Постанова

від 22.06.2016 по справі 813/1234/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року №813/1234/16

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника позивача Легуцького І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Комунального підприємства «Старий Самбіртеплокомуненерго» про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

12 квітня 2016 року Самбірська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (надалі по тексту - Самбірська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Старий Самбіртеплокомуненерго», в якій просила стягнути з відповідача кошти у сумі 143 670,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків для погашення податкового боргу. В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач має податкову заборгованість, яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість, по податку на прибуток та по частині чистого прибутку, що підлягає сплаті до держбюджету комунальних підприємств, та їх об'єднань (дивіденди). Оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, тому Самбірська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області звернулася із означеним позовом до суду.

Ухвалою судді від 13 квітня 2016 року було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №813/1234/16.

Згідно ухвали судді від 10 травня 2016 року, розгляд справи №813/1234/16 було призначено до судового розгляду за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України (у відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України).

Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримав й просив суд позов задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, однак надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності останнього. У клопотанні відповідач також зазначив, що суму податкового боргу визнає та не заперечує щодо стягнення такого у судовому порядку, однак просив стягнути борг за рахунок продажу нежитлового приміщення котельні, яка перебуває у податковій заставі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

Судом із матеріалів справи встановлено, що КП «Старий Самбіртеплокомуненерго» зареєстроване як юридична особа й перебуває з 19.07.1999 року на податковому обліку як платник податків та зборів.

Відповідно до довідки Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №7/7/10/13-3123-00/47 від 31.03.2016 року про заборгованість по платежах до бюджету, по відповідачу обліковується заборгованість у загальному розмірі 143 670,00 грн., а саме:

-по податку на додану вартість в сумі - 90 198,67 грн.;

-по податку на прибуток в сумі - 39 157,45 грн.,

-по частині чистого прибутку, що підлягає сплаті до держбюджету комунальних підприємств, та їх об'єднань (дивіденди) в сумі 14 313,73 грн.

Як стверджується матеріалами справи, заборгованість, яка є предметом спору, виникла внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного відповідачем самостійно у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2014 - 2015 роки та розрахунків частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2014 - 2015 роки.

Тож, оскільки відповідачем не були сплачені у визначені терміни попередні суми (які уже стягнуті із Підприємства постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року у справі №813/819/15), тому збільшилась сума заборгованості по вищевказаних податкових зобов'язаннях, а також утворилася заборгованість із ПДВ.

Окрім цього, як передбачено підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Таким чином, судом з'ясовано, що у даному випадку на суму податкового боргу контролюючим органом було також нараховано пеню.

При цьому, суд зауважує, на вимогу суду між сторонами 09.06.2016 року було проведено звірку розрахунків платника податків, за результатами якої сторонами було погоджено заборгованість відповідача перед контролюючим органом у сумі 143 670,00 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом й законами з питань митної справи.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом із матеріалів справи з'ясовано, що позивачем було сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу від 18.09.2013 року №209-15 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями.

При цьому, сторонами у справі доказів оскарження чи скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не було надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду визнати адміністративний позов повністю або частково.

Згідно з частиною першою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Цією ж статтею встановлено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (ч.4 ст.112 КАС України).

На день розгляду справи податковий борг у сумі 143 670,00 грн. (сума якого визнається самим відповідачем) у добровільному порядку КП «Старий Самбіртеплокомуенерго» не сплачений, доказів самостійної сплати заборгованості у повному обсязі Підприємством до суду також не надано.

Водночас, з приводу посилань відповідача у своєму клопотанні на стягнення суми податкового боргу у сумі 143 670,00 грн. за рахунок продажу нежитлового приміщення котельні, яка перебуває у податковій заставі, то суд роз'яснює наступне.

Так, статтею 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу стягувати суму податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Ці випадки, розмір та порядок щодо способу стягнення податкового боргу визначені ст.95 ПК України, якою встановлений також алгоритм дій контролюючих органів щодо стягнення податкового боргу.

Стаття 95 ПК України встановлює способи погашення податкового боргу, які застосовуються до платника контролюючими органами: -стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду у розмірі суми податкового боргу або його частини; -погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі за дозволом, наданим судом; -погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, стягнення якої здійснюється органом державної податкової служби на підставі рішення суду у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, згідно вищенаведених норм податкового законодавства, здійснення органом доходів і зборів заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності боржника передує заходу погашення податкового боргу шляхом надання дозволу суду на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Вказаною нормою ПК України визначена підстава виникнення права у позивача погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що знаходиться у податковій заставі, а саме недостатність коштів, які перебувають у власності платника податків, для погашення всієї суми податкового боргу.

Таким чином, на підставі викладеного суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Комунального підприємства «Старий Самбіртеплокомуенерго» (місцезнаходження: Львівська обл., Старосамбірський район, м.Старий Самбір, вул.Л.Галицького, 98; ЄДРПОУ 30171004) у банках, обслуговуючих такого платника податків до бюджету кошти у сумі 143 670 (сто сорок три тисячі шістсот сімдесят) грн. 00 коп. для погашення податкового боргу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 червня 2016 року.