здійснювалося перевезення означеного вантажу.

Будь яких інших документів, з яких можливо було б встановити яким автомобілем, якою особою, яким маршрутом, у який конкретно час та інш. здійснювалося перевезення метанолу, як і будь - яких пояснень з даного приводу суду не надано.

Крім того, судом враховано, що метанол є небезпечною речовиною, який повинен транспортуватися у відповідності до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС від 26.07.2004 № 822, що визначають вимоги до ємкостей, у яких перевозиться метанол, та вказують на необхідність отримання свідоцтво про допущення ТЗ до перевезення визначених небезпечних вантажів та дозволів на рух автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, виданий Державтоінспекцією. Жодного із документів про підтвердження перевезення небезпечного вантажу (метанолу) у даному випадку суду не надано.

Тож матеріалами справи та судовим розглядом не підтверджується реальність перевезення даного вантажу.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» (м. Київ) представник першого пояснював, що між ними був укладений договір від 10.02.2014 на поставку дизельного палива в кількості 1800 л. Товар отриманий за видатковою накладною від 28.02.2014 № 0228/10. Отримане дизельне паливо використано підприємством позивача для власних виробничих потреб в роботі власних транспортних засобів.

З даного приводу суд зазначає, що порядок та особливості проведення господарських операцій із нафтопродуктами регламентовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 02.09.2008 за № 805/15496 (надалі -Інструкція).

Ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Вимогами даної інструкції передбачено прийняття підприємствами нафтопродуктів за кількістю та якістю .

Порядком відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом передбачено оформлення ТТН (нафтопродукт), форма якої затверджена Додатком 3 до Інструкції (п. 7.5 Інструкції).

Згідно п.п. 7.5.7 ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства. Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників (п.п. 7.5.8 Інструкції).

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства. Заміну однієї марки та виду нафти або нафтопродукту іншою або дописування у ТТН нових найменувань і марок нафтопродуктів заборонено. На відпущені нафту або нафтопродукти за заданою дозою на автоматизованих системах наливання ТТН оформлюється після завершення наливання за фактичними показниками лічильних механізмів.

Приймаючи до уваги, що товаром, який поставлявся цим контрагентом згідно наданих документів, були нафтопродукти, то сторонами повинні бути дотримані порядок та особливості проведення господарських операцій із нафтопродуктами, які регламентовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

Позивачем також не надано суду доказів наявності в нього резервуарів або будь-яких придатних для зберігання нафтопродуктів ємкостей, як не надано і документів щодо прийняття поставлених нафтопродуктів ні по кількості ні по якості (сертифікати якості, аналізи проб на якість та інш.), а також не надано доказів належного приймання та обліку нафтопродуктів відповідно до Інструкції.

Підсумовуючи вищевикладене, в ході судового розгляду не підтверджено реальність вищевказаних господарських операцій та фактичність поставок нафтопродуктів між позивачем та зазначеними контрагентом.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, у їх сукупності, суд погоджується із висновками відповідача про не підтвердження реальності вищевказаних господарських операцій та неправомірне формування позивачем податкового кредиту із урахуванням податкових накладних по цим господарським операціям.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Велнадрасервіс ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового - повідомлення рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 30 травня 2016 року.

Суддя Л.О. Єресько