Рішення

від 23.06.2016 по справі 914/1323/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2016р. Справа№ 914/1323/16

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного підприємства «Агротем» (с. Добряни, Львівська обл.)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок» (м. Львів)

про: стягнення суми основного боргу в розмірі 10993,47 грн., пені у розмірі 1844,94 грн., 3% річних у розмірі 126,00 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 104 від 23.06.2016 року.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Агротем» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок» про стягнення суми основного боргу в розмірі 10993,47 грн., пені у розмірі 1844,94 грн., 3% річних у розмірі 126,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.05.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 25.05.2016 року. Ухвалою суду від 25.05.2016 року розгляд справи відкладено до 23.06.2016 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.05.2016 року, про відкладення від 25.05.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

25.05.2016 року за вх. № 2822/16 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 10777,92 грн. основного боргу.

23.06.2016 року за вх. № 26700/16 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.05.2016 року, про відкладення від 25.05.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 25.05.2016 р. про відкладення розгляду справи на 23.06.2016 р. є копія Списку № 593 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 26.05.2016 року.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 22044067 від 23.06.2016 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: Львівська обл., м. Львів, вул. Кульпарківська, 93.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 23.06.2016 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 10 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Барвінок» (надалі - відповідач) та Приватним підприємством «Агротем» (надалі - позивач) було укладено Договір № ТП 140 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, позивач зобов'язується передавати у власність відповідача визначений Договором Товар на підставі замовлень відповідача, а відповідач зобов'язується приймати названиий Товар та сплатити вартість поставленої партії товару протягом 35 (тридцяти п'яти ) календарних днів з моменту отримання Товару, (п. 3.3 Договору).

Позивач наголошує, що, в порушення умов Договору (п.3.3 Договору), станом на 29.02.2016 року відповідач допустив заборгованість перед позивачем за зобов'язаннями, згідно умов Договору, оплативши лише частину вартості переданого товару, що підтверджується Актом звіряння розрахунків з 01.01.2016 року по 23.02.2016 року від 23.02.2016 року. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.02.2016 року становить 10777 (десять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 91 коп.

Отже, відповідач своїми діями щодо непроведення розрахунку за отриманий товар порушує як умови Договору, так і застереження, визначенні Цивільним кодексом щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання по Договору, що є результатом неотримання коштів.

Згідно з п. 6.1 Договору, передбачена відповідальність (у вигляді пені) за неналежне виконання грошових зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості. Облікова ставка Національного банку України за даний період складає 22 %. Таким чином, на думку позивача, розмір пені за неналежне виконання зобов'язання складає 10777,91 х 44 % : 365 : 100 % х 142 (дні прострочення) = 1844,94 (одна тисяча вісімсот сорок чотири гривні) 94 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вартість Товару з урахуванням індексу інфляції станом на 29 лютого 2016 року складає 10993.47 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 47 коп. - (10777,91 (сума боргу)* 1, 02 ( сукупний індекс інфляції за весь період).

Розмір заборгованості з врахуванням інфляції складає 10993,47 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні) 47 коп., сума інфляційних втрат складає 215,56 (двісті п'ятнадцять гривень) 56 коп. Сума 3% річних за цей період складає 126 (сто двадцять шість) гривень 00 коп. Таким чином, розмір суми, належної до стягнення складає 12964,41 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 41 коп. (10777,91 (заборгованість) + 1844,94 (пеня) + 215,56 (інфляційні) + 126,00 (3 % річних) = 12964,41).

Відповідач, всупереч вимогам суду, позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, належних та допустимих доказів виконання своїх господарських зобов'язань не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 10 грудня 2014 року між Товариством з обмежено відповідальністю «Барвінок» (надалі - відповідач) та Приватним підприємством «Агротем» (надалі - позивач) було укладено Договір № ТП 140 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, позивач зобов'язується передавати у власність відповідача визначений Договором Товар на підставі замовлень відповідача, а відповідач зобов'язується приймати названиий Товар та сплатити вартість поставленої партії товару протягом 35 (тридцяти п'яти) календарних днів з моменту отримання Товару, (п. 3.3 Договору).

В порушення умов Договору (п. 3.3 Договору), станом на 29.02.2016 року відповідач допустив заборгованість перед позивачем за зобов'язаннями, згідно умов Договору, оплативши лише частину вартості переданого товару, що підтверджується Актом звіряння розрахунків з 01.01.2016 року по 23.02.2016 року від 23.02.2016 року. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.02.2016 року становить 10777 (десять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 91 коп.

Отже, відповідач своїми діями щодо непроведення розрахунку за отриманий товар порушує як умови Договору, так і застереження, визначенні Цивільним кодексом України щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання по Договору, що є результатом неотримання коштів.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

25.05.2016 року за вх. № 2822/16 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 10777,92 грн. основного боргу.

Отже, судом встановлено, що сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 10777,91 грн., що підтверджується, крім поданих позивачем первинних бухгалтерських документів, оригіналом Акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2016 р. - 23.02.2016 р., що підписаний уповноваженими представниками сторін, про що свідчать оригінали відтиску належних печаток сторін, якими завірені дані підписи представників.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства «Агротем» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок» про стягнення суми основного боргу в розмірі 10993,47 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1378,00 грн., та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав квитанцію № 199960848 від 01.03.2016 року на суму 13781,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (79040, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, код ЄДРПОУ 35621418, р/р НОМЕР_1 в ЛОД «ОСОБА_2 Аваль», МФО 325570) на користь Приватного підприємства «Агротем» (82427, Львівська обл., с. Добряни, код ЄДРПОУ 31742132, р/р 26004445603 в АТ «ОСОБА_2 Аваль», МФО 380805) 10777 (десять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 91 коп. суми основного боргу та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено 24.06.2016 року.