Рішення

від 22.06.2016 по справі 908/1502/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/66/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016 Справа № 908/1502/16

За позовом: Комунального підприємства В«ВодоканалВ» (69002 м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)

до Громадської організації В«Фізкультурно-спортнивного клубу В«ВодникВ» (69006 м. Запоріжжя, вул. Портова, 13-Б)

про стягнення 4 822 грн. 55 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 59 від 18.02.2016р.

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Комунального підприємства В«ВодоканалВ» , м. Запоріжжя до Громадської організації В«Фізкультурно-спортивного клубу В«ВодникВ» про стягнення 4 822 грн. 55 коп. заборгованості за безоблікове водокористування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2016р., справу № 908/1502/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 01.06.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1502/16, присвоєно справі номер провадження 27/66/16 та призначено судове засідання на 22.06.2016р.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 22.06.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 4 822 грн. 55 коп. заборгованості за безоблікове водокористування.

Представник відповідача у судове засідання, відкрите 22.06.2016р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (отримано через мережу Інтернет), відповідно до якого місцем знаходження відповідача у справі - Громадської організації В«Фізкультурно-спортивний клуб В«ВодникВ» є: 69006 м. Запоріжжя, вул. Портова, 13-Б.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 22.06.2016р. надіслано на адресу відповідача: 69006 м. Запоріжжя, вул. Портова, 13-Б, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 В«Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинствіВ» - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. В«Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду УкраїниВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Громадської організації В«Фізкультурно-спортивний клуб В«ВодникВ» , згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що 12.03.2002р. між КП В«ВодоканалВ» (водоканал) та Громадською організацією «фізкультурно-спортивний клуб «Водник»» (абонент) укладено договір № 4457 про відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію.

Правовідносини сторін врегульовано договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.1 договору КП В«ВодоканалВ» забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод в період з 01.03.2002р. по 31.12.2004р.

Крім умов договору, сторони керуються Законом України В«Про питну воду та питне водопостачанняВ» , Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. N 1875-ІV виробник (позивач) має право доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про питну воду га питне водопостачання» від 10 січня 2002 року N 2918-ІІІ підприємства питного водопостачання мають право здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків | та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання. сприяти впровадженню засобів обліку та регулювання споживання питної води.

Відповідно до п. 2.1.2 «Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя» (затверджені рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.05.2003р. № 167) Водоканал має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого абонента, приладів пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання і т.д., і складати акти за результатами цих обстежень. При виявленні представником Водоканалу порушень Підприємством вимог Правил та Договору у акті встановлюється терміни їх усунення. Акт оформлюється підписами представників Водоканалу і обстежуваного абонента. Якщо останній відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову (з вказівкою П.І.Б. і посади представника, що відмовився від підпису). Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані у ньому терміни, а також є підставою для вжиття відповідних заходів.

30.09.2013р. керуючись умовами договору представники позивача, в присутності відповідальної особи відповідача - ОСОБА_2, проведено перевірку водогосподарської діяльності позивача по майданчику: вул. Портова, 13-Б. За результатами обстеження складено акт технічного обстеження водопроводу № 82 від 30.09.2013р.

В акті № 82 було встановлено, що на вводі абонента діаметром 15 мм встановлений прилад обліку марки JS 1,5 заводський № 8086153, державна повірка 1 квартал 2009 року, що є порушенням п. 5.14 «Правил користування системами централізованого комунальної водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» (затверджені наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190), відповідно до якого, усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм витрат води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку. Зроблено розрахунок витрат води у відповідності до п. 3.3 Правил № 190.

З актом технічного обстеження водопроводу представник відповідача ознайомився, від підпису відмовився.

Відповідно до «Покажчику засобів вимірювальної техніки», занесених до Державного реєстру України, затвердженого Міністерством економічного розвитку, прилад обліку JS 1,5 підлягає державній повірці кожні чотири роки (позиція № 2075).

В акті № 82 зафіксовано діаметр вводу діаметром 15 мм, витрати води за добу 30,528 м 3 , період, за який виконано розрахунок витрат води за безоблікове водокористування: з 07.09.2013 - 30.09.2013, Об'єм витрат води за 24 доби складає 732,672 м 3 ; об'єм стоків тотожній об'єму води, що передбачено п. 3.14 Правил № 190 і складає 732,672 м 3 .

Для розрахунку визначення витрат об'ємів води використовується формула (гідравлічна):

Q = П D 2 / 4 х V

де:

П (пі) - 3,14 ;

D - діаметр трубопроводу;

V - швидкість руху води (м/сек);

Q - об'єм води (м 3 ).

Витрати за годину: Q = 3,14 х 0,015 2 / 4 х 3600 х 2 = 1,272 м 3 / годину

Витрати води за добу: 1,272 м 3 х 24 години = 30,528 м 3 .

30,528 м 3 х 24 діб = 732,672 м 3 .

Вода: 732,672 х 5,14 (тариф на воду) = 3 765,93 грн.

Каналізація (відповідно до п. 3.14 Правил № 190 об'єм стоків є тотожнім об'єму споживання води і складає 732,672 м 3 ):

732,672 х 3,49 (тариф на каналізацію) = 2 557,03 грн.

Всього: 3 765,93 + 2 557,03 = 6 322,96 грн.

ПДВ: 6 322,96 х 0,20 (ставка податку) = 1 264,59 грн.

Загалом (сума позову): 6 322,96 + 1 264,59 = 7 587,55 грн.

Відповідно до п. 3.3 Правил № 190 у разі без облікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу.

На підставі акту № 82 та у відповідності до вищезазначених норм, відповідачу виписано акт-рахунок від 30.09.2013р. № 4457/1 за період з 07.09.2013р. по 30.09.2013р. на суму 7 587,55 грн.

Керуючись п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди від 10.09.2012р. № 1/10/09/2012), на адресу відповідача направлено: акт технічного обстеження водопроводу від 30.09.2013р. № 82; акт-рахунок від 30.09.2013р. № 4457/1; лист від 11.11.2013р. вих. № 18275, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відміткою пошти від 13.11.2013р., та фіскальний чек пошти від 13.11.2013р. № 5849.

Пунктом 5.1 Правил № 190 передбачено, що облік відпущеної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Періодична повірка. обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також інших нормативно-правових актів.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року N 113/98-ВР підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

На реалізацію норм Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» прийнято Державний стандарт України 2708:2005 «Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення» (далі - ДСТУ 2708:2006). Цей стандарт установлює основні положення щодо організації, порядку проведення та оформлення результатів, повірки засобів вимірювальної техніки. Стандарт є обов'язковим для підприємств (їх об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності та виду діяльності, що діють на території України, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які експлуатують, випускають з виробництва, ремонту та в продаж і видають напрокат засоби вимірювальної техніки (далі заявники) і для національного наукового метрологічного центру, державних наукових метрологічних центрів, (далі - наукові метрологічні центри) та територіальних (регіональних) органів (далі територіальні органи) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології (далі - ЦОВМ). а також повірочних лабораторій підприємств і організацій, уповноважених (акредитованих) на проведення повірки.

Міжповірочний інтервал - це установлений максимальний проміжок часу або наробіток між первинною та першою періодичною повіркою, а також між двома послідовними періодичними повірками, протягом якого значення метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки перебувають у нормованих границях (пункт 3.1 ДСТУ 2708:2006).

Повірці підлягають засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а саме ті, які застосовуються під час обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо), за винятком внутрішнього обліку, який ведуть підприємства, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (пункт 4.1.1 ДСТУ 2708:2006).

Засоби вимірювальної техніки визнаються придатними до застосування, якщо результати повірки підтверджують їх відповідність метрологічним і технічним вимогам до цих засобів вимірювальної техніки, встановленим у нормативних чи експлуатаційних документах (п. 4.1.10 ДСТУ 2708:2006).

Періодичній повірці підлягають засоби вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, в тому числі ті, які видають напрокат (п. 4.2.3 ДСТУ 2708:2006).

Підприємства, установи та організації, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які експлуатують, виробляють, продають і видають напрокат засоби вимірювальної техніки, що підлягають повірці, зобов'язані, своєчасно подавати зазначені засоби вимірювальної техніки на повірку (п. 5.1.1 ДСТУ 2708:2006).

Повірку засобів вимірювальної техніки мають забезпечувати наукові метрологічні центри, територіальні органи та повір очні лабораторії безвідмовно (відповідно до погоджених переліків засобів вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації підлягають повірці, і )або) письмового звернення) - п. 5.1.2 ДСТУ 2708:2006.

Пунктом 5.4.1 ДСТУ 2708:2006 передбачено, що періодичній повірці підлягає кожен засіб обліку вимірювальної техніки відповідно до п. 4.2.3.

Відповідно до п. 5.4.2 ДСТУ 2708:2006 засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, в тому числі ті, які видають напрокат підлягають періодичній повірці через встановлені міжповірочі інтервали.

Періодичну повірку проводять у календарні терміни, встановлені переліком засобів вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації та підлягають повірці. або за письмовим зверненням заявників (п. 5.4.4 ДСТУ 2708:2006).

Тобто, експлуатація засобу вимірювальної техніки (приладу обліку) із порушенням міжповіркових інтервалів свідчить про неможливість стверджувати про технічну придатність облікового засобу, та стверджувати про правильність і точність вимірювань.

Відповідачем здійснено часткову оплату даної заборгованості на загальну суму 2765,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами: від 31.12.2013р. № 7005 на суму 1 265,00 грн.; від 22.05.2014р. № 1420 на суму 1 000,00 грн.; від 04.12.2014р. № 3687 на суму 500 грн.

Сума заборгованості за безоблікове водокористування у розмірі 4 822 грн. 55 коп. залишилася відповідачем не сплаченою.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушення зобов'язань однією із сторін договору зволікає як правові наслідки можливість розірвання договору, вимагати відшкодування завданих збитків, а також стягнення неустойки.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з Громадської організації В«Фізкультурно-спортивного клубу В«ВодникВ» 4 822 грн. 55 коп. заборгованості за безоблікове водокористування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 22.06.2016року прийнято рішення, позов задоволено.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства В«ВодоканалВ» , м. Запоріжжя до Громадської організації В«Фізкультурно-спортивного клубу В«ВодникВ» , м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Громадської організації В«Фізкультурно-спортивного клубу В«ВодникВ» (69006 м. Запоріжжя, вул. Портова, 13-Б, код ЄДРПОУ 25920434) на користь Комунального підприємства В«ВодоканалВ» (69002 м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121) 4 822 (чотири тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 55 коп. заборгованості за безоблікове водокористування, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 23.06.2016р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.