Рішення

від 22.06.2016 по справі 908/1369/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 13/53/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016 Справа № 908/1369/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«АТ КАРГІЛЛВ» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ГРУПВ» , м. Бердянськ Запорізької області

про стягнення 597 055,00 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 2016/55 від 10.05.2016р.;

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю В«АТ КАРГІЛЛВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ГРУПВ» про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 597 055,00 грн.

19.05.2016р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1369/16 та призначено до розгляду на 08.06.2016р.

Ухвалю господарського суду від 08.06.2016р. відкладено розгляд справи на 22.06.2016р.

До початку розгляду справи представником позивача заявлено клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

22.06.2016р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача підтримав свої вимоги викладені у позовній заяві № 3582 від 13.05.2016р. та письмових поясненнях № 3639 від 07.06.2016р. та просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«АТ КАРГІЛЛВ» 597 055,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів. Позовні вимоги вмотивовані ст.ст. 509, 526, 1212 ЦК України, ст.ст. 1, 54-57 ГПК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до абз. 2 п.п. 3.1. п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» ).

Ухвала про порушення провадження у справі № 908/1369/16 від 19.05.2016р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 08.06.2016р. направлені судом Товариству з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ГРУПВ» за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Будівельна, буд. 3, яка вказана у позовній заяві та яка співпадає з адресою зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21969094 від 27.05.2016р. по Товариству з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ГРУПВ» (належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи).

На адресу суду вказані ухвали станом на час прийняття рішення у справі не повернулись.

Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином у відповідності із приписами закону. Підстави неявки відповідача суду не відомі.

Суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами та поясненнями представника позивача в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем, згідно з платіжним дорученням № 20618 від 01.10.2015 р. було перераховано відповідачу на рахунок № 2600410460101 в ПАТ «МетаБанк» суму 597 055, 00 грн.

У зазначеному платіжному дорученні призначенням платежу визначено: «отгрузка РАХ. 0771 від 25.09.2015 разом з ПДВ 99509,17 грн.».

Факт перерахування грошових коштів, також, підтверджується дебетовим повідомленням, наданим обслуговуючим банком позивача.

Фактично рахунок № 771 від 25.09.2015 року (зазначений в призначенні платежу в платіжному дорученні № 20618) було виставлено за відвантаження зерна на автотранспорт згідно Договору № Д/15-01 від 22.06.2015 року для перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Боріваж». Між позивачем та відповідачем договорів про відвантаження зерна на автотранспорт не укладалося.

З метою повернення помилково перерахованих коштів, позивач звернувся до банку, де відкрито поточний рахунок відповідача, а саме ПАТ «МетаБанк» (ідентифікаційний код 20496061) із листом від 09.12.2015 року , в якому просив підтвердити зарахування перерахованих коштів на поточний рахунок відповідача та посприяти у вирішенні ситуації, що склалася. Лист отриманий ПАТ «МетаБанк» 15.12.2015 року, залишено без відповіді.

11.05.2016 року позивач направив відповідачу вимогу вих. № 3570 із зазначенням реквізитів необхідних для повернення помилково перерахованих коштів. Станом на день подачі позовної заяви відповідач відповіді на вимогу не надав, кошти не повернув.

Таким чином, на час розгляду справи борг відповідача перед позивачем складає 597 055,00 грн.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Із змісту наведеного законодавства слідує, що застосовувати ці норми можливо для захисту прав та інтересу у разі набуття або збереження особою майна, але без достатньої правової підстави. Тобто, повинен мати місце факт набуття або збереження майна відповідачем та відсутність достатньої правової підстави.

Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» визначено поняття В«помилковий переказВ» . Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів (п. 1.32 ст. 1 названого Закону). Неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі (п. 1.23 ст. 1 Закону).

Пунктом 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р., встановлено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Приписами ст. 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 № 227/95 В«Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві УкраїниВ» підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Як слідує з пояснень представника позивача та тексту позовної заяви, позивачем було здійснено помилковий переказ (без будь-якої правової підстави) грошових коштів на рахунок відповідача (отримувач коштів). На вимогу позивача від 11.05.2016 № 3570 щодо невідкладного повернення помилково перерахованих коштів відповідач не відповів, кошти позивачу не повернув.

Враховуючи вищевикладені обставини, факт помилкового переказу заявленої до стягнення суми неналежному отримавачу - відповідачу суд вважає доведеним.

Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, будь-яких заперечень на позов не надав. Доказів повернення грошових коштів у розмірі 597 055,00 грн., не представив. Документи, які б підтверджували підстави належного отримання ним вищезазначених грошових коштів, не надав.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«АТ КАРГІЛЛВ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ГРУПВ» 597 055,00 грн. безпідставно отриманих коштів обґрунтованими, заснованими на законі, і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 8 955,82 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, з вини якого спір доведений до суду.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ГРУПВ» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Будівельна, буд. 3, код ЄДРПОУ 36963412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«АТ КАРГІЛЛВ» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, код ЄДРПОУ 20010397) 597 055 (п'ятсот дев'яносто сім тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 8 955 (вісм тисяч девятсот п'ятдесят п'ять) грн. 82 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 24.06.2016р.