Рішення

від 13.04.2016 по справі 911/783/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2016 р. Справа № 911/783/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1002/16-01 від 10.02.2016 р.)

від відповідача: не з'явился;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Дім СонцяВ» , м. Бровари

до Приватного підприємства „Прод ЕктоВ» , м. Біла Церква

про стягнення 23 694, 52 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Торговий дім „Дім СонцяВ» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП „Прод ЕктоВ» про стягнення 19 209, 50 грн основної заборгованості, 602, 07 грн пені, 41, 05 грн 3 % річних, 3 841, 90 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за товар згідно договору поставки № 2110/2015 від 21.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2016 р. порушено провадження у справі № 911/783/16 за позовом ТОВ „Торговий дім „Дім СонцяВ» до ПП „Прод ЕктоВ» про стягнення 23 694, 52 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 30.03.2016 р.

30.03.2016 р. до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшло клопотання про приєднання матеріалів № б/н від 30.03.2016 р. на вимогу суду, що приєднані судом до матеріалів справи.

30.03.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.04.2016 р.

13.04.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 2110/2015, згідно умов п. 1.1. якого відповідно до умов даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця майно (надалі товар), визначене в порядку, зазначеному в п.1.2. даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 2.2. договору асортимент товару, що поставляється, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість товару, строки та умови поставки визначаються сторонами в специфікаціях, що підписуються сторонами, і є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 5.1. договору ціна за одиницю та загальна вартість товару визначається сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 5.2. договору оплата кожної партії товару здійснюється покупцем протягом п'яти банківських днів з моменту поставки товару у відповідності до п.3.1. договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Датою платежу є дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором.

21.10.2015 р. між сторонами було підписано Додаток № 1 до договору поставки № 2110/2015 від 21.10.2015 р.

На виконання умов договору позивачем 29.01.2016 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 19 209, 50 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000005 від 29.01.2016 р. на суму 19 209, 50 грн, товарно-транспортною накладною № 004 від 29.01.2016 р., наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 19 209, 50 грн, що підтверджується договором поставки № 2110/2015 від 21.10.2015 р., видатковою накладною № РН-0000005 від 29.01.2016 р. на суму 19 209, 50 грн, товарно-транспортною накладною № 004 від 29.01.2016 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 19 209, 50 грн за договором поставки № 2110/2015 від 21.10.2015 р.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 2110/2015 від 21.10.2015 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 06.02.2016 р. по 03.03.2016 р. всього на загальну суму 602, 07 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за невиконання та (або) несвоєчасне виконання покупцем умов оплати, що визначені п. 5.2. даного договору, покупець повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:

період заборгованості - з 06.02.2016 р. - по 03.03.2016 р., сума основної заборгованості - 19 209, 50 грн, кількість днів заборгованості - 27 днів, розмір облікової ставки НБУ - 22, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 19209.50 06.02.2016 - 03.03.2016 27 22.0000 % 0.120 %* 623.52 19 209, 50 грн х 22, 00 % х 2 х 27/365 = 623, 52 грн

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період становить 623, 52 грн.

Оскільки, розмір пені від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 602, 07 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки № 2110/2015 від 21.10.2015 р., за прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару на загальну суму 3 841, 90 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання покупцем умов оплати, що визначені п.5.2. договору, покупець повинен сплатити постачальнику штраф у розмірі 20 % від суми невиконаного грошового зобов'язання.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 3 841, 90 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 06.02.2016 р. по 03.03.2016 р. всього на загальну суму 41, 05 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:

період заборгованості - з 06.02.2016 р. - по 03.03.2016 р., сума основної заборгованості - 19 209, 50 грн, кількість днів заборгованості - 27 днів.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 19209.5 06.02.2016 - 03.03.2016 27 3 % 42.63 19 209, 50 грн х 0, 03 % х 27/365 = 42, 63 грн

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період становить 42, 63 грн.

Оскільки, розмір 3 % річних від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 41, 05 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Прод ЕктоВ» (ідентифікаційний код 38452432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Дім СонцяВ» (ідентифікаційний код 39874839) 19 209 (дев'ятнадцять тисяч двісті дев'ять) грн 50 (п'ятдесят) коп. основної заборгованості, 602 (шістсот дві) грн 07 (сім) коп. пені, 41 (сорок один) грн 05 (п'ять) коп. 3 % річних, 3 841 (три тисячі вісімсот сорок один) грн 90 (дев'яносто) коп. штрафу та судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

10 травня 2016 р.