Рішення

від 24.06.2016 по справі 904/3595/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.16р. Справа № 904/3595/16

За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "А.З.О.Ф.", м.Дніпродзержинськ

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 338 561,86 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 24.05.16;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "А.З.О.Ф." звернулось до господарського суду з позовом до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" про стягнення 415 702,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням строків оплати за договором поставки № 511150226 від 10.01.15.

Ухвалою суду від 07.06.16 розгляд справи відкладений до 16.06.16.

Представник позивача у судове засідання з'явився, просив позов задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання. Заявою від 16.06.16 позивач зменшив позовні вимоги до 338 561,86 грн.

Представник відповідача проти позову заперечує, свої заперечення виклав у відзиві на позов. Факт поставки товару визнав у судовому засіданні.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 16.06.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між постачальником (позивач) та покупцем (відповідач) укладений договір поставки № 511150226 від 10.01.15 (Договір). Згідно предмету договору, постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію матеріально - технічного призначення, що надалі іменується товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання товару вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, що є невід’ємною його частиною. Відповідно до п. 2.4 договору, сума договору складається з сум специфікацій, що є невід’ємною часткою договору. Пунктами 3.9, 3.10 визначено,товар передається постачальником покупцю на підставі акту приймання- передачі та/або товаросупроводжувального документа з відміткою покупця про приймання товару. Датою постачання товару і датою права власності є дата підписання сторонами акту приймання - передачі або дата, зазначена покупцем на товарно - транспортній накладній при прийманні товару. Згідно умов п. 10.1 цей договір набуває чинності з дати підписання його повноважними представниками сторін і скріпляють друком (печаткою) сторін, і діє до 31.12.15, а в частині не виконаних зобов’язань за договором - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, і здійснив поставку продукції відповідачу на суму 323 520,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, товарно- транспортними накладними (а.с.27-34).

Згідно умов специфікацій №3, №4, умови оплати товару: 100% факт постачання 15 календарних днів.

Оскільки товар:

за накладною № 0000024 (за специфікацією №3) поставлений 14.09.2015, то відповідач зобов'язаний сплатити його вартість по 29.09.15;

за товарно-транспортною накладною № 0046 (за специфікацією №4) поставлений 21.09.2015, то відповідач зобов'язаний сплатити його вартість по 06.10.15.

Однак, відповідач порушив умови договору і не оплатив вартість отриманого товару у встановлений договором строк.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 323 520,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Згідно п. 7.5 договору,в разі невчасного здійснення розрахунків за цим договором, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

На підставі цього, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені (з урахуванням заяви про зменшення) в розмірі 1,00 грн.

Згідно п. 2.1 Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.13, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Умовами п. 7.5 договору, розмір пені не визначений. Чинне законодавство, також, не містить обов'язок та умови сплати пені за такими правовідносинами.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цього, Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5 656,71 грн., згідно наступного рахунку:

4 660,39 грн. за специфікацією №3 від суми боргу 264 960,00 грн. за період прострочення з 30.09.15 по 30.04.16;

996,32 грн. за специфікацією №4 від суми боргу 58 560,00 грн. за період прострочення з 07.10.15 по 30.04.16.

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 5 656,71 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку із порушенням умов договору, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 9 384,15 грн. згідно наступного рахунку:

7 685,91 грн. за специфікацією №3 від суми боргу 264 960,00 грн. за період прострочення з жовтня 2015 по березень 2016;

1698,24 грн. за специфікацією №4 від суми боргу 58 560,00 грн. за період прострочення з жовтня 2015 по березень 2016.

Розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 9 384,15 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з абзацом другим пункту 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (редакція станом на час подання позовної заяви), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, за результатом зменшення позовних вимог позивачем до 338 561,86 грн., судовий збір буде складати 5 078,43 грн.

Тому, позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 1 157,11 грн., сплачений ним відповідно до платіжного доручення № 419 від 29.04.16.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача про пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 193, 525, 526, 629, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ЗАДОВОЛЬНИТИ частково.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД ( 49081, м. Дніпропетровськ, вул.. Столєтова,21, код 05393116) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "А.З.О.Ф." (51931, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна,б.61, офіс,45, код 32722866) основну суму боргу в розмірі 323 520,00 грн., 3% річних в розмірі 5 656,71 грн., суму втрат від інфляції в розмірі 9 384,15 грн., та судовий збір в розмірі 5 078,41 грн.

В решті позову відмовити.

Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "А.З.О.Ф." (51931, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна,б.61, офіс,45, код 32722866) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 157(одна тисяча сто п’ятдесят сім) грн. 11грн., надмірно сплачений згідно платіжного доручення № 419 від 29.04.16.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 21.06.16.

Суддя М.О.Ніколенко